27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59   e-mail: [email protected]
Про адміністраціюПро район Економіка Сільське господарство Соціальна сфера Контакти

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Звернення громадян

ЦНАП

Регуляторна політика

Державні закупівлі

Фінанси

Консультації з громадськістю

Доступ до публічної інформації

Запобігання проявам корупції

Громадська рада

Реагування на критику

Архітектура та ЖКГ

Інформація для виборців

Архів

Відкриті дані

Територіальні органи

Органи місцевого самоврядування

Європейський вибір

Запрошуємо до обговорення

 
 
Головна

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

 УРОДЖЕНЦІ НОВОУКРАЇНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЯНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ , ЯКІ ЗАГИНУЛИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

(матеріали із сайту Рівнянської сільської ради - https://rivnesilrada.gov.ua/ )

 

БАГРІН

Анатолій Іванович

03.01.1991 - 09.08.2024

Багрін Анатолій Іванович народився 03 січня 1991 року в селі Новоєгорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Новоєгорівській школі, закінчив 9 класів. Працював різноробочим в фермерському господарстві «Осипян», в приватному підприємстві «Шевченкове». 2019 року , після переїзду до села Рівне працював охоронником в ПрАТ «Рівнянське».

26 січня 2023 року Багрін Анатолій Іванович був призваний на військову службу по мобілізації, мужній наводчик-танкіст, воював на різних напрямках.

09 серпня 2024 року Багрін Анатолій Іванович загинув внаслідок артилерійського обстрілу біля н.п. Свердликово-Суджанського району, Курської області.

Похований у селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області 06 лютого 2025 року.

БАЛАНЮК

Сергій Анатолійович

20.11.1977 - 12.10.2022

Народився 20 листопада 1977 року у селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№5. Після закінчення школи , у 1995 році був призваний на військову службу до Збройний Сил України. Після проходження військової служби закінчив Миколаївську школу прапорщиків і пішов служити до Головного управління розвідки України в м. Київ, служив до 2016 року.

У 2016-2017р.р. брав участь в АТО. Був одружений, мав сина.

18 травня 2022 року під час захисту Батьківщини в околицях населеного пункту Тошківка Луганської області при виконанні бойового завдання отримав осколкове вогнепальне поранення.

Помер 12 жовтня 2022 року.

Похований Баланюк Сергій Анатолійович на кладовищі в с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області.

БЕЛЯК

Сергій Іванович

11.02.1970 - 14.04.2024

Беляк Сергій Іванович народився 11 лютого 1970 року в селі Рівне, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. З 1977 по 1987 рік навчався в Рівнянській загальноосвітній школі № 5, де проявив себе, як старанний і дисциплінований учень. Після навчання працював водієм в колгоспі ім. Калініна. Пройшов військову строкову службу. Потім продовжив свою трудову діяльність водієм в колгоспі ім. Чапаєва. Мав брата, сестру, двох дітей.

В липні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист своєї сім`ї та країни, виконував бойові завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.

Сержант Беляк Сергій Іванович загинув 14 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Новомихайлівка Мар’їнської міської ради Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований у селі Рівне 17 січня 2025 року.

БОЙКО

Сергій Анатолійович

19.05.1970 - 17.01.2024

Бойко Сергій Анатолійович народився 19 травня 1970 року в селі Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в школі, 1988 року був призваний на службу в армію. Після закінчення служби працював трактористом в селі Григорівка, в ТОВ «Рассвет», в ПрАТ «Рівнянське», у ФГ «Златогір».

У травні 2023 року Бойко Сергій Анатолійович був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації у Донецькій області, в результаті чого 17 січня 2024 року поблизу населеного пункту Диліївка Краматорського району Донецької області механік-водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону загинув.

Похований Бойко С.А. на кладовищі села Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області 24 січня 2024 року.

ВАСИЛЕНКО

Олександр Анатолійович

30.05.1974 - 09.03.2022

Народився Василенко Олександр Анатолійович в селі Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Навчався в Комишуватській загальноосвітній школі. Деякий час проживав в м.Новоукраїнка. Працював різноробочим. Мешкав разом з мамою в с.Комишуватому. Неодружений.

З травня 2018 року по травень 2021року брав участь в АТО. Учасник бойових дій.

В перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, не чекаючи мобілізації, направився в свою 59-ту механізовану бригаду.

