27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59 e-mail: [email protected]
Головна
Чи можна отримати мікрогрант без обов’язку створення нових робочих місць?
Так, можна.
Наразі питання мікрогрантової підтримки бізнесу регулюються Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738. Пунктом 4 вказаного Порядку визначено розмір мікрогранту у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою-підприємцем.
Тож можливість отримання мікрогранту без обов’язку створення нових робочих місць існує.
Зазначимо також, що прийом заяв на отримання мікрогрантів здійснюється до 01 серпня 2026 року. Однак грантова підтримка бізнесу на цьому не закінчується.
Відповідно до урядової постанови від 15 травня 2026 року № 616, з 01 вересня 2026 року набере чинності Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи (далі – Порядок надання грантів).
Пунктом 6 Порядку надання грантів визначено розміри грантів для фізичних осіб при започаткуванні ними власної справи. Вказане також дозволяє отримати грант без обов’язку створення нових робочих місць.
Щодо грантової програми слід зазначити, що згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку надання грантів фізичні особи беруть на себе зобов’язання зареєструватися як фізична особа-підприємець або створити юридичну особу приватного права.
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Чи буде надалі діяти державна програма підтримки бізнесу у сфері креативної індустрії?
Так, буде.
Насамперед нагадаємо, що наразі питання державної підтримки бізнесу регулюються, зокрема, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738. Урядовою постановою від 26 серпня 2025 року № 1053 були внесені зміни до вказаного Порядку щодо додаткової грантової підтримки бізнесу, що провадить діяльність у сфері креативної індустрії. Слід зазначити, що постанова № 1053 застосовується на період воєнного стану в Україні.
Нагадаємо також, що прийом заяв на отримання мікрогрантів здійснюється до 01 серпня 2026 року. Однак грантова підтримка бізнесу на цьому не закінчується. Відповідно до урядової постанови від 15 травня 2026 року № 616, з 01 вересня 2026 року набере чинності Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком визначено, зокрема, розміри грантів для започаткування та масштабування власної справи. Також визначено, що якщо отримувачі гранту реалізують проекти у пріоритетних секторах економіки, то розмір гранту може бути збільшений на 50 відсотків. До таких секторів економіки належать і креативні індустрії з високою додатною вартістю.
Тож і з 01 вересня поточного року будуть діяти програми підтримки бізнесу у сфері креативної індустрії. При цьому слід зазначити, що особливі умови такої підтримки діятимуть і після скасування воєнного стану.
При цьому слід зазначити, що особливі умови такої підтримки діятимуть і після скасування воєнного стану.
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Через які банки реалізується мікрогрантова підтримка бізнесу?
Наразі питання мікрогрантової підтримки бізнесу регулюються Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738. Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк» та АТ «СЕНС БАНК» (уповноважені банки) на підставі рішень Державного центру зайнятості.
Нагадаємо, що прийом заяв на отримання мікрогрантів здійснюється до 01 серпня 2026 року.
Однак грантова підтримка бізнесу на цьому не закінчується. Відповідно до урядової постанови від 15 травня 2026 року № 616, з 01 вересня 2026 року набере чинності Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком визначено, зокрема, що уповноваженими банками будуть АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «СЕНС БАНК» та інші банки, що уклали договір про взаємодію з Державним центром зайнятості.
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості
Чи будуть надалі діяти більш сприятливі умови надання державної підтримки для провадження власної справи у сфері дошкільної освіти?
Перш за все зазначимо, що наразі питання державної підтримки власного бізнесу регулюються, зокрема, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738.
Зазначаємо, що стандартною нормою пункту 4 вказаного Порядку визначено, що розмір мікрогранту за умови створення не менше двох робочих місць не може перевищувати 350 тисяч грн. В той же час такий розмір для отримувачів, які провадять/планують провадити діяльність у сфері дошкільної освіти, не може перевищувати 500 тисяч грн.
Нагадаємо, що прийом заяв на отримання мікрогрантів здійснюється до 01 серпня 2026 року.
Відповідно до урядової постанови від 15 травня 2026 р. № 616 з 01 вересня 2026 року набере чинності Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком визначено, що розмір гранту для масштабування власної справи не може перевищувати 1,5 млн грн. При цьому такий розмір стосується зобов’язання створити одне робоче місце.
У разі якщо має бути створено два робочих місця розмір гранту може бути збільшений на 20 відсотків. Якщо ж отримувачі гранту реалізують проекти у пріоритетних секторах економіки, до яких належить і освітні ініціативи (дошкільна освіта, гуртки), то розмір гранту може бути збільшений ще на 50 відсотків. У разі якщо дві такі умови співпадають, що зазначені відсотки сумуються - але розмір гранту для масштабування власної справи не може перевищувати 2,5 млн грн.
Тож і з 01 вересня поточного року будуть діяти більш сприятливі умови надання грантів для провадження діяльності у сфері дошкільної освіти.
З інформацією про грантові програми можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості за посиланням тут: https://surl.lt/snxucv
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Резюме з помилками: чому роботодавці кажуть «ні» та як це виправити
Якісне резюме – це перше, з чого починається знайомство роботодавця чи HR-фахівця з кандидатом.
Під час складання резюме шукачі часто припускаються п'яти типових помилок, які стають невидимим бар'єром на шляху до омріяної співбесіди. Розбираємо, що саме відштовхує роботодавців та як перетворити резюме на ефективний інструмент успіху.
1. Невідповідне фото або його відсутність (селфі з відпочинку, знімки на повний зріст на фоні природи або занадто неофіційний вигляд). Додайте якісне, сучасне фото портретного формату з нейтральним фоном, діловим або smart-casual стилем одягу та легкою усмішкою.
2. Граматичні помилки та механічні помилки в тексті (недбалість у тексті миттєво сигналізує рекрутеру про неуважність кандидата до деталей). Перед відправкою обов'язково перевіряйте текст через спеціальні онлайн-сервіси або попросіть когось із близьких вичитати ваше резюме.
3. Відсутність конкретних досягнень (за можливості вказуйте конкретні досягнення). Оцифровуйте свій досвід, наприклад: «збільшив продажі на 20%», «налаштував систему документообігу для 50 працівників».
4. Спільне резюме «на всі випадки життя» (надсилання однієї й тієї ж анкети на кардинально різні вакансії). Адаптуйте резюме під кожну конкретну вакансію, підкреслюючи саме ті навички, які шукає цей конкретний роботодавець.
5. Хаотична структура та занадто довгий текст (резюме на 4–5 сторінок з суцільним текстом без абзаців, яке важко читати). Оптимальний обсяг – 1–2 сторінки, чітко розділені на блоки: контакти, досвід (у зворотній хронології), освіта та ключові навички.
Пам'ятайте, що робота над помилками в резюме – це ваш перший і найважливіший крок до успішного працевлаштування.
Сумніваєтеся, чи правильно складене ваше резюме? Ви завжди можете звернутися до філій Кіровоградського обласного центру зайнятості. Наші фахівці радо допоможуть вам створити резюме з нуля, підкреслити ваші сильні сторони та підберуть вакансії, які підійдуть саме вам. Побудуймо вашу успішну кар'єру разом!
У які строки мають подати приватні агентства зайнятості звіт № 1-ПА за II квартал 2026 року?
Нагадаємо, що наказом Міністерства соціальної політики України від 03 червня 2019 року № 851 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 липня 2019 року за № 717/33688, затверджено Порядок подання форми звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні».
Відповідно до пункту 3 розділу I вказаного Порядку форма звітності № 1-ПА є щоквартальною і має подаватись до філій обласного центру зайнятості не пізніше 15 числа місяця після звітного періоду.
Звітність за II квартал 2026 року має бути подана не пізніше 15 липня 2026 року.
Примітка. В умовах воєнного стану подання звітності може бути відтерміновано до його припинення чи скасування (звітність може бути подана протягом 3-х місяців після такого припинення чи скасування).
Корисна інформація щодо звітності доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості за посиланням: https://surl.li/gbvndg
Чи може бути розірвано строковий трудовий договір без відвідування роботодавця?
Так, може.
Але мова тільки про розірвання трудового договору відповідно до правових відносин, врегульованих постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410.
Зазначимо, що цією постановою (зі змінами) запроваджено з 02 червня 2026 року дію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія.
Також затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія.
Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку працівник може з власної ініціативи розірвати трудовий договір з роботодавцем шляхом подання заяви про розірвання трудового договору на підставі частини першої статті 39 Кодексу законів про працю України на ім’я роботодавця.
