27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59 e-mail: [email protected]
Головна
Новини
Кар’єра без віку: КМУ запускає проєкт «Досвід має значення» для тих, кому за 50
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України разом із Державною службою зайнятості та партнерами запускають національну програму стажування для людей віком 50+ «Досвід має значення». Це можливість для тих, хто хоче повернутися до роботи, змінити професію, отримати новий досвід і знайти стабільну офіційну зайнятість. Проєкт реалізується в межах Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік.
Ініціатива відповідає на дві проблеми ринку праці: бізнесу бракує працівників, а багато людей віком 50+ не можуть знайти роботу через стереотипи та відсутність адаптованих можливостей для повернення до зайнятості. Водночас більше 70% компаній повідомляють про дефіцит кадрів, тож потрібні рішення, які швидко поєднають роботодавця і людину.
«Професіоналізм не має терміну придатності. Кабінет Міністрів України запускає масштабну програму підтримки з працевлаштування людей 50+ «Досвід має значення». У центрі уваги – людина, її реальний практичний досвід, знання, професійна зрілість, мотивація, виваженість в ухваленні рішень та експертність. Щоб цей потенціал працював та мав відгук у роботодавців, ми розробили комплексний маршрут кар’єрного рестарту: від оновлення навичок до працевлаштування», – розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Проєкт пропонує простий і зрозумілий шлях до працевлаштування та передбачає три ключові складові:
• навчальна програма – яка допоможе пошукачу роботи підготуватися до нового етапу в кар’єрі, оновити резюме, краще зрозуміти сучасні вимоги ринку праці та впевненіше проходити співбесіди;
• швидкі зустрічі з роботодавцями – дають змогу напряму зустрітися з бізнесом і перейти від абстрактного пошуку до обговорення конкретної вакансії;
• стажування протягом 10 днів – за цей час людина може на практиці ознайомитися з робочими процесами та спробувати себе в новій ролі, а компанія – оцінити її досвід, мотивацію і відповідність посаді.
Подати заявку на участь у проєкті можна максимально просто. Зробити це можуть як роботодавці, так і шукачі роботи: офлайн – у найближчому центрі зайнятості або онлайн – на сайті Державної служби зайнятості (www.dcz.gov.ua/profnavch/navchintern), а згодом – і через портал Дія або систему «Обрій».
Для роботодавців це зручний спосіб познайомитися з кандидатами. Компанія на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості розміщує пропозицію щодо роботи/стажування, описує завдання, формат роботи та залишає контакт. Усі пропозиції перевіряються. Такий формат дозволяє бізнесу без зайвих ризиків придивитися до кандидатів у роботі та спробувати новий підхід до працевлаштування.
Стартує проєкт вже у квітні. Пілотна фаза буде тривати до жовтня 2026 року. За цей час передбачається напрацьовувати рішення для майбутнього масштабування на національному рівні, щоб успішна модель могла стати частиною державної політики зайнятості.
Важливо, що програма «Досвід має значення» має на меті не просто вирішити кадрове питання, а й подолати в суспільстві упередження щодо віку, поширити практики активного економічного довголіття та побудувати безбар’єрний ринок праці, у центрі якого не вік людини, а її досвід, мотивація, готовність навчатися і повертатися до економічної активності.
Проєкт реалізується у партнерстві держави, бізнесу та громадського сектору. Агропромхолдинг Astarta-Kyiv є бізнес-партнером програми: інтегрує власний практичний досвід дорослого стажування, допомагає залучати бізнес-спільноту і підтримує спільні інформаційні кампанії. Благодійний фонд Життєлюб, зокрема через проєкт Трудолюб, відповідає за залучення учасників 50+, підготовку до стажування, навчальний компонент і взаємодію з громадами. Федерація роботодавців України ФРУ, долучається як ключовий партнер для експертної підтримки та взаємодії з роботодавцями.
Співпраця заради інклюзивності та рівних можливостей
Директор обласного центру зайнятості Павло Конопко провів комунікаційну зустріч із директором Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної військової адміністрації Олегом Рибальченком та представниками експертних команд обласних закладів охорони здоров’я з оцінювання повсякденного функціонування осіб.
Обговорили спільні можливості державної допомоги щодо зайнятості осіб з інвалідністю. Зокрема, йшлося про механізми компенсаційних виплат роботодавцям за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю, оформлення медичних довідок, витягів з рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші важливі аспекти спільної діяльності.
Наостанок стейкхолдери напрацювали спільні рекомендації щодо ефективної реалізації інструментів, які впроваджує Державна служба зайнятості. «Ми маємо допомогти особам з інвалідністю, які прагнуть працювати, реалізувати свій потенціал, враховуючи особливості їхнього здоров’я. Водночас роботодавцям – створити умови, що дозволять укомплектувати робочі місця та облаштувати їх відповідно до потреб працівників. Це шлях до справжньої інклюзивності та рівних можливостей на ринку праці. Ринок праці Кіровоградщини має бути відкритим, доступним та інклюзивним для всіх», – наголосив наостанок П. Конопко.
Патронатна родина як можливість допомогти дитині та знайти новий професійний шлях
Сімейні форми виховання відкривають нові можливості не лише для дітей, які потребують турботи, а й для дорослих, які шукають своє покликання та прагнуть бути корисними суспільству. Саме тому важливо інформувати громадськість про такі ініціативи та шляхи їх реалізації.
Тому у Благовіщенському відділі фахівці служби зайнятості та соціальні партнери – представники Центру соціальних служб провели для безробітних групову консультацію, присвячену популяризації сімейних форм виховання, зокрема патронату над дитиною.
Під час заходу шукачів роботи ознайомили з можливістю стати патронатними вихователями – людьми, які тимчасово беруть у свою родину дітей, позбавлених батьківського піклування. В обовʼязки входить забезпечувати їм належний догляд, виховувати та підтримувати у складний період життя. Така форма влаштування є альтернативою інтернатним закладам і дає дитині шанс зростати в сімейному середовищі.
Представник Центру соціальних служб Катерина Цикалюк детально розповіла про умови створення патронатної сім’ї, вимоги до кандидатів та алгоритм дій для тих, хто готовий взяти на себе відповідальність за дитину.
У свою чергу, кар’єрний радник Голованівсько-Благовіщенського відділу Голованівської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості Таміла Кравець наголосила, що патронат над дитиною – це не лише важлива соціальна місія, а й офіційна зайнятість. Вона розповіла безробітним, що патронатні вихователі проходять відповідне навчання, укладають договір та отримують державну фінансову підтримку. Окрім цього, період такої діяльності зараховується до трудового стажу, що забезпечує соціальні гарантії у майбутньому.
Фахівець служби зайнятості звернулась до присутніх: «Не варто боятися цього кроку, якщо у вас є внутрішнє бажання допомагати дітям і ви відчуваєте в собі сили для такої відповідальності. Патронатна родина – це реальна можливість змінити чиєсь життя на краще, подарувати дитині турботу і безпечне середовище. Окрім важливої соціальної місії, така діяльність має й свої переваги – це офіційна зайнятість, фінансова підтримка від держави та соціальні гарантії. Головне – зробити перший крок і не сумніватися у власних можливостях».
Розʼяснення фахівців викликали жвавий інтерес серед учасників та спонукали до подальшого обговорення теми.
У результаті зустрічі двоє присутніх – Наталія Юрків та Наталія Басовська – зацікавилися можливістю створення патронатної родини.
Захід завершився активним обговоренням, під час якого всі присутні отримали відповіді на свої запитання.
Проведений захід став важливим кроком у популяризації сімейних форм виховання, підвищив обізнаність шукачів роботи та сприяв зацікавленню у створенні патронатних родин.
157 жителів Кіровоградщини долучилися до відновлення громад через суспільно корисні роботи
Суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану стали вагомим внеском у підтримку життєдіяльності громад. Враховуючи актуальні потреби територій, станом на 31 березня 2026 року укомплектовано 157 тимчасових робочих місць. Як розподілилися зусилля у розрізі територіальних громад:
- Долинська громада (Кропивницький район): тут працює найбільша кількість людей – 107 осіб. Вони зосереджені на ремонті приміщень для проживання ВПО та виконанні відновлювальних робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
- Новомиргородська громада (Новоукраїнський район): 24 особи працюють над забезпеченням життєдіяльності постраждалих громадян (ремонт житла для ВПО) та заготівлею дров до опалювального сезону;
- Гурівська громада (Кропивницький район): 15 осіб займаються заготівлею палива, забезпечуючи підготовку громади до зимового періоду;
- Добровеличківська громада (Новоукраїнський район): 11 осіб залучені до ремонтних та відновлювальних робіт на об’єктах забезпечення життєдіяльності.
76 роботодавців отримали 2,3 млн грн за працевлаштування ВПО
Цьогоріч 76 роботодавців працевлаштували 103 внутрішньо переміщені особи. Як відомо, роботодавець має право отримати компенсацію витрат на оплату праці таких працівників у розмірі мінімальної заробітної плати.
Тож роботодавці отримали 2,3 млн грн такої компенсації.
Найбільше працевлаштованих за цією програмою – на підприємствах:
- переробної промисловості (25,3%),
- оптової та роздрібної торгівлі (21,4%),
- галузі енергетики (12,7%),
- сільського господарства та громадського харчування (11,7%),
- охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (8,8%).
Довідково. Компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні надається у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8647 грн), установленої законом за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи. Це врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2022 року № 331 ( https://surl.li/ehbpln ).
Компенсація для бізнесу у дії: 55 роботодавців отримали 1,5 млн грн за працевлашутвання ВПО
Якщо ви роботодавець і працевлаштовуєте внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, ви маєте право отримати компенсацію витрат на оплату праці таких працівників у розмірі мінімальної заробітної плати.
Цьогоріч такою компенсацією вже скористалися 55 суб’єктів господарювання, які працевлаштували 69 внутрішньо переміщених осіб. Роботодавці отримали 1,5 млн грн такої компенсації.
Найбільше працевлаштованих за цією програмою – на підприємствах:
- оптової та роздрібної торгівлі (26,1%),
- переробної промисловості (18,9%),
- галузі енергетики (13,1%),
- охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (11,6%),
- сільського господарства та громадського харчування (8,7%).
Довідково. Компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні надається у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8647 грн), установленої законом за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи. Це врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2022 року № 331 (https://dcz.gov.ua/employer/choiceprofit/vpowar).
Є питання щодо отримання такої компенсації? Звертайтеся до найближчої філії обласного центру зайнятості за місцем провадження діяльності, контакти тут: https://shorturl.at/658nJ .
Об’єднуємо зусилля задля легалізації праці
В обласній державній адміністрації відбулося засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення) та обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.
Участь у спільному засіданні взяв заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.
Під час свого виступу Богдан Стоян окреслив нові нормативно-правові документи, які формують державну стратегію зайнятості населення, та поінформував про затверджений план заходів, спрямований, серед іншого, на вирішення питань легалізації найманої праці.
Окремо було акцентовано на впровадженні Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій», яка забезпечить цифровізацію процесів у сфері зайнятості. Мова також йшла й про експериментальний проєкт щодо оптимізації та цифровізації процесів та послуг у сфері праці та зайнятості населення.
Як приклад фінансових преференцій від легального застосування найманої праці Богдан Стоян зупинився на компенсаційних програмах підтримки бізнесу, які реалізує Державна служба зайнятості. Розповів про програму для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу «Енергопідтримка для ФОП». Коротко поінформував про умови програми, напрямки витрат «Грошова допомога може бути використана, серед іншого, на закупівлю генераторів та їх складових, акумуляторних батарей, зарядних пристроїв, стабілізаторів напруги, палива для роботи генераторів, послуг з електропостачання та ін», - наголосив заступник директора.
Крім того, було наведено статистику спільних заходів з підрозділом Держпраці в області, а також наголошено на необхідності активнішого інформування громадами населення через соціальні мережі громад.
На завершення підкреслив, що фінансові переваги легальної праці є ефективним стимулом легалізації, та закликав громади активніше долучатися до інформаційних кампаній, передбачених Стратегією зайнятості.
Довідково. Упродовж минулого року в області повністю погасили заборгованість із виплати заробітної плати на 14 підприємствах різних форм власності та господарювання. Загальна сума ліквідованих боргів становить 19,4 млн гривень. Водночас, попри проведену роботу, станом на 1 січня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати залишається на 7 підприємствах області. На загальну суму 40,6 млн гривень. Про це повідомила директорка департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської ОВА Світлана Соломаха.
Сила у спільнодії: можливості для ветеранів цивільному житті
Сьогодні, 05 лютого, у Кіровоградському обласному центрі зайнятості відбулося засідання круглого столу з питань консолідації зусиль соціальних партнерів у реалізації ветеранської політики.
Участь у ньому взяли представники ГУ ДСНС України у області, ГУНП в Кіровоградській області, Кіровоградського ОТЦК та СП, управління у справах ветеранів Кіровоградської ОВА, органів місцевого самоврядування, Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, а також фахiвцi у галузi психологiчної, медичної та соцiальної реабiлiтацiї, ветерани та учасники бойових дій.
Модератором заходу був директор Кіровоградського обласного центру зайнятості Павло Конопко. Відкриваючи засідання, П. Конопко наголосив: «Для служби зайнятості пріоритетом номер один залишається реалізація державної ветеранської політики. Соціальний захист сьогодні – це не лише вчасні соціальні виплати чи фахова юридична допомога. Це підтримка Захисників/Захисниць, які повертаються з фронту, не дати їм залишитися сам на сам із невизначеністю у цивільному житті. Наше завдання – спільно знайти кожному місце, де він може себе професійно відновити і соціалізуватися. Наразі є чимало державних преференцій, які спонукають як ветеранів, так і роботодавців до спільних дій».
Директор окреслив загальні засади ветеранської політики, що адмініструє Державна служба зайнятості.
Логічним продовженням цієї теми став виступ Сергія Яркова, помічника начальника ГУ ДСНС України у Кіровоградській області з питань ветеранської політики. У виступі він акцентував увагу на ключових викликах, з якими стикаються ветерани після демобілізації: проблемах зайнятості, бар’єрах соціальної адаптації, а також важливій ролі державних і громадських ініціатив у підтримці захисників.
«Наставництво ветерана, який уже успішно інтегрувався в цивільне життя, для побратимів, які лише розпочинають свій шлях, дуже важливе для повноцінної інтеграції в громадянське суспільство. Наше завдання – актуалізувати чинні програми для ветеранів, донести інформацію про наявні інструменти для професійної орієнтації, зайнятості, самореалізації на шляху до соціальної адаптації», – наголосив Сергій Ярков.
Сергій Ярков зазначив, що для нього особисто саме вчасно отримана інформація на ярмарку вакансій для ветеранів «Нові можливості після служби» стала визначальним чинником його у пошуку роботи.
У межах обговорення практичних механізмів реалізації ветеранської політики окрему увагу було приділено можливостям, які надає Державна служба зайнятості.
Так, Наталія Невідома, заступниця директора обласного центру зайнятості, презентувала інструменти підтримки, що впроваджуються службою. «Державна служба зайнятості – саме та служба, яка може запронувати ті маршрути, які допоможуть реалізувати професійні плани ветеранів через навчання, перекваліфікацію, підприємництво та підтримку роботодавців», – повідомила Н. Невідома.
Насамперед вона наголосила, що Державна служба зайнятості надає послуги не лише зареєстрованим безробітним, а й пропонує низку програм для тих, хто працює, але має бажання змінити місце роботи, підвищити свій професійний рівень або започаткувати власний бізнес.
Н. Невідома детально зупинилася на ключових напрямах роботи, продемонструвавши їхню ефективність та практичні результати. Насамперед йшлося про сприяння служби зайнятості працевлаштуванню Захисників і Захисниць, зокрема про створення на робочих місцях належних умов відповідно до нозології осіб з інвалідністю, компенсаційну програму для роботодавців, які працевлаштовують учасників бойових дій та осіб з інвалідністю та створюють для них інклюзивні умови на робочих місцях. Роботодавці області облаштували робочі місця для 28 ветеранів, отримавши понад 200 тис. грн компенсації.
Водночас увагу було зосереджено й на освітніх інструментах підтримки ветеранів, щоб зберегти конкурентність на ринку праці. Торік майже 200 ветеранів та ветеранок пройшли за сприяння служби зайнятості професійне навчання.
Окрему увагу було приділено грантовій програмі «Власна справа», в межах якої реалізовано 93 ветеранські проєкти на загальну суму 42 млн грн. Найпопулярнішими напрямами ветеранського бізнесу були сільське господарство, громадське харчування, роздрібна торгівля та сфера послуг. Серед успішних кейсів відзначено крафтову сироварню, вантажні перевезення, СТО, друкарню, клуб активного дозвілля, клініку естетичної медицини, ветеранську клініку та бджільництво.
У свою чергу Галина Мамонтова, заступник начальника управління у справах ветеранів обласної військової адміністрації, наголосила, що управління у справах ветеранів координує розгалужену мережу державних програм – від цифрових сервісів і професійної адаптації до безкоштовного здобуття вищої освіти, навчання водінню та підтвердження кваліфікацій – аби забезпечити належний супровід ветеранів області.
Вона розповіла про роботу фахівців із супроводу ветеранів. «Як показав успішний приклад впровадження нової посади у сфері ветеранської політики в ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, надзвичайно важливо розширювати мережу фахівців не лише для адаптації учасників бойових дій, а й для підтримки військовослужбовців силових структур, що сприятиме ще більш ефективній інтеграції та всебічній підтримці ветеранів», – наголосила Г.Мамонтова.
Питання міжвідомчої співпраці у сфері психосоціальної реабілітації військовослужбовців та ветеранів висвітлили Рустам Тараненко, військовий психолог Збройних Сил України, та Ганна Колєва – координатор Центру медико-психологічної реабілітації «КОМ-ПАС».
Ганна Колєва навела практичні кейси, підкресливши, що після демобілізації ветеран насамперед має бути готовим до цивільного життя. Насправді, багато хто до цього не готовий, тому вкрай важливе соціальне партнерство всіх дотичних установ, громадських організацій, медичних закладів і роботодавців у взаємодії з реалізації державної політики підтримки ветеранів та ветеранок. «До ветерана потрібно йти – і ми це робимо», – сказала Г. Колєва.
Вона також розповіла про діючі проєкти, орієнтовані на потреби кожного ветерана, та наголосила на важливості регулярної практичної роботи. Так, спеціалісти служби зайнятості щотижня відвідують медичний заклад, де вивчають потреби кожного ветерана. З кожної такої історії, навіть якщо зміни здаються невеликими, формується результат спільнодії.
Людмила Солонар, віцепрезидент Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, презентувала власні, недержавні ініціативи, які вже запроваджено. Йшлося, зокрема, про заходи з психологічної підтримки ветеранів та членів їх родин на підприємствах. З цією метою реалізується навчальний курс «Кризовий консультант» для HR-фахівців адже саме на них покладено функції адаптації, мотивації, оцінки психоемоційного стану та управління конфліктами. Також при Кіровоградській РТПП продовжує діяти Центр інформаційної підтримки бізнесу, фахівці якого готові надавати консультаційну підтримку бізнесу, особливо ветеранському.
Своїм досвідом та баченням поділилися й інші спікери та учасники заходу.
Так, Загребельний Володимир, учасник бойових дій, сьогодні працює спеціалістом відділу земельних ресурсів, комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою апарату Пантаївської селищної ради. Він поділився своїм шляхом після поранення: «До війни я працював звичайним робітником комунальної служби, виконуючи всю рядову роботу. Після служби через тяжкі поранення повернутися до попередньої роботи не зміг. Перші дні здавалися безнадійними, я думав, що нічого не вийде і я нікому не потрібен. Однак завдяки підтримці керівництва громади я сьогодні маю роботу і змогу знову працювати у напрямку благоустрою території селища».
Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Олександр Сергєєв зазначив, що, усвідомлюючи відданість та лідерські якості Володимира Загребельного, які він отримав під час військової служби, а також знаючи його високий професіоналізм у сфері комунального господарства, було прийнято рішення надати ветерану роботу, яку він вміє не лише виконати власноруч, а й організувати інших.
Зустріч пройшла в атмосфері щирості та взаєморозуміння, запитань та відповідей.
Павло Конопко підсумував, що мета заходу полягала у встановленні ефективного діалогу між стейкхолдерами, адже, тільки об’єднавши сили, можна вивести ветеранську політику на високий рівень ефективності. Важливо, щоб Захисники й Захисниці постійно відчували підтримку держави, а їхнє повернення до мирного життя стало можливим завдяки реальним діям. Закликав учасників засідання популяризувати та просувати довіру ветеранів до державних установ, їхніх сервісів та інструментів, які створені саме для адресної допомогти ветеранам.
35 років служіння людям: історія керівників, які творили майбутнє
Невдовзі, 21 грудня, Державна служба зайнятості відзначатиме 35–річчя своєї діяльності. За ці роки служба пройшла непростий, але надзвичайно змістовний шлях становлення та розвитку, долаючи виклики часу й вибудовуючи сучасну систему підтримки зайнятості населення.
Успіх будь-якої установи неможливий без кваліфікованих фахівців, однак початок завжди закладає керівник.
