27100, м.Новоукраїнка, вул. Соборна, 59 e-mail: [email protected]
 
Головна сторінка

 Маєте проблеми зору? Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно 
"Ctrl" і "+"

 

Графіки

прийому громадян

 

ГРАФІК
особистого прийому громадян посадовими особами Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

 

Видача реєстраційного номеру облікової картки іноземним громадянам відбувається в кабінеті №  101 Головного управління Міндоходів  у Кіровоградській області

 (м.Кіровоград, вул.Велика Перспективна 55) щоденно:

 

Понеділок -   з 08-00 до 20-00 години

Вівторок    -  з 08-00 до 20-00 години

Середа     -   з 08-00 до 20-00 години

Четвер      -   з 08-00 до 20-00 години

П’ятниця   -   з 08-00 до 20-00 години

Субота      -   з 09-00 до 16-00 години

 

 

 

Інформація ГУ ДПС у Кіровоградській області

 

На Кіровоградщині податківці зустрічаються з керівниками

підприємств з питання підвищення заробітної плати працівникам

 

21.02.2022

Як повідомили в управлінні податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління  ДПС у Кіровоградській області, на засіданнях комісій при ОТГ області протягом січня 2022 року з питання підвищення рівня виплати заробітної плати заслухано керівників 79 підприємств, у тому числі: 3 – підпорядковані Міністерству охорони здоров’я, 4 – підпорядковані Міністерству освіти та науки, 2 – підприємства державного сектору економіки та 70 – підприємств комерційних структур. В результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 60 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 2063,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб; 171,9 тис. грн. військового збору та 2521,8 тис. грн. єдиного соціального внеску.

Протягом січня 2022 року проведено індивідуальну роботу (співбесіди, направлення листів, заслуховування робочими групами) із керівниками 37 підприємств. В результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 26 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 30,7 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, 2,6тис.грн. військового збору та 37,5 тис. грн. єдиного соціального внеску.

 

Декларування – 2022: залучено 800 громадян

21.02.2022

 

Протягом січня 2022 року органами ДПС області залучено до декларування 800 громадян, у тому числі: 798 – тих, хто зобов’язані задекларувати свої доходи та 2 особи  – з метою одержання податкової знижки. Про це у коментарі місцевим ЗМІ розповіла в.о. начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Валентина Сєкунова.

В цілому громадянами задекларовано 44,4млн.грн. доходів, платниками визначено до сплати 3,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,4 млн грн  військового збору.

Через мережу Інтернет громадянами подано 710 декларацій.

Доходи більше 1млн грн задекларували 5 громадян. Сукупно ними задекларовано 15,9 млн грн доходу та визначено до сплати 0,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,06 млн грн військового збору.

Громадянами, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) площею понад 2,0 га подано 592 декларації. Громадянами - однооосібниками задекларовано 9,6 млн грн доходів, платниками визначено до сплати 1,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,1 млн грн військового збору.

Граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2021 рік - 03.05.2022 року. Термін сплати визначених зобов’язань – до 01.08.2022 року.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи платники податків подають за місцем своєї податкової адреси.

«Звертаю увагу, що для зручності платників в «Електронному кабінеті» у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів,» - зазначила очільниця обласного  податкового відомства.

 

   

Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?

21.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

 

Для користувачів РРО та ПРРО

21.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій використанням операцій «службове внесення» та «службова видача».

Виключенням є внесення чи видача готівки, які не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення». Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Декларування 2022: подаємо декларацію про майновий стан і доходи правильно

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що  громадянам, які отримували доходи за кордоном, а це в основному стосується заробітчан, і які сплатили податки за межами України, не доведеться платити податки ще раз, у разі якщо з країнами, де вони працювали, підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування. Таким громадянам необхідно лише подати декларацію про майновий стан і доходи і зазначити суми отриманих доходів.

Звертаємо увагу, що тим громадянам, які працювали за кордоном, але не сплачували податки там, оскільки отримували в податкових органах України  Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України доведеться не лише задекларувати доходи отримані за межами України, а й сплатити відповідні податки.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, особа зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Також повідомляємо, що кожний громадянин України має право взяти довідку, яка дозволяє звільняти (зменшувати) від оподаткування його доходи, отримані в іноземній державі, з якою Україна уклала двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування. Довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи або надсилання листа через Електронний кабінет. Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою. Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною і іншою країною та діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Нагадаємо, якщо громадяни отримували «іноземні» доходи у 2021 році, мають  задекларувати їх до 1 травня 2022 року, тобто подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до органів ДПС за своїм місцем реєстрації. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та  військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору  платники мають сплатити до 1 серпня 2022 року.

