27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59 e-mail: [email protected]
Головна
Адресна правова допомога в дії
До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся житель с. Солгутове Гайворонського району з проханням роз’яснити аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.
Чоловік, у зв’язку зі станом здоров’я, не міг самостійно дістатись до бюро правової допомоги для вирішення проблемного питання. У таких ситуаціях фахівці системи безоплатної вторинної правової допомоги надають виїзну адресну правову допомогу.
Питання оренди землі сільськогосподарського призначення набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.
Детальне вивчення цього питання перед укладенням договору допоможе в подальшому уникнути багатьох проблем, адже у більшості випадків, власники земельних наділів підписують шаблонні договори, не знаючи юридичних наслідків таких правочинів. Під час адресної правової допомоги Наталія Барабаш, фахівчиня Гайворонського бюро правової роз’яснила пенсіонеру аспекти оформлення договору оренди землі.
Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.
Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:
- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки;
- строк дії договору оренди;
- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.
Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.
Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.
З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
До Новоукраїнського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: вул.Покровська 67, м.Новоукраїнка.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».
Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua) розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.
Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.
«Одним з основних завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.
Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.
У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.
Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
В межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги інформує:
Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг.
Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.
Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.
Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.
В межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги інформує:
БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів
Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).
Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.
Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.
Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.
«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.
Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.
Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.
Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.
В межах проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги повідомляє про те:
Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини
Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.
Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.
У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.
Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:
діти-сироти;
діти, позбавлені опіки батьків;
діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;
діти з інвалідністю;
діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;
талановиті та обдаровані діти;
переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;
відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.
Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:
дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;
дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;
дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.
Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.
Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.
Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’ї потрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або його завірену копію. Дітям, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітям необхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).
Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.
У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.
Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.
У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.
Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Консультацію підготував начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання БВПД Сергій Шеремет
Кропивничанам пропонують анонімно висловитися
про корупцію та стягнення аліментів
Фахівці обласного управління юстиції пропонують кропивничанам взяти участь в анонімних онлайн-опитуваннях і висловити своє ставлення до таких актуальних тем, як корупція у вищих навчальних закладах і посилення відповідальності недобросовісних батьків, які не сплачують аліменти.
Як відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, тестування було розроблено в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» з метою формування об’єктивної картини рівня правоосвіченості мешканців Кіровоградщини. Опитування є анонімними, а тому їх результати будуть використані тільки в узагальненому вигляді.
Заповнити анкети всі бажаючі можуть до 1 жовтня. Термін тестування було продовжено з метою залучення до проекту максимальної кількості громадян.
Посилання на анкети:
· Опитування щодо корупції у навчальних закладах:
· Опитування щодо посилення відповідальності за несплату аліментів.
В рамках проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги повідомляє, що для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля
Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права інвалідів.
Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.
«Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.
За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.
Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.
«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.
За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.
Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.
Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.
Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail: [email protected]
Довідково:
** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:
23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);432 – Бюро правової допомоги
5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)
** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.
В рамках проекту «Я маю право» Новоукраїнське бюро правової допомоги консультує про «Трудові права людей з інвалідністю»
Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.
Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.
У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.
Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:
Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.
Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:
- зменшення тривалості щоденної роботи;
- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.
Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.
За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.
Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:
Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:
для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;
для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.
У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.
Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.
Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:
при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;
інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;
при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Верховна Рада ухвалила закон проти домашнього насильства
Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству». «За» проголосували 241 народний депутат.
Законопроект впроваджує комплексний підхід у боротьбі домашнім насильством. Найперше виконання закону стосується міністерств соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, МВС і судів.
До терміну «домашнє насильство» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.
Економічне насильство включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, навчатися, примушування до праці тощо.
Психологічне насильство – це словесні образи, погрози, переслідування, залякування, та інші дії, які обмежують волю людини, побоювання людини за свою безпеку чи безпеку інших, які пошкодили психічне здоров'я чи призвели до емоційної невпевненості, нездатності захистити себе.
Сексуальне насильство – це будь-які секс-дії, вчинені щодо повнолітнього чи дитини без її згоди, примушування до секс-актів з третьою особою та інші правопорушення щодо статевої свободи.
Законопроект передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників. Реєстр створять, щоб запобігати домашньому насильству, надавати своєчасну допомогу постраждалим, координувати відповідні служби, контролювати розслідування фактів домашнього насильства та застосування до кривдників спецзаходів, притягнення їх до відповідальності та стеження за зміною їх поведінки.
Нацполіція отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.
Органи місцевого самоврядування повинні організовувати соціальні послуги, можуть їх замовляти, брати участь у підготовці фахівців, які будуть боротися з домашнім насильством і визначати, які спецслужби з підтримки постраждалих потрібні регіону, забезпечувати їхнє створення і роботу
Органи управління освіти повинні забезпечувати підготовку фахівців, які боротимуться з домашнім насильством, включити до навчальних програм питання запобігання та протидії домашньому насильству.