Розпочинати нову справу непросто, але коли за неї беруться люди небайдужі, наполегливі й віддані своїй роботі, результат стає закономірністю. Саме так було і з Кіровоградською обласною службою зайнятості. Їй пощастило з перших днів, адже її створенням та розвитком займалися справжні професіонали.
Одним із таких людей був Леонід Іванович Фенько – керівник, який стояв біля витоків служби та заклав міцний фундамент для її подальшого зростання.
Трудовий шлях Леонід Іванович розпочав як майстер ливарного цеху на виробництві. Після закінчення інституту працював інженером–конструктором Кіровоградського заводу «Сільгоспдеталь». Згодом обіймав різні посади, у тому числі й керівні, послідовно здобуваючи досвід, який став фундаментом його управлінської майстерності.
У 1991 році Леонід Іванович очолив роботу новоствореної служби зайнятості, покликаної вирішувати питання зайнятості населення Кіровоградщини. Професіонал з великої літери, оптиміст, енергійний і цілеспрямований керівник, він із перших днів існування установи докладав значних зусиль до її становлення та розвитку.
Одним із першочергових завдань було налагодження партнерських відносин не лише з роботодавцями, а й з органами влади та профспілками, щоб посилити вплив усіх сторін соціального діалогу на вирішення проблем зайнятості в регіоні. Ці питання вимагали швидких, продуманих і рішучих дій.
Та найважливішим викликом залишалося кадрове забезпечення. Потрібно було сформувати команду сумлінних, порядних і перспективних фахівців, здатних оперативно опанувати нову для держави соціальну систему та компетентно виконувати поставлені перед ними завдання. Саме завдяки такому підходу було закладено міцний фундамент для подальшого розвитку служби зайнятості області. У 1996 році Леонід Іванович вийшов на заслужений відпочинок.
З жовтня 1996 року по лютий 1999 року Кіровоградський обласний центр зайнятості очолював Андрій Анатолійович Ніцой – керівник нової формації, який за відносно короткий період зміг зробити чимало.
Очоливши службу зайнятості, Андрій Анатолійович докладав максимум зусиль, щоб зберегти й примножити найкращі напрацювання попередніх років. Це був непростий етап для всієї державної служби зайнятості: саме тоді відбувалася розробка науково обґрунтованої технології обслуговування незайнятого населення – важливого елементу нової, адаптованої до ринкових умов, системи соціального захисту громадян.
Завдяки вмілому керівництву, цілеспрямованості, ентузіазму та сучасним управлінським підходам Андрія Анатолійовича, обласна служба зайнятості активно розвивалася й щороку демонструвала вагомі результати у сфері надання послуг клієнтам.
Сьогодні Андрій Анатолійович працює в іншій сфері, однак продовжує цікавитися діяльністю служби зайнятості, залишається небайдужим до її викликів.
Понад чотирнадцять років – з лютого 1999 року по 10 квітня 2013 року – Кіровоградський обласний центр зайнятості очолювала Марина Олексіївна Родіонова. Її професійний шлях у системі Міністерства праці та соціальної політики України тривав понад три десятиліття, і майже двадцять із них були присвячені роботі безпосередньо в обласній службі зайнятості.
Глибоко усвідомлюючи важливу роль служби зайнятості в системі соціального захисту населення, Марина Олексіївна послідовно й наполегливо спрямовувала діяльність великого колективу на забезпечення підтримки громадян, які потребували допомоги у працевлаштуванні. Під її керівництвом створювалися сприятливі умови для пошуку роботи, розширювалися активні програми сприяння зайнятості, підвищувалася якість соціальних послуг.
Завдяки цьому з року в рік зростала ефективність роботи служби, зміцнювалася довіра населення та роботодавців, а авторитет обласного центру зайнятості посідав дедалі вагоміше місце в соціальній інфраструктурі регіону.
За сумлінну працю, вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та відповідальне ставлення до виконання професійних обов’язків Марина Олексіївна була відзначена численними нагородами регіонального й державного рівнів. У 2008 році їй присвоєно звання «Заслужений працівник соціальної сфери України». У 2009 році М. Родіонова отримала Відзнаку «За вислугу» Міністерства праці та соціальної політики України, а у 2010 році – відзнаку Державного центру зайнятості «За бездоганну службу».
Керувати масштабною та відповідальною справою, згуртувати навколо себе команду однодумців і професіоналів, здатних працювати заради спільної мети, – це справжній талант. І Марина Олексіївна володіла ним сповна. Вона завжди була уважною й справедливою до своїх підлеглих, а її вимогливість і принциповість гармонійно поєднувалися з жіночою чарівністю, доброзичливістю та щирим бажанням допомогти у вирішенні будь-якого службового питання. У цьому переконалися всі, кому довелося працювати поруч із нею.
У 2013 році Марина Олексіївна завершила трудову діяльність і пішла на заслужений відпочинок, залишивши по собі вагомий професійний спадок і добру пам’ять у серцях колег.
З квітня 2013 року по квітень 2017 року Кіровоградський обласний центр зайнятості очолював Юрій Євгенович Слоневський. Маючи економічну освіту та досвід роботи на керівних посадах, він одразу зарекомендував себе знаючим фахівцем, який здатний вирішувати питання і юридичного, і економічного, і господарського напрямків. Його професійні знання, досвід, організаторські здібності та відповідальність давали можливість ефективно впроваджувати державну політику зайнятості населення.
Діяльність Юрія Євгеновича високо оцінена службою зайнятості. Так, у 2007 році він нагороджений Почесною грамотою Державного центру зайнятості, а у 2009 році йому оголошено Подяку Міністерства праці та соціальної політики України, у серпні 2014 році Юрій Євгенович нагороджений Почесною грамотою Державного центру зайнятості з врученням нагрудного знаку. На жаль, сьогодні Юрія Євгеновича вже немає з нами.
З 17 вересня 2019 року по 27 листопада 2025 року Кіровоградський обласний центр зайнятості очолювала Лілія Анатоліївна Колесник.
Вона пройшла службовими сходами від соціолога та економіста обласного центру профорієнтації, провідного та головного спеціаліста відділу статистики‚ моніторингу та прогнозування, а згодом начальника відділу організації надання послуг роботодавцям до директора обласного центру зайнятості.
Відповідальність та сумлінність, професійна компетентність у поєднанні з трудовим досвідом – це риси, характерні для Лілії Анатоліївни.
Які б професійні проблеми не вирішувала Лілія Анатоліївна, її завжди супроводжує непереборне бажання досягти поставленої мети.
З 09 грудня 2025 року обласний центр зайнятості очолює Павло Олексійович Конопко. Керівник переконаний, що успіх будь-яких починань стартує з навичок командної роботи, знань державного управління, відкритості до креативних ідей, лідерства та щирої готовності служити людям. Він прагне щоб командна робота колективу була ефективною, корисною і доступною для всіх, хто потребує допомоги й підтримки. Адже саме так формується справжня цінність служби зайнятості!
Кожен із керівників Кіровоградського обласного центру зайнятості залишив у його історії власний, неповторний слід. Хтось стояв біля витоків і закладав фундамент, хтось упроваджував нові підходи й технології, хтось зміцнював авторитет служби та розширював спектр її можливостей. Але всіх їх об’єднувала спільна риса – глибока відповідальність за людей, які зверталися по допомогу, і щире прагнення зробити їхній шлях до праці легшим, впевненішим і успішнішим.
Саме завдяки їхній мудрості, професіоналізму, людяності та вмінню працювати в команді служба зайнятості області стала тим, чим є сьогодні: надійною опорою для громадян, партнером для роботодавців, важливою складовою соціальної стабільності регіону.
Історія керівників – це історія розвитку, змін і постійного руху вперед. Це історія людей, які не просто виконували службові обов’язки, а творили майбутнє служби, формували її цінності, зміцнювали її репутацію та надихали колектив на нові досягнення.
Сьогодні, коли служба зайнятості відзначає своє 35–річчя, ми з вдячністю згадуємо кожного, хто стояв біля керма в різні роки. Їхня праця – це не лише сторінки історії, а й міцний фундамент, на якому будуються нові плани, нові ідеї та нові перемоги.
Адже служба зайнятості – це, передусім, люди. Люди, які вміють служити іншим. Люди, які вірять у силу праці. Люди, які щодня доводять: разом можна більше.
Кіровоградщина: місце, де бізнес відновлюється і перемагає
Втрата бізнесу через війну стала для багатьох підприємців не просто кризою, а точкою глибокої трансформації: особистої, професійної та стратегічної.
Саме цим питанням – як допомогти відновити та розвинути бізнес в умовах нових викликів – була присвячена зустріч «Кіровоградщина для всіх: інтеграція, розвиток та можливості», що відбулася сьогодні у Кропивницькому.
Захід об’єднав представників бізнесу, які пройшли шлях релокації, представників державних структур, які створюють умови для розвитку підприємництва в нашій громаді, громадські організації, що працюють із внутрішньо переміщеними особами та ін.
Заступник міського голови Михайло Бєжан, відкриваючи зустріч, подякував учасникам за активність та підкреслив, що Кропивницький готовий підтримувати всіх, хто був змушений переїхати. «Ми й надалі підтримуватимемо кожного підприємця та кожну людину, яка починає свій шлях тут: через роботу Центру підтримки підприємництва, консультаційні сервіси, міські програми, співпрацю з фондами та участь у грантових програмах. Наше завдання – щоб підтримка була не лише словами, а реальними можливостями», – зазначив Михайло Бєжан під час виступу.
У середовищі довіри та відкритості учасники заходу мали можливість детальніше дізнатись більше про ключові програми, сервіси та можливості, що діють у громаді та області.
Директорка Центру підтримки підприємництва Кропивницької міської ради Анастасія Полтавчук ознайомила учасників із локальними ініціативами для розвитку бізнесу: інформаційні платформи, менторські програми, бізнес-івенти та підтримка у пошуку партнерів. Тетяна Ломова, директор Департаменту з питань економічного розвитку, окреслила напрями підтримки малого та середнього бізнесу, включаючи програми стимулювання підприємництва та інструменти, корисні для початківців і релокованих компаній Сергій Колотуха, заступник начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, розкрив тему податкових пільг для мобілізованих ФОП та самозайнятих осіб, Анна Зарічна, депутатка міської ради, поділилася діяльністю громадських організацій, які підтримують внутрішньо переміщених осіб.
Фахівчиня офісу підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні» Кропивницької філії обласного центру зайнятості Наталія Старосадча надала корисну інформацію про державну підтримку щодо започаткування власної справи чи розвитку вже діючого бізнесу: від презентації грантової програми «Власна справа» до практичних рекомендацій щодо подання заявок, складання фінансової складової гранту. Учасників зустрічі коротко ознайомили з умовами цієї програми та її перевагами, закликали присутніх підприємців долучатися до програми та просувати свої товари з використанням логотипу «Зроблено в Україні», який вирізнятиме товари серед інших.
Після офіційної частини учасники відкрито ділилися своїми історіями релокації. З’ясувалося, що багато підприємців проходили через серйозні перешкоди, які заважали реалізовувати їхні бізнес-ідеї.
Під час заходу було презентовано відео – історії трьох підприємств, які вже працюють у Кропивницькому. Це історії про сильних, відданих своїй справі керівників, уважних до своїх команд і вмотивованих створювати щось значуще.
Зустріч завершилася відкритою дискусією та неформальним спілкуванням, у ході яких учасники обмінялися досвідом, окреслили актуальні виклики та визначили можливі напрями подальшої співпраці.
Тож, Кіровоградщина продовжує працювати над тим, щоб кожен підприємець, незалежно від свого походження, відчував тут можливості для інтеграції та розвитку, побудови стійкого та інноваційного бізнесу в нових реаліях.
Майже 3,3 млн грн компенсації отримали роботодавці Кіровоградщини за облаштовані робочі місця для осіб з інвалідністю
Роботодавці, які працевлаштовують людей з інвалідністю та облаштовують для них робочі місця, можуть отримати компенсацію вартості такого облаштування, що сприятиме усуненню бар’єрів організації роботи працівників на підприємстві та якості виконання поставлених завдань на всіх рівнях.
Нагадаємо, що наразі йдеться про компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, порядок надання якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 893 (зі змінами).
За які допоміжні засоби надається компенсація роботодавцю?
Компенсація здійснюється за вже придбані допоміжні засоби для облаштування робочого місця особи з інвалідністю.
Категоріями таких засобів можуть бути:
- спеціалізовані меблі (крісла з регульованими або фіксованими сидіннями; поручні та бруси; розсувні двері; засоби для їх відчинення та зачинення);
- транспортери для піднімання сходами з електроприводами;
- допоміжні засоби для позиціонування курсора та тактильних комп'ютерних дисплеїв;
- підйомні платформи для робочих місць;
- брайлівські клавіатури та портативні пристрої;
- допоміжні засоби для відтворення звуку та забезпечення здатності чути і бачити тощо.
Увесь перелік допоміжних засобів для облаштування робочого місця, місця провадження господарської діяльності чи незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю – за посиланням: https://surl.li/staoav
Цьогоріч в Кіровоградській області таку компенсацію отримали 46 роботодавців, які облаштували 51 робоче місце працевлаштованих громадян з інвалідністю.
Ви працевлаштовували кваліфікованого працівника, який має групу інвалідності, бажаєте створити йому максимально комфортні та безпечні умови праці? Скористайтеся державною підтримкою та отримайте компенсацію за облаштування робочого місця особи з інвалідністю за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Якщо ця інформація є для вас актуальною і ви не знаєте, з чого почати, звертайтеся, контакти тут: https://kid.dcz.gov.ua/publikaciya/kontakty-filiy-kirovogradskogo-oblasnogo-centru-zaynyatosti-ta-strukturnyh-pidrozdiliv
Все про компенсацію за облаштування робочого місця особи з інвалідністю, її розміри та на що можна її використати, читайте за посиланням https://www.dcz.gov.ua/employer/choiceprofit/placeinvalid
Захищений простір: твоя легальна робота – твоя безпека
Торгівля людьми – це історії про зламані долі, які часто починаються з бажання вирватися з бідності або знайти нові можливості. Вербувальники знають, на які слабкості тиснути: обіцянки швидких грошей, легкої роботи або просто “все буде добре”.
Саме з таким посилом у рамках відзначення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у Новоукраїнській філії Кіровоградського обласного центру зайнятості за участі тренера з протидії торгівлі людьми, фахівця з превенції в ГО «Чистий аркуш» Мільчака Володимира відбувся захід «Захищений простір: твоя легальна робота – твоя безпека».
Метою даного заходу було інформування та навчання учасників розпізнавати ознаки вербування, уникати небезпечних ситуацій та діяти правильно у разі загрози експлуатації.
«У період введеного воєнного стану у категорії ризику залишаються саме жінки та діти. Адже вони першочергово покидають Україну, прямуючи до сусідніх країн, де і можуть зіштовхнутися з ризиками торгівлі людьми. Тому варто не лише бути обачними, а й знати, як уникнути ризиків», – застерігає Володимир Мільчак.
Увагу слухачів було акцентовано й на тому, що необдумані кроки, які шукачі роботи здійснюють у пошуках кращого та затишного життя, можуть стати оманливими, адже міграційні процеси супроводжуються й таким негативним явищем, як торгівля людьми. Учасники обговорили методи, форми та етапи вербування, шахрайства, експлуатації людини та причини, що цьому сприяють.
Присутні отримали практичні рекомендації, як убезпечити себе при працевлаштуванні за кордоном і не стати жертвою зловмисників.
Водночас фахівці служби зайнятості надали вичерпну інформацію про права та обов'язки безробітних громадян з урахуванням нових змін, порядок виплати допомоги по безробіттю, а також про повний перелік послуг, які вони можуть отримати, звернувшись до служби. Слухачів поінформували про активні програми сприяння зайнятості, ознайомили з актуальними вакансіями на місцевому ринку праці та електронними сервісами служби, що ефективно допомагають у пошуку роботи.
Квест "Безпечний шлях", що пройшов у межах заходу, вийшов за межі звичайної гри, ставши потужним катарсисом та глибоким інсайтом для всіх, хто взяв у ньому участь. Фінал заходу перетворився на момент усвідомлення крихкості особистої безпеки та виняткової важливості свідомих, виважених рішень.
Серед запрошених була й внутрішньо переміщена особа з Донецької області – пані Ірина. Вона поділилася своєю історією життя, яка позначена викликами та втратами, стала живим прикладом того, наскільки цінною є пильність.
«Пройшовши квест, я зрозуміла, наскільки легко стати жертвою необдуманого рішення і що найкращий спосіб захиститися – не втрачати пильність», – поділилася пані Ірина.
Інші учасники заходу також активно долучалися до діалогу, в якому кожен охочий мав змогу висловити свою думку. У підсумку зустрічі присутні зробили необхідні висновки, які зможуть захистити їх від потенційних небезпек, пов'язаних з нелегальним працевлаштуванням та торгівлею людьми.
Підсумувала захід психолог Новоукраїнської філії Алла Калич. Вона підкреслила основний меседж: найкраща стратегія захисту – це постійна пильність. Алла Калич надала чіткі рекомендації, які слугують алгоритмом безпечної поведінки: "Перевіряй, уточнюй, зберігай документи при собі та не довіряй тим, хто поспішає. Кожна обережність – це шанс зберегти свободу й безпеку".
Проведений захід – це не одноразова подія, а важлива ланка в системній роботі Новоукраїнської філії та її партнерів, адже обидві сторони усвідомлюють, що безпека та обізнаність потребують постійного зміцнення. "Наш пріоритет – це створення стійкого та безпечного середовища для кожного шукача роботи. Ці заходи будуть і надалі проводитися на регулярній основі, поглиблюючи знання та навички учасників, адже пильність має стати нашою щоденною звичкою", – говорить А.Калич.
Там, де закінчується фронт, починається нове життя
У кожного кожної людини свій шлях – іноді він починається з дитячих мрій, а продовжується через випробування, які змінюють людину назавжди. Історія Олега Олеговича Гайнанова – це шлях від музики до фронту, від служби й поранень до нового життя у цивільному світі. Це розповідь про чоловіка, який не зламався перед труднощами, а навчився знаходити нові можливості там, де інші бачили лише втрати. Його досвід – доказ того, що справжня мужність полягає не лише у боротьбі, а й у здатності почати заново, зберігши віру в себе та у майбутнє.
Після закінчення школи Гайнанов Олег вступив в Кіровоградське музичне училище за спеціальністю «музичне мистецтво».
Відразу після закінчення навчання вступив на строкову службу та став водієм аеромобільної бригади. Півтора року за кермом військової техніки стали для молодого хлопця справжньою школою водіння: бездоріжжя, нічні марші та відчуття абсолютної відповідальності за людей і техніку. Цей досвід перетворив учорашнього студента на надійну опору для новобранців. Він навчився не лише майстерно керувати автомобілем, а й інтуїтивно відчувати маршрут, завжди доставляючи, незалежно від умов, екіпаж і вантаж у визначене місце. За словами Олега Олеговича, служба в армії дала йому безцінний досвід, а головне – загартувала характер.
Після служби його перше робоче місце було пов’язане з охороною приватного майна. Згодом він працював водієм автотранспортних засобів у черговій зміні ДСНС, а пізніше пройшов сходами – від стрільця у підрозділі МВС до посади старшого інструктора з водіння патрульного відділення.
У 2014 році Олег Олегович був направлений до зони антитерористичної операції, де гідно захищав кордони України та отримав статус учасника бойових дій. Із початком повномасштабного вторгнення понад два роки гідно виконував обов’язки водія-електрика пожежного забезпечення польотів літальних апаратів усіх типів.
Складнощів було чимало, і здоров’я дало збій. Військово-лікарська комісія визнала військовослужбовця непридатним до подальшої служби, у зв’язку з чим він був змушений звільнитися.
Внаслідок проходження військової служби йому встановлено ІІІ групу інвалідності, що стало серйозним випробуванням, але водночас і новим стартом для пошуку себе у цивільному житті. Попри всі труднощі, він зберіг силу волі та прагнення бути корисним, доводячи, що навіть після втрат можна знайти нові можливості й продовжити шлях гідно.
Разом з сім'єю чоловік почав будувати нове майбутнє – з вірою, що навіть у цивільному житті можна знайти своє місце, свою місію і знову бути корисним.
У липні 2025 року за допомогою у пошуку роботи чоловік звернувся до Кропивницької філії обласного центру зайнятості. Разом із кар’єрним радником він переглянув перелік вакансій, але не знайшов жодної, яка б відповідала його стану здоров’я.
Водночас, фахівчиня запропонувала Олегу ознайомитися з інформаційною брошурою Донецького державного університету внутрішніх справ, де було представлено перелік вакантних посад. Олег вирішив діяти – особисто відвідав навчальний заклад, щоб обговорити перспективи працевлаштування.
І вже на початку жовтня, за направленням служби зайнятості, він успішно працевлаштувався до Донецького державного університету внутрішніх справ на посаду помічника чергового чергової частини відділу організації служби.
За словами Олега Олеговича, йому подобається робота та дружній колектив, який підтримує і допомагає адаптуватися на новому місці.
Ця історія – це свідчення того, що навіть після найтемніших життєвих періодів можна знайти світло, нову мету і новий шлях. Це розповідь про незламність, про силу духу, здатність адаптуватися та не втратити віру в себе. Олег довів, що справжня мужність – це не лише вміння боротися на фронті, а й здатність почати заново, знайти своє місце у мирному житті, бути корисним і знову відчути себе потрібним.