Загинув 09 березня 2022 року під час бомбардування рашистів, захищаючи місто Миколаїв.

Похований на сільському цвинтарі в селі Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ГАЙДУК

Василь Іванович

13.02.1983 - 17.08.2023

Гайдук Василь Іванович народився 13 лютого 1983 року у селі Ільниця Іршавського району Закарпатської області. Виріс у багатодітній та дружній сім'ї. Навчався у Ільницькій школі.

Після закінчення школи працював на різних роботах.

З 2009 року проживав в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, одружився, має сина Владислава 2011 року народження.

30.05.2023 року на підставі Указу Президента України призваний до Збройних Сил України по мобілізації.

Гайдук Василь Іванович, виконуючи військовий обов'язок, загинув 17 серпня 2023 року біля населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.

Поховано військовослужбовця 23 серпня 2023 року в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ГАРДТ

Віталій Віталійович

15.05.1995 - 22.03.2023

Народився Віталій 15 травня 1995 року в селі Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області.

У 2001 році пішов до 1 класу Ташлицької загальноосвітньої школи, у 2008 році перевівся в Іванівську загальноосвітню школу, яку закінчив у 2012 році. Після закінчення школи проживав у місті Київ.

З 2014 року перебував в зоні АТО в населеному пункті Золоте.

2017 року вступив до приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський Університет ім. Рауфа Аблязова» на спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування», закінчив навчальний заклад у 2021 році.

З початку повномасштабної війни перебував на фронті - у 2 групі спеціального призначення Північного Київського територіального управління, мав офіцерське звання лейтенант з тактичної медицини.

22.03.2023 у місті Авдіївка Донецької області близько 09 години розрахунком квадрокоптера було знищено ворожу БПМ-1, після чого противник почав масовий артилерійський та танковий обстріл позиції , розрахунку БПЛА в районі населеного пункту Авдіївка, в результаті якого лейтенант Гардт Віталій Віталійович отримав поранення несумісне з життям.

Похований 29 березня 2023 року на кладовищі села Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ГЛАДИШ

Руслан Семенович

28.09.1991 - 18.07.2023

Народився в селі Ганна-Леонтовичіве Устинівського району Кіровоградської області.

Навчався в Ганна-Леонтовичівській школі. Закінчив дев’ять класів.

Був одружений з Ткач Надією Володимирівною, в сім’ї народилося двоє дітей: Гладиш Вікторія Русланівна та Гладиш Рінат Русланович.

Працював в ПрАт «Рівнянське» охоронником.

У травні 2023 року Гладиш Руслана було мобілізовано до Збройних Сил України.

18 липня 2023 року під час мінометного обстрілу, біля села Кліщіївка, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, Гладиш Руслан Семенович загинув.

Похований на цвинтарі села Рівного.

ГОРБЕНКО

Олександр Анатолійович

15.05.1981 - 08.06.2019

Горбенко Олександр Анатолійович народився 15 травня 1981 року в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У 1987р.-1998р. навчався в Рівнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№5. У 2003 році закінчив Кіровоградський технічний університет. Працював програмістом у різних сферах міста Кіровоград. Був одружений, має доньку.

У 2016 році вступив добровольцем до лав Збройних Сил України і став на захист рідної Батьківщини. Після поранення ноги тривалий час боровся зі страшною хворобою.

08 червня 2019 року зупинилось серце нашого земляка. Поховано Горбенка Олександра Анатолійовича в місті Кропивницький на Алеї Слави.

ГРИНЬ

Олександр Іванович

07.05.1985 - 10.06.2022

Гринь Олександр Іванович народився 07 травня 1985 року в с.Наддністрянське Мурованокуриловецького райну Вінницької області.

У 2002 році закінчив Наддністрянську загальноосвітню школу. 2003 року пішов на службу в армію. Після закінчення служби переїхав в с.Нерубаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області, де працював механізатором у фермерському господарстві «Світле життя».

З 2018 року до 2020 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, в результаті чого отримав поранення і контузію.

2022 року знову став на захист Батьківщини .

10 червня 2022 року Гринь Олександр Іванович загинув під час бою в Луганській області біля н.п. Тошківка.

Похований 28 червня 2022 року в селі Нерубаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ЖУК

Олег Олегович

08.09.1993 - 17.02.2015

Жук Олег Олегович народився 08 вересня 1993 року у селі Ромашки Компаніївського району Кіровоградської області.