Нагадаємо, що у статті 39 зазначеного Кодексу йдеться саме про розірвання строкового трудового договору. Посилання на попередній матеріал цієї тематики в першому коментарі.
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Чи захищені ваші трудові права? Пройдіть коротке опитування
Чи працюєте ви офіційно, чи стикалися з неоформленою працею і що думаєте про захист своїх прав? Державна служба України з питань праці збирає зворотний зв'язок.
Цьогоріч у липні стартує масштабне крос-секційне дослідження, мета якого – достовірна оцінка стану оформлення трудових відносин у нашій країні. Головне завдання цього опитування – знайти ефективні рішення для зниження рівня незадекларованої праці та зменшення виробничого травматизму.
Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці спільно зі службою зайнятості запрошує всіх охочих – як працівників, так і тих, хто зараз перебуває у пошуку роботи – долучитися до цього дослідження.
Як взяти участь? Опитування є повністю добровільним та анонімним, а заповнення анкети займе у вас лише кілька хвилин.
Пройти опитування можна за посиланням: https://lnk.ua/3yRgX44dy
Пам'ятайте: легальна зайнятість – це гарантія вашого соціального захисту, безпеки на робочому місці та впевненості у майбутньому.
На якій підставі може бути розірвано безстроковий трудовий договір без відвідування роботодавця?
Зазначимо, що в запитанні йде мова про відносини, які запроваджені з 02 червня 2026 року відповідно до експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія. Цей проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410.
Вказаною постановою затверджено також порядок реалізації проекту. Відповідно до пункту 5 цього порядку працівник може з власної ініціативи розірвати трудовий договір з роботодавцем шляхом подання заяви про розірвання трудового договору на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України на ім’я роботодавця.
З текстом постанови № 410 можна ознайомитися на вебсторінці Державної служби зайнятості за посиланням тут: https://surl.li/ooqlmb
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Чи може керівник юридичної особи припинити трудові відносини без відвідування її на території активних бойових дій?
Ні, не може.
Розтлумачимо це більш детально.
З 02 червня 2026 року розпочалася реалізація експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410.
Метою проекту є спрощення процедури розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Однак слід зазначити, що експеримент не поширюється на припинення трудових договорів із керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також особами, які займають виборні посади.
З кодифікованим текстом постанови № 410 можна ознайомитися на парламентській вебсторінці за посиланням тут: https://surl.li/jkkfxp
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
На який період надається державна підтримка в рамках проекту
«Точка опори»?
Нагадаємо, що питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори” регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року).
Порядком надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженим вказаною постановою, визначено, що допомога надається на строк до трьох календарних місяців з дати оформлення простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору.
Слід зазначити, що однією з умов надання підтримки є планування роботодавцем відновлення виробничої (господарської) діяльності шляхом відновлення роботи. Під таким відновленням мається на увазі процес здійснення роботодавцем організаційних, виробничих, технічних, управлінських та інших заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності у період простою та/або після його завершення. Заходами є дії, що вживаються роботодавцем для відновлення його господарської діяльності, а саме релокація роботодавця або його виробничих потужностей; відновлення обладнання, виробничих, складських або адміністративних приміщень; відновлення виробничого процесу та/або відновлення випуску продукції (товарів, робіт, послуг).
Надання допомоги може бути продовжено на строк до шести календарних місяців, але не більш як до дня припинення або скасування воєнного стану, за умови затвердження роботодавцем плану заходів щодо відновлення господарської діяльності та здійснення відповідно до плану одного або кількох заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.
Ознайомитись з іншою інформацією щодо цієї державної допомоги можна на вебсторінці Державної служби зайнятості, за посиланням тут: https://surl.li/wbguif
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
В якому розмірі надається роботодавцям державна підтримка в рамках проекту «Точка опори»?
Питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року).
Порядком надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженим вказаною постановою, визначено, що допомога розраховується як різниця між нарахованою середньомісячною заробітною платою працівника за шість календарних місяців, що передують простою, та оплати часу простою відповідно до законодавства. Розмір допомоги не може бути більше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання допомоги.
У разі призупинення дії трудового договору та невиплати роботодавцем працівнику заробітної плати, інших гарантійних та компенсаційних виплат (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору) допомога надається у розмірі нарахованої середньомісячної заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують даті прийняття рішення щодо призупинення дії трудового договору (не більше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання такої допомоги).
Під час розрахунку допомоги враховується розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований на таку допомогу.
Ознайомитись з іншою інформацією щодо цього різновиду державної допомоги можна на вебсторінці Мінекономіки, за посиланням тут: https://surl.li/lizibt
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
В яких випадках роботодавцям надається державна підтримка в рамках проекту «Точка опори»?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року) запроваджено на період воєнного стану надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори».
Порядком надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженим вказаною постановою, визначено, що право роботодавця на отримання допомоги виникає у разі встановлення факту пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, що сталися після 1 січня 2026 року.
Допомога надається у разі якщо роботодавець оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності з причин пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Ознайомитись з текстом постанови № 449 можна на урядовій вебсторінці, за посиланням тут: https://surl.li/wqrrln
Ознайомитись із додатковими матеріалами цієї тематики можна на Фейсбук-сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Чи бере Державна служба зайнятості участь у реалізації державних програм підтримки ветеранського підприємництва?
Так, беззаперечно бере.
Зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 червня 2026 року № 549-р затверджено Державну цільову програму з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки (далі – Програма). Метою Програми є формування та реалізація комплексної державної політики, яка визнає ветеранів війни стратегічно важливою складовою людського капіталу та інтегрує їх у національну економіку. Очікуваними результатами виконання Програми є сприяння ефективній реінтеграції ветеранів війни після звільнення з військової служби та їх поверненню до цивільного життя в територіальних громадах, що сприятиме розвитку національної економіки та зміцненню міжнародного іміджу України.
Додатком до Програми є Завдання і заходи виконання Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки. Відповідно до цих завдань і заходів Державна служба зайнятості залучена, зокрема, до вирішення питань:
створення можливостей для ветеранів війни щодо набуття компетентностей з основ підприємництва та фінансової грамотності;
інформування ветеранів війни про доступні освітні програми через кар’єрних радників та цифрові сервіси;
висвітлення заходів, програм та можливостей для ветеранів війни у медіа та організація публічних заходів, які популяризують історії успіху ветеранів війни у сфері підприємництва.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 549-р можна в газеті “Урядовий кур’єр” від 12 червня 2026 року та на урядовому вебпорталі за посиланням тут: https://surl.li/byvyqn
Чи враховується при вирішенні питань професійної освіти ситуація на регіональному ринку праці?
Так, враховується.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1002 було затверджено Типове положення про регіональну раду професійної (професійно-технічної) освіти. Вказаним Типовим положенням було передбачено, що одним з основних завдань зазначеної ради є розроблення пропозицій щодо формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів і фахівців на основі аналізу інформації про стан ринку праці.
Урядовою постановою від 04 червня 2026 року № 712 (набрала чинності 11 червня 2026 року) затверджено Примірне положення про регіональну раду професійної освіти. Відповідно постанова № 1002 (та зміни до неї) визнана такою, що втратила чинність.
Вказаним Примірним положенням передбачено, що одним з основних завдань регіональної ради є надання пропозицій щодо розвитку системи професійної освіти області, забезпечення здобуття професійної освіти, професійних кваліфікацій з урахуванням аналітичної інформації про стан ринку праці та зайнятості населення, прогнозних показників розвитку регіонального ринку праці.
Ознайомитись з текстом постанови № 712 можна на урядовій вебсторінці за посиланням тут: https://surl.li/gglexn
Які зміни відбулися у законодавстві щодо суспільно корисних робіт?
Насамперед зазначимо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 р.) запроваджено надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори” (на період воєнного стану).
Цією ж урядовою постановою внесено зміни до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753. Ці зміни стосуються категорій громадян, які можуть бути залучені до суспільно корисних робіт. Відтепер до них належать також особи, які отримують державну підтримку у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори”. Фінансування робіт, до яких залучені громадяни цієї категорії, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах коштів, передбачених у бюджеті цього Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.
Ознайомитись з іншою інформацією щодо суспільно корисних робіт можна на вебсторінці Державного центру зайнятості, за посиланням тут : https://surl.li/rdkkco
Чи враховується інформація центрів зайнятості про затребувані на ринку праці професії під час професійної адаптації ветеранів?
Так, враховується.
Насамперед зазначимо, що під питанням професійної адаптації ветеранів маються на увазі заходи, які здійснюється відповідно до Порядку та умов забезпечення соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 432 (далі – Порядок).
