27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59   e-mail: inbox1@nu.kr-admin.gov.ua
Про адміністраціюПро район Економіка Сільське господарство Соціальна сфера Контакти

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Звернення громадян

ЦНАП

Регуляторна політика

Державні закупівлі

Фінанси

Консультації з громадськістю

Доступ до публічної інформації

Запобігання проявам корупції

Громадська рада

Реагування на критику

Архітектура та ЖКГ

Інформація для виборців

Архів

Територіальні органи

Органи місцевого самоврядування

Військовозобов'язаним

Європейський вибір

Запрошуємо до обговорення

 
 
Головна

В рамках проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги повідомляє, що для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля

 

Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права інвалідів.

Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.

«Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.

За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.

Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.

«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.

За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.

Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.

Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.

Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail:  office@qala.org.ua

Довідково:

** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:

23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);

432 – Бюро правової допомоги 

5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)

** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.

В рамках проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги консультує про «Трудові права людей з інвалідністю»

 

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

  • для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;

  • для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

  1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;

  2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

  3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;

  4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!

 

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. Яким чином буде відбуватися призов і, які підстави для відстрочки – консультує Новоукраїнське бюро з надання безоплатної правової допомоги.

  

Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?

Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:

  • з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;

  • з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.

Хто підлягає призову до армії в 2018 році?

Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

  • 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;

  • 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:

- якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;

- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;

- особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;

- особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

- якщо особа є сиротою;

- студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;

- педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;

- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);

- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;

- виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;

- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;

- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.

Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;

  • штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

В рамках проекту « Я МАЮ ПРАВО» проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

 

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків 298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.1 У минулому, 2017 році до центру телефонували 156 287 разів. Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.

        Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.

Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:

- правові консультації;

- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

- поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час. З усіх інших питань інформацію цілодобово можна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.

Верховна Рада ухвалила закон проти домашнього насильства

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству». «За» проголосували 241 народний депутат.

Законопроект впроваджує комплексний підхід у боротьбі домашнім насильством. Найперше виконання закону стосується міністерств соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, МВС і судів.

До терміну «домашнє насильство» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.

Економічне насильство включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, навчатися, примушування до праці тощо.

Психологічне насильство – це словесні образи, погрози, переслідування, залякування, та інші дії, які обмежують волю людини, побоювання людини за свою безпеку чи безпеку інших, які пошкодили психічне здоров'я чи призвели до емоційної невпевненості, нездатності захистити себе.

Сексуальне насильство – це будь-які секс-дії, вчинені щодо повнолітнього чи дитини без її згоди, примушування до секс-актів з третьою особою та інші правопорушення щодо статевої свободи.

Законопроект передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників. Реєстр створять, щоб запобігати домашньому насильству, надавати своєчасну допомогу постраждалим, координувати відповідні служби, контролювати розслідування фактів домашнього насильства та застосування до кривдників спецзаходів, притягнення їх до відповідальності та стеження за зміною їх поведінки.

Нацполіція отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.

Органи місцевого самоврядування повинні організовувати соціальні послуги, можуть їх замовляти, брати участь у підготовці фахівців, які будуть боротися з домашнім насильством і визначати, які спецслужби з підтримки постраждалих потрібні регіону, забезпечувати їхнє створення і роботу

Органи управління освіти повинні забезпечувати підготовку фахівців, які боротимуться з домашнім насильством, включити до навчальних програм питання запобігання та протидії домашньому насильству.

Коли освітяни виявили факти домашнього насильства у дітей чи отримали про це заяви чи повідомлення, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога та / або соціального педагога з постраждалими дітьми.

Медики повинні повідомляти місцевій владі та Нацполіції про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство. А якщо це такий пацієнт, як дитина, лікарі повинні зателефонувати ще й у службу у справах дітей. Якщо медик виявив ушкодження «кримінального характеру», він повинен скерувати постраждалого на медобстеження. А у разі виявлення секс-ушкоджень – на ВІЛ-тестування.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб повинні приймати і розглядати заяви від постраждалих або їх представників про отримання допомоги, зокрема соцпослуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Служби також повинні повідомляти місцеву владу і поліцію про домашнє насильство у разі, якщо постраждалий дав на це добровільну згоду, крім випадків учинення насильства щодо дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру. Якщо є домашнє насильство щодо дітей – повідомити службу у справах дітей і уполіцію не пізніше 1 доби. За потреби такі служби повинні надвати притулок.