Навчався у Виноградівській загальноосвітній школі I-III ст. Закінчив школу у 2011 році.

2012 року був призваний на строкову службу. Після закінчення служби рік пропрацював у школі двірником.

2014 року був призваний до лав Збройних Сил України за спеціальністю танкіст-механік-водій.

17 лютого 2015 року загинув поблизу міста Дебальцеве Донецької області.

ЗАНІЗДРА

Олег Олександрович

07.02.1971 - 22.05.2024

Заніздра Олег Олександрович народився 07 лютого 1971 року в селі Рівному. Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі № 2. Закінчив Новоукраїнський ДОСААФ, після навчання працював водієм в колгоспі імені Ватутіна. Пройшов військову строкову службу. Потім продовжив свою трудову діяльність водієм у Рівнянській дільничній лікарні та Рівнянській станції центру екстренної медичної допомоги та медичних катастроф в Кіровоградській області.

7 липня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист своєї сім`ї та країни. Служив на посаді механіка-водія взводу, виконував бойові завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.

Солдат Заніздра Олег Олександрович загинув 22 травня 2024 року поблизу населеного пункту Соловйове Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований у селі Рівне 29 травня 2024 року.

КАРНАУХ

Віктор Вікторович («Барс»)

29.10.1979 – 29.08.2014

Закінчив Новоукраїнську ЗОШ №3. Пройшовши військову строкову службу, лишився за контрактом. Здобув вищу освіту у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка. Прапорщик, командир розвідгрупи 3-го окремого полку спецпризначення.

Загинув поблизу села Червоносільське під час виходу з «Іловайського котла» на дорозі від села Многопілля.

Вважався зниклим безвісти. 3 вересня 2014-го тіло Віктора разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.

24 липня 2015 року перепохований на Рівнянському кладовищі в Кропивницькому.

КЛЕВЕЦЬ

Іван Михайлович

04.12.1977 - 09.11.2022

Народився Клевець Іван Михайлович 04 грудня 1977 року у селі Репинне Міжгірського району Закарпатської області. На початку 90-х років сім’я переїхала до села Піддубного. В 1993 році закінчив Малопомічнянську загальноосвітню школу, вступив до Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Одружився, виховав та дав вищу освіту двом синам . Все своє мирне життя працював будівельником.

В перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Клевець Іван Михайлович пішов захищати Батьківщину.

Загинув під час виконання військової служби, в зоні ведення бойових дій, по відсічі збройної агресії російської федерації в населеному пункті Кузенівка Сватівського району Луганської області 09 листопада 2022 року. Похований в селі Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

 

КОВАЛЬОВ

Тарас Віталійович

08.08.1983 - 15.12.2022

Ковальов Тарас Віталійович народився 8 серпня 1983 року у селі Ятрань. Виріс у багатодітній та дружній сім'ї. Навчався у Ятранській школі. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у Торговицькому ПТУ-30, де здобув професію будівельника. Працював на різних роботах у місцевому сільськогосподарському підприємстві.

У 2014 році пішов добровольцем на службу у Збройні Сили України. Перебуваючи на військовій службі, він неодноразово побував у зоні АТО. Мав статус учасника бойових дій.

З початком повномасштабної війни, 27.02.2022 року був мобілізований Новоукраїнським РТЦК та СП на військову службу.

Ковальов Тарас Віталійович, виконуючи військовий обов'язок, загинув 15 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області.

Поховано військовослужбовця 12 серпня 2023 року в Підвисоцькій громаді Голованівського району Кіровоградської області.

КОСТЮК

Сергій Олександрович

23.09.1999 - 10.08.2023

Народився Сергій в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області в сім’ї робітників. Навчався та закінчив 9 класів Рівнянської загальноосвітньої школи № 2, а також закінчив Кіровоградський технікум харчування та торгівлі.

 2020 року Сергій проходив службу в Збройних Силах України та у 2021 році підписав контракт, адже розумів, що необхідний саме на захисті своєї держави.

Власну сім’ю створити не встиг, його родиною були батьки та сестра Марина.

10 серпня 2023 року після тривалого лікування Костюк Сергій Олександрович помер.

Похований на кладовищі в селі Рівному 12 серпня.

КРАВЧУК

Віталій Васильович

15.07.1982 - 30.12.2022

Народився Віталій Васильович у селі Петрівка Новоукраїнського району Кіровоградської області 15 липня 1982 року.