«16 днів проти насильства»: знати, діяти, захищати
У рамках відзначення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» в Устинівському відділі Кропивницької філії обласного центру зайнятості було проведено групову консультацію із залученням соціальних партнерів на тему: «Протидія домашньому насильству та торгівлі людьми».
На захід були запрошені поліцейський офіцер Устинівської територіальної громади Василь Вознюк, головний спеціаліст відділу соціального захисту та охорону здоров’я населення Устинівської селищної ради Наталія Рошик, бібліотекар КЗ «Устинівської центральної бібліотеки Устинівської селищної ради» Олена Ткач.
Учасників заходу поінформували про те, що з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, щорічно у листопаді стартує Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства».
Тож під час зустрічі мова йшла про насильство в сім’ї, як одну з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Присутні дізнались що вважається домашнім насильством і яким воно буває, куди звертатись при виявленні таких фактів, де постраждала особа може отримати допомогу та підтримку, а також яку відповідальність та покарання передбачено законодавством України за вчинення домашнього насильства.
До відома присутніх було доведено інформацію про діяльність робочої групи з питань протидії домашньому насильству за ознакою статті та забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків на території Устинівської селищної територіальної громади.
Більш широко було розглянуто один з видів ґендерно обумовленого насильства – торгівлю людьми. Зазначалося, що жертвами такої торгівлі стають не лише жінки та діти, але й чоловіки, яких використовують для примусової та нелегальної праці. Йшлося про те, що на кожному з етапів працевлаштування на регіональному ринку праці чи за кордоном важливо дотримуватись встановлених норм і правил працевлаштування, володіти повною та достовірною інформацією про роботодавця, мати укладений трудовий договір, за жодних обставин не довіряти та не передавати жодних документів, що засвідчують особу.
У ході зустрічі підіймались важливі питання, пов'язані з подоланням наслідків насильства, стресових ситуацій та способів відновлення внутрішньої стійкості. Також було розглянуто стратегії психологічної підтримки та подолання травмуючих переживань. Спеціалісти поділилися цінними порадами щодо того, як не втратити здатність до адаптації в умовах постійних змін і стресів.
Водночас фахівці Устинівського відділу Кропивницької філії обласного центру зайнятості надали інформацію про права та обов'язки безробітних громадян з урахуванням нових змін, порядок виплати допомоги по безробіттю, про послуги, які вони можуть отримати в разі звернення до служби зайнятості. Поінформували присутніх і про активні програми сприяння зайнятості, ознайомили з актуальними вакансіями на місцевому ринку праці та електронними сервісами служби, що допоможуть у пошуку роботи.
«Загалом ми маємо поєднувати своє майбутнє і майбутнє нашої держави, а отже жити і працювати тут, на своїй Батьківщині. Робити, що в наших силах, те що знаємо і можемо. Навчатися, опановувати нові знання і знову повертатися до праці, що приведе нас до Перемоги», – зазначила пані Тетяна, яка сьогодні активно шукає роботу.
Інші учасники заходу також активно залучалися до діалогу, в якому кожен бажаючий мав змогу висловити свою думку. У підсумку зустрічі присутні зробили необхідні висновки, які зможуть врятувати їх від потенційних небезпек, пов’язаних з нелегальним працевлаштуванням та торгівлею людьми.
Реальні приклади допомоги: як отримати засоби реабілітації та підтримку
У рамках проведення Декади сприяння зайнятості осіб з інвалідністю в Петрівському відділі Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості відбувся семінар, присвячений актуальним питанням працевлаштування та соціальної підтримки громадян з інвалідністю.
До участі у заході запросили завідувачку сектору відділу соціального захисту населення Петрівської селищної ради Світлану Больбот та завідувачку Петрівського сектору обслуговування платників Олександрійської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Наталію Пікінер.
Під час зустрічі учасники ознайомилися з сучасним комплексом соціальних послуг, які надає служба зайнятості, дізналися про електронні сервіси Державної служби зайнятості, переваги легальної зайнятості та ризики нелегальної праці й трудової міграції, гендерні аспекти на ринку праці. Окремо було розглянуто державні програми, що забезпечують осіб з інвалідністю необхідними засобами реабілітації, грошовими компенсаціями, протезуванням і можливістю безкоштовного навчання.
Світлана Больбот наголосила, що відділ соціального захисту населення Петрівської селищної ради надає спектр послуг охоплює соціальні, освітні та професійні напрями, включаючи санаторно-курортне лікування та забезпечення необхідними засобами реабілітації – від милиць і протезів до корсетів та ролаторів.
Також Світлана Больбот надала практичні роз’яснення щодо процедури подання заяв і правильного оформлення документів.
Не менш важливою темою була розповідь кар’єрної радниці Петрівського відділі Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру Ольги Сенюк про грантову програму «Власна справа». Вона пояснила, що кожен охочий, хто прагне започаткувати або розвинути власну справу, може взяти участь в урядовій програмі та отримати фінансування для реалізації бізнес-ідеї.
Учасники семінару також ознайомилися з сучасними інструментами пошуку роботи та перевагами використання Електронного кабінету шукача роботи, спрощення комунікацій зі службою зайнятості.
Завершальним акцентом стала доповідь Наталії Пікінер, завідувачки Петрівського сектору обслуговування платників Олександрійської ДПІ ГУ ДПС в області, присвячена перевагам офіційного працевлаштування. Вона наголосила, що легальна робота гарантує соціальні виплати, пенсійне забезпечення, оплачувані лікарняні та декретні, а також захист у випадку нещасних випадків на виробництві. Крім того, офіційне працевлаштування забезпечує стабільність трудових відносин, право на відпустку та дотримання трудових прав.
Семінар у Петрівському відділі Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості став не лише джерелом корисної інформації, а й реальним підтвердженням того, що підтримка для осіб з інвалідністю є доступною та дієвою.
Живі приклади успіху у День жіночого підприємництва: історії Новоукраїнської громади
До Дня жіночого підприємництва в офісі «Зроблено в Україні», що діє на базі Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості, відбулася зустріч з жінками, які вже мають власний бізнес і тими, які тільки намагаються його створити.
У цей день підприємиці та стартапи зібралися для того, щоб поділитися досвідом, надати одна одній поради та обговорити актуальні питання розвитку бізнесу.
Насамперед, фахівчиня офісу підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні» Людмила Мутіна тим, хто планує започаткувати власну справу, поінформувала про реалізацію Державною службою зайнятості грантової програми «Власна справа», яка дає можливість охочим започаткувати або розвинути діючий бізнес. Наголосила, що серед головних умов цієї програми – створення нових робочих місць. Надала учасницям практичні рекомендації щодо подання заявок, складання фінансової частини гранту та розповіла про державні програми підтримки. Також вона розповіла, що служба зайнятості супроводжує різні види грантів: мікрогранти, гранти для ветеранів та їхніх родин, молодіжні гранти, а також гранти для освітян та креативної індустрії. Окремо було висвітлено розміри фінансування, критерії відбору та цільове призначення грантових коштів.
З моменту запуску програми «Власна справа» 15 підприємців Новоукраїнської громади уже отримали підтримку та реалізовують власні бізнес-ідеї. Переважна більшість із них – діючі підприємці, які розширюють власну справу, однак є і ті, хто лише зробив перші кроки в бізнесі. Загалом це дозволило створити вже понад 30 нових робочих місць. Бізнес-ідеї підтриманих проєктів різновекторні: розширення виробництва хлібобулочних виробів на напівфабрикатів, розширення ветеринарної клініки, облаштування овочесховища, відкриття магазину дитячого та підліткового одягу, створення бізнесу з вирощування квітів, відкриття лабораторії з аналізу зернових і олійних культур, відкриття піцерії, а також відкриття барбершопу.
Живі історії переможців грантової програми завжди говорять голосніше за будь-які цифри. Саме тому Людмила Мутіна запропонувала переможцям поділитися власними історіями успіху, проблемами, з якими вони зустрічалися під час впровадження своєї бізнес-ідеї та які напрямки вони реалізовують.
Одним з таких яскравих прикладів стала історія засновниці незалежної зернової лабораторії «ГРЕЙНЕКС ЛАБ» Павлюк Марії, яка завдяки грантовим коштам придбала сучасний зерновий аналізатор. Тепер аграрії Новоукраїнської громади можуть здійснювати комплексний контроль якості зернових та олійних культур на всіх етапах – від первинної перевірки до фінального результату. Повідомила, що перемогу у грантовій програмі вона отримала не з першого разу, її бізнес-план повернули на доопрацювання. Та це не стало перешкодою для руху вперед.
«Все вдалося і вже сьогодні лабораторія входить до числа провідних підприємств району та посідає друге місце за якістю проведення аналізів. Найважливіше, що лабораторія працює для зручності клієнтів: підприємці з будь-якого регіону можуть надіслати зразки через «Нову пошту» й отримати результати безпосередньо на свій телефон. Це робить процес швидким, доступним і максимально ефективним», - зазначає Марія Павлюк.
Звісно, підприємиця виконала й головну умову програми: вона створила два нові робочі місця за професіями «лаборант» та «пробовідбірник». Добір працівників вона також здійснювала разом зі службою зайнятості.
Водночас Богдана Сушко повідомила, як підтримка державної програми та фахівців офісу «Зроблено в Україні» перетворили її мрію на реальність – розпочала професійну діяльність у сфері барберингу.
Зі слів підприємиці, вона дізналася, що участь молоді до 25 років у цій програмі дозволяє отримати фінансування на старт бізнесу, без вимоги одразу створювати робочі місця. І це її зацікавило. Головне – зареєструвати ФОП і працювати прозоро. Богдана Сушко виконала всі умови. «А вже через три роки я буду знову подаватися на новий грант – із більшими можливостями та перспективами – для розширення свого бізнесу», – розповіла грантерка.
На зустрічі була присутня й Макаренко Тетяна – одна з жінок, яка планує скористатися грантовою програмою для розширення власного бізнесу. Її справа вже успішно працює: продуктовий магазин, що спеціалізується на продажу свіжих овочів та фруктів.
«Після того як я почула надихаючі історії грантерок і побачила, наскільки вони задоволені результатами після отримання гранту на власну справу, у мене виникло непереборне бажання також подати заявку. Хочу розширити свій бізнес і зробити його ще більш корисним для громади», - поділилася своїми думками Тетяна Макаренко.
Атмосфера підтримки й взаємної довіри, що панувала у День жіночого підприємництва в офісі «Зроблено в Україні», довела, що кожна ідея важлива, бізнес має перспективу, а мрії цілком реальні з підтримкою державних ініціатив та служби зайнятості.
Саме такі зустрічі стають точками росту для громади, адже з них народжуються нові проєкти, робочі місця та впевненість, що успіх зроблено в Україні.
10 кроків, які можуть зруйнувати ваші плани на працевлаштування
Співбесіда – це шанс показати себе з найкращого боку. Але навіть найсильніші кандидати іноді припускаються дрібних помилок, які можуть коштувати омріяної роботи. Ознайомтеся з ТОП-10 найпоширеніших хибних кроків, щоб упевнено рухатися до успіху.
1. «Це ж просто співбесіда, навіщо вивчати компанію?» Якщо кандидат навіть не відкрив сайт і не прочитав розділ «Про нас» – це сигнал для роботодавця. Базове ознайомлення з компанією – обов’язкове.
2. Резюме ≠ співбесіда. Найгірше враження справляє той, хто не пам’ятає, що написав у власному резюме. Усе, що зазначено в документі, потрібно вміти підтвердити прикладами.
3. «Головне – відповідати на запитання HR» Співбесіда – це діалог. Відсутність ваших запитань демонструє незацікавленість. Ідеальний кандидат не лише відповідає, а й сам прагне дізнатися більше про роботу.
4. «Треба максимуму впевненості» Надмірна самовпевненість може виглядати як зарозумілість. Легка схвильованість – нормально, головне не маскувати її показною «крутістю».
5. «Зовнішній вигляд не важливий, головне – професіоналізм». Важливий і вигляд, і манера висловлення. Занадто яскравий одяг або надмірна скромність, слова-паразити чи жаргон можуть відштовхнути навіть від сильного кандидата.
6. Негатив про попереднього роботодавця чи навчальний заклад. Навіть якщо досвід був неприємним – краще не критикувати. Набагато ефективніше підкреслити, що новий роботодавець вам подобається більше.
7. «Потрібно просто перелічити всі свої переваги». «Сухий список» не працює. Найкраще запам’ятовуються конкретні історії, що демонструють ваші навички й досягнення.
8. «На співбесіді треба більше жартувати». Гумор доречний лише тоді, коли ви відчуваєте стиль співрозмовника. Недоречний жарт може зіпсувати враження.
9. «На співбесіді треба бути максимально серйозним». Ввічливість, посмішка та позитив – ключ до приємного враження. Легке підкреслення сильних сторін компанії працює на вас.
10. «Нічого з собою не беру – так виглядаю впевнено». Навпаки! Блокнот, ручка, додаткові копії резюме чи рекомендацій свідчать про вашу підготовленість і відповідальність.
Кожна дрібниця може стати вирішальною. Підготовка, уважність і позитив – це ваші ключі до успіху. Не дайте помилкам зруйнувати ваші плани на омріяну роботу!
Тож якщо ви потребуєте допомоги у підготовці до співбесіди, не знаєте, з чого почати або прагнете краще зрозуміти себе – фахівці служби зайнятості нададуть вам безкоштовну онлайн-консультацію.
Ваші консультанти:
Ольга Дерев’янчук – начальник відділу профорієнтації та психологиня Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Алла Калич – психологиня та профорієнтаторка Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Записатися просто: перейдіть за посиланням та оберіть область, у якій проживаєте:
https://www.dcz.gov.ua/proforient/consultants?filter=UA35.Є бажання поспілкуватися безпосередньо з фахівцями служби зайнятості? Звертайтеся до найближчої філії обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. Контакти тут: https://is.gd/20aDFB.
Армія відновлення: 2264 безробітних на Кіровоградщині долучилися до суспільно корисних робіт
За три роки реалізації програми «Армія відновлення» на Кіровоградщині до суспільно корисних робіт долучилися 2264 громадян, серед яких 348 – внутрішньо переміщені особи. Це свідчення того, що навіть у складні часи люди готові працювати задля відновлення країни, підтримуючи громади, які стали для них новим домом.
Суспільно корисні роботи включають багато різних напрямків, у реалізації таких завдань допомагають урядові програми, які організовує Державна служба зайнятості.
«Органи місцевого самоврядування повинні створити у навчальних закладах належні та безпечні умови для організації освітнього процесу. Саме очна форма навчання є основною формою здобуття освіти. На мою думку, вона дозволяє вивчати базовий навчальний матеріал більш поглиблено. Учні знаходяться в постійному контакті з викладачами, що дозволяє дискутувати, ставити запитання та отримувати відповіді на них. Від того, як діти засвоюватимуть матеріал, залежить не лише їхнє власне професійне майбутнє, а й розвиток нашої країни. Та, на жаль, воєнний стан вимагає від нас у будь-який момент бути готовими до евакуації у безпечні місця», – говорить секретар Устинівської територіальної громади Любов Омельченко.
Вона переконана, що ці роботи є корисними для всіх учасників процесу: органи місцевого самоврядування можуть скористатися державною підтримкою та навести лад у закладах, які є важливими для розвитку територій, безробітні на період участі у суспільно корисних роботах укладають строковий трудовий договір, а це страхових стаж, та й оплата праці не може бути нижчою за розмір мінімальної заробітної плати. Задоволені й самі учасники цих робіт.
«Сьогодні я є однією з тих, хто має велике бажання, аби наші діти розпочали навчальний рік як раніше, у класах та отримували якісні знання. Для кожного з нас, батьків, важливо, щоб його дитина досягла професійних висот у своєму житті і була успішною у всіх сферах. Беручи участь у суспільно корисних роботах, працюватиму на совість, робитиму те, що можу. Білування, шпаклювання, фарбування – це всі роботи, які мені в радість, а ще це додатковий дохід до мого сімейного бюджету. Буду там, де моя праця буде корисною. Все задля нашого майбутнього», – ділиться своїми думками тимчасово зайнята жителька села Інгульське Вікторія Парфенова.
Переселенка з Донеччини – Ольга Гончарова також взяла участь у суспільно корисних роботах і говорить про це з натхненням, адже її праця корисна у громаді. Впродовж кількох місяців вона активно долучалася до таких робіт і працювала з повною віддачею. Її відповідальність, старанність і щирий підхід не залишилися непоміченими. Після завершення участі в суспільно корисних роботах їй було запропоновано вакансію робітниці з благоустрою в комунальному підприємстві «Благоустрій».
«Я переконана, що ці роботи об’єднують тих, хто готовий власними руками наближати Перемогу та підтримувати односельчан. Це можливість працювати, бути корисною. Це доказ того, що кожен українець може стати опорою для своєї громади. За своє життя я працювала на різноманітних роботах: була слюсарем з експлуатації та ремонту газопроводів, сортувальником, помічником вихователя. Хоча за освітою я швачка. Обставини змусили починати все спочатку. І я вдячна, що мені дали шанс проявити себе і знову стати на стабільний професійний шлях», – розповідає пані Ольга Гончарова.
За словами керівника підприємства «Комунальник» Миколи Байдюка, даний вид робіт є надзвичайно важливим та необхідним у наш час. А фінансування витрат на заробітну плату на 100% здійснюється за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Це можливість виконувати суспільно корисні роботи і не обтяжувати місцевий бюджет.
«Плетіння сіток – нескладне заняття, але кропітке і важливе. На виготовлення одного полотна йде від кількох годин до кількох днів, залежно від його розміру та кількості людей, які над ним працюють. Особливо зворушує те, що кожен учасник таких робіт усвідомлює важливість цієї праці, адже всі ці зусилля заради спільної мети. У приміщенні, де плетуть маскувальні сітки, панує справжня патріотична атмосфера, і це робить нас сильнішими та більш об’єднаними», – з гордістю говорить тимчасово зайнята Наталя Ленченко.
Програма «Армія відновлення» – це шлях до гідної праці, соціальної згуртованості та відновлення країни власними руками. Кожна історія – це доказ того, що українці, незалежно від життєвих обставин, готові діяти, допомагати, працювати на благо громади. Завдяки підтримці держави, місцевих органів влади та небайдужих людей, безробітні отримують шанс не лише заробити, а й відчути свою значущість, бути корисними, знайти новий професійний шлях.
Детальніше про програму: https://www.dcz.gov.ua/people/socialwork.
Як долучитися? Звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування.
Контакти тут: https://shorturl.at/658nJ.
Професії, які дивують: аерозольник, багермейстер, виставник. Хто вони?
В Україні офіційно зареєстровано 9267 професій, і про більшість із них мало хто знає. Деякі назви звучать настільки незвично, що їх не розпізнає навіть штучний інтелект. Але фахівці центрів зайнятості – це живі енциклопедії ринку праці, які знають, де шукати нестандартні вакансії та як знайти свою професію за покликанням!
Аерозольник, багермейстер та виставник – українські професії, які творять світ навколо нас – тихо, професійно і з майстерністю.
Знайомтеся ближче!
1. Аерозольник
- Працівник, який створює скляні вироби за допомогою аеродинамічних технологій.
- Займається формуванням виробу, шліфуванням та поліруванням.
- Освіта: коледж або університет (факультет обладнання і технології скла, спеціальні коледжі технологій та дизайну).
2. Багермейстер
- Спеціаліст землесосного судна, який керує його роботою.
- Використовує судно для видобутку ґрунту, піску, гравію, очищення та поглиблення водойм, будівництва гідротехнічних споруд.
- Освіта: вища (морський та внутрішній водний транспорт) або професійно-технічна (судноводіння і виконання багермейстерських робіт).
3. Виставник
- Кваліфікований робітник, який обслуговує печі для випалу скла та кераміки.
- Контролює роботу печей, температуру нагрівання, якість продукції.
- Освіта: професійно-технічна (пічник) та навчання безпосередньо на виробництві.
Якщо вас цікавлять вакансії, актуальні на ринку праці, завітайте на вебресурс Кіровоградського обласного центру зайнятості: https://cutt.ly/qKFhLXK та Єдиний портал вакансій: https://www.dcz.gov.ua/job .
Якщо наразі у вас немає можливості відвідати службу зайнятості, заповнюйте онлайн-анкету «Знайдемо роботу разом!», посилання тут: https://shorturl.at/1Z0Ni, з вами обов'язково зв'яжеться фахівець. Державна служба зайнятості готова вам допомогти.
Понад 920 нових робочих місць створили переможці грантової програми «Власна справа»
У час, коли країна переживає складні випробування, українські підприємці продовжують бути рушієм змін. Вони не лише тримають економічний фронт, а й відкривають нові можливості для тих, хто шукає роботу, прагне реалізувати себе та змінити своє життя на краще. Саме завдяки їхній ініціативності, наполегливості та підтримці державних програм народжуються нові бізнеси, створюються робочі місця й формується основа для сталого розвитку громад.
Втілення бізнес-ідей у реальність і розширення можливостей зайнятості населення стають можливими завдяки грантовій програмі «Власна справа», яку адмініструє Державна служба зайнятості. Ця ініціатива підтримує стартапи, малий і середній бізнес, а її ключова умова – створення нових робочих місць.