За заявою постраждалого чи за результатами оцінки ризиків правоохоронець може робити терміновий заборонний припис. Він виноситься строком до 10 діб і вручається кривднику, а його копія – постраждалому або його представнику. Дія такого припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адмінарешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

У законі також є термін «обмежувальний припис». Це один або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

  • заборона спільного перебування у місці спільного проживання з постраждалим

  • усунення перешкод в користуванні спільним майном або є приватною власністю постраждалого

  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалого

  • заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею

  • заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.

Цей припис може виносити суд за зверненням постраждалого або його представника. А якщо домашнє насильство вчинили щодо дитини, батьки або законні представники мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника.

Законопроект також передбачає співпрацю служб, які запобігають та протидіють домашньому насильству.

За законом, вони можуть взаємо обмінюватись інформацією при виявленні фактів домашнього насильства не пізніше 1 доби з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних; разом реагувати на домашнє насильство, розробляти і виконувати програми для кривдників та програми з запобігання та протидії домашньому насильству.

Новоукраїнське Бюро правової допомоги консультує:

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я маю право».

У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

З моменту початку проекту ЯМП представники Новоукраїнського бюро з метою підвищення правової обізнаності та консультування населення, відвідали декілька ближніх сел.

На підставі підписаних меморандумів наше Бюро співпрацює з спілками та благодійними фондами нашого району.

У навчальних закладах міста та району на постійній основі проводяться семінари з Правопросвітництва.

Тобто, головною метою нашого Бюро стала потреба максимально допомогти громадянам виключити з раціону правову необізнаність.

Для консультації з юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

На Кіровоградщині стартував Всеукраїнський тиждень права

У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» та проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, учасників бойових дій, Новоукраїнське Бюро консультує щодо пільг учасникам бойових дій зі сплати податків та обов’язкових платежів

Пільги за сплати судового збору

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

  • учасники бойових дій, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

  • позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Страхування цивільно-правової відповідальності

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Окрім цього, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України — учасник війни.

При цьому також забезпечений транспортний засіб повинен мати робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належати цьому громадянину на праві власності.

Зазначена пільга надається за умови особистого керування учасником війни таким транспортним засобом без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Земельний податок

Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це передбачено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Податкового кодексу України).

Туристичний збір

Ветерани війни — учасники бойових дій, інваліди війни, члени сімей загиблих, учасники війни не є платниками туристичного збору (стаття 268 Податкового кодексу України).

Оподаткування пенсії

Пенсії учасників бойових дій не будуть обкладатися податком 15 % згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від 2 червня 2016 року

№ 1411-VIII.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Інше

Не оподатковується сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 165 Податкового кодексу України).

Також відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України не оподатковуються пенсії інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Якщо навіть проаналізувати назву «Бюро безоплатної вторинної правової допомоги», то можна дійти висновку, що найбільше працівники Бюро зацікавленні в вторинній допомозі.

Первинною допомогою є сама консультація, а вже подальша робота з клієнтом (написання процесуальних документів, здійснення представництва інтересів особи) – це вторинна правова допомога, що є нашою основною ціллю.

Захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот.

Першоосновою нашої діяльності є повага до гідності людини та прагнення створити умови, за якими люди мають рівний доступ до права і правосуддя – незалежно від рівня їх матеріальних статків чи ступеня вразливості.

Працівники Бюро зацікавленні, аби категорії, котрі потребують БВПД отримували її належним чином.

Ми відкриті до співпраці з усіма зацікавленими сторонами та активно розвиваємо партнерство, насамперед, на рівні територіальних громад.

Як організація, що фінансується коштом платників податків, ми підзвітні перед суспільством за все, що ми робимо. Ми регулярно оприлюднюємо актуальну інформацію про всі наші заходи та витрати, статистичні показники нашої роботи та аудиторські звіти.

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я маю право».

У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

З моменту початку проекту ЯМП представники бюро з метою підвищення правової обізнаності та консультування населення , відвідали декілька ближніх сел, де було проведено безліч зустрічей. В вересні місяці на території Рівнянської сільської ради було організовано «Мобільний консультаційний пункт» завданням котрого є надати юридичну допомогу громадянам, котрі постраждали в наслідок рейдерського захвату землі в нашому районі.

У зв`язку з підписаними меморандумами наше Бюро співпрацює з спілками та благодійними фондами нашого району.

У навчальних закладах міста та району на постійній основі проводяться семінари з Правопросвітництва.

Тобто, головною метою нашого Бюро стала потреба максимально допомогти громадянам виключити з раціону правову необізнаність.