Навчався в Новоєгорівській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1997 році. Служив строкову службу. Працював в ТОВ «АПК Сервіс» водієм. З січня 2016 року пішов служити за контрактом. Безпосередньо брав участь в проведенні АТО, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

30 грудня 2022 року на Бахмутському напрямку під час виконання бойових дій загинув наш земляк - Кравчук Віталій Васильович.

Похований на цвинтарі села Новоєгорівка.

ЛАПА

Дмитро Іванович

25.02.1995 - 05.06.2024

Лапа Дмитро Іванович народився 25 лютого 1995 року в селі Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Кропивницькій загальноосвітній школі, в Рівнянській загальноосвітній школі № 5 – закінчив 9 клас.

Мав брата, сестру, дружину Сніжану, двох дітей Віталіну та Анатолія. Дмитро був трудолюбивим: працював в колгоспі ім.Чапаєва будівельником, в селі Шутеньки садівником, в «ФОП Маркович Віктор Андрійович»  на різних роботах, був завзятим рибалкою.

У лютому 2023 року він був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій області.

Солдат Лапа Дмитро Іванович загинув 05 червня 2024 року захищаючи Батьківщину в районі населеного пункту Курахове, Донецької області в результаті артилерійського обстрілу з боку противника.

Похований у селі Рівне 07 серпня 2024 року.

ЛАПА

Олександр Миколайович

23.04.1978 - 24.04.2023

Лапа Олександр Миколайович народився 23.04.1978 року в селі Трудолюбівка Новоукраїнського району Кіровоградської області . В 1985 році пішов до 1-го класу Кропивницької ЗОШ яку закінчив 1995 році. Працював трактористом в КСП « Молода Гвардія».

В 1996-1998 служба в лавах Української Армії , проходив службу в м. Червоноград Львівської області в залізнодорожних військах.

З 2005 по 2007 роки проживав в м. Кропивницький, де працював охоронником ТОВ «Сузір’я». В 2008 році служив в органах Державної кримінально - виконавчої служби України. В 2012-2013 р. працював в ТОВ «ДІЄСА» м. Одеса вантажником.

02.09.2022 року був мобілізований в 57 ОМПБ. Службу розпочав з захисту Миколаївської області, потім був перекинутий на Херсонський напрямок, брав участь в наступі на м. Херсон. Частина дійшла до м. Березнувате, де був контужений і попав в шпиталь м. Кривий Ріг. Захищав місто Бахмут, в м. Червоний Яр був вдруге контужений, після недільного лікування повернувся в частину.

Загинув, виконуючи бойове завдання в селищі Хромове Бахмутського району 24.04.2023 року.

Похований в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ЛЕВЧИШИН

Олексій Романович «Лев»

20.01.1991 - 01.11.2023

Левчишин Олексій Романович народився 20 січня 1991 року в селі Іванівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. В 1998 р пішов у перший клас Іванівської ЗОШ I III ст. У 2008 р закінчив 11 клас. Олексій ріс веселим, життєрадісним, працьовитим, завжди готовим прийти на допомогу.

Після школи пішов працювати. Шукав себе, змінив багато робіт: працював будівельником, в сільському господарстві, мріяв продовжити навчання, щоб піти працювати на рідній землі. Захоплювався риболовлею, любив майструвати, мав золоті руки.

Мав цивільну дружину, Артеменко Тетяну, з якою мав двох дітей – доньку Крістіну, 2011 р.н. та сина Максима 2014 р.н. У 2015 р розлучився.

26 вересня 2023 р Олексій одружився з Аліною Жук. Він взяв обов’язки тата, виховуючи дітей Аліни – Наталку та Олега.

2 червня 2023 р був призваний до лав Зборойних Сил України, став морським піхотинцем 36-ї бригади. Воював на Запорізькому, Херсонському напрямках, виконував бойові завдання у с. Роботине, Оріхове. Неодноразово зустрічався з небезпекою, під час одного з боїв у липні отримав контузію.

Матрос Левчишин Олексій, зник безвісти 1 листопада 2023 р під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Кринки, Херсонської області. Проведеними розшуковими заходами 2 листопада 2023 р виявили тіло загиблого Левчишина Олексія.

ЛІПКА

Максим Васильович

02.03.1992 - 26.12.2017

Ліпка Максим Васильович народився 02 березня 1992 року в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області. 1999 р.-2009р. навчався в Рівнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№5. Закінчив Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості, Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського, здобув кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту.