 

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

З метою надання суб’єктам господарювання повноцінної підтримки на початку застосування ними реєстраторів розрахункових операцій Державна податкова служба розмістила на своєму офіційному вебпорталі Перелік посадових осіб ДПС, відповідальних за взаємодію із суб’єктами господарювання під час впровадження ПРРО. Власне цей перелік, а також номери телефонів і електронні адреси, за якими можна зв’язатися із зазначеними у ньому особами, ви знайдете за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/perelik-posadovih-osib-dps/.

Завантажуйте безкоштовний Програмний реєстратор розрахунковий реєстратор для операційної системи Android та Windows за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/.

  

Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву (п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) (пп. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з пп. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до пп. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (пп. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

 

Пільгу щодо незастосування РРО надано і селищам

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку дозволено здійснювати торгівлю товарами (крім підакцизних) без РРО як на території села, так і на території селища.

Такі зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити  розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яку оприлюднено на Урядовому порталі за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-pereliku-okr-a95 

Нагадуємо, що зазначений Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336.

  

Закон України № 1914: деякі нововведення для фізичних осіб

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»,   зокрема підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новими пунктами, відповідно до яких:

► до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються суми доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п.18 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ);

► дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ (п. 19 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

► встановлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника ПКУ у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника ПДФО та членів його сім’ї першого ступеня споріднення (п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

 

Чи зазначаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, які не перевищують встановлені норми?

21.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) (п. 4 підрозділу 9 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Для цілей підрозділу 9 розділу  ХХ  ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Разом з тим, п. 10 підрозділу 9 розділу  ХХ ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири,  загальна  площа  якої/яких  не  перевищує  сукупно 120 кв. м., або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

 

 Закон України № 1525: з якого періоду нерезидент нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з надання електронних послуг, якщо нерезидентом подано заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ після 01 січня 2022 року? 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Закон України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо вимог при реєстрації нерезидентів платниками ПДВ.

Так, нарахування податкових зобов’язань може здійснюватися тільки особою, яка зареєстрована як платник ПДВ. Тому особа-нерезидент платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, визначає податкові зобов’язання з ПДВ за тими операціями з постачання електронних послуг, які здійснюються, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента платником податку.

Приклад. Особа-нерезидент подає заяву про обов'язкову реєстрацію платником ПДВ. Заява надійшла до податкових органів, наприклад, 28 лютого 2022 року. Внесення запису до реєстру платників податку здійснено 02 березня 2022 року. Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з 02 березня 2022 року. У такому випадку податкові зобов’язання з ПДВ мають бути нараховані особою-нерезидентом за операціями з постачання електронних послуг, які були здійснені починаючи з 2 березня 2022 року включно.

 

За наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, ФОП мають здійснювати облік всіх товарів,

які знаходяться в реалізації 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує платникам, які використовують реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО), що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Акцентуємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.

Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Водночас, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні господарської діяльності, а саме: зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО, а отже і не веде облік товарних запасів. 

 

Який порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО? 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Податкова амністія: встигніть скористатись пільговою ставкою щодо іноземних активів 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані станом на 01.01.2021 належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи, як: грошові кошти, валютні цінності, цінні папери, рухоме та нерухоме майна в Україні та закордоном.

Зверніть увагу, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) добровільного декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7%. У подальшому до завершення кампанії, тобто з 01.03.22 до 01.09.22, валютні цінності, розміщені на рахунках в іноземних банках, можна буде легалізувати, сплативши 9% від суми активу.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

 

Які доходи необхідно обов’язково задекларувати до 1 травня 2022 року 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, які отримали доходи, з яких у 2021 році не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

– доходи , з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

– доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

– спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

– доходи від продажу інвестиційних активів;

– іноземні доходи.

Обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію прописаний у Конституції України. Зокрема, стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

 

 

Юристи податкової служби Кіровоградщини відстояли у судах 7 млн гривень на користь держави 

14.02.2022

 

Як зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Сергій Колотуха в коментарі місцевим ЗМІ, протягом січня 2022 року у судах, з урахуванням позовів минулих років, юридичною службою Головного управління ДПС у Кіровоградській області здійснювалось супроводження 787 справ на загальну суму 1,6 млрд гривень.

За результатами їх розгляду повністю або частково на користь органів ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено 10 рішень на 6 млн 977,5 тис. грн, що становить 100 відсотків від загальної кількості винесених рішень та 93,4 відсотків від їх загальної суми.

«На користь платників задоволено вимог на суму 494 млн грн, що становить 6,6 відс. від загальної суми винесених рішень по справам», - зазначив Сергій Колотуха.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентовано статтею 56 Податкового кодексу України.  Подаються такі скарги протягом 10 календарних днів, які настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДПС України. За результатами розгляду скарги, рішення, за необхідності може бути оскаржене в судовому порядку.