Пунктом 9 Порядку було передбачено, що центри зайнятості двічі на рік до 20 січня та 20 липня інформують структурні підрозділи, на які покладені функції з питань ветеранської політики, районних, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, про професії/спеціальності, що користуються попитом на ринку праці, з урахуванням можливостей працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначена інформація використовувалась вказаними місцевими органами під час розгляду питання визначення напряму професійного навчання осіб з метою сприяння подальшому їх працевлаштуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2026 року № 706 (набрала чинності 11 червня 2026 року) внесено зміни до вказаного Порядку. Зокрема, виключено пункт 9 Порядку.
Однак зазначене не свідчить про те, що інформація центрів зайнятості не буде використовуватися.
Оновленою нормою пункту 8 Порядку визначено, що однією з умов забезпечення професійної адаптації є відповідність професій (видів занять) та/або професійних кваліфікацій, щодо яких здійснюватимуться заходи з професійної адаптації, потребам ринку праці, що підтверджується наданою центрами зайнятості інформацією про наявність відповідних вакансій. Така відповідність враховується при:
підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей, професійних кваліфікацій, зокрема отримання другого (магістерського) рівня вищої освіти на основі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та/або третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти на основі другого (магістерського) рівня вищої освіти;
наданні можливості для здобуття іншої професійної кваліфікації, спеціальності (спеціалізації) на основі здобутого раніше ступеня (рівня) освіти чи здобутої раніше професійної кваліфікації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2026 року № 706 доступна на урядовій вебсторінці за посиланням тут: https://surl.li/utuzkc
Чи можуть заходи професійної адаптації ветеранів стосуватись подальшої господарської діяльності з метою отримання прибутку?
Так, можуть.
Насамперед зазначимо, що питання професійної адаптації ветеранів регулюються Порядком та умовами забезпечення соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 432.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2026 року № 706 (набрала чинності 11 червня 2026 року) внесено зміни до вказаного Порядку. Ці зміни стосуються також додаткової можливості професійної адаптації шляхом здобуття професійних знань, умінь та навичок у сфері самостійної, ініціативної, господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Вартість заходів із такої професійної адаптації для однієї особи не може перевищувати десятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент подання відповідної заяви.
Умовою забезпечення такого різновиду професійної адаптації є те, що особа має бути зареєстрована фізичною особою-підприємцем або обов’язок особи зареєструватися фізичною особою-підприємцем.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2026 року № 706 доступна на урядовій вебсторінці за посиланням тут: https://surl.li/utuzkc
Чи можуть суб’єкти середнього підприємництва отримати мікрогрант?
Ні, не можуть.
Нагадаємо, що питання надання мікрогрантів регулюються Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що для його цілей суб’єктом господарювання (який може отримати мікрогрант) вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва.
Слід зазначити, що урядовою постановою від 15 травня 2026 року № 616 установлено, що приймання заяв на отримання мікрогранту здійснюється до 01 серпня 2026 року. Також визначено, що з 01 вересня 2026 року наберуть чинності зміни до постанови № 738 і почне діяти Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком передбачено надання відповідних грантів. Пунктом 4 цього нового Порядку визначено, що отримувачами грантів можуть бути суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям суб’єктів малого та середнього підприємництва.
Тож, з 01 вересня 2026 року, суб’єкти середнього підприємництва зможуть подавати заяви на отримання гранту для масштабування власної справи.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2026 року № 616 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/dmrwos
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки підприємництва?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (із змінами) затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Урядовою постановою від 01 квітня 2026 року № 472 (набрала чинності 11 квітня 2026 року) затверджено Порядок надання менторської підтримки молодим підприємцям. Цей Порядок передбачає вжиття низки заходів щодо навчання молодих підприємців основам ведення бізнесу та отримання ними відповідних сертифікатів.
Також постановою № 472 внесені зміни до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Враховуючи можливість набуття молодими підприємцями потрібних знань в процесі програми менторської підтримки, регіональні центри зайнятості не проводитимуть особисту співбесіду з такими отримувачами віком від 18 до 25 років. Для молодих підприємців співбесіда буде вважається такою, що пройшла успішно.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 доступна на вебпорталі Державного центру зайнятості, посилання тут: https://surl.li/kyhfba
На яких умовах будуть діяти програми підтримки бізнесу з початку осені?
Нагадаємо, що питання підтримки бізнесу регулюються, серед іншого, постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу”. Нею, зокрема, затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та Порядок надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.
Урядовою постановою від 15 травня 2026 року № 616 установлено, що приймання заяв на отримання мікрогранту та ветеранського гранту здійснюється до 01 серпня 2026 року. Але вищевказані порядки не втрачають чинності і будуть діяти у частині контролю виконання відповідних грантових програм.
Також з 01 вересня 2026 року набудуть чинності зміни до постанови № 738 і почне діяти Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком передбачено надання грантів, які поєднують у собі мікрогранти та ветеранські гранти. Саме на умовах цього Порядку з 01 вересня 2026 року діятимуть програми підтримки бізнесу.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2026 року № 616 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/przpgv
Чи передбачається додаткова підтримка незайнятих осіб для підвищення їх економічного добробуту?
Так, передбачається.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1382 погоджено реалізацію протягом двох років експериментального проєкту щодо проактивної підтримки незайнятих осіб для підвищення їх економічного добробуту (далі – проєкт). Також цією ж постановою затверджено порядок реалізації проєкту.
Слід зазначити, що під проактивною підтримкою мається на увазі комплекс заходів, спрямованих на повернення на ринок праці незайнятої особи до її звернення до Державної служби зайнятості з метою підвищення її економічного добробуту та уникнення потрапляння в складні життєві обставини. У рамках проєкту під незайнятими особами маються на увазі особи віком 18-60 років, про яких протягом 60 календарних днів після їх звільнення відсутні дані про працевлаштування та/або сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1382 доступна на вебпорталі Державної служби зайнятості, посиланням тут: https://surl.li/evmqkm
Чи дійсно програма підтримки власної справи в подальшому буде регулюватися двома різними порядками?
Так, дійсно з 01 вересня 2026 року програма підтримки власної справи регулюватиметься двома порядками.
Перше – чинним буде залишатися Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.
Друге – із вказаної дати набере чинності Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком постанову № 738 доповнено урядовою постановою від 15 травня 2026 року № 616.
Однак слід зазначити, що приймання заяв на отримання мікрогрантів здійснюється до 01 серпня 2026 року. Після зазначеної дати Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу залишатиметься чинним для реалізації наданих відповідно до нього мікрогрантів.
З 01 вересня 2026 року має розпочатися приймання заяв на отримання грантів згідно з Порядком надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Тобто з 01 вересня 2026 року можна буде отримувати гранти тільки відповідно до цього Порядку.
Кодифікований текст постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 доступний на парламентському вебпорталі за посиланням https://surl.lu/ddbwej
Які перспективи подальшої реалізації державної програми з надання мікрогрантів?
І так, і ні.
Перш за все зазначимо, що наразі Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.
Урядовою постановою від 15 травня 2026 року № 616 (частина постанови набрала чинності 16 травня 2026 року) внесено зміни до постанови № 738. Установлено, що приймання заяв на отримання мікрогранту здійснюється до 01 серпня 2026 року.
Однак грантова підтримка бізнесу на цьому не закінчується. З 01 вересня 2026 року наберуть чинності зміни до постанови № 738 і почне діяти Порядок надання грантів на започаткування або масштабування власної справи. Цим Порядком передбачено надання відповідних грантів.
Тож дійсно з 01 серпня 2026 року заяви на отримання мікрогрантів не прийматимуться, але з 01 вересня поточного року розпочне діяти нова програма підтримки бізнесу.
Постанова Кабінету Міністрів України № 616 доступна на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/icvnao
Чи може працівник припинити трудові відносини без відвідування роботодавця на території активних бойових дій?
На початку зазначимо, що раніше діяли тільки положення законодавства, які визначають процедуру такого припинення трудових відносин з роботодавцем з метою подальшої реєстрації особи, яка шукає роботу, в центрі зайнятості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 запроваджується реалізація експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія (далі – проект).
Правові норми проекту регламентуються відповідним порядком. Координатором проекту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Учасниками проекту є Міністерство оборони України, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, працівник.
Метою проекту є спрощення процедури розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Зазначена постанова опублікована 07 квітня 2026 року і мала набрати чинності через 3 місяці з цієї дати. Однак урядовою постановою від 30 травня 2026 року № 690 (набрала чинності 02 червня 2026 року) внесено зміни до вищевказаної постанови № 410 – постанова № 410 набирає чинності одночасно з постановою № 690.