2010 року призваний до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу в Чернігівській області та в м. Біла Церква Київської області. Після проходження військової служби працював у ТОВ «Фірма Ласка».

15.08.2014 року мобілізований до Збройних Сил України. 2016 року навчався в національній академії сухопутних військ в м. Львів, одружився.

26 грудня 2017 року обірвалось життя молодшого лейтенанта Ліпки Максима Васильовича.

Похований на кладовищі села Рівного Новоукраїнського району Кіровоградської області.

МАЗУР

Олександр Сергійович

06.02.1982 - 23.10.2023

Народився 6 лютого 1982 року в селі Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області. Коли йому було 3 роки сім’я переїхала до село Семенасте Новоукраїнського району. Навчався Олександр в Семенастівській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1997 році. Продовжив навчання у Вільнянській середній школі, яку закінчив із срібною медаллю.

У 2000 році Олександр був призваний до лав Збройних Сил України . Служив у місті Донецьк, де й одружився. Працював в органах поліції , навчався в Маріупольському юридичному університеті.

У 2014 році Олександр підписав контракт і пішов захищати Україну. Після закінчення контракту повернувся в м.Кропивницький, працював на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» машиністом.

24 лютого 2022 року він знову став на захист України. У званні сержанта ЗСУ воював на різних напрямках фронту. Отримав поранення, після одужання знову повернувся у стрій боронити рідну землю. 23 жовтня 2023 року під час запеклих боїв поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області героїчно загинув.

Похований 07 листопада на кладовищі села

МЕДВЕДЕНКО

Валерій Станіславович

Медведенко Валерій Станіславович народився 28 червня 1978 року в селі Семенасте Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Семенастівській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1995 році. Після закінчення школи навчався у Новоукраїнському ДОСААФ на водія.

У 1996 році Валерій пішов на службу до Збройних Сил України. Після закінчення служби працював трактористом в приватній агрофірмі «Промінь» в селі Семенасте. Мав цивільну дружину та сина.

У грудні 2022 року він був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації у Запорізькій області, в результаті чого 02 серпня 2023 року під час бою біля села Роботине Запорізької області зник безвісти, а 25 жовтня 2023 року рідні отримали підтвердження про достовірність факту його загибелі.

НЕРГЕШ

Михайло Михайлович

16.04.1979 - 11.05.2023

Народився Нергеш Михайло Михайлович 16 квітня 1979 року в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі №2 , яку закінчив у 1994 році .

Перебував на службі в Збройних силах України, в танкових військах.

Після служби в армії працював в колгоспі ім.Чапаєва на різних роботах.

Був одружений, виростив чотирьох дітей.

З листопада 2022 року Михайла Михайловича було мобілізовано до ЗСУ.

11 травня 2023 року загинув в районі населеного пункту Оріхово – Василівка Донецької області при виконанні бойового завдання.

Похований 17 травня 2023 року на кладовищі села Рівного Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ПАЛАМАР

Олег Сергійович

14.11.1986 - 21.11.2024

Паламар Олег Сергійович народився 14 листопада 1986 року в селі Степове, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. Навчався в Рівнянській школі-інтернат. По закінченню школи повернувся в рідне село Степове. Олег мав дружні стосунки з односельцями, друзями, сусідами. Завжди приходив усім на поміч хто б не просив, мав добрий та м'який характер.

В липні 2024 року пішов до лав ЗСУ- добровольцем. Проходив службу в частині А4355.

Загинув 21 листопада 2024 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Лозова, Харківської області.

Похований Паламар Олег Сергійович у селі Семенасте 03 грудня 2024 року.

ПАЛКА

Денис Андрійович

15.03.2000 - 02.11. 2022

15 березня 2000 року народився в селі Нова Кам’янка Великоолександрівського району Херсонської області.

2006 р. - 2013 р. навчався в місті Херсон та в селі Посад Покровське Херсонської області.

2015 р. - 9 клас Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№5

Навчався у Новоукраїнському ПТУ № 40, здобув спеціальність тракториста - машиніста та слюсаря. Після закінчення училища працював в ПрАТ «Рівнянське» трактористом.

З 2020 року проходив строкову службу в ЗСУ міста Вінниця.

2021р. - 2022 р. – тракторист ПрАТ «Рівнянське».