 

Про спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті 

14.02.2022

 

Заступник начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Єгор Романюк надав коментар-роз’яснення  щодо запровадження спеціального  режиму оподаткування юридичних осіб, які перебуватимуть у статусі резидентів Дія Сіті (ІТ-компанії).

Так, посадовець зазначив, що організаційні, правові та фінансові основи функціонування правового режиму Дія Сіті, який запроваджено з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, визначено Законом України від 15.07.2021 №1667-  IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Зокрема, даним Законом врегульовано засади набуття і втрати статусу, а також встановлено так званні «бенефіти» для тих кампаній, які отримають статус резидента Дія Сіті.  Разом з тим, у цьому законі надано визначення таких понять як гіг-контракт, гіг-спеціаліст, кваліфікований дохід, реєстр Дія Сіті та іншої спеціальної термінології.

Водночас для повноцінного функціонування правового режиму Дія Сіті  14 грудня 2021 року Верховна рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон №1946).

Впровадження положень Закону №1946 забезпечить дієві стимули для активного розвитку інформаційних технологій та інновацій в нашій країні.

Так,  спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9 відсотків та оподаткування лише низки операцій.

«Також для резидентів Дія Сіті встановлюється спеціальний режим оподаткування окремих доходів  працівників та гіг-спеціалістів. Зокрема, оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків: заробітної плати працівників, винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори», - додав Єгор Романюк.

 

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначаються відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації

 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображаються, зокрема відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України).

Водночас, формою одноразової (спеціальної) добровільної декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).

Перелік відомостей про декларанта, що зазначаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, визначено, зокрема, пп. 6.1 п. 6 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ.

Форма та порядок заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 серпня 2021 року № 439

(https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76033.html).

 

Закон України № 1946:

обмеження права на нарахування податкової знижки 

14.02.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з       01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Змінами, внесеними Законом № 1946 у Податковий кодекс України (ПКУ), п. 166.4 ст. 166 ПКУ доповнено новим п. п. 166.4.4.

Відповідно до нового п. п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

  

 

 

Увага! Шахраї!

07.02.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про те, що до суб’єктів господарювання, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області телефонували невідомі особи від імені посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області з проханням надати матеріальну допомогу.

Зловмисники використали номери телефонів 095-156-79-59, 099-309-97-50.

Просимо бути пильними: у разі надходження дзвінків від імені посадових осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід одразу повідомляти про це підрозділи Національної поліції.

 

За січень 2022 року до податкової служби Кіровоградської області надійшло 10 запитів на отримання публічної інформації

07.02.2022

У січні цього року до Головного управління ДПС у Кіровоградській області надійшло 10 запитів на отримання публічної інформації.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від юридичних осіб – 7 запитів. Від фізичних осіб за перший місяць 2022 року надійшло 3 запита на отримання публічної інформації.

За результатами розгляду запитів: задоволено – 4, відмовлено у розгляді по 5 запитам та знаходиться на розгляді 1 запит.

Види запитуваної інформації: щодо діяльності суб’єктів господарської діяльності, надання копій документів, критеріїв ризиковості платника податків, роботи органів ДПС, кількості платників та проведення контрольно-перевірочної роботи.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

  

Змінили РРО: чи проводити виручку за «перехідний» період?

31.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує щодо необхідності проведення через новий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, якщо попередній РРО не підлягає подальшому ремонту.

У разі виходу з ладу РРО, що не підлягає подальшому ремонту, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів:

заяву про скасування реєстрації РРО разом з реєстраційним посвідченням;

звіт про використання КОРО (РК) за ф. № ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.

При цьому, у разі введення в експлуатацію нового РРО суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО, що не підлягає подальшому ремонту.

Детально ознайомитися з роз’ясненням можна у розділі 109.06 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

31.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в  інших  випадках,  визначених  розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.4 ст. 179 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року введено в дію нову форму Декларації, яка затверджена наказом  Міністерства  фінансів України від  17  грудня  2020 року № 783. 

 

Про відкриття поточних рахунків зі спеціальним режимом використання

31.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. Задля забезпечення виконання зазначених вимог, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України. Зокрема, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування. При цьому, згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492.

Звертаємо увагу, що будь-які особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку (за умови їх відповідності нормам Закону № 1539) мають бути зазначеними у договорі, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом.

 

ФОПам, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села

31.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує платникам податків, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.  Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Норми Постанови № 1359 набирають чинності з 1 січня 2022 року. Документом передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів). Проте, дана норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Крім того, Постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених п. 1 Переліку, а саме  – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). В 2022 році ця сума становить 1085500 грн.

  

Зверніть увагу: нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

31.01.2022

З 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом МФУ від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК).