Про запобігання рейдерському захопленню землі консультує

Новоукраїнське бюро правової допомоги

На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.

Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.

Схеми:

- захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.

- захоплення врожаю через державних виконавців

- заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)

Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?

На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.

Також даним Законом  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.

Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.

Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.

Окрім того Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  

Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.

Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.

При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.

Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.

Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.»

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги

щодо стягнення аліментів по-новому

Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», який передбачає збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Відтепер мінімальний розмір аліментів не може бути, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини певного віку ( був 30%).

Відповідно до Закону, розмір аліментів повинен бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Закон твердить, що аліменти є власністю дитини, а той з батьків, на ім’я якого вони виплачуються, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Також установлюється, що спосіб стягнення аліментів визначає той з батьків, з яким проживає дитина.

Окрім того, стягувач аліментів має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на 1 дитину – 1/4, на 2 дітей – 1/3, на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше ніж 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Прожитковий мінімум на дітей різного віку у 2017 році встановлено у таких розмірах:

– для дітей до 6 років: з 1 січня 2017 року – 1 355 грн, з 1 травня – 1 426 грн і з 1 грудня – 1 492 грн.

– для дітей від 6 до 18 років: з 1 січня – 1 689 грн, з 1 травня – 1 777 грн і з 1 грудня – 1 860 грн.

З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67. Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН! Конкурс на навчання для громадських радників

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року. Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді. Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника.

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10 або електронна скринька: paralegals.network@gmail.com Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги за адресами:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

  • Благовіщенське  бюро правової допомоги

  • Бобринецьке бюро правової допомоги

  • Гайворонське бюро правової допомоги

  • Маловисківське бюро правової допомоги

  • Новоукраїнське бюро правової допомоги

  • Добровеличківське бюро правової допомоги

  • Вільшанське бюро правової допомоги

  • Новоархангельське бюро правової допомоги

  • м. Благовіщенське, вул.Ореста Гуменюка, 8

  • м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

  • м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, 1-й поверх

  • м. Мала Виска, вул. В.Бровченка, 33

  • м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

  • смт. Добровеличківка, вул.Центральна 103/7

  • смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

  • смт. Новоархангельськ, вул.Пушкіна, 28

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Кропивницький, вул. Архiтектора Паученка, 64/53

  • Долинське бюро правової допомоги

  • Новомиргородське бюро правової допомоги

  • Компаніївське бюро правової допомоги

  • Новгородське бюро правової допомоги

  • Устинівське бюро правової допомоги

  • м. Долинська, вул. Шевченка, 59

  • м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

  • смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4

  • смт. Новгородка, вул. Центральна, 1

  • смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1

Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18

  • Знам'янське бюро правової допомоги

  • Світловодське бюро правової допомоги

  • Петрівське бюро правової допомоги

  • Онуфріївське бюро правової допомоги

  • Олександрівське бюро правової допомоги

  • м. Знам'янка, вул. Героїв Крут, 9

  • м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13а

  • сел. Петрове, вул. Центральна, 21

  • сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68

  • смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 63

Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги

На сьогодні виникає дуже багато питань щодо соціального захисту учасників АТО. Найактуальнішим є питання на які саме пільги і хто з учасників АТО та їх сімей може розраховувати.

Відтак, учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надаються понад 20 різних видів пільг. Статус учасника бойових дій отримують військовослужбовці Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, відповідно до пункту 19 статті 6 зазначеного Закону України.

Найбільш важливими серед пільг, що надаються учасникам бойових дій, є такі:

безоплатне одержання лікарських засобів за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням; користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергова госпіталізація; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати;

75-процентна знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів

безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;

першочергове забезпечення жилою площею. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

щорічна грошова допомога до 5 травня.

Відповідно до статей 10 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідні пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, до яких відносяться, зокрема:

сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби;

дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців,

які працюють з клієнтами

Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів.

Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з чотирьох модулів:

  • Орієнтаційний модуль

  • Ефективна комунікація

  • Управління емоціями

  • Управління стресом

Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.

Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.

Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.

Бажаємо успіху у проходженні курсу усім слухачам!

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», –

клієнтка системи БПД

Таку думку висловила учора, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Це захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес-конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги щодо  встановлення фактів належності правовстановлюючих документів

На сьогоднішній день є актуальним питанням встановлення фактів належності правовстановлюючих документів, яке, наприклад може виникнути внаслідок того, що прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження особи, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям. по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

 Такі випадки трапляються при необхідності оформлення майнових прав громадянина, наприклад, при оформленні спадкових прав, відчуженні права власності тощо. І в основному на цій стадії виникає необхідність усунення перешкод для реалізації прав, які виникли у особи внаслідок помилки при зазначенні відомостей про нього.