Тож з 02 червня поточного року розпочинається реалізація проекту, який надає працівникам можливість розривати трудовий договір не тільки з метою подальшої реєстрації в центрі зайнятості.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2026 року № 690 доступна на урядовій вебсторінці за посиланням: https://surl.li/iitzjw
Чи узгоджується підприємством оборонно-промислового комплексу кандидатура особи на отримання гранту?
Зазначимо, що запитання стосується експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).
Учасниками експериментального проекту є, серед іншого:
роботодавці оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки;
особи, які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки (потенційні працівники);
працівники юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.
Для участі в проекті роботодавці звертаються до центру зайнятості із заявою. Кандидатури отримувачів гранту з числа працівників роботодавця обираються таким роботодавцем самостійно відповідно до його потреб у працівниках за відповідними професійними кваліфікаціями.
У разі якщо учасником проекту має намір стати потенційний працівник, то він направляється до роботодавця філією регіонального центру зайнятості для узгодження кандидатури. Таке узгодження відбувається шляхом подання письмового повідомлення.
Інформація щодо постанови № 452 доступна тут https://surl.li/bvrnbd
Хто може бути отримувачем гранту в рамках проекту підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу?
Нагадаємо, що під проектом мається на увазі експериментальний проект щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).
Учасниками експериментального проекту є, серед іншого:
особи, які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки (потенційні працівники);
працівники юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.
Порядком, що регламентує реалізацію проекту, визначено, що отримувачем гранту є громадянин України, який є застрахованою особою на момент звернення, не працює за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або має статус зареєстрованого безробітного, потенційний працівник юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки, або працівник таких юридичних осіб.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості за посиланням: https://surl.li/cwpzvi
В якому розмірі надаватиметься державна підтримка для підприємств оборонно-промислового комплексу в 2026 році?
Насамперед зазначимо, що в запитанні йде мова про підтримку, яка надаватиметься відповідно до експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).
Вказаною постановою затверджено порядок реалізації проекту. Відповідно до нього державна підтримка надається у формі гранту для працівників (потенційних працівників) або компенсації для роботодавців.
У 2026 році розмір державної підтримки визначається у розмірі фактичної вартості освітньої послуги для формальної освіти або сумарної вартості неформального професійного навчання та подальшої оцінки результатів навчання у кваліфікаційному центрі і не може перевищувати:
у разі здобуття, підтвердження або присвоєння повної професійної кваліфікації – 30 000 гривень;
у разі здобуття, підтвердження або присвоєння часткової професійної кваліфікації – 15 000 гривень.
Розмір компенсації дорівнює сумі фактичних витрат, але не може перевищувати:
30 000 гривень – на здобуття повної професійної кваліфікації;
15 000 гривень – на здобуття часткової професійної кваліфікації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 доступна на урядовій вебсторінці за посиланням https://surli.cc/glevwx
Що розуміється під грантом у рамках проекту підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу?
Нагадаємо, що під проектом підтримки мається на увазі експериментальний проект щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).
Однією з форм державної підтримки є грант для працівників (потенційних працівників) - особам, які не працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки або працевлаштовані в таких юридичних осіб. Грантом є державна допомога за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що надається одноразово для повної або часткової оплати вартості формального/неформального професійного навчання та/або послуг з присвоєння чи підтвердження професійної кваліфікації у кваліфікаційних центрах з метою подальшого працевлаштування або професійного розвитку працівників у юридичних особах оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 доступна на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://surl.li/wpezcn
У якій формі надаватиметься державна підтримка для підприємств оборонно-промислового комплексу?
Насамперед зазначимо, що в запитанні йде мова про підтримку, яка надаватиметься відповідно до експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).
Вказаною урядовою постановою затверджено порядок реалізації проекту. Передбачено, що державна підтримка надається у формі:
гранту для працівників або потенційних працівників;
компенсації для роботодавців.
Грантом для працівників (потенційних працівників) є грант особам, які не працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки або працевлаштовані в таких юридичних осіб.
Компенсацією для роботодавців є компенсація витрат роботодавців оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки на професійний розвиток працівників.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 на вебсторінці Державного центру зайнятості, за посиланням тут: https://surl.li/ujfayp
Яку допомогу можуть надати у центрі зайнятості суб’єктам господарювання, які будують овочесховища/фруктосховища?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» запроваджено декілька програм підтримки підприємництва. Урядовою постановою від 21 січня 2026 року № 62 внесено зміни до вказаної постанови та затверджено Порядок надання грантів для будівництва овочесховищ/фруктосховищ (далі – Порядок). Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету, для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для будівництва овочесховищ/фруктосховищ.
Відповідно до Порядку, серед іншого, отримувач гранту зобов’язується створити робочі місця та працевлаштувати на них осіб.
Слід зазначити, що в центрах зайнятості грантери можуть отримати послуги з добору працівників для укомплектування робочих місць. Інформацію щодо такого добору можна отримати на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://dcz.gov.ua/employer
Також зазначаємо, що наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 26 березня 2026 року № 4384 (набрав чинності 01 травня 2026 року, посилання тут: https://surli.cc/zksvtb), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2026 року за № 593/45987, затверджено низку документів для реалізації Порядку.
Наказ № 4384 доступний на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://surli.cc/zksvtb
Чи має подаватися інформація до центру зайнятості при масовому вивільненні державних службовців?
Так, має.
Це передбачено статтею 50 Закону України «Про зайнятість населення» – роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати центрам зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
На відміну від загального строку подання такої інформації (не пізніше ніж за 2 місяці до вивільнення), інформація має подаватися не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення.
Інформація має подаватися за формою звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці».
Ознайомитися з іншою інформацією щодо форми звітності № 4-ПН можна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут https://surl.li/ghtqye
У які строки має бути подана до центру зайнятості роботодавцем форма звітності № 4-ПН?
Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено три випадки, коли роботодавцем має подаватися до центру зайнятості форма звітності № 4-ПН. Один з випадків – це заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Форма звітності № 4-ПН має бути подана не пізніше ніж за два місяці до вивільнення.
Вказаний строк співпадає зі строком попередження працівників про вивільнення, передбаченим статтею 49-2 Кодексу законів про працю України.
Ознайомитися з іншою інформацією щодо зазначеної звітності можна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут https://surl.li/calkbx
Які правові зміни відбулися з питань підтримки ветеранського підприємництва?
Нагадаємо, що 26 лютого 2026 року набрав чинності Закон України «Про ветеранське підприємництво». Ветеранським підприємництвом визнана самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність або незалежна професійна діяльність, що здійснюється суб’єктами ветеранського підприємництва з метою досягнення економічних і соціальних результатів, у тому числі одержання прибутку. Порядок набуття, позбавлення, припинення та поновлення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва було затверджено постановою Кабінету Міністрів України постановою від 11 лютого 2026 № 199 (набрала чинності теж 26 лютого 2026 року).
Слід зазначити, що урядовою постановою від 22 квітня 2026 року № 531 (набрала чинності 30 квітня 2026 року) вищевказаний Порядок було викладено в новій редакції.
Ознайомитись з текстом постанови № 509 можна на урядовому вебпорталі за посиланням
Також звертаємо увагу, що питаннями підтримки ветеранського підприємництва опікується і Державна служба зайнятості. З інформацією щодо такої підтримки є можливість ознайомитися на вебсторінці служби.
Чи вживаються заходи щодо стягнення раніше не сплачених страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?
Так, вживаються.
Насамперед зазначимо, що в запитанні йде мова про сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які підлягали сплаті до 01 січня 2011 року. Незважаючи на такий значний проміжок часу, все ще є деякі роботодавці, які не сплатили вказані внески. Органи Державної служби зайнятості уповноважені на проведення відповідної перевірочної роботи. Це передбачено перехідними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Зазначимо, що центри зайнятості наділені також іншими контрольними функціями. При цьому, відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Щодо останнього із вказаних Законів слід зазначити, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Цей Закон набрав чинності 24 квітня 2026 р. (дня, наступного за днем його опублікування) та вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Серед іншого, Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також вносяться зміни до низки нормативно-правових актів. Зміни стосуються і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» – але норма статті 17 його по суті не змінюється.