У вересні 2022 року Палку Дениса було мобілізовано до ЗСУ.

6 жовтня 2022 року військовослужбовець отримав тяжке поранення біля міста Інгулець Херсонської області. Проходив лікування в Одеському військовому шпиталі. 2 листопада 2022 року помер.

Похований на цвинтарі села Рівного.

РЕДІЦЕ

Геннадій Дмитрович

10.01.1993 - 19.02.2023

Редіце Геннадій Дмитрович народився 10 січня 1993 року в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№5. Дуже полюбляв футбол та волейбол, активно брав участь в спортивному житті школи.

У 2012 році був призваний до лав Збройних Сил України .

2013 року переїхав в смт. Димер на Київщині, одружився та мав двох дітей.

З початку повномасштабного вторгнення росії, Геннадій та його сім’я перебували два місяця в окупації. Згодом Геннадій добровільно поповнив лави Збройних Сил України, був призначений командиром відділення та командиром бойової машини .

Загинув 19.02.2023 року в результаті танкового обстрілу поблизу населеного пункту Велика Новосілка Донецької області.

Похований в смт Димер на Київщині.

РУДЬ

Валентин Петрович

05.01.1975 - 29.12.2023

Рудь Валентин Петрович народився 05 січня 1975 року у селі Костянтинівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Іванівській середній школі, яку закінчив у 1992 році.

Був призваний до лав Збройних сил України. Службу проходив в навчальному центрі Десна, отримав звання сержант. Після служби працював у Фермерському господарстві «МІФ» трактористом – комбайнером.

1996 року Валентин Петрович одружився. В сім’ї народилось двоє дітей –Дмитро та Єлизавета.

Рудь Валентин був призваний на військову службу за мобілізацією 21 квітня 2023 року. Мав військову спеціальність командир гранатомета протитанкового взводу.

Сержант  загинув 29 грудня 2023 року, потрапивши під щільний артилерійський та мінометний обстріли противника, під час штурмових дій ворожої піхоти в районі населених пунктів Синьківка – Лиман Перший, Куп’янського району, Харківської області під час виконання бойового завдання пов’язаного із захистом Батьківщини/

Похований Рудь Валентин Петрович 7 травня 2024 року в селі Костянтинівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

САВЧЕНКО

Євгеній Олексійович

21.11.1977 - 17.10.2022

Народився в селі Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області 21 листопада 1977 року.

Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі №5 , в Новоукраїнському ДОСААФ , отримав спеціальність водія. Працював у КСП ім.Ватутіна трактористом.

В перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну , Савченко Є.О. пішов захищати Батьківщину.

Поранений під час виконання обов’язкової військової служби, в зоні ведення бойових дій, по відсічі збройної агресії російської федерації в населеному пункті Петрівка Херсонської області 31.08.2022 року. Помер 17 жовтня 2022 року в комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №17».

Похований на цвинтарі села Рівного.

СІВАК

Володимир Васильович

18.10.1976 - 05.09.2023

Сівак Володимир Васильович народився 18 жовтня 1976 року в селі Мала Помічна. Навчався в Малопомічнянській загальноосвітній школі. Закінчив Кіровоградський кооперативний технікум ім. Сая, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, факультет історії та правознавства.

Останнім часом проживав та працював в м. Кропивницький. Був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист своєї сім`ї та країни. Служив на посаді кулеметника відділення морської піхоти, виконував бойові завдання із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.

Матрос Сівак Володимир Васильович загинув 05 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Опитне Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований у селі Мала Помічна 02 грудня 2024 року.

СМАРОВОЗ

Леонід Васильович

21.08.1992 - 25.10.2023

Смаровоз Леонід Васильович народився 21 серпня 1992 року в селі Семенасте Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Семенастівській загальноосвітній школі, потім в Новоукраїнській загальноосвітній школі №6, яку закінчив у 2009 році і вступив до Кіровоградського педагогічного університету на факультет фізичного виховання, після закінчення якого пішов працювати в рідну школу вчителем фізкультури.

У 2019 році одружився.

У січні 2023 року він був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Запорізькій області, в результаті чого 19 жовтня 2023 року отримав поранення. Був доставлений в госпіталь міста Запоріжжя, де й помер 25.10.2023 року.

Похований на кладовищі села Семенасте 31 жовтня 2023 року.