 В першу чергу необхідно звернутися до державного органу, який видав відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку.

 У випадках  якщо державна установа, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку, або така установа ліквідована, та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

 З такою заявою треба звернутися  до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити (факт належності особі правовстановлюючого документу) та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

 До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Особи які можуть подавати заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа:

- особа-власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй;

- спадкоємці померлої особи – власника цього документа для оформлення спадкових прав;

- утриманці померлого для одержання пенсії;

- інші особи, які мають інтерес у встановленні факту.

 Також справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду не підлягають.

 Отже, для порушення в судах справи про встановлення належності правовстановлюючого документа необхідно подати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що установа, яка його видала, не має можливість внести до нього відповідні виправлення. При розгляді справи суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67 тел. +38066-348-36-43 або до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. тел. +38068-834-77-45

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги

щодо  припинення договору оренди землі  

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»  Договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження  земельної  ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки  та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб від виконання укладеного  договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття  права  власності  на  житловий  будинок, будівлю або споруду, що  розташовані  на  орендованій  іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Договір оренди землі припиняється також у таких випадках як припинення договору за згодою сторін, та на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Факт розірвання договору оренди, необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

Отже, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, таких як:

1. Невиконання обов’язків орендаря це:

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням яке передбачено договором оренди;

- недотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- недотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- несвоєчасне внесення орендної плати.

- орендар не приступив до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

 - не виконує встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі,  передбаченому законом або договором оренди землі;

- не дотримується режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

 - в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.           

2. Невиконання обов’язків орендодавця це:               

- не передано в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;               

- при передачі земельної ділянки в оренду не забезпечено відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;               

- вчинення дій,  які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;               

- не відшкодовано орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;               

- не попереджено орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Для вирішення питання в судовому порядку, вам необхідно звертатися до місцевого суду з позовною заявою.               

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах,  визначених договором. Орендар не має права  утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.               

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67 тел. +38066-348-36-43 або до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. тел. +38068-834-77-45

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Публічна презентація результатів діяльності Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Новоукраїнського

бюро правової допомоги за 2016 рік

 Упродовж 2016 року до місцевого центру та підпорядкованих бюро правової допомоги звернулося 3588 клієнтів (до відділу правової інформації та консультацій Голованівського МЦ – 1223, Благовіщенського бюро правової допомоги – 324, Гайворонського бюро правової допомоги – 336, Вільшанського бюро правової допомоги – 216, Добровеличківського бюро правової допомоги – 185, Новоархангельського бюро правової допомоги – 234, Новоукраїнського бюро правової допомоги – 250, Маловисківського бюро правової допомоги – 350, Бобринецького бюро правової допомоги – 470 ). Кількість таких звернень постійно зростає, що свідчить про збільшення довіри населення до системи БПД.

Місцевим центром прийнято 222 рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, з них 144 – з середньомісячним сукупним доходом сім’ї нижчим від прожиткового мінімуму, 61 – з інвалідністю, 2 – дітям, позбавленим батьківського піклування, 15 – ветеранам війни, учасникам АТО та 10 рішень про відмову в її наданні. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтам центру було призначено адвокатів у 229 справах.

Діаграма 1. Кругова діаграма по розподілу клієнтів за звітний період за категорією питань.

 

Діаграма 2. щодо розподілу клієнтів за статтю


 

Діаграма 3. щодо розподілу клієнтів за віком


 

Діаграма 4. щодо розподілу клієнтів, яким надано БВПД, за категорією осіб

В 2016 році клієнти зверталися частіше з питань соціального, земельного, сімейного, договірного та спадкового права. З метою розширення доступу до безоплатної правової допомоги створено та забезпечено функціонування 2 дистанційних пунктів консультування громадян, та 76 мобільних консультаційних пунктів.

Створено 2 дистанційні точки доступу до БПД за допомогою скайп-зв’язку в бібліотеках у рамках програми «Бібліоміст».

З метою посилення правової спроможності територіальних громад впроваджено місцеві програми надання безоплатної правової допомоги в Новоукраїнському, Добровеличківському і Бобринецькому районах та Побузькій і Вільшанській селищних радах.