Ознайомитися з текстом Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX можна на парламентській вебсторінці за посиланням https://surl.li/uysrjo
Чи передбачається вжиття заходів з гармонізації національної та європейської системи зайнятості?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі - Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є гармонізація системи зайнятості та охорони праці з acquis ЄС з метою інтеграції України до ринку праці Європейського Союзу.
Серед іншого, важливим елементом реалізації зазначеної стратегічної цілі є підготовка України до участі в європейських мережах і заходах, що стосуються зайнятості, зокрема в Європейській мережі служб зайнятості (EURES), Європейському органі праці (ELA) та Мережі державних служб зайнятості Європейського Союзу (EU PES Network). Зазначене дасть можливість поліпшити мобільність працівників, забезпечити обмін інформацією про вакансії та умови праці, а також підвищити ефективність послуг системи державних установ у сфері зайнятості населення.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/tqchvy
Примітка. Acquis ЄС це повна сукупність правових актів, спільних цінностей, принципів та політик ЄС, які зобов'язані прийняти та впровадити країни-кандидати для вступу в ЄС.
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки підприємництва?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (із змінами) затверджено низку порядків, які регулюють питання підтримки підприємництва.
Урядовою постановою від 22 квітня 2026 року № 503 (набрала чинності 24 квітня 2026 року) внесено зміни до вищевказаної постанови № 738. Ці зміни стосуються:
Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу;
Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства;
Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства;
Порядку надання грантів для будівництва овочесховищ/ фруктосховищ.
Вищевказана урядова постанова № 503 за посиланням: https://surl.li/frmsqp
Чи може роботодавець укомплектувати робоче місце за сприяння центру зайнятості для працевлаштування особи з інвалідністю з порушенням зору?
Так, може.
Нагадаємо, що для укомплектування робочого місця роботодавець подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затверджену наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22. В цій формі зазначається, окрім іншого, інформація про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Щодо осіб з інвалідністю з порушенням зору слід окремо зазначити, що до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується одна працевлаштована особа з інвалідністю у розрахунку за двох штатних працівників (два робочих місця нормативу) за умови, що така особа є особою з інвалідністю першої групи (незалежно від причин її встановлення) або другої групи з порушенням зору за наявності певної хвороби. Процедурні питання такого зарахування та перелік хвороб визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 490 (постанова набрала чинності 16 квітня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року).
Акцентуємо увагу, що в додатку “Відомості про вакансію(ї)” до вищевказаної форми звітності може зазначатися інформація про доступність робочого місця для особи з інвалідністю. Зокрема, зазначається інформація про наявність зовнішніх сходів з пандусом, паркувального місця для автомобіля особи з інвалідністю, санітарно-гігієнічного приміщення, розрахованого для осіб з інвалідністю. Зазначення такої інформації дозволяє працівникам центрів зайнятості інформувати осіб з інвалідністю, які шукають роботу, про інклюзивність будівель, що має підвищувати оперативність укомплектування робочих місць.
Одночасно звертаємо увагу роботодавців, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю I або II групи вони мають можливість отримати компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць. Більш детально про це на вебсторінці Державної служби зайнятості: https://surl.li/yzrmmo
Чи може роботодавець укомплектувати робоче місце за сприяння центру зайнятості для працевлаштування особи з інвалідністю першої групи?
Так, може.
Для укомплектування робочого місця роботодавець подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затверджену наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 р. № 827-22. В цій формі зазначається, окрім іншого, інформація про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Щодо осіб з інвалідністю першої групи слід окремо зазначити, що до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується одна працевлаштована особа з інвалідністю у розрахунку за двох штатних працівників (два робочих місця нормативу) за умови, що така особа є особою з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення.
Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 490. Постанова набрала чинності 16 квітня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року.
Постанова Кабінету Міністрів від 1 квітня 2026 року № 490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за посиланням: https://surl.li/rrptnq
У яких випадках роботодавцям надається державна підтримка в рамках проєкту «Точка опори»?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року) запроваджено на період воєнного стану надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори».
Порядком надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженим вказаною постановою, визначено, що право роботодавця на отримання допомоги виникає у разі встановлення факту пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, що сталися після 1 січня 2026 року.
Для підтвердження вказаного факту роботодавець подає акт обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів та/або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, внаслідок якого було знищено або пошкоджено відповідне майно роботодавця.
Допомога надається у разі, якщо роботодавець оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності з причин пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Ознайомитись текстом постанови № 449 можна на вебсторінці Державної служби зайнятості за посиланням https://surl.lt/tiehpy
У яких випадках роботодавцям надається державна підтримка в рамках проєкту «Точка опори»?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року) запроваджено на період воєнного стану надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори».
Порядком надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженим вказаною постановою, визначено, що право роботодавця на отримання допомоги виникає у разі встановлення факту пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, що сталися після 1 січня 2026 року.
Для підтвердження вказаного факту роботодавець подає акт обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів та/або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, внаслідок якого було знищено або пошкоджено відповідне майно роботодавця.
Допомога надається у разі, якщо роботодавець оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності з причин пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Ознайомитись текстом постанови № 449 можна на вебсторінці Державної служби зайнятості за посиланням https://surl.lt/tiehpy
Яким чином роботодавець може долучитися до участі в проекті «Досвід має значення»?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 420 (набрала чинності 10 квітня 2026 р.) затверджено Порядок здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку “Досвід має значення”.
Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку для участі в проекті роботодавець заповнює в електронній формі заявку, розміщену на офіційному веб-сайті Державного центру зайнятості, в якій зазначаються:
ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців (далі - ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
повне найменування юридичної особи/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) ФОП;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця;
місцезнаходження юридичної особи/ФОП;
місце провадження господарської діяльності юридичної особи/ФОП (у разі, коли місце провадження господарської діяльності юридичної особи/ФОП збігається з місцезнаходженням юридичної особи/місцем проживання ФОП відповідно, проставляється відповідна позначка та не зазначається поштова адреса);
адреса офіційної сторінки в Інтернеті, адреса електронної пошти, контактний номер (номери) телефону (телефонів) (за наявності);
інформація про контактну особу роботодавця, що відповідає за підбір персоналу, для здійснення фахівцем регіонального центру зайнятості консультацій з питань поданої інформації (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактний номер (номери) телефону (телефонів), адреса електронної пошти);
потреба у працівниках за відповідними професійними кваліфікаціями;
опис робочого місця (у разі потреби);
інші вимоги до кандидатів, що не суперечать законодавству (у разі потреби).
Ознайомитись з інформацією про інші нові урядові рішення у сфері зайнятості можна на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.lu/zwdfzz .
Чи передбачаються додаткові заходи щодо добору роботодавцями претендентів на роботу?
Так, передбачаються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 420 (набрала чинності 10 квітня 2026 р.) затверджено Порядок здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід має значення» (далі - Порядок).
Порядок визначає механізм здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку (віком від 50 років). Здійснення заходів щодо нього передбачає формування у цих осіб навичок ефективного самопрезентування на ринку праці та підвищення рівня ключових і професійних компетентностей таких осіб.
Відповідно до норм Порядку роботодавці отримують додаткову можливість підбирати собі працівників шляхом проведення коротких співбесід та набуття особами практичних навичок. Під таким набуттям мається на увазі безпосередня участь особи у виробничій діяльності підприємства протягом 10 робочих днів з метою валідації практичних навичок та оцінки професійної придатності.
Ознайомитись з повним текстом постанови № 420 можна на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.li/mgtjqk .
Що мається на увазі під короткою співбесідою в рамках проекту «Досвід має значення»?
Насамперед нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 420 (набрала чинності 10 квітня 2026 р.) затверджено Порядок здійснення заходів щодо сприяння працевлаштуванню осіб дорослого віку «Досвід має значення». Одним із шляхів його реалізації є забезпечення проведення коротких співбесід з роботодавцем.
Слід зазначити, що під такою співбесідою мається на увазі спілкування шукача роботи з роботодавцем з метою оперативного оцінювання відповідності такого шукача кваліфікаційним вимогам, перевірки ключових компетентностей. Орієнтовна тривалість співбесіди може складати до 15 хвилин.
Для реалізації зазначеного Порядку регіональні центри зайнятості:
здійснюють взаємодію з роботодавцем щодо виявлення вакантних посад (робочих місць);
формують базу даних про вакансії у відповідному регіоні;
проводять підбір кандидатур з числа осіб дорослого віку, які відповідають кадровим потребам роботодавця;
організовують навчання шукачів роботи ключовим компетентностям строком до трьох місяців;
проводять кар’єрні консультації;
забезпечують проведення коротких співбесід;
організовують процес набуття особами дорослого віку практичних навичок на підприємствах протягом 10 робочих днів.