Коли освітяни виявили факти домашнього насильства у дітей чи отримали про це заяви чи повідомлення, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога та / або соціального педагога з постраждалими дітьми.
Медики повинні повідомляти місцевій владі та Нацполіції про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство. А якщо це такий пацієнт, як дитина, лікарі повинні зателефонувати ще й у службу у справах дітей. Якщо медик виявив ушкодження «кримінального характеру», він повинен скерувати постраждалого на медобстеження. А у разі виявлення секс-ушкоджень – на ВІЛ-тестування.
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб повинні приймати і розглядати заяви від постраждалих або їх представників про отримання допомоги, зокрема соцпослуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Служби також повинні повідомляти місцеву владу і поліцію про домашнє насильство у разі, якщо постраждалий дав на це добровільну згоду, крім випадків учинення насильства щодо дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру. Якщо є домашнє насильство щодо дітей – повідомити службу у справах дітей і уполіцію не пізніше 1 доби. За потреби такі служби повинні надвати притулок.
За заявою постраждалого чи за результатами оцінки ризиків правоохоронець може робити терміновий заборонний припис. Він виноситься строком до 10 діб і вручається кривднику, а його копія – постраждалому або його представнику. Дія такого припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адмінарешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
У законі також є термін «обмежувальний припис». Це один або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
заборона спільного перебування у місці спільного проживання з постраждалим
усунення перешкод в користуванні спільним майном або є приватною власністю постраждалого
обмеження спілкування з постраждалою дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалого
заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею
заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.
Цей припис може виносити суд за зверненням постраждалого або його представника. А якщо домашнє насильство вчинили щодо дитини, батьки або законні представники мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника.
Законопроект також передбачає співпрацю служб, які запобігають та протидіють домашньому насильству.
За законом, вони можуть взаємо обмінюватись інформацією при виявленні фактів домашнього насильства не пізніше 1 доби з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних; разом реагувати на домашнє насильство, розробляти і виконувати програми для кривдників та програми з запобігання та протидії домашньому насильству.
Про запобігання рейдерському захопленню землі консультує
Новоукраїнське бюро правової допомоги
На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.
Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.
Схеми:
- захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.
- захоплення врожаю через державних виконавців
- заволодіння податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)
Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?
На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.
Також даним Законом частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.
Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.
Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.
Окрім того Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.
3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.
В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.
Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.
Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.
При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.
Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.
Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.»
Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав
Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.
«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.
На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.
Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.
Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.
Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.
Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги
На сьогодні виникає дуже багато питань щодо соціального захисту учасників АТО. Найактуальнішим є питання на які саме пільги і хто з учасників АТО та їх сімей може розраховувати.
Відтак, учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надаються понад 20 різних видів пільг. Статус учасника бойових дій отримують військовослужбовці Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, відповідно до пункту 19 статті 6 зазначеного Закону України.
Найбільш важливими серед пільг, що надаються учасникам бойових дій, є такі:
безоплатне одержання лікарських засобів за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням; користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергова госпіталізація; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати;
75-процентна знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів
безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;
використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;
першочергове забезпечення жилою площею. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
щорічна грошова допомога до 5 травня.
Відповідно до статей 10 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідні пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, до яких відносяться, зокрема:
сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби;
дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;
діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.
З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.
У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців,
які працюють з клієнтами
Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів.
Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.
Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/
Курс складається з чотирьох модулів:
Орієнтаційний модуль
Ефективна комунікація
Управління емоціями
Управління стресом
Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.
Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.
Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.
Бажаємо успіху у проходженні курсу усім слухачам!
Консультує Новоукраїнське бюро правової допомоги
щодо припинення договору оренди землі
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» Договір оренди землі припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
- ліквідації юридичної особи-орендаря;
- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Договір оренди землі припиняється також у таких випадках як припинення договору за згодою сторін, та на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Факт розірвання договору оренди, необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.
Отже, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, таких як:
1. Невиконання обов’язків орендаря це:
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням яке передбачено договором оренди;
- недотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
- недотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
- несвоєчасне внесення орендної плати.
- орендар не приступив до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- не виконує встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
- не дотримується режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
- в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
2. Невиконання обов’язків орендодавця це:
- не передано в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
- при передачі земельної ділянки в оренду не забезпечено відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
- вчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
- не відшкодовано орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
- не попереджено орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.
Для вирішення питання в судовому порядку, вам необхідно звертатися до місцевого суду з позовною заявою.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.
З інших юридичних питань можна звернутися до Новоукраїнського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67 тел. +38066-348-36-43 або до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. тел. +38068-834-77-45
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.
Маєте проблеми зору? Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"