З моменту запуску програми в липні 2022 року 630 суб’єктів господарювання Кіровоградської області стали її переможцями, серед них – 33 внутрішньо переміщені особи, які не лише адаптувалися до нових умов, а й започаткували власну справу. Загалом грантери отримали 162,6 млн грн, лише цьогоріч 62 млн грн.
Підприємці реалізують ідеї, що охоплюють майже всі сфери економіки – від традиційних до інноваційних. Серед креативних прикладів – розведення осетрів і креветок, створення зооготелів, виробництво крафтових виробів, гарбузів, курей та гусей, тощо. В області вже є перші переможці, які провадять підприємницьку діяльність за видами, які належать до креативних індустрій.
Це яскраво демонструє, як грантова підтримка сприяє розвитку унікальних напрямів діяльності та формує нову економічну мапу регіону.
Загалом завдяки програмі вже створено понад 920 нових робочих місць, найбільше – у сфері громадського харчування, послуг і роздрібної торгівлі.
Маєте бізнес-ідею? Плануєте відкрити власну справу або розширити вже діючий бізнес? Орієнтуєтесь на створення нових робочих місць і прагнете змін? Скористайтеся можливостями урядової програми «Власна справа» – отримайте мікрогрант і зробіть перший крок до втілення своєї мрії.
Все про грант на власну справу: https://shorturl.at/7Z3lx
Є питання щодо отримання грантів/мікрогрантів за програмою «Власна справа», яку адмініструє Державна служба зайнятості? Телефонуйте на гарячу лінію Кіровоградського обласного центру зайнятості за номером: +38 (093) 478 70 81 або завітайте до офісів малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні», які діють в області. Усе про офіси тут: https://shorturl.at/FNyJe
Консультація, що попереджає ризики: ваш крок проти торгівлі людьми
Торгівля людьми сьогодні, на жаль, не зникла, а трансформувалася, набувши нових, часто прихованих форм, які виникають через соціальну, економічну та політичну вразливість людей та посилюються під впливом міграційних процесів.
Для того, щоб шукачі роботи не стали жертвами торгівлі людьми, для них важливо мати підтримку, знати свої права, розуміти власні сильні сторони та впевнено рухатися до мети. Адже невизначеність у професійному виборі та відсутність чіткого бачення свого професійного шляху може зробити людину вразливою до ризиків, зокрема – до трудової експлуатації.
Тож, якщо ви відчуваєте сумніви щодо вибору професії, не знаєте, з чого почати, або хочете краще зрозуміти себе – ви не самі. Фахівці служби зайнятості готові надавати безкоштовну онлайн-консультацію з питань профорієнтації.
Ваші консультанти:
Ольга Дерев’янчук – начальник відділу профорієнтації та психологиня Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Алла Калич – психологиня та профорієнтаторка Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Записатися просто: перейдіть за посиланням та оберіть область, у якій проживаєте https://shorturl.at/912Rs .
Знання своїх можливостей, чітке розуміння професійного шляху та підтримка – це найкраща профілактика ризикованих ситуацій, пов’язаних із нелегальним працевлаштуванням. Адже той, хто знає, чого прагне та як цього досягти, рідше потрапляє на гачок сумнівних роботодавців.
Щоб уникнути невпевненості та сумнівів – варто просто зробити перший крок.
Разом із нашими фахівцями ви зможете:
- краще пізнати себе;
- визначити свої сильні сторони;
- обрати напрямок розвитку;
- уникнути ризикованих пропозицій і сумнівних роботодавців.
Не відкладайте турботу про своє майбутнє. Звертайтеся – і будуйте кар’єру свідомо, безпечно та впевнено!
«Ризики нелегальної трудової міграції»: цикл заходів у межах Європейського дня протидії торгівлі людьми
Щороку світ об'єднується в боротьбі проти сучасного рабства, відзначаючи Європейський день протидії торгівлі людьми. Це потужний заклик до суспільства звернути пильну увагу на проблему, що становить пряму загрозу життю та безпеці людей.
З нагоди цієї важливої події структурні підрозділи Кіровоградського обласного центру зайнятості активно долучаються до превентивної місії, проводячи цикл інформаційних заходів під назвою «Ризики нелегальної трудової міграції». Варто зазначити, що подібні заходи проводяться службою зайнятості на постійній основі, з метою профілактики трудової експлуатації та запобіганню потраплянню громадян у ситуації торгівлі людьми.
Під час інформаційних зустрічей фахівці висвітлюють низку актуальних тем:
«Робота за кордоном – альтернатива чи уникання проблем?» – обговорюються мотиви трудової міграції та важливість свідомого вибору;
«Торгівля людьми як наслідок нелегального працевлаштування» – учасникам пояснюють, як саме незаконна зайнятість за кордоном може стати причиною потрапляння у трудове рабство;
«Робота за кордоном – легальне працевлаштування» – розглядаються можливості працевлаштування за межами України із дотриманням усіх правових норм та процедур.
«Обізнаність – це перший крок до безпеки. Чим більше люди знають про ризики, пов’язані з нелегальним працевлаштуванням, тим легше їм подбати про свою безпеку та захистити свої права», – зазначає Ольга Дерев’янчук, начальник відділу профорієнтації.
Аби уникнути небезпек, пов’язаних із нелегальним працевлаштуванням, важливо мати доступ до перевірених джерел інформації. Актуальні вакансії, що проходять попередню перевірку, розміщені на Єдиному порталі вакансій – офіційному ресурсі Державної служби зайнятості, а підібрати вакансію, що поєднує в собі безпеку та індивідуальний підхід до запитів кожного безробітного, завжди готові допомогти кар’єрні радники центрів зайнятості.
Резолюції 1325: про рівність можливостей, підтримку бізнесу та професійне навчання
Днями Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата стала майданчиком для проведення бізнес-форуму, що відбувся у форматі інноваційної онлайн-платформи «Діалог влади та бізнесу». Темою обговорення стала «Резолюція 1325: Економічна стійкість та гендерна рівність – можливості для бізнесу Кіровоградщини».
Представники бізнесу, органи влади, місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони обговорювали роль жінок у суспільстві та бізнесі, підтримку жіночого підприємництва, ділилися досвідом та презентували успішні кейси.
Серед виступаючих свої історії успіху презентували Аліна Бегун, генеральний директор ПАТ «НВП «Радій», Інна Чижик, директор ТОВ «ТДГ-38», яка працює під брендом ITA Dream, Ольга Мануйлова, засновниця освітнього простору «Giraffe Clab» та Марія Величко, засновниця бренду військового одягу «Асґард» та ін. Підприємиці продемонстрували, як жінки-лідерки формують сучасний бізнес на Кіровоградщині, поєднуючи жіночність, інноваційність, стійкість і соціальну відповідальність.
На форумі зазначалося, що жінки сьогодні демонструють не лише стійкість, а й лідерство у відновленні економіки. Стейкхолдери мають створювати умови, щоб кожна могла повністю реалізувати себе – у бізнесі, освіті чи суспільній діяльності.
Однією зі спікерок форуму була й заступниця директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Наталія Невідома. Вона представила активні програми сприяння зайнятості, що сприяють професійному навчанню та самозайнятості жінок, у тому числі у нетрадиційних для них сферах.
Н. Невідома наголосила, що сьогодні жінки активно опановують професії, які раніше вважалися чоловічими. Вони сміливо приймають виклики, демонструють рішучість і досягають високих результатів. За сприяння Державної служби зайнятості вмотивовані жінки можуть здобути понад 30 нетипових для них професій. Це стало можливим завдяки реалізації експериментального проєкту, який наразі адмініструє служба зайнятості. До списку входять професії, такі як: верстатник, водій навантажувача, водій трамвая та тролейбуса, електрогазозварник, монтажник систем утеплення будівель, машиніст екскаватора і крана, оператор верстатів із програмним керуванням, слюсар, столяр, токар, тракторист, фрезерувальник та інші.
З початку дії проєкту 12 жінок взяли участь у проєкті. Для навчання жінки обирали професії: водій автотранспортних засобів, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, оператор верстатів з програмним керуванням та операторка котельні.
Бджільництво з серцем: як ветеран перетворив хобі на сімейний бізнес
Державна служба зайнятості активно підтримує ветеранів – тих, хто захищав країну і тепер потребує підтримки для нового старту.
Державна програма «Власна справа» – це ефективний інструмент підтримки підприємництва, який дає можливість започаткувати власну справу або масштабувати вже існуючий бізнес. Вона створена для того, щоб допомогти реалізувати професійні мрії, надати фінансову підтримку, стимулювати створення нових робочих місць і сприяти економічному розвитку громад. Саме в межах цієї програми свою ідею реалізовує Михайло Сергійович Горбачов – ветеран, для якого бджільництво стало не просто професією, а справжнім покликанням.
Пасікою чоловік займався понад 20 років, і навіть після повернення з фронту не полишив улюблену справу. Навпаки – вирішив розвивати її як основне джерело доходу для своєї родини.
«Я давно мріяв зробити бджільництво основним видом діяльності. Грант – це шанс не просто вижити, а розвиватися. Ми дотримуємося виключно екологічних принципів: використовуємо дерев’яні вулики, а завдяки автоматизованій відкачці меду вся продукція залишається чистою, до того ж без будь-яких хімічних домішок. Наразі люди все більше цінують натуральне, і я хочу бути частиною цієї культури», – розповідає пан Михайло.
Тож дізнавшись про програму чоловік звернувся до Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, де отримав консультації щодо покрокових дій для участі у програмі отримання гранту. Самостійно відпрацював та склав бізнес-план, який передбачав закупівлю пилкозбірників, сушарки для пилку, сітки для збору прополісу, нових харчових бочок для зберігання меду та автоматичної медогонки. Усе це дозволить пасічнику збільшити обсяги виробництва, зберігати продукцію до вигіднішого сезону продажів і підвищити рентабельність пасіки.
І хоча процес отримання гранту вимагав чимало зусиль, саме консультації фахівців офісу Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості стали корисним орієнтиром.
«Перша спроба захисту своєї ідеї була невдалою. Однак фахівці офісу «Зроблено в Україні», що діє на базі Новоукраїнської філії, допомогли впоратися з труднощами. Завдяки спільній роботі вдалося вдосконалити бізнес-план, зробити його більш реалістичним і переконливим – і це стало вирішальним кроком на шляху до перемоги у грантовій програмі» – розповідає Михайло Горбачов.
Виборовши грант чоловік взявся за виконання головних умов: вже сьогодні створив два робочих місця і працевлаштував двох людей, які так само розділяють його пристрасть до справи. Вони не просто виконують завдання – вони горять цією справою, як і сам пасічник: із захопленням стежать за розвитком пасіки, вивчають поведінку бджіл, дбають про якість меду, і з кожним днем вкладають у роботу частинку себе.
Історія Михайла Горбачова – це приклад того, як віра в себе, підтримка держави та любов до справи можуть змінити життя. Якщо ви маєте ідею – не відкладайте. Звертайтесь до служби зайнятості, шукайте можливості, дійте. Бо справжній результат народжується там, де є серце, праця і наполегливість.
Професія, яка народилася з життя: приклад ефективної підтримки від служби зайнятості
Іноді життя підказує нам напрямок, про який ми навіть не здогадувалися. Саме так сталося з Тетяною Виноградовою – жінкою, яка знайшла своє справжнє призначення там, де раніше й не думала шукати.
Пані Тетяна закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, здобувши фах філолога. Проте шлях викладача не став її професійною стежкою – вона обрала банківську сферу, працюючи менеджеркою з надання кредитів. Три роки у фінансах дали їй цінний досвід, але життєві обставини знову змінили курс.
Після того, як її чоловік був звільнений зі служби за станом здоров’я через поранення, внаслідок якого втратив обидві нижні кінцівки, життя родини кардинально змінилося. Тетяна стала для нього надійною опорою, пройшла разом із ним шлях реабілітації та протезування. Цей досвід сформував у неї глибоке розуміння потреб ветеранів та їхніх родин – і надихнув на новий професійний вибір.
Тетяна звернулася до Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості як безробітна. Коли людина має щире бажання допомагати, а служба зайнятості – ефективні інструменти підтримки, народжується результат, який надихає. Уже за шість днів вона отримала направлення на посаду фахівчині із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб в Олександрійському міському центрі соціальних служб.
«Ця вакансія – соціально важлива і дуже актуальна. Я хотіла бути корисною. Зараз допомагаю ветеранам адаптуватися до цивільного життя, визначаю їхні потреби та шукаю найкращі способи їх реалізації. Відчуваю, що я на своєму місці», – розповідає Тетяна.
Директорка філії Ірина Мукієнко додає: «Для служби зайнятості пріоритетом завжди були воїни, які захищали нашу країну. Допомога їм – це не просто обов’язок, це вдячність і повага. А коли вдається знайти людину, яка не просто виконує роботу, а живе нею – це справжній успіх для всіх сторін».
Історія Тетяни Виноградової – приклад того, як особисті випробування можуть стати поштовхом до нового професійного зростання. Це також підтвердження того, що державна підтримка у сфері зайнятості може бути дієвою, своєчасною і справді змінювати життя.
Шанс для тих, хто любить дітей: актуальні вакансії для вихователів та їх помічників
Щороку 27 вересня в Україні відзначають День вихователя – професійне свято людей, які щодня вкладають серце, знання та терпіння у виховання підростаючого покоління.
Сучасний вихователь – це не лише педагог, а й творча особистість, яка надихає, підтримує, формує безпечне середовище для розвитку та самовираження кожної дитини. І саме таких сьогодні шукають роботодавці Кіровоградщини.
З нагоди професійного свята Кіровоградський обласний центр зайнятості підготував добірку вакансій для тих, хто прагне працювати у сфері виховання, реалізовувати свій потенціал, впливати на формування майбутнього покоління та щодня дарувати дітям турботу, знання і натхнення.
На сьогодні у закладах дошкільної та загальної середньої освіти області затребувані майже 30 фахівців.
Зокрема, роботодавці освітньої галузі потребують:
- 10 помічників вихователя – у м. Кропивницький та в селищі Олександрівка Кропивницького району;
- 7 вихователів у м. Кропивницький та с. Рівне Новоукраїнського району;
- 5 вихователів у закладах дошкільної освіти м. Кропивницький, м. Олександрія, м. Гайворон, м. Благовіщенське, с. Велика Виска Новоукраїнського району;
- 3 асистента вихователя у закладах дошкільної освіти м. Кропивницький;
- 1 вихователь закладу загальної середньої освіти у м. Мала Виска та ін.
Рівень заробітної плати у вакансіях коливається від 8 000 до 15 000 грн і залежить від освітнього рівня працівника, професійної підготовки, прагнення до розвитку та готовності відповідати сучасним освітнім викликам.
Якщо вас зацікавила хоча б одна з перелічених вакансій і є питання щодо працевлаштування? Звертайтеся до філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. Контакти тут: https://is.gd/20aDFB.
Інші вакансії, актуальні на ринку праці, доступні на вебресурсі Кіровоградського обласного центру зайнятості: https://cutt.ly/qKFhLXK.
Звертаємо увагу, що для спрощення пошуку роботи у вересні цього року Державна служба зайнятості запустила інноваційний сервіс на основі штучного інтелекту – Єдиний портал вакансій (ШІ). Знайти роботу дистанційно можна й разом із фахівцем служби зайнятості. Заповніть онлайн-анкету «Знайдемо роботу разом!» https://shorturl.at/1Z0Ni, і фахівець допоможе підібрати вакансії з урахуванням ваших навичок та побажань.
Для працівників галузі освіти, які прагнуть професійного зростання, Державна служба зайнятості пропонує ваучер на професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації. Це ваш шанс оновити знання відповідно до сучасних освітніх стандартів, зміцнити свої позиції та кар’єрно зростати в одній із найважливіших професій, що формують майбутнє країни. Перелік професій освітньої галузі (суміжних), за яким можна навчатися за ваучером тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-23#n15. Все про ваучер тут: https://www.dcz.gov.ua/profnavch/voucher
Стоматолог зі свіжим дипломом і великим серцем
Працевлаштування молоді – це не просто про роботу. Це про шанс, про віру в себе, про перший крок у професійне життя. І водночас – це виклик для роботодавців, які мають змогу не лише закрити кадрову потребу, а й підтримати майбутнього фахівця, дати йому старт.
Одним із таких прикладів стала історія Владислава Масленникова, 2001 року народження. Молодий спеціаліст завершив навчання в Полтавському державному медичному університеті, де здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стоматологія».
Після отримання диплома він звернувся до Вільшанського відділу Голованівської філії обласного центру зайнятості – у пошуках першого робочого місця.
Фахівці служби зайнятості оперативно допомогли Владиславу знайти вакансію за фахом. Його направили до КНП «Вільшанська лікарня», де хлопець отримав можливість реалізувати себе як лікар-стоматолог.
«Це було швидко, чітко і дуже підтримуюче. Я вдячний службі зайнятості за допомогу – це не просто працевлаштування, це старт моєї професійної історії. Сподіваюся, що зможу принести користь громаді і вирости як фахівець», – ділиться Владислав.
Уже з перших днів роботи хлопець проявив себе як уважний, відповідальний і мотивований спеціаліст. Він прагне не лише застосовувати знання, здобуті в університеті, а й постійно вдосконалювати свої навички, надаючи якісну медичну допомогу мешканцям громади.
Його професійна відданість не залишилася непоміченою керівництвом лікарні. «Молоді фахівці – це завжди виклик і водночас можливість. Ми раді, що Владислав приєднався до нашої команди. Важливо не боятися давати шанс молоді, бо саме так ми формуємо майбутнє медицини. Служба зайнятості у цьому – надійний партнер, який допомагає знайти потрібних людей і підтримати тих, хто тільки починає», – зазначає керівник КНП «Вільшанська лікарня» Нездевецький Валерій Георгійович.
Ця історія – приклад того, як одне звернення до служби зайнятості може стати точкою відліку. Для молоді – це шанс не загубитися після навчання. Для роботодавців – можливість знайти мотивованого працівника. А для громади – ще один крок до якісної медицини.
Служба зайнятості завжди поруч, щоб підтримати, порадити і допомогти зробити перший крок. Бо кожен старт – важливий. І кожна історія – надихає.
Професія, обрана серцем: історія Інни Мазуренко
Бути вчителем – поклик, який не згасає навіть у найскладніші часи. Саме таким є професійний шлях Інни Володимирівни Мазуренко – жінки, яка навчала з любов’ю і вірою в силу знань.
Інна Володимирівна здобула освіту в Донецькому державному музичному училищі, де опанувала викладання народно-духових інструментів, а згодом – у Слав’янському державному педагогічному інституті. Вона працювала вихователем, а потім – учителем у закладі загальної середньої освіти. Її життя йшло спокійним професійним шляхом – до моменту, коли повномасштабне вторгнення змінило все.
Пані Інна жила в Слов’янську, на Донеччині. З початком війни була змушена залишити рідне місто. Жінка переїхала до Олександрії, де отримала статус внутрішньо переміщеної особи.
Пошуки роботи не відкладала на потім – довірила свою проблему фахівцям Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, сподіваючись знайти нову точку опори. Саме тут її зустріла фахівчиня Олександрійської філії – Алла Анатоліївна Прус. Її професійність, людяність і щирість стали тим ресурсом, який допоміг пані Інні пройти непростий шлях адаптації. «Щиро вдячна Аллі Анатоліївні Прус за професійність і людяність. Вона завжди була поруч – допомагала з документами, пропонувала корисні курси, підтримувала словом і ділом. А найголовніше – знайшла для мене роботу, яка відповідає моїй освіті та поклику. У такий непростий час це було справжнім порятунком», – ділиться жінка.
Попри життєві виклики та нові обставини, Інна Володимирівна, якій 62 роки, не зупинялася на досягнутому. Вона невпинно прагнула до нових знань, демонструючи силу духу, відкритість до змін і справжню життєву мудрість. Тож перебуваючи на обліку як безробітна пройшла курси підвищення кваліфікації із застосування штучного інтелекту у професійному розвитку. І повернення до улюбленої професії не забарилося.
Вже з 1 вересня Інна Володимирівна працює в Новопразькому ліцеї № 2 вчителем мистецтва та педагогом-організатором. Вона навчає школярів, ділиться професійним досвідом із колегами й живе справою, яку обрала серцем.
Історія пані Інни показує, як професійний шлях триває, коли є внутрішня сила, віра в себе і поруч – люди, які не байдужі. Її вдячність службі зайнятості – щира, а підтримка фахівців – дієва. Саме такі приклади надихають, доводять, що турбота має значення, а поклик – не має віку.
Нехай цей приклад стане нагадуванням: навіть у найтемніші часи можна знайти світло, якщо не втратити віру в себе і в тих, хто готовий простягнути руку.
Мрія, що стала долею: історія справжнього патріота
Інколи військова служба – це не про наказ, не про призов, не про обставини. Це про щире бажання, мрію, внутрішній поклик, що з дитинства формує людину. Саме такою є історія Віктора Ігоровича Хорєва – військового, патріота, інструктора, який не просто пройшов шлях захисника, а й продовжує передавати свої знання іншим, уже в цивільному житті.