Ознайомитись з інформацією про інші рішення для формування нової політики зайнятості можна на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.lu/tfczgq
Чи передбачається державна підтримка роботодавців під час простою у період воєнного стану?
Так, передбачається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 449 (набрала чинності 8 квітня 2026 року) установлено, що на період воєнного стану запроваджується надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори”.
Зазначеною постановою затверджено Порядок надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори”. Також доручено Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України разом з Міністерством цифрової трансформації України та за участю Державного центру зайнятості забезпечити протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою реалізацію технічної можливості подання роботодавцями засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяви про отримання державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору.
Вказаний Порядок визначає умови та механізм надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору “Точка опори” за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Допомога надається у формі відшкодування роботодавцям частини витрат на оплату праці працівника у період простою або призупинення з працівником дії трудового договору, а також сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суму такої допомоги.
Ознайомитись з іншою інформацією щодо урядової постанови № 449 можна на вебсторінці Державного центру зайнятості за посиланням https://surl.li/bxzmpv
Чи може працівник припинити трудові відносини без відвідування роботодавця на території активних бойових дій?
На початку зазначимо, що наразі діють положення законодавства, які визначають процедуру такого припинення трудових відносин з роботодавцем з метою подальшої реєстрації особи як шукача роботи в центрі зайнятості.
У той же час інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 запроваджується реалізація експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія (далі – проект).
Правові норми проекту регламентуються відповідним порядком. Координатором проекту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Учасниками проекту є Міністерство оборони України, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, працівник.
Метою проекту є спрощення процедури розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Зазначена постанова опублікована 07 квітня 2026 року і набере чинності через 3 місяці з цієї дати. Тож невдовзі працівники будуть мати можливість розривати трудовий договір не тільки з метою подальшої реєстрації в центрі зайнятості.
Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія» за посиланням: https://surl.li/kgkxyi
Чи передбачаються під час дії воєнного стану заходи із підтримки підприємництва?
Так, передбачаються.
Такі заходи здійснюються відповідно до низки урядових рішень. Одним із них є розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р. Цим розпорядженням схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі – Стратегія).
Зазначимо, що метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей визначено, що для розвитку попиту на робочу силу та створення сприятливих умов для зайнятості населення передбачається надання підтримки розвитку підприємництва, зокрема ветеранського, молодіжного, жіночого, соціального та сімейного, самозайнятості. З цією метою необхідно здійснити дерегуляцію підприємництва, надавати системні консультації, практичну допомогу в запуску бізнесу, масштабування грантових програм, менторський супровід, пільгові кредити, наставництво, залучення інвестицій, спрямованих на створення робочих місць і розвиток виробничого потенціалу з урахуванням потреб ринку праці та регіональної специфіки.
У результаті реалізації вказаного передбачається забезпечити, серед іншого, створення сприятливих умов для зайнятості населення шляхом розвитку підприємництва, у тому числі жіночого.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/yvcvaf .
Чи передбачається активізація діяльності громад у реалізації політики зайнятості під час дії воєнного стану?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі – Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є зміцнення інституційної спроможності ринку праці.
Зміцнення такої спроможності є основною умовою ефективної реалізації політики зайнятості та забезпечення конкурентоспроможності економіки, що сприятиме модернізації державних інституцій, що працюють у сфері праці та зайнятості, впровадженню сучасних управлінських підходів, цифрових рішень і сервісної моделі взаємодії з громадянами та бізнесом. Ключовим напрямом інституційних змін є надання безробітним, економічно неактивним особам, особам з підвищеними бар’єрами доступу до ринку праці ефективної, своєчасної, скоординованої та індивідуалізованої допомоги, що поєднує підтримку пошуку роботи, доступ до навчання, підвищення і зміну кваліфікації та інші сервіси. Разом із створенням Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій” такі зміни спростять доступ до ринку праці, дозволять швидше та продуктивніше здійснювати інформаційний обмін щодо послуг між інституціями, персоналізувати надання підтримки та відстежувати результати на рівні конкретної особи за регіоном.
Передбачається посилення ролі територіальних громад у реалізації політики зайнятості шляхом запровадження локальної аналітики ринку праці та розвитку партнерств зайнятості між органами влади, роботодавцями, закладами освіти та соціальними партнерами, оскільки на рівні територіальних громад найкраще видно реальні потреби місцевих ринків праці, дисбаланси у кваліфікаціях та потенціал для розвитку людського капіталу.
Для реалізації вищевказаної стратегічної цілі необхідно, серед іншого, забезпечити активізацію територіальних громад під час реалізації політики зайнятості шляхом запровадження локальної аналітики та партнерства зайнятості із залученням територіальних громад до прогнозування потреби у кадрах для соціально-економічного розвитку регіонів.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі.
Чи передбачається вжиття заходів з легалізації ринку праці під час дії воєнного стану?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі - Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є стимулювання формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці.
Метою реалізації цієї стратегічної цілі є створення сучасної системи трудових відносин, що забезпечує перевагу формальної зайнятості, справедливу і своєчасну оплату праці та належний соціальний захист. Це передбачає узгодження нормативно-правової бази, інституційної спроможності з інструментами державної політики з європейськими стандартами у сфері оплати праці з урахуванням принципу збалансованості бюджетної системи України.
Реалізація зазначеної стратегічної цілі сприятиме зростанню частки формальної зайнятості (особливо в секторах підвищеного ризику, таких як домашня праця, сільське господарство, сезонні роботи, тимчасове розміщення та організація харчування, охоронна діяльність, ремонт автотранспортних засобів, будівництво, торгівля), скороченню масштабів використання праці без оформлення трудових відносин, підвищенню якості трудового життя, збільшенню доходів бюджетів і пенсійної системи.
У результаті реалізації стратегічної цілі 4 передбачається забезпечити, у тому числі, правове регулювання платформної зайнятості та легалізацію зайнятості, в тому числі легалізацію зайнятості у секторах із підвищеним рівнем неформальної праці.
Ознайомитись із текстом розпорядження № 92-р можна на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/cqtxxn
Чи передбачається вжиття заходів щодо покращення ринку праці під час дії воєнного стану?
Так, передбачається.
Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 214-р затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року (далі – Національний план) та план заходів з його виконання.
Реалізація Національного плану здійснюватиметься через виконання заходів відповідно до сформульованих стратегічних і оперативних цілей. Однією зі стратегічних цілей є ціль 3 «Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів» та оперативна її ціль 1 «Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу». У свою чергу одним із завдань цієї оперативної цілі є покращення функціонування ринку праці.
Планом заходів з виконання Національного плану визначено низку завдань у сфері зайнятості. Серед них:
розширення програм професійної переорієнтації для жінок і чоловіків з орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво, сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо);
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості;
проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для жінок у сільських територіальних громадах.
Також передбачається стимулювання професійного розвитку та зайнятості в протимінній діяльності, зокрема жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів війни.
Ознайомитися з текстом розпорядження № 214-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 20 березня 2026 року на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/ghbmeq
Чи гарантується захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості особам, які належать до ромської національної меншини?
Так, гарантується.
Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення, у тому числі залежно від етнічного походження. Відповідно і особам, які належать до ромської національної меншини, також гарантується відповідний захист.
Такий захист реалізується через низку заходів. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 березня 2026 року № 231-р затверджено операційний план заходів на 2026–2028 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. Цей план, серед іншого, містить заходи щодо протидії дискримінації. Передбачено забезпечення дотримання положень щодо заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за етнічною та расовою ознакою працівниками органів державної влади, місцевого самоврядування, працівниками соціальних служб, центрів надання адміністративних послуг.
Принагідно слід зазначити, що вказаний операційний план містить і ціль 6 «Забезпечення працевлаштування і підвищення рівня зайнятості осіб, які належать до ромської національної меншини». Детально ознайомитись із заходами цієї цілі та в цілому з текстом розпорядження № 231-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 19 березня 2026 р. та на урядовій вебсторінці за посиланням https://surl.li/kjfeid
Чи передбачається вжиття заходів з цифрової трансформації ринку праці?
Так, передбачається.
Насамперед зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі – Стратегія). Метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці. Реалізація Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є забезпечення своєчасного задоволення попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці.