СОБЧУК

Сергій Володимирович

07.08.1998 - 02.05.2024

Собчук Сергій Володимирович народився 07 серпня 1998 року в селі Грушка Ульянівського (Благовіщенського) району Кіровоградської області. До 2013 року проживав у рідному селі разом з матір’ю Собчук Любов Миколаївною. Навчався у місцевій школі. В цьому ж році переїхав з сім’єю на постійне місце проживання до села Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області, вступив до 9 класу Комишуватської середньої школи, яку закінчив у 2015 році. Навчався в Олександрійському училищі культури за спеціальністю бібліотечна справа, а також у Новоукраїнському СПТУ №40, де отримав спеціальність тракторист-машиніст.

У 2019 році призваний на строкову службу. У 2020 році підписав контракт зі Збройними Силами України. По закінченню контракту продовжив службу в ЗСУ.

Загинув Собчук Сергій Володимирович 02.05.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Калинівка Бахмутського району Донецької області, потрапивши під мінометний обстріл російських загарбників та отримавши тяжкі поранення несумісні з життям.

Похований у селі Комишувате 9 травня 2024 року.

СТАДНІК

Олександр Олександрович

26.02.1985 - 22.02.2025

Стаднік Олександр Олександрович народився 26 лютого 1985 року в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі №5. Закінчив Криворізький військовий ліцей та Харківський національний університет внутрішніх справ.

Працював на різних посадах в органах внутрішніх справ України.

В травні 2024 року він був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій області та Курській області.

Солдат Стаднік Олександр Олександрович загинув 22 лютого 2025 року поблизу н.п.Суджа, Курської області.

Похований 03 березня 2025 року на кладовищі в с.Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

СТАРОСТА

Віталій Вікторович

07.09.1999 - 06.09.2024

Староста Віталій Вікторович народився 07 вересня 1999 року в с.Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У 2015 році закінчив 9 класів Комишуватської загальноосвітньої школи. Після цього навчався в Новоукраїнському професійно технічному училищі №40, здобув професію слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

У травні 2019 року був призваний на строкову військову службу. У листопаді 2020 року звільнений у запас у званні молодший сержант. Після служби працював у м. Одеса будівельником.

Коли відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну вступив до лав ЗСУ по контракту, спочатку в 35 окрему механізовану бригаду, пізніше переведений в 61 бригаду. Був командиром відділення, сержант.

Загинув 06 вересня 2024 року поблизу села Махнівка Суджанського району Курської області при виконанні бойового завдання.

Похований 20 вересня 2024 року в с.Комишувате Новоураїнського району Кіровоградської області.

СТУДЕНІКІН

Сергій Миколайович

14.03.1982 - 27.09.2023

Народився Студенікін Сергій Миколайович 14 березня 1982 року в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області. Разом з сім’єю проживав в селі Ганнівка, де закінчив місцеву загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. У 2000 році Сергій здобув освіту за спеціальністю тракторист. Працював за фахом у ПАФ «Ганнівське». Одружився і переїхав разом з сім’єю до села Виноградівка Компаніївського району, де продовжував працювати трактористом у місцевих фермерських господарствах. Разом з дружиною виховував двох синів.

Був призваний до Збройних Сил України. 27 вересня 2023 року , виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області, Студенікін Сергій Миколайович – навідник 2 механізованого відділення механізованого взводу 5 загинув.

ТКАЧ

Максим Павлович

23.10.2003 - 09.03.2022

Ткач Максим Павлович народився 23 жовтня 2003 року у селі Торське Донецької області. Змалечку жив у місті Кремінна Луганської області, мама виховувала його сама. Підлітком Максим брав активну участь у Всеукраїнській військово-патріотичній грі «Джура». Відтоді юнак замислився про військовий фах. Після школи закінчив Лисичанський гірничий коледж, вчився на автомобільну справу.

Восени 2021 року, Максим пішов до військкомату. Йому запропонували службу у лавах 53-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Однак попередили, що він потрапить на передову. Юнак погодився.

Спочатку юний боєць поїхав у Львів на навчання. Але через місяць їх раптово перевели на територію ООС: під Волноваху на Донеччину.

28 лютого 2022 року хлопець востаннє зателефонував мамі з чужого номера.

9 березня під містом Волноваха українські захисники побачили ворожий танк. Боєць, чия черга була йти на пост, відмовився виходити. Замість нього пішов Максим. Він вийшов з автоматом проти танка, відволік на себе увагу ворога. У бою отримав важкі поранення у голову та шию, тіло Максима залишилося на окупованій території.