Ще задовго до початку АТО та до повномасштабного вторгнення, Віктор мріяв про службу в Збройних Силах України. Після навчання у професійно-технічному училищі він пішов на строкову службу, а повернувшись, зрозумів: цивільне життя – не його шлях. Тож підписав контракт і розпочав кар’єру, яка тривала понад 14 років. За цей час він пройшов чимало етапів: був старшим пожежником, служив у 81 десантно-штурмовій бригаді, брав участь у бойових діях, а під час повномасштабного вторгнення – виконував завдання у 72 механізованій бригаді імені Чорних запорожців. Завершив службу на посаді командира відділення роти авіаційно-безпілотних комплексів.
«Чотирнадцять років пролетіли, як один день. Я навіть не помітив, як вони минули. Але я точно знаю: ці роки я віддав державі, і ні про що не шкодую», – каже Віктор.
Звільнившись зі служби за сімейними обставинами, він не залишив військову справу.
Завдяки підтримці фахівців Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості дізнався про можливість працювати інструктором з підготовки до національного спротиву – і одразу зрозумів, що це його. Робота дозволила залишитися у сфері, яку він любить, і водночас передавати бойовий досвід цивільному населенню.
Сьогодні він працює інструктором, має чудовий колектив, і щодня повертається з роботи з усмішкою. Каже, що робота – не в тягар, а в радість. І це не просто працевлаштування, а продовження його місії.
«Цивільні мають розуміти, що відбувається. Якщо тут немає вибухів – це не означає, що ми в безпеці. Люди повинні знати, як діяти, як допомогти собі та близьким, як контролювати емоції. Бо якщо не контролювати страх – він з’їдає. А емоції, як полум’я: якщо не стримати, буде пожежа», – ділиться Віктор.
Початок викладацької діяльності був хвилюючим. Адже спілкування з військовими – це одне, а з цивільними – зовсім інше. Потрібно бути м’якішим, доступнішим, шукати правильні слова. Перша лекція пройшла вдало – слухачі були активні, задавали питання, цікавилися. Навіть виїзд на полігон викликав справжній емоційний підйом у групи. Це надихнуло Віктора замислитися над тим, щоб залишитися у викладанні – можливо, навіть працювати з дітьми.
«Я люблю дітей. І вже думав про те, щоб викладати в школі. Мені хочеться передавати знання, ділитися досвідом. Зараз непростий час, і важливо, щоб люди розуміли, як діяти, як захищати себе. Байдужість – небезпечна. Ми маємо боротися, кожен на своєму місці», – говорить чоловік.
Та головною опорою для Віктора завжди була родина. Дружина, яка підтримує в кожному рішенні. Син, якому він зараз намагається приділити більше часу. Після років служби він повернувся додому – і це стало новим етапом життя.
«Родина – це головна підтримка. Самому дуже важко. У нас ще не до кінця налагоджено механізми допомоги військовим, які повертаються. Але якщо поруч є близькі – це вже половина успіху. Мене чекали 14 років. І зараз я вдома, з дружиною, з сином. Хоча багато втратив, тепер наздоганяю», – каже Віктор.
Це історія не просто про військову службу. Це історія про мрію, яка стала долею. Про людину, яка знайшла своє місце і продовжує служити – вже в новій ролі. І про те, як важливо мати поруч тих, хто вірить у тебе. Служба зайнятості стала для Віктора тим містком, який допоміг перейти до нового етапу життя. І це приклад того, що підтримка, віра і бажання можуть змінити все.
Зроблено в Україні»: корисно та по-сучасному про бізнес та його розвиток
Офіс для малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні» – це складова частина національної політики Уряду з підтримки українських виробників.
Місія офісів – підвищити поінформованість підприємців щодо діючих компенсаційних програм, надати необхідну підтримку стартапам та українським виробникам, сприяти масштабуванню їх товарів та можливостей, вирішувати питання роботодавців щодо кадрового забезпечення та якості робочої сили.
На Кіровоградщині вже працюють п’ять офісів підтримки малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні», створених на базі:
- Кропивницької філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Є. Маланюка, 15, м. Кропивницький, Кропивницький район, Кіровоградська область, тел. (0522)306 015, [email protected]
- Олександрійської філії обласного центру зайнятості, адреса: просп. Соборний, 126 А, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, тел. (0522) 306 018, [email protected]
- Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Соборна, 32 А, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, тел. (0522) 306 017, [email protected]
- Голованівської філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Покровська, 2, селище Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, тел. (0522) 306 016, [email protected]
- Світловодського управління Олександрійської філії обласного центру зайнятості, адреса: пров. Нагірний, буд. 3, м. Світловодськ, тел. (0522) 306 018, [email protected]
Потрібна порада, шукаєте партнерів, хочете дізнатися про фінансові інструменти чи державні програми підтримки – усе це доступно в одному місці. Завітайте до офісів та отримайте корисну інформацію, адже такі платформи – не просто консультаційні центри, а справжні платформи для зростання, де кожен підприємець може отримати знання, ресурси та натхнення для успішного розвитку власної справи.
Все про економічну платформу «Зроблено в Україні» читайте за посиланням: http://surl.li/dwhtai
72 вакансії, 20 районів, 1 професія – вчитель, якого чекають
У Кіровоградській області наразі відкритими залишаються 72 вакансії для вчителів із зарплатнею до 20 тисяч гривень.
Загалом, на Кіровоградщині є потреба у вчителях різних спеціальностей, зокрема вчителі початкових класів, англійської мови, образотворчого мистецтва та асистенти.
Вакансії можуть бути як у закладах загальної середньої освіти, так і у закладах професійної освіти.
Це чудова новина для вчителів, які шукають стабільну роботу або прагнуть змінити професійний шлях. Освітні заклади, що потребують вчителів, запрошують зацікавлених кандидатів до роботи.
Учителі затребувані в Олександрійському, Петрівському, Бобринецькому, Гайворонському, Голованівському, Добровеличківському, Знам’янському, Новгородківському, Новомиргородському, Онуфріївському районах та містах Кропивницькому, Олександрії, Знам’янці, Світловодську.
Роботодавці області готові платити від 8 000 до 20 000 гривень.
Таку заробітну плату вказують роботодавці під час подання вакансій до центрів зайнятості Кіровоградщини. Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до кваліфікаційного рівня, категорії працівника, стажу роботи тощо.
Є бажання працювати у освітній галузі ? Звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. Контакти тут: https://is.gd/20aDFB
Інші вакансії, актуальні на ринку праці, доступні на вебресурсі Кіровоградського обласного центру зайнятості: https://cutt.ly/qKFhLXK та Єдиному порталі вакансій: https://www.dcz.gov.ua/job
Не можете з певних причин відвідати службу зайнятості з метою пошуку робот? Заповнюйте онлайн-анкету «Знайдемо роботу разом!», посилання тут: https://shorturl.at/1Z0Ni . Державна служба зайнятості готова вам допомогти.
Грант, що лікує: історія реалізації медичного проєкту у Долинській громаді
Олена Шумякова – лікарка не лише за професією, а й за покликанням. Її шлях – це історія про силу характеру, віру в себе та здатність будувати майбутнє навіть після втрати всього.
Ще до війни пані Олена впевнено йшла професійним шляхом. У 2019 році вона закінчила Харківський національний медичний університет з відзнакою, брала участь у семінарах, конференціях та симпозіумах. Свого часу заснувала громадську організацію «Марканта», яка проводила навчальні заходи для студентів та інтернів. Вела активно соціальні мережі, ділилася знаннями, надихала. Все йшло так, як вона мріяла.
Але з початком повномасштабного вторгнення життя змінилося. Олена була змушена повернутися до рідного краю – в місце, яке залишалося безпечним. Проте ні зміна обставин, ні нове середовище не змогли згасити її бажання лікувати. Вона почала все спочатку – вже в Долинській громаді.
Та стояти на місці – не в характері пані Олени. Вона завжди прагнула більшого: не просто працювати, а розвивати, вдосконалювати, створювати. Коли відчула, що настав час рухатися далі, вирішила масштабувати свою діяльність – і зробити наступний професійний крок. Надійною опорою в цьому стала участь у державній програмі «Власна справа» – грантовій ініціативі, яку реалізує Державна служба зайнятості. Програма відкриває можливість отримати мікрогрант до 250 тисяч гривень на започаткування або розвиток власного бізнесу. Для пані Олени це був шанс не просто відкрити медичний кабінет, а створити простір, де кожен пацієнт відчуватиме турботу, професіоналізм і людяність.
«Обставини склалися так, що з першої спроби захиститися не вдалося. Але я не зупинилася. Після ретельної підготовки, я подала заявку повторно і отримала позитивний результат. Я доклала максимум зусиль, щоб ні в кого не залишилося сумнівів, що я зможу використати ці кошти на благо громади і я готова реалізувати свій проєкт з повною відповідальністю», – розповідає пані Олена.
Вона отримала ліцензію, орендувала приміщення, зробила його доступним для маломобільних груп населення, отримала висновок експертів щодо доступності, сплатила державні мита, провела ремонт. Закупила необхідне медичне обладнання – отоофтальмоскоп, діагностичні набори, тонометр, стетоскоп, бактерицидні лампи, кардіограф, спірограф, термометри, витратні матеріали – на загальну суму 170 000 грн.
Попри те, що велика частина роботи вже була зроблена, грант за програмою «Власна справа» дозволив їй розширити межі допомоги. Завдяки коштам стало можливим придбання сучасного медичного обладнання, проходження додаткових навчань, створення нових робочих місць – медсестри, яка може їздити до найвіддаленіших куточків громади, санітарки та адміністратора.
«Я прагнула не просто надавати медичні послуги, а зробити їх доступнішими, глибшими і людянішими. Хотіла організувати повноцінні виїзні прийоми для важкохворих у найвіддаленіших куточках громади, запровадити індивідуальні чекапи, щоб кожен міг дбати про своє здоров’я без зайвих бар’єрів. Паралельно – консультувати онлайн тих, хто не має змоги приїхати. І знаєте, здається, мені вдалося. Найкраще про це говорить щира вдячність моїх пацієнтів – і саме вона надихає мене найбільше», – ділиться пані Олена.
Крім практики, вона встигає писати медичні тексти для сайтів, наукових газет та журналів. Її професійна діяльність – це поєднання знань, досвіду і щирого бажання допомагати.
Попри вже досягнуті успіхи, пані Олена не зупиняється – вона продовжує розвиватися та масштабувати свою справу. Вона працює над придбанням додаткового обладнання, розширила межі свого кабінету, орендувавши просторе приміщення, і планує посилити команду – запросити ще одного лікаря та масажиста, надавши таким чином ще 2 людям робочі місця.
Паралельно Олена Шумякова створила нову громадську організацію – «Долинська асоціація лікарів та медичних працівників», яка має стати платформою для професійної взаємодії та підтримки пацієнтів.
Кожен із цих кроків – це не просто розвиток бізнесу, а прагнення допомогти більшій кількості людей, реалізувати власні професійні амбіції та зробити внесок у зміцнення медичної спільноти громади.
Олена Шумякова – змогла. Пройшла випробування війною, не втратила віру в себе і побудувала все знову. З таких людей варто брати приклад. Адже медики за покликанням, як пані Олена, – це справжні символи незламності нашої держави.
Підтримка підприємців сьогодні – сильна економіка завтра
Щороку День підприємця в Україні відзначають у першу неділю вересня. Чим займаються ці люди? Вони будують, шиють, виробляють, навчають, лікують, розважають, купують і продають. Загалом, вони роблять значний внесок в економіку країни та забезпечують населення найрізноманітнішими товарами й послугами.
У День підприємця варто віддати належне українському бізнесу. Держава, сприяючи його розвитку та впровадженню нових технологій, запроваджує фінансові програми, які стають мотиватором для руху вперед. Серед них – грантова програма «Власна справа», яку адмініструє Державна служба зайнятості. Це програма орієнтована не лише на діючий бізнес, а й на тих, хто лише робить перші кроки.
Такі ініціативи відкривають нові можливості для самозайнятості та розвитку мікро- і малого підприємництва. Завдяки підтримці з боку держави, зокрема через грантову програму «Власна справа», яку адмініструє Державна служба зайнятості, чимало українців уже змогли реалізувати свої бізнес-ідеї: від відкриття власної кав’ярні, майстерні чи перукарні – до запуску IT-проєктів, фермерських господарств або крафтового виробництва. Загалом по області за період дії програми схвалено рішення на отримання гранту 503 підприємцям, з них 97 – ті, хто лише стартував у бізнесі. Серед мешканців області грантовою програмою скористалися 30 внутрішньо переміщених осіб.
Такі програми не лише сприяють економічному зростанню громад, а й створенню нових робочих місць та зменшенню рівня безробіття.
У День підприємця хочеться подякувати всім, хто бере на себе відповідальність, створює щось нове та змінює країну. А тим, хто лише розмірковує над відкриттям власної справи, варто скористатися доступними інструментами підтримки й зробити перший крок назустріч своїй мрії. Усе про грант – тут: https://www.dcz.gov.ua/grantssearch . Якщо є питання – телефонуйте на гарячу лінію Кіровоградського обласного центру зайнятості за номером: +38 (093) 478 70 81 або ж звертайтеся до офісів підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні», які діють в області на базі Кропивницької, Олександрійської, Новоукраїнської та Голованівської філій обласного центру зайнятості, а також Світловодського управління Олександрійської філії.
Дві історії, одне рішення: знайомство через службу зайнятості
Професійне самовизначення – це подорож, яку кожен проходить у своєму темпі. Комусь вистачає миті, інші – шукають роками. Проте кожна така історія – це крок до себе.
Героїня цієї історії, вісімнадцятирічна Яна Ткаченко, яка розпочала власний професійний шлях ще у юному віці. Закінчивши Знам’янський професійний ліцей за спеціальністю «кухар-кондитер», вона вирішила не зупинятися на традиційному підході. Її перше робоче місце – сушист у місцевому суші-барі.
«Ще під час навчання я зрозуміла, що професія кухара може бути дуже різноманітною. Мені хотілося спробувати себе в різних напрямках, щоб точно визначити, де моє місце. І я вирішила, що мені може допомогти у цьому служба зайнятості», – ділиться Яна.
Саме тому вона звернулася до Знам’янського управління Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості. Як виявилося, у той самий час свій запит на пошук кухаря подала до служби зайнятості й Крістіна Русланівна – підприємиця, яка мала обмежений час для пошуку надійного працівника.
«Я знала, що служба зайнятості може оперативно підібрати необхідні кадри, тому звернулася саме до них. Часу було обмаль, але все склалося вдало. Я змогла запропонувати людині її перше робоче місце – і це, безперечно, велика відповідальність для обох сторін. Проте саме такі кроки відкривають молоді шлях до становлення: дають можливість здобути перший досвід, сформувати професійні навички та зробити впевнений старт у кар’єрі. Адже кожен шанс – це інвестиція в майбутнє, а підтримка на початку професійного шляху може стати вирішальною», – розповідає Крістіна Сорокіна.
Співпраця служби зайнятості, здобувачки першого досвіду та роботодавиці – це приклад того, як синергія пошуків перетворюється на можливість. Адже стабільна робота – це не просто зайнятість, це фундамент економічного добробуту громади. Служба зайнятості – завжди поруч, коли потрібна підтримка у професійному старті.
Залишити все – і знайти себе на Кіровоградщині
Нарадова Інна Миколаївна з народження і до сорока років жила в Донецькій області, у смт Новодонецьке – там, де кожна вулиця знайома, а кожен ранок починався з надії. Але війна змусила залишити рідний дім.
У 2016 році вона переїхала до села Долинівка Гайворонського району – на Батьківщину свого чоловіка, який з 2014 року гідно ніс військову службу на кордоні.
Нове життя почалося з чистого аркуша – без власного житла, без роботи, але з вірою у Перемогу та в саму себе. Попереду було чимало випробувань: спочатку – хвороба чоловіка, потім – хвороба його батька, а згодом – болюча втрата обох. «Я мусила триматися і жити далі, бо іншого вибору не було. І трималася – попри біль та втому. Я зрозуміла, що необхідно терміново шукати роботу. Дізналася, що у місцевому господарстві ТОВ «Долинівка» є вакансія доярки. Не вагалася – це було краще, ніж нічого. Робота була важка, але посильна. Я не скаржилася, бо знала: моя праця годує, лікує, тримає на плаву. Згодом керівник підприємства закрив ферми, і я залишилася без роботи», – згадує Інна Миколаївна.
З пошуком наступного місця роботи жінка не затягувала і вже через три дні після звільнення звернулася до Гайворонського відділу Голованівської філії обласного центру зайнятості. Того ж дня фахівці служби зайнятості запропонували безробітній вакансію молодшої медичної сестри в КНП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради. Не зважаючи на те, що місце роботи знаходиться у місті Гайворон, а не в селі, де вона проживає, Інна Миколаївна не побоялася і погодилася на пропозицію. «Для мене немає перешкод, адже головне сьогодні – мати роботу. Я готова докладати зусиль, навіть якщо доведеться щодня долати шлях з села до міста. Звісно, буде непросто, але бажання працювати допоможе мені подолати будь-які труднощі. Головне – не здаватися!»
Лише два тижні стажування – і вже з 26 серпня вона офіційно працевлаштована. Уважність Інни Миколаївни до пацієнтів, готовність навчатися та щире бажання допомагати – усе це не залишилося непоміченим. Високий рівень мотивації та людяності стали поштовхом для роботодавця запропонувати жінці постійне місце роботи у хірургічному відділенні.
«Сьогодні у мене є нове місце роботи, нова місія та надія. Це геть інше: підготовка пацієнтів до операцій, переміщення хворих між відділеннями, на обстеження, до операційної або післяопераційної палати; когось годую, комусь допомагаю стати на ноги – це і є моя робота», – розповідає колишня безробітна.
Це той випадок, коли життєві труднощі не зламали, а загартували. Коли бажання працювати та змінювати своє життя на краще перетворилося на нову професію, нову команду і нову надію. Це історія про силу. Про те, що навіть коли життя ламається, його можна зібрати з уламків. Бо якщо людина справді хоче працювати – вона обов’язково знайде своє місце. І не просто виживе, а знову почне жити.
Від газет до геймдеву: хто може отримати грант за новими правилами
Якщо ви підприємець, який працює у сферах культури, дизайну, медіа, цифрових технологій та інших креативних напрямках, від сьогодні можете розраховувати на підвищену державну підтримку, взявши участь у грантовій програмі «Власна справа».
2 вересня 2025 року, набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1053, якою внесено зміни до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Зміни стосуються надання мікрогрантів отримувачам, які провадять або планують провадити підприємницьку діяльність за видами, що належать до креативних індустрій. Наразі розмір гранту, на який може розраховувати підприємець, становить від 100 тис. до 1 млн грн. Розмір грантової підтримки залежить від кількості створених робочих місць, що є головною умовою грантової програми.
Нагадаємо, що зазначений Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” (зі змінами).
Звертаємо увагу, що, на відміну від попередніх урядових постанов, якими вносилися зміни до Порядку, постанова № 1053 застосовується виключно на період воєнного стану в Україні.
Зазначимо, що Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 265 (https://shorturl.at/OhSoM ).
До таких видів діяльності належать:
– видання газет;
– розробка комп’ютерних ігор;
– демонстрація кінофільмів;
– діяльність рекламних агентств;
– архітектурна діяльність;
– та інші напрями, визначені у згаданому розпорядженні.
Є питання щодо участі у грантовій програмі? Звертайтеся до офісів «Зроблено в Україні», що діють на базі Кропивницької, Олександрійської, Новоукраїнської, Голованівської філій обласного центру зайнятості та Світловодського управління Олександрійської філії обласного центру зайнятості.
Як бути новачком і не згоріти на старті. Рекомендації щодо психологічної адаптації на новій роботі.
Бути новачком складно. За даними опитування від платформи BambooHR – 23% опитаних співробітників зізнаються, що плакали протягом тижня після працевлаштування до нової компанії. І в цьому немає нічого дивного, адже перші два тижні на новому робочому місці – найгостріший період адаптації: новачок не впевнений, не орієнтується у негласних правилах, часто мовчить навіть тоді, коли щось не розуміє. Це період розгубленості, сорому й бажання «не заважати». Загалом період адаптації триває від одного місяця до півроку, в залежності від багатьох факторів, один із яких це вміння потурбуватися про себе.
1.Дайте собі право бути «новачком»
Ви вже зробили великий крок і змінили середовище, в якому перебуваєте значну частину дня. Це заслуговує на повагу і на те, щоб дати собі час до нього звикнути. Це нормально – запитувати, помилятися, уточнювати і знову забувати те, що встигли уточнити. Якщо відчуваєте невдоволення собою через помилки або іншу складну ситуацію на новій роботі, виділіть пару хвилин і задайте собі питання «Що я сказав би найкращому другу або коханій людині, якби вона відчувала щось подібне?» і скажіть це собі.
2.Не намагайтеся одразу «влитися» у новий колектив
Варто бути ввічливим і доброзичливим, але ви не повинні підлаштовуватися під кожного, жартувати або поводитися «як усі» . Справжнє прийняття приходить не до образу, а до особистості. Поводьтеся так, як це відчувається природно і ви знайдете в колективі місце, що стане тільки вашим
3.Запитуйте, а не вигадуйте
Одна із причин внутрішньої тривоги щодо результатів своєї роботи – невизначеність. В період адаптації буває складно зрозуміти, чи все ти робиш правильно, навіть коли чітко слідуєш інструкціям. Не соромтеся уточнювати це у більш досвідчених працівників, щоб точно знати чи все йде добре чи є моменти, які можна скоригувати. Отримавши відповідь, ви отримаєте відчуття визначеності і контролю.