Для подолання наявних дисбалансів (міграції, регіональні відмінності, розриву між попитом і пропозицією на ринку праці), забезпечення спрощення доступу до ринку праці держава розгортає Єдину інформаційно-аналітичну систему “Обрій” як єдину інтегровану цифрову інфраструктуру ринку праці, охорони та гігієни праці для громадян і бізнесу. Зазначена система має об’єднати агреговані вакансії та резюме, модуль добору за компетентностями, e-послуги найму (включно із забезпеченням можливості укладення та автоматичної реєстрації електронних договорів), кар’єрне консультування з використанням технологій штучного інтелекту, сервіс навчанням (підвищення кваліфікації, перенавчання), інтеграції з публічними електронними реєстрами і системами (в тому числі системою державних установ у сфері зайнятості населення і закладами освіти) тощо. Це дозволить подолати інформаційний розрив, пришвидшити заповнення вакансій і підвищити результативність працевлаштування.
У результаті реалізації вищевказаної стратегічної цілі передбачається забезпечити створення та впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій”, яка забезпечить виконання функцій Державного центру зайнятості, Держпраці, включаючи ті, що пов’язані з євроінтеграційними зобов’язаннями, а також оприлюднення інформації про зайнятість населення у формі відкритих даних.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р «Про схвалення Стратегії зайнятості населення України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026 – 2028 роках» тут: https://surl.lt/akngtm.
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки виробництв переробної промисловості?
На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739. Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Слід зазначити, що Урядом постійно вживаються заходи щодо удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 253 (набрала чинності 27 лютого 2026 року) внесено зміни до вищевказаного Порядку. Ознайомитися з інформацією про зазначені зміни можна на урядовій вебсторінці: https://surli.cc/ksxnxs .
Чи можуть працювати іноземні студенти під час навчання?
Так, можуть.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи, визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.
Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі студентів, на український ринок праці для закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх резервів.
З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості за посиланням: https://surl.li/dqarbo .
Чи враховуватиметься інформація про стан ринку праці при формуванні мережі закладів професійної освіти?
Так, враховуватиметься.
Зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026 року № 216-р затверджено методичні рекомендації щодо формування мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти. Ці рекомендації розроблені з метою забезпечення єдиного підходу до розроблення регіональних планів формування мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти.
Для підготовки вказаних регіональних планів можуть утворюватися робочі групи при обласних держадміністраціях. Передбачено, що у робочій групі утворюються підгрупи на рівні районів областей. Підгрупи утворюються з метою збору, аналізу інформації, проведення консультацій із заінтересованими сторонами та підготовки пропозицій щодо формування мережі закладів професійної та фахової передвищої освіти, що розташовані на території відповідного району. До складу підгрупи на рівні району можуть входити, у тому числі, представники регіонального центру зайнятості.
Під час підготовки пропозицій до проєкту регіонального плану підгрупа на рівні району враховуватиме, зокрема, потреби у спеціалістах та фахівцях на регіональному та/або національному ринку праці. Враховуватиметься також інформація щодо аналізу потреб ринку праці у спеціалістах та фахівцях на рівні району.
Ознайомитись з текстом розпорядження № 216-р можна в газеті “Урядовий кур’єр” від 12 березня 2026 року на урядовому вебпорталі: https://surl.li/cxqlzc .
Чи передбачається законодавством надання грантів на професійний розвиток?
Так, передбачається.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1403 затверджено Порядок надання грантів на професійний розвиток під час реалізації експериментального проекту щодо оптимізації та цифровізації соціальних послуг у сфері зайнятості населення. Грантом на професійний розвиток є державна допомога за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що надається для повної або часткової оплати навчання у надавача освітніх послуг за професією, яка включена до переліку пріоритетних професій (перелік є додатком до вказаного Порядку), або для оплати послуг з присвоєння/підтвердження повної та/або часткової професійної кваліфікації.
Урядовою постановою від 7 січня 2026 року № 41 (набрала чинності 21 січня 2026 року) внесено зміни до вищезазначеного Порядку. Після змін він має назву – Порядок надання грантів на професійний розвиток під час реалізації експериментального проекту щодо оптимізації та цифровізації процесів та послуг у сфері праці та зайнятості населення. Зміни стосуються також питань доступу до інформації в системі “Обрій” – доступ має відбуватися не буквально через електронний кабінет користувача, а в цілому засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Постанова від 7 січня 2026 року № 41 «Про реалізацію експериментального проекту щодо працевлаштування та оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій”» тут: https://surl.li/ffyhne .
Чи гарантується захист від проявів дискримінації залежно від статі у сфері зайнятості населення?
Так, гарантується.
Статтею 11 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення, у тому числі, залежно від статі.
Принагідно слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2026 року № 226 (набрала чинності 20 лютого 2026 року) затверджено Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі. Порядок визначає механізм реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань в органах державної влади, військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, силах цивільного захисту, в оборонно-промисловому комплексі, діяльність яких спрямована на захист національних інтересів, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.
Для розгляду відповідних звернень у вказаних органах і реагування на них за рішенням керівників цих органів утворюються постійні комісії з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2026 року № 226 «Про затвердження Порядку реагування на випадки дискримінації за ознакою статі» тут: https://surl.li/tvrbcw
Чи можливе залучення іноземних робітничих кадрів на український ринок праці?
Так, можливе.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” здійснюється захист внутрішнього ринку праці шляхом регулювання залучення до роботи іноземних працівників. Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземні наймані працівники. Ці працівники можуть працювати і за робітничими професіями.
Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі робітничих кадрів, на український ринок праці для закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх резервів.
З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості: https://surl.li/uqtlic .
Чи змінено перелік видів діяльності, щодо яких надається грошова допомога для забезпечення енергонезалежності?
Так, змінено.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що однією з вимог, за умови дотримання якої надається грошова допомога, є провадження станом на 26 січня 2026 року діяльності, основний вид якої відповідає одному з видів економічної діяльності, перелік яких зазначено у додатку до цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2026 року № 312 (набрала чинності 13 березня 2026 року) внесено зміни до двох вищевказаних урядових рішень. Цими змінами, зокрема, зазначений перелік викладено у новій редакції. Він доповнений 5 новими напрямками, зокрема роздрібною торгівлею залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.52). Також збільшено кількість видів діяльності у сфері харчового виробництва – доповнено переробленням молока та виробництвом молочних продуктів (КВЕД 10.51), виробництвом какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (КВЕД 10.82)
З іншою інформацією щодо постанови № 312 можна ознайомитися на урядовому вебпорталі: https://surl.lt/ntnmjs .
Чи змінено кінцевий строк подання заяв для отримання допомоги щодо забезпечення енергонезалежності малого бізнесу?
Так, змінено.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Постановою № 111 було визначено, що останнім днем подання заяв для отримання відповідної допомоги є 31 березня 2026 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2026 року № 312 (набрала чинності 13 березня 2026 року) внесено зміни до двох вищевказаних урядових рішень. Одна із змін стосується кінцевого строку подання заяв для отримання допомоги. Наразі він продовжений до 31 травня 2026 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2026 року № 312 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 і від 29 січня 2026 р. № 111» тут: https://surl.lu/epqnhb
Чи задіяні центри зайнятості у процесах протидії торгівлі людьми?
Так, задіяні (у межах компетенції).
В Україні низка державних органів, у тому числі і Державна служба зайнятості, задіяні у процесах протидії торгівлі людьми. Законом України “Про протидію торгівлі людьми” визначені основні напрями державної політики у сфері протидії торгівлі людьми. Центри зайнятості задіяні у питаннях:
попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення з цією проблемою (шляхом розміщення відповідних матеріалів на вебсторінках служби та проведення семінарів);
надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми (шляхом вирішенні питань їх зайнятості та виплати допомоги по безробіттю).
Слід також зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 184-р схвалено Концепцію Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року. Відповідно до вказаного має бути розроблена така Програма. Її метою є удосконалення механізму запобігання та боротьби з торгівлею людьми, зокрема, адаптованого до умов збройної агресії Російської Федерації проти України та в період відновлення, який базується, серед іншого, на принципах забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, своєчасного виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, забезпечення захисту їх прав.
Проблему торгівлі людьми та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми, передбачається розв’язати шляхом, у тому числі, сприяння життєстійкості та економічній стабільності населення. Для цього мають здійснюватися заходи щодо сприяння зайнятості населення, зокрема й з проактивним підходом залучення до ринку праці, надання підтримки малому бізнесу, професійного навчання.
Ознайомитися з текстом розпорядження № 184-р можна в газеті “Урядовий кур’єр” від 25 лютого 2026 року, а також на урядовій вебсторінці за посиланням: https://surl.li/lhhdrf
Чи можливе залучення іноземних підприємців на український ринок праці?