Так, оновлена форма декларації в редакції доповнена новими додатками:

ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Звертаємо увагу, що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році) (п. 54 підрозд. Х Перехідних положень ПКУ).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

 

Як рахується час роботи в режимі офлайн?

31.01.2022

 

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів не проводиться

31.01.2022

Податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 94 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 94 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом (абз. 8 п .п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).

Відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду (п. 17 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Отже, оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агента по утриманню податків з заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.

 

Безготівкова форма розрахунків: чи застосовувати РРО

31.01.2022

 

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані їх проводити через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК) (п. 1 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Безготівкові розрахунки – це:

- перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів,

- а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22).

РРО або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону № 265).

Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовуються.

При здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору

31.01.2022

 

Для декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів фізичної особи, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

 

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

31.01.2022

Відповідно до абзацу 36 ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Абзацом 2 ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 109.01 за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Якою є ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для рухомого майна?

31.01.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованого рухомого майна справляється за наступними ставками:

- щодо  рухомого майна, розташованого на території України:

 - відсотків – основна ставка;

 - відсотків – платник податків може обрати як альтернативу із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

- щодо рухомого майна, розташованого (зареєстрованого) за кордоном:

 - 9 відсотків – основна ставка;

 - 11,5 відсотків – платник податків може обрати як альтернативу із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Водночас, у разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації  у  періоді  з  01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року замість 9 відсотків застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотків зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Нагадаємо, що подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX, яким розділ ХХ Податкового кодексу України доповнено спеціальним підрозділом 9 4.

Згідно з пп. «б» п. 4 підрозділу 9 4 розділу XX Податкового кодексу України об’єктом декларування може бути, зокрема, рухоме майно фізичної особи, що належить їй на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Для цілей цього підрозділу до рухомого майна належать:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).

 

Закон України № 1525: яку інформацію отримає особа – нерезидент разом з інформацією про дату її реєстрації як платника ПДВ? 

31.01.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що особі – нерезиденту разом з інформацією про дату реєстрації платником ПДВ надсилається інформація про:

► індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ; звітний (податковий) період;

► граничні строки подання податкової звітності з ПДВ;

► граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.

 

 

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

24.01.2022

 

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

    Пропонуємо для ознайомлення розроблені ДПС України відеоматеріали із зазначеної тематики:      

Відеоінструкція хто з ФОП застосовує РРО/ПРРО?

Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

 

Які транспортні засоби є об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування?

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що одним із об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування є рухоме майно (зокрема, транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Водночас, пунктом 10 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено перелік об’єктів рухомого майна, щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Це, зокрема, один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

 Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

  

Застосування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

24.01.2022

Фізична особа має право сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами. При цьому слід застосувати альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів. Зокрема замість 5; 9 та 2,5 відсотків - 6; 11,5 та 3 відсотки відповідно. Звертаємо увагу, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору, визначена пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ).

 

Декларування 2022: хто повинен декларувати доходи?

24.01.2022

01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.

Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

• доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

• доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

• спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

• доходи від продажу інвестиційних активів;

• іноземні доходи.

 

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

 

Як та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області надає інформацію щодо способу сплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування та реквізитів бюджетного рахунку.

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією, а в Електронному кабінеті (приватна частина) у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступною інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї з наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати збору.

У разі, якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації, платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Детальніше із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 134.07 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

Спілкуйтеся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

 

Відповідальність за порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує про відповідальність за порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО.

Оскільки продаж товару без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО) не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразового порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Детальніше із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 109.18 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Хто повинен здійснювати ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року?

24.01.2022

РРО/ПРРО зобов’язані застосовувати, але не зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- лікарських засобів та виробів медичного призначення,

- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння,

- або не є платниками ПДВ.

Звертаємо увагу, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку І групи.

Отже, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється на підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 

Закон № 1525: особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України

24.01.2022

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з 01 січня 2022 року встановлено особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України.

Так, іноземні компанії, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, будуть зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ними операцій з постачання таких електронних послуг сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної  валюти,  встановленим  Національним  банком  України,  що діє на 0 годин 01 січня відповідного року.

Водночас, нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Довідково:  особливий порядок оподаткування ПДВ  компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України встановлено Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

 

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями?

24.01.2022

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п.14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);

ставка та сума збору.

Таким чином, одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже, у разі відсутності таких активів, подавати зазначену декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.

Із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 134.05 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

ФОП, які здійснюють перевезення пасажирів з використанням талонів, квитків, не застосовують РРО/ПРРО

24.01.2022

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої групи, які здійснюють перевезення пасажирів при проведенні розрахунків з використанням талонів, квитків.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненням (далі – Закон № 265) РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями визначено, що документом для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 №503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО та РК не застосовують.

Із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 109.03 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.