4.Заведіть ритуали безпеки
Чашка кави перед роботою, кілька хвилин тиші в обідню перерву, улюблена музика в навушниках дорогою додому – такі дрібниці створюють відчуття опори у періоди змін.
5.Помічайте маленькі перемоги
У кінці кожного дня спробуйте згадати хоча б одну річ, з якою ви впоралися: навчилися чомусь новому, поставили сміливе запитання, запам’ятали ім’я колеги. Робота – це не тільки про великі кар’єрні досягнення, а й про крихітні кроки, які разом ведуть до впевненості і професіоналізму
Перший досвід – перші успіхи: Антон і лікарняна команда
Коли професія – це не просто вибір, а поклик душі, тоді кожен крок набуває особливого значення. Саме таким став початок професійного шляху Антона Міроненка.
«Після успішного завершення навчання в Первомайському медичному фаховому коледжі, завдяки підтримці служби зайнятості, я отримав своє перше робоче місце за здобутою спеціальністю – брат медичний – у комунальному некомерційному підприємстві «Вільшанська лікарня». Це стало важливим кроком на шляху професійного становлення та реалізації себе у сфері охорони здоров’я», – говорить Антон Міроненко.
На початку цього року Антон зареєструвався у Вільшанському відділі Голованівської філії обласного центру зайнятості. Всього за кілька тижнів активного пошуку він отримав пропозицію роботи, яка відповідала його освіті й прагненням.
Більше півроку він працює і задоволений своєю роботою. «Робота в медичній сфері – це не лише про знання, а й про співпереживання, готовність бути поруч з тими, кому це найбільше потрібно», – говорить Антон.
Уже сьогодні колеги відзначають його уважність до пацієнтів, відповідальність та щире бажання навчатися і вдосконалюватися. Така енергія – безцінна у професії, де кожен день змінюється чиясь доля.
До того ж, роботодавець – КНП «Вільшанська лікарня» – скористався фінасовою підтримкою за працевлаштування безробітного на перше робоче місце. Він отримав компенсацію 50% мінімальної зарплати за працевлаштування безробітної особи з числа молоді. Це ще один приклад ефективної взаємодії між молодими спеціалістами, установами та державною підтримкою.
Історія Антона – це заклик до тих, хто тільки починає. Не бійтеся першого кроку – саме він відкриває двері у велике майбутнє.
Це заклик і до роботодавців – дайте робоче місце молоді, адже нове мислення, ідеї та креатив здатні вдихнути життя в усталені процеси, оновити підходи до роботи та стати рушієм розвитку вашого підприємства. Молодь – це енергія змін, і, підтримавши її сьогодні, ви інвестуєте в інноваційне та стійке завтра.
Роботодавці Кіровоградщини отримали 3 млн грн млн грн компенсації за працевлаштування ВПО
Працевлаштовуєте внутрішньо переміщених осіб? Скористайтеся державною підтримкою! Урядові програми допомагають роботодавцям створювати робочі місця, розвивати бізнес і підтримувати тих, хто вимушено залишив свій дім.
Наразі йдеться про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування ВПО, все про неї тут: https://shorturl.at/ObEKs
На Кіровоградщині 184 роботодавця вже отримали позитивні рішення про виплату компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування 255 внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. Загальна сума нарахованої компенсації становить 6267 тис. грн.
Оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, переробна промисловість, діяльність лікарняних закладів, тимчасове розміщення та громадське харчування – це ті сфери економіки, де найбільше були працевлаштовані внутрішньо переміщені особи.
Ви також готові підтримати внутрішньо переміщених осіб та дати їм можливість професійно реалізуватися? Держава підтримає вас. Як отримати роботодавцю компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО, переходьте за посиланням: https://is.gd/1bbBH9
Є питання? Відповіді ви можете знайти у філіях обласного центру зайнятості або їхніх структурних підрозділах за місцем вашої реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контакти тут: https://shorturl.at/3IsS7
Гідність праці: коли жінка бере на себе «нетипову» відповідальність
У час, коли світ змінюється щодня, з’являються нові виклики – і нові можливості. Серед них і ті, що ламають стереотипи: жінки опановують професії, які ще донедавна вважалися чоловічими.
Це стало можливим завдяки експериментальному проєкту щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені, що реалізовує Державна служба зайнятості. Ця ініціатива відкриває двері тим, хто прагне розвитку, нових сенсів і гідного працевлаштування. Це не просто крок у нову професію, а символ віри в себе. Історія Тяско Тетяни Михайлівни – яскраве тому підтвердження.
Бухгалтерка за освітою, секретарка за професією, пані Тетяна завжди відчувала потяг до землі, техніки, тракторів. Разом із чоловіком вони обробляли власну ділянку, і хоча він був головним у господарстві, вона поступово переймала досвід. Після початку повномасштабного вторгнення, вона взяла на себе більшість турбот й відповідальності за господарство. «Поле та днина не чекає, треба робити, тож і робила», – каже Тетяна Михайлівна.
Поштовхом до змін стала випадкова розмова в місті Новоукраїнка. Під час оформлення документів на трактор, реєстратор, знаючи про досвід Тетяни Михайлівни, запитав, чи має жінка права. «Я відповіла, що не маю, і тоді він розповів мені про проєкт, що реалізовує Державна служба зайнятості і порадив звернутися Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості щодо навчання Що ж, так я і вчинила», – згадує пані Тетяна.
Так Тетяна Тяско за сприяння Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості долучилася до навчального проєкту, де жінки опановують «нетипові» професії, доводячи, що межі можливого – лише в уяві. Навчання проводилося на базі Обласного комунального навчально-курсового комбінату "Аграрник".
Завершивши курс, вона ані на хвилину не пошкодувала про своє рішення. Навіть попри попередній досвід, кожен урок приносив їй нові знання. «Бували заняття, що аж не хотілося відпускати вчителя – після моїх питань урок міг тривати ще годину, і це всім присутнім було цікаво», – ділиться жінка.
Практика проходила у ТОВ «Молода Гвардія». І навіть в такі відповідальні миті пані Тетяна не хвилювалася, адже відчувала впевненість і підтримку. «Найбільше мене надихала віра моїх керівників та небайдужість фахівців служби зайнятості», – каже вона.
Шлях Тяско Тетяни – це не просто професійна трансформація. Це приклад того, як внутрішня рішучість, підтримка громади та державні ініціативи можуть змінити життя. «Ми, українки, можемо все. Дякую усім, хто мене підтримує на цьому шляху», – підсумовує Тетяна Михайлівна.
2,2 млн грн – сума компенсацій, що отримали роботодавці Кіровоградщини за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю
Цьогоріч в Кіровоградській області компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю отримали 28 роботодавців, які облаштували 30 робочих місць працевлаштованих громадян з інвалідністю.
Що придбали роботодавці, аби зробити робочі місця інклюзивними та адаптованими під потреби працівників з інвалідністю? Серед засобів, які придбали роботодавці: кліматичний комплекс з функцією очищення повітря, регульований стіл, крісло м’яке розкладне, поручень для осіб з обмеженими можливостями та поручень підлоговий з лівобічним упором, ручні інструменти з ручним керуванням, інтерактивна дошка, проектор з кріпленням, освітлювальні прилади, повітродув, щиток захисний, захисний екран із сітки, газонокосарка електрична, захисний спецодяг і взуття, тачка двохколісна будівельна тощо.
Все про компенсацію за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю, її розміри та цільове призначення, читайте за посиланням: https://shorturl.at/rQzGw
Ви працевлаштовували кваліфікованого працівника, який має І та ІІ групу інвалідності, створили йому максимально комфортні та безпечні умови праці? Скористайтеся державною підтримкою та отримайте компенсацію за облаштування робочого місця особи з інвалідністю за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Якщо ця інформація для вас актуальна і ви не знаєте, з чого почати –звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого провадження діяльності. Контакти тут: https://shorturl.at/3IsS7
Цивільний курс для військових: обери своє професійне майбутнє
Державна служба зайнятості продовжує реалізовувати експериментальний проєкт, що передбачає безоплатне професійне навчання для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю, які постраждали внаслідок війни. Це реальні можливості для здобуття нових знань, розвитку актуальних навичок і суттєвого підвищення рівня професійної підготовки. Звертаємо увагу, що невдовзі закінчується термін дії проєкту. Не втрачайте можливість змінити своє життя! Зробіть крок до майбутнього просто зараз! Подавайте заявку вже сьогодні.
Навчання проводиться у сучасних центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості, що знаходяться в: Дніпрі, Полтаві, Харкові, Одесі, Львові, Рівному, Сумах та Івано-Франківську.
На учасників проєкту чекає широкий спектр можливостей – понад сто робітничих професій і більше 400 освітніх програм, що охоплюють найзатребуваніші напрями сучасного ринку праці. Навчання здійснюється під керівництвом досвідчених викладачів центрів професійно-технічної освіти, які впроваджують інноваційні методики, інтерактивні формати та практико-орієнтований підхід. Під час навчання використовуються різні форми: очна, дистанційна, змішана та дуальна.
З початку дії програми, а це майже два роки, 57 учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни скористались можливістю підвищити свої професійні навички в рамках проєкту. З них: 47 учасників бойових дій та 10 осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Найпопулярніші професії та освітні програми серед учасників: «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва», «Побутове та промислове зварювання: методи та прийоми. З’єднання та заміна поліпропіленових труб систем водопостачання, опалення та систем каналізації», «Цифрові технології для підвищення продуктивності праці», «MS Office» (Word, Excel, Power Point), «Сучасна ділова українська мова», «Основи психологічної стабілізації для осіб з бойовим досвідом», «Психологічні виклики та можливості для професійного зростання. Робота в умовах воєнного стану», «Обслуговування тракторних двигунів».
Вся корисна інформація про проєкт доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://shorturl.at/ihPvg
Є питання щодо участі у проєкті? Звертайтеся до фахівців філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів за місцем вашого перебування. Контакти тут: http://surl.li/pacfp
Коли віра, підтримка і бізнес-план змінюють життя
Іноді одна поразка може стати відправною точкою до великої справи. Саме так сталося з родиною Оксани Гайдук – історія якої доводить: навіть після втрати можна почати спочатку, якщо вірити в ідею й не зупинятися.
До повномасштабного вторгнення родина Оксани успішно розвивала сімейний бізнес у сфері дорожніх робіт. У цей проєкт вкладали не лише кошти та час, а й частинку душі. Та війна змінила все. Попит на послуги зник, а згодом довелося закрити справу.
Попри втрату й невизначеність, внутрішній голос підказував: час рухатися далі. Щось нове мало народитися. І тоді на поверхню вийшло забуте колись хобі – любов до приготування їжі. Пані Оксана почала експериментувати з рецептами, ділилася ними в соцмережах. Перша спроба представити приготовані млинці з сиром на новоствореній сторінці в Instagram виявилася напрочуд вдалою – апетитні світлини одразу привернули увагу підписників і зібрали схвальні відгуки. І вже незабаром жінка почала отримувати запити – де скуштувати, як замовити, скільки коштує?
Хобі набирало обертів і поступово перетворювалося на бізнес. Але для цього потрібні були ресурси: обладнання, простір, команда.
Саме в цей момент вона дізналась про державну програму «Власна справа» й звернулась до офісу підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні», що діє на базі Кропивницької філії обласного центру зайнятості. Тут Оксана Сергіївна отримала чимало корисних порад щодо складання бізнес-плану, подачі заяви та інших нюансів отримання мікрогранту для реалізації своєї ідеї. Пройшовши всі окреслені кроки сподівалася на перемогу, однак перша спроба захисту виявилася невдалою.
«Я справді засмутилася, коли не вдалося захиститися з першої спроби. Але, повернувшись до офісу, почула від фахівчині слова, які мене надихнули: “Я вірю в твою перемогу. Ми не можемо зупинятись на півдорозі”», – пригадує пані Оксана.
Ці слова змотивували. Разом зі спеціалістом підприємиця обговорила зауваження до бізнес-плану та доопрацювала його, і вдруге подала документи. І цього разу – перемога! Отриманий грант створив базу для поступового розширення бізнесу, включаючи відкриття вакансій на кухарів-універсалів.
«Все сталося доволі швидко й навіть неочікувано. Але я щаслива: моє хобі стало бізнесом» – ділиться власниця.
Сьогодні це вже не просто кулінарний проєкт, а бізнес, який зростає. Попереду – масштабування, розширення асортименту, ще більше замовлень і задоволених клієнтів.
Державна служба зайнятості – з гордістю поруч з грантерами. Адже кожна успішна «Власна справа» починається з мрії, підтримки і рішучості зробити перший крок.
Зроблено в Україні»: корисно та по-сучасному про бізнес та його розвиток
Офіс для малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні» – це складова частина національної політики Уряду з підтримки українських виробників.
Підвищити поінформованість підприємців щодо діючих компенсаційних програм, надати необхідну підтримку стартапам та українським виробникам, сприяти масштабуванню їх товарів та можливостей, вирішувати питання роботодавців щодо кадрового забезпечення та якості робочої сили – відповідальна місія офісів.
На Кіровоградщині відкрито 5 офісів підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні», які наразі діють на базі:
1. Кропивницької філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Є. Маланюка, 15, м. Кропивницький, Кропивницький район, Кіровоградська область.
(044) 244 94 93, [email protected]
2. Олександрійської філії обласного центру зайнятості, адреса: просп. Соборний, 126 А, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область.
(044) 244 94 96, [email protected]
3. Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Соборна, 32 А, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область.
044-244-94-95, [email protected]
4. Голованівської філії обласного центру зайнятості, адреса: вул. Покровська, 2, селище Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область.
(044) 244 94 97, [email protected]
5. Світловодського управління Олександрійської філії обласного центру зайнятості, адреса: пров. Нагірний, буд. 3, м. Світловодськ.
(044) 244 94 96, [email protected]
Є питання? Завітайте до офісів та отримайте корисну інформацію, адже такі платформи – не просто консультаційні центри, а справжні платформи для зростання, де кожен підприємець може отримати знання, ресурси та натхнення для успішного розвитку власної справи.
Довідково. Адреси інших офісів та їх контакти тут: http://surl.li/gakzbe
Все про економічну платформу «Зроблено в Україні» читайте за посиланням: http://surl.li/dwhtai
Своє місце у мирному житті: як ветеран знайшов роботу, що надихає
Повернення до мирного життя після служби – це виклик, який потребує не лише внутрішньої сили, а й системної підтримки.
Саме тому працевлаштування ветеранів залишається одним із головних пріоритетів для служби зайнятості. Кожен, хто пройшов крізь війну, заслуговує на гідну можливість реалізувати себе у цивільному житті.
Яскравим прикладом такої підтримки є історія Анатолія Вікторовича Задорожнього. Після звільнення зі Збройних Сил України за допомогою у пошуку роботи він звернувся до Устинівського відділу Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості. Маючи багатий досвід – водія, тракториста, підсобного робітника – Анатолій Вікторович чітко знав, чого хоче: він прагнув повернутися за кермо трактора. «Я завжди поважав цю роботу. Вона для мене – як медитація. Земля, рух, результат. Хотілося повернутися до чогось справжнього, простого, але свого».
Кар’єрний радник переглянув актуальні вакансії громади, оцінив рівень мотивації й допоміг знайти саме ту вакансію, про яку мріяв ветеран. Результат співбесіди був позитивний для обох сторін. Тож Анатолія Задорожнього було успішно працевлаштовано трактористом у КП «Комунальник». Це стало першим кроком до стабільності й нової професійної сторінки ветерана.
Але Анатолій Вікторович не зупинився. У березні 2025 року він дізнався від фахівців служби зайнятості про новий експериментальний проєкт – безкоштовне професійне навчання для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. І вирішив не втрачати шанс: розпочав навчання у ДНЗ «Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості» за програмою «Обслуговування тракторних двигунів».
«Після війни важливо мати опору, а робота на тракторі для мене – це стабільність і спокій. Навчання дає мені не просто знання, а сучасні навички, які точно знадобляться в роботі. А головне – коли бачиш, що тобі допомагають і підтримують, з’являється бажання йти далі», – розповідає чоловік.
Служба зайнятості продовжує підтримувати ветеранів на всіх етапах адаптації. Бо кожна така історія – це доказ: інтеграція у цивільне життя можлива, якщо поруч є підтримка, віра і конкретні інструменти. Ми працюємо для того, щоб повернення до цивільного життя наших Захисників і Захисниць було не лише можливим, а й комфортним, гідним і успішним.
Від Харкова до Вільшанки: шлях до нової точки опори
Коли над Харковом почали вибухати снаряди, Галина Горькова з жахом спостерігала, як місто, що стало для неї рідним, де вона працювала, будувала плани та зустрічала світанки, раптово перетворилося на зону небезпеки. Довго вагалася, однак прийняла непросте, але глибоко особисте рішення – повернутися до рідної Вільшанки на Кіровоградщині.
«Я народилась тут. І знала: якщо все руйнується, треба їхати туди, де колись було найтепліше. Тут ще жив батько. Це була не просто хата – це була опора», – згадує пані Галина.
Звісно, Галина не збиралася сидіти склавши руки. У жовтні минулого року вона звернулася по допомогу до Вільшанського відділу Голованівської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості. Вона не шукала ідеальну роботу – шукала точку опори, можливість бути корисною, мати стабільність і відчуття, що життя триває.
Фахівці служби зайнятості не просто допомогли з працевлаштуванням. Вони вислухали, підтримали, дали відчуття, що Галина не одна в цій скрутній ситуації. І вже невдовзі вона отримала направлення на роботу контролером водопровідного господарства в КП «Комунальник».
«Це звичайна робота, але кожного дня я серед людей. Обходжу домівки, веду облік, слухаю, як живе громада. І знаєте – знову відчуваю, що потрібна. Не знаю, що буде завтра, але я вдячна за сьогодні. За те, що є дах над головою, робота і спогади, які ніхто не зможе забрати» – ділиться Галина.
Сьогодні Галина Горькова – це не просто працівниця комунального підприємства. Вона – приклад того, як навіть після втрат і кардинальних змін можна знайти нову точку відліку. Її історія – це розповідь про силу повернення, про незгасне людське тепло та про глибоке усвідомлення того, що справжній дім – це не лише стіни, а й люди, спогади та незламна віра в завтрашній день.
10 років досвіду Тимофія Волкова і його новий старт у сфері виробництва металопластикових конструкцій
У час, коли країна бореться на багатьох фронтах, особливої ваги набувають ті види діяльності, які прямо впливають на якість життя людей. Послуги зі встановлення металопластикових виробів – вікон, дверей, балконних блоків – стали надзвичайно актуальними. І коли кількість запитів зростає, настає момент приймати рішення: залишатися в межах існуючих потужностей чи сміливо розширюватися?
Саме на цей виклик дав відповідь Тимофій Волков – підприємець із м. Світловодськ, який понад 10 років розвиває виробництво у Кіровоградській та Полтавській областях. Його підприємство працює для людей і з людьми – забезпечує комфортне проживання, стабільну якість послуг та зручну логістику постачання.
У межах грантової програми «Власна справа» підприємець підготував проєкт з розширення виробництва металопластикових конструкцій. У планах – придбання обладнання для порізки та гнуття металу, а також москітних сіток. Це дозволить: збільшити обсяг продукції, створити нові робочі місця, підвищити рівень продажів у регіоні, забезпечити більшу кількість клієнтів товарами з оптимальним балансом «ціна-якість».
«Ми щодня аналізуємо процеси, вдосконалюємо виробництво, адаптуємося до реалій сьогодення. І коли замовлень стало більше, я зрозумів – час масштабуватися. Не все вдалося одразу, але я не збирався здаватись. Доопрацювати бізнес-план, вдосконалити його, відточити деталі і йти вперед допомогли консультації фахівців служби зайнятості. Це важливо – і для мене, і для людей, які потребують наших послуг», – розповідає Тимофій Леонідович.
Підтримка держави у вигляді грантових коштів стала потужним стимулом для підприємця. Для реалізації задуманого Тимофій Волков інвестує і власні кошти.
«Грант – це більше, ніж кошти. Це віра в розвиток. І я впевнений – далі буде більше. Ми продовжимо масштабування, адже потреба в якісних виробах – щодня зростає. А значить, ми маємо бути готові до запитів населення» – додає підприємець.
Шлях Тимофія Волкова – приклад того, як підприємництво може бути не тільки бізнесом, а й інструментом для розвитку громади. Це історія про незламність, сміливість діяти і про підтримку, яку держава надає тим, хто працює над підвищенням конкурентоспроможністі економіки.
Інна Кусенко: приклад успішної перекваліфікації
Історія Інни Кусенко – це приклад того, як життєві обставини, навіть найскладніші, можуть стати поштовхом до нових можливостей. Переїзд із рідної Каховки через війну, зміна професії, пошук себе в новому середовищі – усе це стало частиною її шляху. Але замість того, щоб зупинитися, вона обрала рух уперед.