Тіла героя досі немає.

ТКАЧЕНКО

Олександр Віталійович

08.07.1999 - 16.01.2023

Народився Олександр 08 липня 1999 року в селі Рівному.

У 2005 році пішов до 1 класу Рівнянської загальноосвітньої школи №2 , яку закінчив у 2016 році і вступив до Кіровоградського Національного Технічного Університету на спеціальність діловодство і архівна справа. У 2017 році влаштувався на роботу до ТОВ «Нова пошта» у місті Кропивницькому.

2019 року Олександр Ткаченко переїхав в місто Вишневе Київської області у зв’язку з переводом на Київський Інноваційний термінал ТОВ «Нова пошта», на посаду фахівець ділянки.

Після початку повномасштабної війни, в перших числах березня вступив в Добровольче формування територіальної громади під назвою Легіон-д (батальйон Реванш).

З 21 листопада 2022 року проходив військову службу у спецпідрозділі «Шаман» Головного управління розвідки Міністерства Оборони України.

16 січня 2023 року під час бойового зіткнення з агресором у місті Бахмут солдат Ткаченко Олександр отримав важке осколкове поранення, несумісне з життям та загинув на полі бою .

Похований 20 січня 2023 року на кладовищі села Рівного Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ХАНЕНКО

Вадим Сергійович

01.04.1999 - 02.10.2024

Народився Ханенко Вадим Сергійович 01 квітня 1999 року в селі Кропивницьке. Потім родина Вадима переїхала до села Рівне. Після закінчення Рівнянської школи № 7 працював за кордоном України. Коли повернувся в рідне село, працював в «ФОП Маркович Віктор Андрійович» мельником.

Вадим був надзвичайно товариським, життєрадісним, добрим та надійним другом. Молодий чоловік без роздумів поповнив лави ЗСУ, коли прийшов його час - мобілізувався в кінці липня 2024 року.

29 вересня 2024 року біля н.п. Богоявлінка Волноваського району Донецької області Ханенко Вадим Сергійович в боях за Батьківщину отримав серйозне поранення. 02 жовтня 2024 року помер в Запорізькій міській лікарні екстреної медичної допомоги.

Похований Ханенко Вадим Сергійович 09 жовтня 2024 року на кладовищі с.Рівне.

ШВЕРНЕНКО

Євген Валерійович

27.05.1990 - 06.02.2015

Народився 27 травня 1990 року в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Навчався в Рівнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2. Після закінчення школи навчався в Кіровоградському професійно-технічному училищі, здобув спеціальність електрика. Працював в м. Новоукраїнка, в охоронній службі «Рубіж». В 2013 році працював різноробочим в ТОВ «Чапаєва».

В серпні 2014 року брав участь в антитерористичній операції, сапер 57-ої окремої мотопіхотної бригади. Під Дебальцевим виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади задля посилення взводного опорного пункту.

Зник безвісти 6 лютого 2015 року після бою поблизу Чорнухиного (Попаснянський район, Луганська область) під час танкової атаки російських збройних формувань на взводний опорний пункт «Віталій». Упізнаний серед загиблих та похований в селі Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ШУМИГАЙ

Дмитро Григорович

28.08.1990 - 02.06.2024

Дмитро Григорович Шумигай народився 28 серпня 1990 року в селі Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Закінчив Кропивницьке вище професійне училище №9 за спеціальністю «оператор комп’ютерного набору».

Пройшов військову строкову службу в Окремому Президентському полку. Після служби працював на різних підприємствах в Києві та Кропивницькому. Довгий час працював у супермаркеті мережі «АТБ-Маркет» обласного центру.

У період із 2015 по 2016 рік Дмитро Шумигай брав безпосередню участь в антитерористичній операції в Донецькій області. Повернувшись до мирного життя, поїхав працювати за кордон, але не зміг стояти осторонь подій, які відбувались на батьківщині.

Від перших днів повномаштабного вторгнення Дмитро Шумигай став на захист країни, добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді водія стрілецького відділення. Успішно виконував поставлені завдання в найнебезпечніших точках бойового зіткнення.

Старший солдат Дмитро Шумигай загинув 02 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Калинівка Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу.

Похований в м. Кропивницький 06 червня 2024 року.

 

  Маєте проблеми зору?Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно 
"Ctrl" і "+"