Протягом 2016 року фахівцями місцевого центру та бюро правової допомоги проведено близько 500 правопросвітницьких заходів у громадах, навчальних закладах, трудових колективах тощо.

Підписано 68 Меморандумів про співпрацю. Прийнято та видано 5 документів про реєстрацію громадських формувань.

До Новоукраїнського бюро правової допомоги за 2016 рік надішло 250 звернень від 199 нових клієнтів. 235 клієнтів звернулися з метою отримання правових консультацій, роз’яснень, 10 – з метою складання процесуальних документів та 5 – здійснення представництва інтересів особи.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67. Тел: (05251) 2-37-63, 066-348-36-43.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

Графік роботи: понеділок-пятниця з 8.00 до 17.00

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Благовіщенського бюро правової допомоги

м.Благовіщенське , вул. Ореста Гуменюка, 8; 

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги щодо стягнення аліментів з батьків на утримання повнолітніх непрацездатних дочку, сина

Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Отже, повноліття настає з досягненням особою вісімнадцятирічного віку. Непрацездатними вважаються інваліди І, II, III груп. При цьому не має значення, коли настала непрацездатність - до досягнення повноліття або в будь-який інший час. Так, для утримання батьками повнолітніх дочки, сина необхідні такі підстави:

- повнолітні син, дочка повинні мати статус непрацездатного;

- повнолітні непрацездатні син, дочка потребують матеріальної допомоги.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є здатність батьків надавати матеріальну допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов'язку буде неможливим.

Є декілька варіантів вирішення даного питання :

1 Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина (ст. 189 СК України) 2. Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.(ст. 190 СК України) 3. Позов до суду про стягнення аліментів (ст. 198 СК України)

Для оформлення договору про сплату аліментів на дочку, сина ви можете звернутися до приватних нотаріусів чи державних нотаріальних контор з наступним переліком документів:

- Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платників податків батька, матері та сина, дочки;

- Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;

- Копії документів, що підтверджують непрацездатність дочки, сина;

Для оформлення договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, окрім перерахованих вище документів, необхідно:

- Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;

- Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;

- Звіт про експертну грошову оцінку будинку;

- Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки).

Для вирішення питання в судовому порядку, вам необхідно звертатися до місцевого суду с позовною заявою. Важливо, що позивачі - у справах про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

За рішенням суду аліменти на повнолітніх сина, дочку присуджуються від дня пред'явлення позову.

Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України, розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначає суд у твердій грошовій сумі і(або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67 або до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. тел. 068-834-77-45.

 

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до Закону України "Про безоплатну правову допомогу"

21 грудня, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

  • по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

  • по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

  • по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що сьогодні Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу».

Закон України «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.

ДО УВАГИ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ!

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з реєстру, згідно з яким неприбуткові організації, які не приведуть свої установчі документи відповідно до норм пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, громадські організації, які є неприбутковими організаціями повинні до 30 грудня 2016 року зареєструвати зміни до власного статуту.

Враховуючи норми статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зміни до статуту повинні бути оформлені, як нова редакція статуту.

Згадані зміни повинні передбачати:

заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Додатково рекомендуємо одночасно з приведенням статуту у відповідність з податковим кодексом внести зміни та привести статут у відповідність із Законом України «Про громадські об’єднання», а у разі зміни назви вулиці додатково включити до порядку денного органу, який уповноважений приймати рішення, ще і питання щодо зміни адреси місця знаходження.

Документи можна подати до найближчого центру надання адміністративних послуг, до центрів з надання правової допомоги (Бюро правової допомоги) або до Головного територіального управління юстиції.

Для державної реєстрації необхідно подати:

1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об’єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

Адміністративний збір за державну реєстрацію змін що пов’язані з приведенням установчих документів у відповідність до чинного законодавства не справляється.

Більш детальну інформацію можна отримати за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги:

0-800-213103 або у одному з місцевих центрів з надання вторинної правової допомоги у Кіровоградській області.

*Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ,вул. Ціолковського, 1

Електронна адреса: holovanivsk.kirovohrad@legalaid.gov.ua

Телефони:(05252) 2-25-83. (068) 834-77-45

 

*Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса:м. Кропивницький, вул. Дворцова, 64/53

Електронна адреса: kirovohrad1.kirovohrad@legalaid.gov.ua

Телефон: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33

 

*Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса:Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18

Електронна адреса: oleksandriya.kirovohrad@legalaid.gov.ua

Телефон: (05235) 7-04-04, 7-04-40, 050-563-72-11 

 Маєте проблеми зору? Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно 
"Ctrl" і "+"