Трудова діяльність жінки розпочалася одразу після закінчення Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6. Більшість свого професійного життя пані Інна працювала укладальницею-пакувальницею, контролером водопровідного господарства. Потім – народження дитини, пауза в кар’єрі, а з початком війни – вимушений переїзд. «Коли дитина підросла, а я адаптувалася до всіх змін стало прийшло розуміння, що настав час рухатися далі. На самостійні пошуки роботи часу втрачати не хотіла», – говорить Інна Кусенко.
Звернувшись до Петрівського відділу Олександрійської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості обставини склалися доленосно. Адже саме в цей день до служби подали запит щодо пошуку кухаря до Володимирівського закладу дошкільної освіти «Малятко». Цю посаду кар’єрна радниця Петрівського відділу запропонувала панні Інні, проте попередила, що доведеться пройти навчання.
«Я обожнюю готувати для своєї сім'ї, тож вирішила, чому б не спробувати себе в цій сфері професійно. До того ж, харчування дітей – надзвичайно відповідальна справа», – розповідає жінка.
Час навчання, за словами Інни Сергіївни, пролетів як одна мить. Навчання в Одеському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості стало для неї незабутньою сторінкою життя. Вона особливо відзначає досвідчених викладачів. Жінка сумлінно відвідувала всі заняття, дослухалася до порад фахівців – з рештою все сталося саме так, як і планувалося зі спеціалістами служби зайнятості: вона працевлаштована. Та є ще один важливий здобуток – жінка отримала свою першу офіційну освіту, відкривши нову професійну сторінку завдяки підтримці служби зайнятості.
«Мені пощастило – навчання було цікавим і змістовним, і тепер я працюю там, де можу реалізовувати себе, в колективі, з яким приємно зростати разом», – ділиться Інна Кусенко.
Її історія – це не просто зміна професії. Це приклад внутрішньої сили, відкритості до нового і довіри до себе. Це нагадування, що навіть у найнепередбачуваніших обставинах можна знайти новий шлях – і Державна служба зайнятості готова підтримати на цьому шляху.
Завдяки власному бажанню розвиватися та професійній підтримці фахівців Державної служби зайнятості, пані Інна не просто змінила професію, а знайшла своє справжнє покликання. Її шлях підтверджує, що інвестиції у власне навчання та відкритість до змін є ключовими для успіху, а підтримка держави – надійним фундаментом для реалізації найсміливіших планів.
Коли бізнес – це справа душі
Створювати бізнес у наші часи – це завжди експеримент, часом авантюра, а нерідко й виклик. Але коли йдеться про родинну справу – це вже питання честі. Саме так вважає Тетяна Абдулаєва – грантерка та власниця кондитерського цеху в м. Знам’янка.
Раніше її родина успішно керувала сімейним кафе "Южне", де діяла невелика пекарня. Однак війна змінила все. Чоловік Тетяни пішов на фронт добровольцем, а бізнес довелося поставити на паузу. Та пристрасть до випічки залишилася.
«Я пекарка з понад шестирічним досвідом. Постійно навчаюся, вдосконалюю майстерність, експериментую з новими рецептами. Вдома я завжди у творчому процесі – для мене випікання не просто ремесло, а справжня магія, яку я створюю своїми руками. Саме тому я вирішила переформатувати проєкт у кондитерський цех. Для цього потрібне нове обладнання – і в більшій кількості» – розповідає пані Тетяна.
Жінка вирішила: час повертатися до улюбленої справи – вже тепер, як самостійна підприємниця. Тетяна подала заявку на грант у межах проєкту «Власна справа» – і здобула не лише шанс на перезапуск, а й можливість створити два нових робочих місця, адже один у полі не воїн.
Із підтримкою державної програми, допомогою служби зайнятості та родинним натхненням бізнес знову запрацював.
«У кондитерському цеху я працюю понад рік, випікаю смаколики, приймаю індивідуальні замовлення, а мешканці містечка знову мають змогу насолоджуватися домашньою випічкою. Роботою я задоволена, адже відчуваю себе не просто пекарем, а творцем настрою й затишку», – ділиться одна з працівниць Тетяна Кругляченко.
Її напарниця, Олена Устич – кухар цього закладу, також задоволена своєю справою: «Кожен торт, кожна булочка – це частинка душі, вкладена в справу, яку я люблю. Це не просто робота – це наша маленька місія: дарувати людям радість через смак, аромат і емоції, які залишаються з нами надовго».
Історія пані Тетяни – це приклад того, що ніколи не слід опускати руки.
«З вірою, підтримкою і наполегливістю можна не лише почати бізнес з нуля, а й повертатись до улюбленої справи, надаючи їй нового дихання. А, можливо, й масштабуватись – адже професійних меж не існує. Тож не треба боятися починати все знову. Ми маємо працювати, творити, підтримувати одне одного – бо саме в єдності, у щоденній праці й вірі у майбутнє базується наша незламність» – підсумовує Тетяна Абдулаєва.
Нові бізнеси, нові робочі місця – як працює підтримка підприємництва
Навіть в умовах воєнного стану українські підприємці демонструють неймовірну стійкість і рішучість. Вони не лише продовжують розвивати власну справу, підтримуючи економіку країни, а й створюють нові робочі місця, відкриваючи можливості для тих, хто шукає роботу.
Все більше українців роблять перші кроки у підприємництві, перетворюючи свої ідеї на реальні бізнеси. Їхній шлях непростий, але вони не залишаються наодинці.
На підтримку малого та середнього бізнесу приходить урядова програма "Власна справа". Ця грантова ініціатива створена для того, щоб допомогти: реалізувати бізнес-ідеї стартапів, розширити діючі підприємства, створити нові робочі місця та зміцнити економіку у громадах.
Програма "Власна справа" – це не просто фінансова підтримка. Це віра в українське підприємництво, у людей, які творять майбутнє країни власними руками.
З початку дії програми (липень 2022 року) 548 жителів області, з них 28 – внутрішньо переміщені особи, стали переможцями урядової програми «Власна справа» та реалізували свої ідеї.
Загалом переможцями грантової програми на Кіровоградшині створено 430 нових робочих місць.
Серед проєктів, які отримали позитивні рішення на надання грантів, особливо вирізняються такі напрями: переробна промисловість, оптова та роздрібна торгівля, організація громадського харчування, професійна, наукова і технічна діяльність.
Крім того, це й розвиток сімейної медицини, надання стоматологічних та косметологічних послуг, пошиття одягу для військових, дитячого текстилю та постільної білизни, переробка зернових культур, випічка хлібобулочних та кондитерських виробів, відкриття магазину напівфабрикатів, квіткового магазину, зоомагазину та бізнес у сфері логістики. Серед напрямків й освітні послуги та розважальні заклади для дітей.
Розмір мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу, надається одному отримувачу та визначається відповідно до його запиту на суму не менше 50 тис. грн та не вище 250 тис. грн.
Розмір гранту на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей надається одному отримувачу та визначається відповідно до його запиту на суму до 1 млн грн.
Маєте бізнес-ідею та мрієте про власну справу? Або вже керуєте бізнесом і прагнете його розширити, створити нові робочі місця та вивести свою справу на новий рівень? Скористайтеся можливістю, яку надає урядова програма "Власна справа". Не зволікайте, запускайте новий проєкт, розширюйте існуючий бізнес, створюйте робочі місця та розвивайте економіку своєї громади!
Є питання? Державна служба зайнятості готова вам допомогти? Телефонуйте за номером +38 (093) 478 70 81.
Підприємництво з нуля: як мікрогранти допомагають українцям стати на ноги
За час дії програми «Власна справа», вона допомогла створенню та розвитку 27 тисяч різних бізнесів. Її популярність приводить до того, що дуже багато людей телефонують на «гарячу лінію» Служби зайнятості та розпитують про особливості отримання державної допомоги, розмір якої на сьогодні може сягати 500 тисяч гривень.
Найчастіше українці питають про:
1. Як здійснюється використання коштів мікрогранту?
Спочатку людина, що отримала такий грант має подати до уповноваженого банку документи. До них входять рахунок, квитанція, накладна. Потім відбувається оплата витрат, яка обов’язково проводиться уповноваженим банком на визначені у бізнес-плані цілі, за яким і надано грант.
2. Що відбувається, якщо отримувач мікрогранту буде призваний на військову службу? Чи мусить у цьому випадку особа повертати отримані кошти?
Є два варіанти розвитку подій. Можна призупинити дію програми, для цього потрібно надати підтверджуючі документи до Служби зайнятості, а після демобілізації продовжити реалізацію бізнесу. При продовженні ведення бізнесу – надати довіреність уповноваженій отримувачем особі. Детальніше про це тут: https://shorturl.at/b7BTv .
3. З якого моменту починається строк на використання коштів, створення робочих місць?
Цей строк починається з моменту зарахування коштів на спеціальний рахунок отримувача.
4. Які подальші дії особи, яка претендувала на отримання мікрогранту, але отримала відмову, як така, що не пройшла ділову репутацію (відкрите кримінальне провадження)?
Якщо заявник отримав відмову через те, що не підтвердив ділову репутацію через якісь неточні дані, потрібно просто додатково надати підтвердження відсутності судових справ. Це має бути довідка чи витяг, сформований засобами порталу Дія про несудимість та відсутність кримінальних проваджень. Після цього людина має право повторно подати заяву на отримання мікрогранту та бізнес-план за формою, затвердженою Мінекономіки. Проте інформація про прострочені кредити перевіряється на рівні уповноваженого банку.
5. У заявці на отримання гранту розділ «План надходжень та витрат на 36 місяців» заповнюється з урахуванням надходжень по вже діючому бізнесу чи лише по плановому?
План надходжень передбачає таку можливість, можна вказати в окремому рядку надходження від уже діючого бізнесу.
6. Чи можна знову подати заявку на грант, якщо є відмова після проходження співбесіди? Якщо так, то як це зробити?
Так, можна. Детальніше про це можна почитати тут: https://shorturl.at/bDbuZ .
7. Які податки враховуються в погашення мікрогранту?
До таких податків і зборів належать: податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з Порядком працівників.
8. Чи можна змінити місто реалізації бізнесу після того як уже отримано грант і підписано договір з уповноваженим банком?
Так можна, для цього необхідно надати довідку 20-ОПП про зміну місця проведення діяльності і відкрити спеціальний рахунок в уповноваженому банку для отримання гранту. Докладніша інформація тут: https://shorturl.at/xvTb8 .
Є питання стосовно отримання грантів/мікрогрантів:
телефонуйте на гарячу лінію Кіровоградського обласного центу зайнятості за номером: +38 (093) 478 70 81;
звертайтеся до офісів для малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні», які діють на базі Кропивницької, Олександрійської, Голованівської та Новоукраїнської філій обласного центру зайнятості/їхніх структурних підрозділів. Контакти тут: https://shorturl.at/1XHoR .
«Кар’єра ветерана»: онлайн-платформа, що відкриває нові можливості
Працевлаштування ветеранів: підтримка, розвиток, успіх
Від військової служби до нової професії: як працює «Кар’єра ветерана»
«Кар’єра ветерана» – онлайн-платформа, створена Українським ветеранським фондом для підтримки Захисників і Захисниць, які повертаються до мирного життя. Платформа покликана підтримати ветеранів війни у поверненні до цивільного життя, допомагає їм не лише знайти роботу, а й перетворити бойовий досвід на вагому перевагу у цивільній професійній сфері.
Які можливості надає платформа?
- Допомога у створенні резюме
- Конвертація військового досвіду в адаптовані цивільні професії
- Доступ до онлайн-навчання та перекваліфікації
- База актуальних вакансій, що враховують особливості ветеранського досвіду
- База резюме для роботодавців, які шукають кваліфікованих фахівців
- Підтримка у комунікації між ветеранами та працедавцями.
Цей ресурс не лише пропонує професійну реабілітацію – він підтримує всебічну трансформацію ветерана: соціальну, особисту та психологічну.
Ресурс може бути корисним не лише для ветеранів і ветеранок, а й для роботодавців. Алгоритм користування для роботодавців подібний до того, що і для ветеранів: потрібно заповнити анкету, зазначивши цінності та місію компанії, а також обов’язково вказати, якщо компанія заснована або належить ветерану – це може бути вагомою перевагою для кандидатів.
«Кар’єра ветерана» – один із багатьох інструментів, які є безбар’єрними стосовно створення рівних умов для успішної самореалізації.
Скористатися платформою “Кар’єра ветерана” можна за посиланням: https://work.veteranfund.com.ua/
Довідково. Державна служба зайнятості, підтримуючи ініціативи щодо працевлаштування ветеранів та УБД, надає широкий спектр послуг з адаптації та кар’єрного зростання. За детальною інформацією звертайтеся до найближчого центру зайнятості відповідно до вашого місця перебування.
«Зроблено в Україні»: професійний розвиток, становлення та підприємництво
Офіс «Зроблено в Україні» як бізнес-навігатор
Ви мрієте про власну справу, але не знаєте, з чого почати? Чи, можливо, у вас вже є бізнес, і ви шукаєте шляхи для його розширення?
Офіси «Зроблено в Україні» – це платформи, створені для підтримки малого та мікробізнесу. Тут ви знайдете корисні ресурси, консультації та інструменти, які допоможуть реалізувати ваші ідеї та вивести бізнес на новий рівень.
На Кіровоградщині на базі 4 філій обласного центру зайнятості діють офіси підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні». Найближчі до вас, які знаходяться за адресами:
- Кропивницька філія обласного центру зайнятості, вул. Є. Маланюка, 15, м. Кропивницький, тел. (044) 244 94 93
- Новоукраїнська філія обласного центру зайнятості, вул. Соборна, 32 А, м. Новоукраїнка, тел. 044-244-94-95, [email protected]
В офісі «Зроблено в Україні» підприємці та громадяни, які мають бажання започаткувати власний бізнес, можуть отримати допомогу та консультації щодо:
- урядових грантових програм підтримки діючого бізнесу, а також сприяння започаткуванню власного бізнесу;
- можливостей професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації; можливостей експериментальних проєктів щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені; навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості тощо.
- компенсаційних програм для роботодавців, які створюють нові робочі місця, працевлаштовують на них безробітних громадян, внутрішньо переміщених осіб, облаштовують робочі місця при працевлаштуванні громадян з інвалідністю та ін.
Завітайте до офісів, отримайте корисну інформацію та реалізуйте свої мрії.
Довідково. Адреси інших офісів та їх контакти тут: https://www.dcz.gov.ua/madeukraine/office/adress
Все про економічну платформу «Зроблено в Україні» читайте за посиланням: https://madeinukraine.gov.ua/
Безбар’єрні сервіси служби зайнятості та клієнтоорієнтованість в отриманні послуг
«Безбар’єрні сервіси служби зайнятості, пенсійного фонду та державної податкової служби» – такою була тема чергової онлайн-сесії комунікаційної платформи «Діалог влади та бізнесу».
Серед спікерів заходу була заступниця директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Наталія Невідома, яка розповіла про цифрові послуги Державної служби зайнятості.
Насамперед були презентовані інформаційні ресурси (вебсайт, соціальні мережі), мобільний застосунок «Державна служба зайнятості», портал «Дія» та їх можливості.
Далі йшлося про електронні послуги, які доступні для роботодавців та шукачів роботи через електронні кабінети. Н. Невідома коротко окреслила їх функціонал.
Спікера розповіла й про:
- «Електронну чергу», за допомогою якої в режимі онлайн бажаючі мають можливість самостійно записатись на перше відвідування до центру зайнятості, обрати дату та час відвідування, а також визначити із пропонованих мету звернення;
- «Єдиний портал вакансій» – найбільшу в Україні базу даних, що відкриває цілий спектр кар’єрних можливостей для населення Сервіс групує вакансії для користувачів не лише за спеціалізацією, розміром оплати праці чи географічною складовою, а й за чотирма додатковими критеріями: вакансії державного сектору, пропозиції для ветеранів і ветеранок, пропозиції сил оборони та вакансії із наданням житла. Вакансії оновлюються в режимі реального часу. Сервіс адаптований для усіх мобільних пристроїв, що доводить безбар’єрність у пошуку підходящої роботи;
- «Єдине вікно послуг» – сервіс для тих, кому потрібна різнопланова допомога. В одному місці зібрана вичерпна інформація про послуги та програми підтримки від недержавних і громадських організацій. Напрямки допомоги охоплюють різні сфери: від навчання, працевлаштування, психологічної та юридичної допомоги до відкриття власного бізнесу;
- «Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри» – онлайн тестування, що дає можливість дізнатися про себе більше: обрати собі майбутній фах, оцінити Soft Skills, щоб зрозуміти свої сильні сторони та конкурентні переваги, а також додаткові навички, які бажано опанувати; зрозуміти, чи маєте Ви хист до підприємницької діяльності.
Заступниця директора поінформувала й про послуги, які можна отримати через портал «Дія». Зазначила, що роботодавці можуть подати заяви на компенсації за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю, працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, на отримання гранту чи мікрогранту та інші. Шукачі роботи, у свою чергу, можуть подати заяви на отримання статусу безробітного, призначення допомоги по безробіттю, припинення реєстрації як безробітного.
На завершення спікерка підкреслила, що Державна служба зайнятості активно впроваджує безбар’єрні умови для здобуття освіти. Ця освітня доступність реалізується через програми професійного навчання, які адмініструє служба, відкриваючи перед кожним можливість опанувати нові навички та знайти своє місце на ринку праці. Завдяки цим ініціативам освіта стає доступною незалежно від життєвих обставин, а навчання – ефективним, сучасним і орієнтованим на реальні потреби економіки.
Довідково. Захід пройшов у рамках Національного тижня безбар’єрності, основна мета якого – створити в Україні інклюзивне суспільство, де кожна людина має рівні права і можливості, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.
Реєстрація без бар’єрів: як записатися до центру зайнятості онлайн
Державною службою зайнятості для осіб, які шукають роботу та безробітних запроваджено в роботу сучасний сервіс «Електронна черга».
Тож за допомогою електронного сервісу в онлайн-режимі бажаючі мають можливість самостійно записатись на перше відвідування до центру зайнятості, визначити дату та час відвідування. При цьому необхідно визначитися з метою відвідування:
- отримання консультації щодо сприяння працевлаштуванню;
- кар’єрне консультування;
- одержання консультації з питань професійної орієнтації чи підготовки;
- реєстрація у центрі зайнятості.
З цією метою за допомогою «Електронної черги» формується талон на відвідування.
Відповідно до сформованого талона для отримання потрібних послуг необхідно звернутися до центру зайнятості згідно з даними, які зазначені в цьому талоні прийому, а саме: адреса центру зайнятості, дата та час відвідування, номер робочого місця фахівця центру зайнятості.
У разі виникнення труднощів у роздрукуванні сформованого талона необхідно записати номер талона, дату та час відвідування і номер робочого місця фахівця центру зайнятості.
Записатися на відвідування до центру зайнятості за допомогою «Електронної черги» можна через мобільний застосунок Державної служби зайнятості або Електронний кабінет шукача роботи.
Відкриті двері до зайнятості: роботодавці обговорили подолання бар’єрів для осіб з інвалідністю
Інклюзивна зайнятість: напрацьовуємо спільні рішення для рівних можливостей
Новоукраїнська філія Кіровоградського обласного центру зайнятості стала майданчиком для круглого столу на тему: «Відкриті двері до служби зайнятості: трудові відносини без бар’єрів», що пройшов в рамках Національного тижня безбар’єрності.
Засідання круглого столу відбулося у змішаному форматі: учасники Новоукраїнської громади були присутні безпосередньо в приміщенні філії, а за допомогою засобів інтернет-зв’язку долучалися представники бізнесу з Добровеличківської, Новомиргородської та Маловисківської громад.
Захід об’єднав роботодавців та ключових партнерів задля обговорення шляхів створення інклюзивного середовища у сфері зайнятості. Особливо цінним було запрошення роботодавців, які наразі шукають співробітників на вакансії, призначені для осіб з інвалідністю.
На засідання круглого столу, також були запрошені соціальні партнери, які доповнили дискусію своїм експертним баченням: Пасічник Тетяна, регіональний представник інспекції з праці, яка надала роз’яснення щодо дотримання трудового законодавства та прав працівників, зокрема осіб з інвалідністю, під час працевлаштування. Вона наголосила на важливості створення безпечних умов праці.
Ксенія Тодеріца, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, КЗ «Ветеранський центр Новоукраїнської громади», яка поділилася досвідом роботи з ветеранами, окресливши специфічні виклики та їхні потреби у процесі соціальної адаптації та пошуку роботи.
Особлива увага була приділена інструментам, що сприяють подоланню бар’єрів у працевлаштуванні. Серед ключових обговорених питань – компенсація фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю
Основну увагу приділили інструментам, що сприяють подоланню бар’єрів у працевлаштуванні. Одним із ключових питань – компенсація фактичних витрат на облаштування робочих місць або місць провадження господарської чи незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю.
Наголошувалось, що Державна служба зайнятості пропонує компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць (або місць провадження господарської чи незалежної професійної діяльності) для осіб з інвалідністю. Ця програма покликана підтримати роботодавців, які створюють доступні та комфортні умови праці, сприяючи інтеграції людей з інвалідністю на ринок праці. Компенсація покриває витрати, пов’язані з адаптацією робочого простору під особливі потреби таких працівників.
