27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59   e-mail: inbox1@nu.kr-admin.gov.ua
Про адміністраціюПро район Економіка Сільське господарство Соціальна сфера Контакти

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Звернення громадян

ЦНАП

Регуляторна політика

Державні закупівлі

Фінанси

Консультації з громадськістю

Доступ до публічної інформації

Запобігання проявам корупції

Громадська рада

Реагування на критику

Архітектура та ЖКГ

Інформація для виборців

Архів

Територіальні органи

Органи місцевого самоврядування

Військовозобов'язаним

Європейський вибір

Запрошуємо до обговорення

 
 
Головна

Дорогі співвітчизники!

Першого грудня дев’яносто першого року ми

переконливо відповіли на одне із найважливіших питань в нашій історії: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». «Так!» - вигукнули тоді понад дев’яносто відсотків.

Рішення про державну самостійність набрало більшість голосів в усіх регіонах, включно з Кримом та Севастополем.

Юридично вийти із складу імперії було не так складно. Куди важче виявилося позбутися колоніального минулого де-факто. Понад два десятки років ми рухалися зиґзаґами. День – на схід, день – на захід. Як не багатовекторність, так позаблоковість.

І все змінилося в 2014-му. Тепер ми йдемо своїм шляхом. І лише членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно й безповоротно зніме загрозу нашого повернення до «тюрми народів», якою колись абсолютно справедливо нарекли Російську імперію.

Угода про асоціацію, безвізовий режим з Євросоюзом. Створення боєздатної армії і відмова від російського газу. Зміцнення позицій української мови і повернення до власної історії. Закріплення курсу на ЄС та НАТО в Конституції України. Все це – частина нашої державницької стратегії. Її влучно описують дві крилаті фрази українського письменника минулого століття Миколи Хвильового: «Геть від Москви!» - «Дайош Європу!».

Про це ж – автокефалія та Томос. Хочу пояснити, що це не стільки церковне питання, скільки питання нашої державності, нашої незалежності, нашої національної безпеки.

Останніми днями в соціальних мережах гуляє промовисте фото: єпископ Російської православної церкви освячує ракетний комплекс в окупованому Криму! Патріарх Кирило на кожній літургії молиться за російське воїнство – те саме, яке вбиває українців. РПЦ – невід’ємна частина політичної системи РФ. Кремль не приховує, що розглядає її як один із головних інструментів для впливу на Україну. Ситуацію в українському православ’ї обговорюють на раді безпеки Росії під головуванням Путіна. Натомість від української держави вимагають не втручатися. Та коли в Москві говорять про Україну як про нібито свою канонічну територію, хіба це не є зазіханням на нашу територіальну цілісність?

Було би злочином дивитися на все це крізь пальці. Змінити ситуацію було не право, то обов’язок українського Президента.

Виходячи з цих міркувань, кілька років тому ми розпочали переговори з Вселенським Патріархом. Вузол розплутували складно, але маємо результат. Його Всесвятість та Синод підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, здійснену ще у сімнадцятому столітті. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну. У нас постане своя незалежна ні від кого церква, яка буде визнана світовим православ’ям.

Рішення про надання автокефалії Православній Церкві України - ухвалено. Томос, грамоту, яка це підтверджує, - написано. Об’єднавчий собор – призначено, і він обере предстоятеля, який поїде до Стамбулу й отримає Томос із рук Його Всесвятості Варфоломія.

Томос про автокефалію – це ще один Акт проголошення незалежності України. І саме тому й говорю про нього в річницю референдуму про незалежність.

Ще раз наголошую. Автокефальна Православна Церква України не буде державною. Держава гарантує конституційне право свободи віросповідання. В тому числі - і тим, хто захоче залишитися в єдності з російською церквою. Але «пальці віялом» Московський Патріархат тут розставляти більше не буде. Рівно як і клеймити, хто у нас канонічний, а хто - безблагодатний. Віруючі самі обиратимуть, до якої церкви їм ходити, ніхто нікого ні до чого силою не спонукатиме. Не дамо Кремлю розпалити міжрелігійний конфлікт.

Мир, злагода і єдність – такий наш український сценарій. І саме так і буде.

Слава Україні!

 Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно 
"Ctrl" і "+"

Толерантне ставлення до людей з інвалідністю