Окрім цього, представники служби зайнятості презентували інші ефективні механізми підтримки роботодавців, готових працевлаштовувати людей з інвалідністю:
Йшлося про:
• надання компенсацій на створення нових робочих місць – фінансова допомога, що стимулює роботодавців розширювати штат і створювати можливості для зайнятості осіб з інвалідністю;
• організацію професійного навчання та перекваліфікації – можливість для осіб з інвалідністю отримати необхідні навички та знання, що відповідають вимогам ринку праці. Це включає й адаптацію програм навчання під індивідуальні потреби;
• консультаційну підтримку та супровід – фахівці служби зайнятості готові надавати вичерпні консультації як роботодавцям, так і особам з інвалідністю на всіх етапах працевлаштування та адаптації.
Під час засідання учасники активно обговорювали фінансові інструменти, які пропонує Державна служба зайнятості. Дійшли висновку, що такі ініціативи не лише полегшують процес працевлаштування осіб з інвалідністю, а й створюють взаємовигідні умови співпраці, де роботодавці отримують кваліфікованих працівників, а громадяни – можливості для повноцінної самореалізації.
Без бар’єрів: щоденна практика
Для Кіровоградського обласного центру зайнятості участь у Національному тижні безбар'єрності – не просто ініціатива, а вираз цінностей, які поділяє кожен наш фахівець: поваги до гідності, рівності можливостей та підтримки кожної людини на її шляху до реалізації професійного потенціалу.
Саме тому наші зусилля не обмежуються лише Тижнем безбар’єрності – ми працюємо над цими завданнями щодня, упродовж усього року.
Фахівці служби зайнятості постійно підвищують свою компетентність, проходять навчання щодо особливостей обслуговування осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій, аби кожна людина почувалася почутою, зрозумілою та впевненою у власних силах.
Ми співпрацюємо з громадськими організаціями, щоб краще розуміти потреби соціально вразливих категорій і бути максимально корисними.
Паралельно працюємо й з роботодавцями: формуємо нову культуру сприйняття, підтримуємо їх у створенні інклюзивних колективів, інформуємо про можливості компенсації витрат на облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю.
Безбар’єрність – це не подія, а принцип, якого ми дотримуємося щодня, працюючи з тими, хто долає життєві бар’єри: людьми з інвалідністю, внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, молоддю без досвіду, батьками, що самостійно виховують дітей, людьми передпенсійного віку, тими, хто повернувся з місць позбавлення волі.
«Ми бачимо силу, потенціал і бажання діяти. Ми поруч, щоб підтримати, підказати шлях, розширити професійні можливості без бар’єрів для кожного», – наголошує начальниця відділу профорієнтації Кіровоградського обласного центру зайнятості Ольга Дерев'янчук.
Є питання сфери зайнятості? Ми відкриті до спілкування і завжди готові допомогти. Контакти тут: https://surl.lu/jcpcuz
Є питання щодо вибору професії або роботи, бажаєте більше дізнатись про себе, свої сильні сторони, здібності, ділові та особисті якості, відчуваєте розгубленість у професійному самовизначенні та побудові кар’єри? Рішення є! У вас є реальна можливість позбутися невизначеності. Записуйтеся на онлайн консультацію до фахівців Кіровоградської обласної служби зайнятості, посилання тут: https://www.dcz.gov.ua/proforient/consultants?filter=UA35
Гід з коректного спілкування «Довідник безбар’єрності»
Що таке «Довідник безбар’єрності»? «Довідник безбар’єрності» – перший український посібник із безбар’єрної комунікації. Він з’явився у 2021 році за ініціативи Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
Це гід з коректного спілкування, в якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Цей посібник доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови.
Довідник має ще чотири розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар».
Із запровадженням в Україні воєнного стану цей довідник доповнено новим розділом під назвою «У воєнний час». Розділ структурований та поділений на підрозділи «Діти і батьки з дітьми», «Люди з інвалідністю» та «Люди старшого віку». Кожна із вказаних підрубрик пропонує обрати тематику, яка цікавить ту чи іншу категорію маломобільних груп населення. Довідник відповідає на болючі питання найуразливіших верств населення – сімей з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій громадян.
Так, наприклад, у підрубриці «Діти і батьки з дітьми» можна отримати відповіді на запитання: як допомогти дитині у тривожній ситуації, як подбати про дитину в укритті, як допомогти дитині адаптуватися в тимчасовому житлі тощо.
У розділі «Складові безбар’єрності» простою та доступною мовою розкривається поняття безбар’єрності. Що таке, власне, бар’єри, інклюзія, залучення, недискримінація, прийняття, доступність тощо.
У розділі «Правила мови» сформульовані та пояснені загальні підходи до безбар’єрного спілкування. Наприклад, ставити себе на місце людини, утримуватися від узагальнень та категоричності, уникати маскувальних слів.
З розділу «Словник» можна дізнатися, чи коректно вживати ті чи інші слова стосовно різних людей. Наприклад, не вживаємо «інвалід», правильно – «людина з інвалідністю», не «сонячна людина», а «людина із синдромом Дауна», не «люди поважного віку», а «люди старшого віку».
У розділі «Безбар’єрний календар» зібрані важливі дати, визначні та пам’ятні дні з поясненням, як їх відзначати та коли привітання є недоречними.
На головній сторінці можна пройти тест, щоб перевірити власну толерантність та коректність.
Доступний «Довідник безбар’єрності» за посиланням https://bf.in.ua/
Довідково. Вчора, 19 травня, в Україні розпочався Національний тиждень безбар’єрності. Це важлива подія, що триватиме до 25 травня. Її мета – створити в Україні інклюзивне суспільство, де кожна людина має рівні права і можливості, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.
Протягом цього тижня проводитимуться інформаційні кампанії, які допоможуть людям зрозуміти, що безбар’єрність – це комфорт для всіх, адже важливо, щоб кожен мав рівний доступ до можливостей. Організатори прагнуть мотивувати до змін і популяризувати ідею рівних можливостей для кожного.
Державна служба зайнятості не стоїть осторонь та активно підтримує ініціативи і долучається до масштабного заходу, сприяючи громадянам у їхньому професійному розвитку.
Топ-3 регіони з найбільшою кількістю переможців за програмою «Власна справа»
Цьогоріч переможцями грантової програми «Власна справа» стали 91 підприємець, які здійснюють підприємницьку діяльність на Кіровоградщині, з них – 6 є внутрішньо переміщеними особами.
Лідером за кількістю переможців є Кропивницький – 70 переможців, Новоукраїнський район – 10 переможців та Олександрійський – 9 переможців.
Нагадаємо, що наразі діє урядова програма «Власна справа», яка спрямована на відкриття нового або розвиток чинного бізнесу за умови створення нових робочих місць.
Порядок надання грантів/мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.
Все про гранти/ мікрогранти на власну справу: https://shorturl.at/1HDv2 або тут : https://shorturl.at/laFjI
Є питання щодо отримання мікрогрантів? Телефонуйте: +38 (093) 478 70
Класифікатор професій поповнився «Віртуальними професіями»
Класифікатор професій Державної служби зайнятості поповнюється «віртуальними» професіями. Останні зміни в національний перелік професій вносилися в грудні 2024 року.
Класифікатор був доповнений такими професіями: інженер зі штучного інтелекту, інженер з автоматизації робототехнічних процесів, розробник штучного інтелекту, розробник хмарної архітектури, аналітик у сфері віртуальних активів, інженер інтернету речей, фахівець з розмінування.
Інженер зі штучного інтелекту розробляє алгоритми для навчання машин, що дозволяє комп’ютерам виконувати завдання, які раніше могли тільки люди. Наприклад, навчити штучний інтелект аналізувати зображення.
Розробник хмарної архітектури створює нові можливості у хмарних середовищах для ефективної роботи у віддаленому форматі.
На Єдиному порталі вакансій було розміщено вакансії для спеціалістів з інтеграції інструментів штучного інтелекту та інженерів з хмарних технологій.
До класифікатора додано й військові професії: головний сержант, військовий інструктор, командир відділення, сержант з матеріального забезпечення, штаб-сержант.
Також з тіні соцмереж у Класифікатор професій вийшли нутріціологи – фахівці, які навчають людей збалансовано харчуватися. Роботодавці зараз шукають одного такого спеціаліста.
Державна служба зайнятості оперативно вводить зміни Класифікатора в Єдиний портал вакансій, щоб робота була зручна як для роботодавців, так і для шукачів. Переходьте за посиланням: www.dcz.gov.ua/job
Є питання щодо вибору професії та спеціальності для навчання? Чи ви шукаєте роботу, звертайтеся, контакти тут: https://is.gd/A1GYNF
Завітайте в офіси «Зроблено в Україні» та реалізовуйте бізнес-ідеї задля Перемоги!
Стартувати у бізнес чи його розвинути, а також просувати власні товари – ваша ціль? Державна служба зайнятості готова вам допомогти, адже вона адмініструє урядову програму «Власна справа»!
Вам необхідна консультація чи допомога з подачею заявки, з написання бізнес-плану, вирішення питання кадрового забезпечення чи підвищення якості робочої сили? До того ж дізнатися про інші можливості підтримки стартапів та українських виробників, які масштабують свій бізнес? Звертайся до офісів підтримки малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні», що діють в області на базі Кропивницької, Олександрійської, Новоукраїнської та Голованівської філій обласного центру зайнятості.
Тож, на Кіровоградщині такі офіси діють на базі:
1. Кропивницької філії обласного центру зайнятості
адреса: вул. Є. Маланюка, 15, м. Кропивницький, тел. (044) 244 94 93,
2. Олександрійської філії обласного центру зайнятості
адреса: просп. Соборний, 126 А, м. Олександрія, тел. (044) 244 94 96,
3. Новоукраїнської філії обласного центру зайнятості
адреса: вул. Соборна, 32 А, м. Новоукраїнка, тел. 044-244-94-95,
4. Голованівської філії обласного центру зайнятості
адреса: вул. Покровська, 2, селище Голованівськ, тел. (044) 244 94 97,
Адреси інших офісів та їх контакти тут: http://surl.li/gakzbe
Все про економічну платформу «Зроблено в Україні» читайте за посиланням: http://surl.li/dwhtai
Плетіння маскувальних сіток для наших Захисників: працюємо заради Перемоги
Плетіння маскувальних сіток – це один з видів суспільно корисних робіт, які організовуються службою зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості громадян.
Яскравим прикладом організації таких робіт є Благовіщенське міське підприємство «Комунальник», яке одним з перших у громаді уклало договір на виготовлення маскувальних сіток для потреб військовослужбовців Збройних Сил України, у т.ч. місцевих Захисників.
За словами керівника КП «Комунальник» Байдюка Миколи, даний вид робіт є надзвичайно важливим та необхідним у наш час. До того ж, фінансування витрат на заробітну плату залучених безробітних громадян до таких робіт відбувається 100% за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що дає можливість виконувати суспільно корисні роботи і не обтяжувати власний бюджет.
Задоволені і самі безробітні, маючи тимчасову зайнятість, додатковий заробіток, розуміючи хоч і невеликий, але внесок, маленький, у збереження життя наших воїнів та спільного наближення до Перемоги.
«Плетіння сіток – нескладне заняття, але кропітке і важливе. На виготовлення одного полотна йде від кількох годин до кількох днів, залежно від його розміру та кількості людей, які над ним працюють. Особливо зворушує те, що кожен учасник таких робіт усвідомлює важливість цієї праці, адже всі ці зусилля заради спільної мети. У приміщенні, де плетуть маскувальні сітки, панує справжня патріотична атмосфера, і це робить нас сильнішими та більш об’єднаними», – з гордістю говорить безробітна Наталія Лєнченко.
Цьогоріч в області до суспільно корисних робіт долучилися близько 100 безробітних, з них 12 – мешканці Благовіщенської громади.
Довідково. Суспільно корисні роботи – вид тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення. До суспільно корисних робіт залучаються зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, а саме внутрішньо переміщені люди працездатного віку. На весь час виконання суспільно корисних робіт у період воєнного стану за особою зберігається статус безробітного.
Дія. Цифрова освіта: онлайн-платформа на допомогу
Активне запровадження різновекторних цифрових е-послуг та цифрової освіти значною мірою впливає на щоденне життя пересічних громадян незалежно від віку, соціального та матеріального становища.
Особливого значення цифрова грамотність набуває у період запровадженого воєнного стану. Адже громадянам важливо вміти відрізняти фейки та максимально ефективно використовувати цифрові технології для перемоги й особистої безпеки.
Водночас цифрові навички стають невід'ємною частиною нашого життя загалом. Вони дають змогу швидко отримувати актуальну інформацію, послуги, навчатися аби конкурувати на ринку праці, опановувати затребувані професії за декілька місяців або підвищувати кваліфікацію.
Технології не стоять на місці і зараз, щоб отримати корисну інформацію та знання, пропонуємо скористатися Національною онлайн-платформою для розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова Освіта, яка пропонує:
- понад 90 безоплатних освітніх серіалів та подкастів;
- тести на цифрову грамотність;
- гайди;
- розгалужену мережу з 6 000 партнерськими офлайн-хабами цифрової освіти;
- корисні посилання та довідник.
Рекомендуємо перелік серіалів, які у період воєнного стану мають особливо важливе значення для кожного з нас:
- «Основи кібергігієни» - серіал покликаний допомогти засвоїти базові принципи кібергігієни та типові алгоритми дій у разі виявлення ознак інформаційних атак;
- «Кіберняні» - з цього курсу ви дізнаєтеся, як мінімізувати ризики втрати вашої приватної, чутливої інформації. Як попередити кібератаку або кібершахрайство та як швидко відновитися після них;
- Обережно! Кібершахраї - під час курсу ви дізнаєтесь, як захиститись від дій зловмисників. Засвоїте покрокові інструкції для ефективного захисту своїх приватних даних. Дізнаєтесь про вдалі приклади боротьби з кібератаками;
- Як громаді стати цифровою - серіал призначений для держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, яким не байдужий розвиток ІТ у своїй громаді;
- Робота з емоційним вигоранням - цей серіал – наступний у циклі турботи про себе для спільної оборони країни.
Реєструйтеся та отримайте доступ до бази контенту, що постійно оновлюється!
Вашій увазі посилання на сторінки у соцмережах проєкту Дія.Цифрова освіта:
- Facebook – https://www.facebook.com/diia.education
- Instagram - https://www.instagram.com/diia.education
- Telegram – https://t.me/diia_education
За працевлаштування молоді та учасників бойових дій роботодавці отримають компенсацію
Уряд підготував рішення, які дозволять покращити ситуацію на ринку праці.
Верховна Рада має розглянути урядовий законопроєкт щодо реформування служби зайнятості та сприяння зайнятості населення, у тому числі молоді. А також впровадження нових активних програм на ринку праці. Профільний парламентський комітет вже рекомендував прийняти його у 2 читанні.
Відповідно до законопроєкту, роботодавець отримуватиме компенсацію ЄСВ або частини заробітної плати з Фонду по безробіттю, якщо працевлаштує:
- молодь, зокрема, на перше робоче місце;
- учасників бойових дій;
- одиноких батьків, батьків дітей з інвалідністю;
- осіб за 5 років до досягнення пенсійного віку;
- осіб з інвалідністю;
- довготривалих безробітних та інших вразливих категорій громадян.
Така урядова ініціатива ще більше допоможе активізувати ринок праці в Україні, підвищити податкові надходження та буде важливим кроком на шляху до подолання безробіття.
Детальніше: https://cutt.ly/cC88YDB.
«Візьми дитину у родину»: що треба знати про патронатну сім’ю
Любиш дитину – візьми її у родину. Сьогодні найбільше потребують родинного затишку діти, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Вихід є – патронатна сім’я! Що це за форма влаштування дітей та що про неї треба знати – про це нещодавно говорили у Новоукраїнській районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості під час тренінгу з техніки пошуку роботи.
Для більш детального ознайомлення безробітних з формами сімейного виховання дітей, які опинилися в складаних життєвих обставинах, на захід була запрошена фахівчиня служби у справах дітей Новоукраїнської міської ради Оксана Іщенко.
«Кожна дитяча доля, особливо тих, хто залишився без рідних батьків, – нелегка. Ці діти мають право на особливий захист і допомогу з боку держави, яка займається подальшим їх влаштуванням, в першу чергу, в сім’ї громадян. Багато зусиль треба докласти, щоб допомогти таким дітям повірити у себе і зрозуміти, що вони такі ж, як і інші. Щоб дитинство було безтурботним, радісним і щасливим, кожній дитині необхідна батьківська любов, тепло та родинний затишок. Тут вихід є – різні форми сімейного виховання, що пропонує держава: опіка (піклування), прийомні сім’ї та будинки сімейного типу», – розпочала свою промову О. Іщенко.
Фахівчиня ознайомила присутніх з відмінностями цих форм влаштування дітей та більш детально зупинилась на запровадженні послуги патронату над дитиною. Розкрила поняття патронату над дитиною, ознайомила з основними вимогами до кандидатів та соціальними гарантіями.
«Надання послуг з патронату над дитиною – це професійна послуга та різновид тимчасової зайнятості, оскільки здійснюється сплата єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя, а відповідно зараховується до стажу. Крім того, за свою роботу патронатний вихователь щомісяця отримує грошове забезпечення, соціальну допомогу на утримання та виховання дитини», – пояснила Оксана Миколаївна.
«Перш, ніж зробити вибір щодо працевлаштування, важливо прийняти конкретне рішення, яка робота вам потрібна, і реально оцінити, наскільки ви відповідаєте вимогам до тієї чи іншої професії», – наголосила фахівчиня районної філії Алла Калич.
Як знайти роботу вже зараз? Який алгоритм пошуку роботи є найдієвішим? Що пропонує служба зайнятості, аби підвищити рівень конкурентоспроможності безробітних на ринку праці? На ці та інші запитання, пов’язані з працевлаштуванням, шукали відповіді учасники тренінгу разом з фахівцями районної філії. Нагадали й про ризики і наслідки нелегальної зайнятості.
Професійне самовизначення – подорож тривалістю в життя
Якщо ти навчаєшся у старших класах, то перед тобою вже постали питання щодо майбутнього, що робити після школи, на кого піти навчатися, де навчатися?
Ці питання не прості, вони викликають різні переживання – від цікавості до роздратування (психологічні дослідження показують, що у випускному класі 60-90% учнів відчувають тривогу та страх з приводу необхідності визначатися у професійному напрямі).
І це природно – професійний вибір стосується твого майбутнього, на яке ти впливаєш зараз, тому він пов’язаний із сильними емоціями та почуттями. Але погляд на професійний вибір можна змінити. Уяви собі професійне самовизначення у вигляді шляху постійної самореалізації, цікавої і захоплюючої подорожі у новий світ. Ця подорож тривалістю в життя, і починається вона з твого першого професійного вибору – рішення, яке стосується найближчої перспективи.
Що потрібно знати на початку професійного шляху?
Професійне самовизначення триває все життя, і вибір професійного напряму та навчального закладу – тільки його початок. Упродовж життя людина часто змінює місце роботи, професійний напрям, професійні обов’язки тощо.
Американські фахівці зазначають, що зміни у професійній діяльності мають відбуватися кожні 2–7 років, це сприяє особистісному зростанню та всебічній самореалізації.
Тому ти будеш робити свої професійні вибори багато разів, і це чудово. Щоб твоя подорож, твій професійний шлях були успішними, пам’ятай:
Чим сильніше твої бажання, твоя мотивація, тим більше обрана професія буде відповідати саме тобі, тим успішнішою буде твоя професійна діяльність.
Це твій шлях, і ти маєш пройти його самостійно. Під час цього шляху тобі можуть допомагати різні люди – батьки, друзі, вчителі, психологи, пізніше колеги... Звертайся до них за допомогою. Роби все поступово, усвідомлено, розмірковуючи там, де це потрібно…
Як побудувати кар’єру з нуля?
У тебе є мрія побудувати блискучу кар’єру? Нуль – це твоя відправна точка, а далі все залежить лише від тебе: чи так і залишитися на цій відправній точці, чи побудувати вдалу кар’єру. Що потрібно зробити для підкорення кар’єрних вершин, читай далі.
Перш за все, для того щоб досягти цілей, потрібно вірити в себе та впевнено йти до своєї мети. Це буде складний шлях, але якщо знаєш чого хочеш, мрія обов’язково здійсниться.
Звичайно, для того щоб досягти певних кар’єрних результатів, потрібно багато часу приділяти роботі, намагатися кожного дня вдосконалювати свої знання в тій сфері, яка тобі до душі.
Книги, тренінги, семінари – це твої інструменти, і від того, як швидко навчишся ними користуватися, залежатиме твій професійний рівень. Ще одна корисна порада – читай професійні періодичні видання. Майже кожна галузь має свої спеціалізовані журнали чи газети і, вивчаючи їх, ти знатимеш усі останні тренди.
Головне правило – постійно вдосконалюйся, ніколи не зупиняйся... і ти обов’язково досягнеш свого кар’єрного Олімпу.
Є бажання побудувати професійну кар’єру, але не знаєш, з чого почати? Завітай до служби зайнятості та пройди профорієнтаційні тести, які допоможуть зрозуміти, до чого в тебе є схильність. Якщо ж ти вже маєш професію – ми обов’язково підберемо тобі вакансію.
Маєте проблеми зору?Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"