Так, можливе.
Слід навіть зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі іноземних підприємців, на український ринок праці.
Якщо іноземці реєструються в Україні як фізичні особи-підприємці, то вони визнаються суб’єктами господарювання. Це передбачено, зокрема, нормою статті 2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”.
Питання реєстрації фізичної особи як підприємця регламентуються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”. Серед іншого визначено, що заявником (для проведення державної реєстрації) може бути іноземець. Перелік документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця визначено у статті 18 цього Закону. Такий перелік не містить для іноземця дозволу державної служби зайнятості.
Необхідно зазначити, що іноземцям потрібно оформлювати в Державній міграційний службі України документи для перебування на території України. З інформацією з цього питання можна ознайомитися за посиланням: https://surl.li/tzbwff
Чи бере Державна служба зайнятості участь у реалізації програми “Ветеран. Робота”?
Так, беззаперечно, бере.
Зазначимо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2026 року № 154-р затверджено Державну цільову програму “Ветеран. Робота” на 2026–2027 роки. Метою вказаної Програми є формування цілісної державної політики, спрямованої на економічну інтеграцію ветеранів війни як важливої складової людського капіталу шляхом їх повернення до цивільного життя у спосіб, який забезпечує стабільну зайнятість, розвиток нових професійних компетенцій та довгострокову економічну незалежність.
У додатку до вищевказаної Програми викладено Завдання і заходи з виконання Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026–2027 роки. Вони містять 16 завдань, які передбачають реалізацію 43 заходів. Безпосередньо Державна служба зайнятості задіяна в реалізації 15 із вказаних завдань та 37 заходів. До компетенції Державної служби зайнятості віднесено, зокрема, питання професійної орієнтації ветеранів, інформування ветеранів війни про доступні вакансії, освітні програми, розширення доступу ветеранів війни до послуг із працевлаштування шляхом використання цифрових інструментів, забезпечення супроводу ветеранів війни у період 6 – 12 місяців після отримання послуг із професійної адаптації, інформування роботодавців про наявні інструменти/механізми стимулювання роботодавців щодо працевлаштування ветеранів війни.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2026 року № 154-р «Про затвердження Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026—2027 роки» тут: https://surli.cc/gjyzbk
Чи передбачається підтримка підприємництва через мікрогранти у 2026 році?
Так, передбачається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026 року № 295 (набрала чинності 06 березня 2026 року) затверджено бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2026 рік. Передбачено фінансування програм підтримки підприємництва у розмірі 7,5 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на фінансування мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Також будуть фінансуватися ветеранські гранти та гранти щодо виробництв переробної промисловості з метою сприяння зайнятості населення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026 року № 295 – за посиланням: https://surl.li/zmftnn
Які нові професії можна здобути з використанням ваучера?
Перш за все зазначимо, що ваучером є документ встановленого зразка, що дає особі, серед іншого, право на перепідготовку за робітничою професією, підвищення кваліфікації у закладах освіти чи у роботодавця.
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства економіки України від 11 квітня 2023 року № 2040 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 травня 2023 року за № 793/39849.
Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 20 січня 2026 року № 865 (зі змінами, набрав чинності 25 лютого 2026 року), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2026 року за № 133/45527, внесено зміни до вказаного Переліку.
У частині професій зазначений Перелік доповнено такими позиціями – водолаз (код професії 7216), машиніст насосних установок (8163), монтажник будівельний (7120), нянька (5131), оператор лінії у виробництві харчової продукції (8270), слюсар аварійно-відновлювальних робіт (7233) та слюсар із складання металевих конструкцій (7214).
Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 20 січня 2026 року № 865 доступний на правових вебсторінках, посилання тут: https://surl.li/mocuyg
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки виробництв переробної промисловості?
На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739 (зі змінами). Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Процедурні питання надання грантів врегульовані наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року № 840/38176. До цього наказу внесено низку змін. Так, наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10 грудня 2025 року № 2935 (набрав чинності 03 лютого 2026 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2026 року № 66/45460, внесено зміни безпосередньо до наказу та:
до Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, затверджених наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176;
до форми бізнес-плану, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176.
Затверджено форму:
довідки з розрахунком різниці між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов’язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
довідки з розрахунком різниці між 20 відсотками суми отриманого гранту та фактично сплаченим єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму нарахованої заробітної плати застрахованим особам, які працевлаштовані на робочі місця, створені для реалізації проєкту.
Також внесено зміни до форми договору про надання гранту, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176, виклавши її у новій редакції.
Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10 грудня 2025 року № 2935 на парламентській вебсторінці: https://surl.li/odpezs .
Які зміни відбулися у законодавстві щодо видачі ваучерів?
Насамперед нагадаємо, що Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, (далі – Перелік) затверджено наказом Міністерства економіки України від 11 квітня 2023 року № 2040 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 травня 2023 року за № 793/39849.
Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 20 січня 2026 року № 865 (набрав чинності 25 лютого 2026 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2026 року за № 133/45527, внесено зміни до Переліку. В свою чергу, до наказу № 865 внесено процедурні зміни наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 03 лютого 2026 року № 1678 (набрав чинності теж 25 лютого 2026 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2026 року за № 167/45561.
Зміни до Переліку, серед іншого, стосуються доповненням його низкою професій. Також слід зазначити, що з Переліку виключено 2 професії – продавець непродовольчих товарів та продавець продовольчих товарів.
Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 20 січня 2026 року № 865 доступний за посиланням: https://surl.li/yzeqwd
Які зміни відбулись у законодавстві з питань підтримки виробництв переробної промисловості?
На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739 (зі змінами). Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Процедурні питання надання грантів врегульовані наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року № 840/38176. До цього наказу внесено низку змін. Так, наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10 грудня 2025 року № 2935 (набрав чинності 03 лютого 2026 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2026 року № 66/45460, внесено зміни безпосередньо до наказу та:
до Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, затверджених наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176;
до форми бізнес-плану, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176.
Затверджено форму:
довідки з розрахунком різниці між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов’язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
довідки з розрахунком різниці між 20 відсотками суми отриманого гранту та фактично сплаченим єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму нарахованої заробітної плати застрахованим особам, які працевлаштовані на робочі місця, створені для реалізації проєкту.
Також внесено зміни до форми договору про надання гранту, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за № 840/38176, виклавши її у новій редакції.
Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10 грудня 2025 року № 2935 на парламентській вебсторінці: https://surl.li/odpezs .
Які особливості залучення до роботи іноземних висококваліфікованих спеціалістів?
На початку нагадаємо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року. Одним із шляхів задоволення попиту роботодавців на працівників відповідно до вказаної Стратегії є стимулювання залучення іноземних талантів на український ринок праці, у тому числі висококваліфікованих спеціалістів.
Зазначимо, що Законом України “Про зайнятість населення” визначено порядок застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Частиною 7 статті 42 цього Закону визначено, що залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки, здійснюється на підставах, визначених Законом України "Про імміграцію". Для застосування праці цієї категорії іноземців дозвіл державної служби зайнятості не потрібен. Правові підстави перебування їх на території України регулюються оформленням дозволу на імміграцію. Такі дозволи видаються в межах квоти імміграції, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України (для певних категорій іноземців та з розбивкою по регіонах).
Для отримання дозволу на імміграцію необхідно подати до органів державної міграційної служби відповідний комплект документів.
Ознайомитись з інформацією щодо документування іноземців можна на вебпорталі Державної міграційної служби України, посилання тут: https://dmsu.gov.ua/
Чи передбачається залучення іноземної робочої сили для покращення ситуації на ринку праці?
Так, передбачається.
На початку нагадаємо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року.
Зазначена Стратегія визначає, серед іншого, що в країні існує криза пропозиції робочої сили. Це є результатом масштабної міграції, що призвела до суттєвого дисбалансу між пропозицією та попитом на робочу силу. За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 74 відсотки компаній повідомляють про нестачу персоналу, що підтверджує системний характер проблеми та її вплив на економічну активність.
Реалізація вказаної Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Однією з таких цілей є забезпечення своєчасного задоволення попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці. В свою чергу, одним із шляхів задоволення попиту є стимулювання залучення іноземних талантів на український ринок праці - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів є одним з інструментів подолання дефіциту робочої сили та закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх ресурсів.
Передбачено також, що у процесі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині регулювання механізму залучення іноземних працівників (іноземців та осіб без громадянства) до зайнятості на ринку праці України необхідно вдосконалити механізм залучення таких працівників. При цьому принциповими є рівність трудових прав іноземних працівників і громадян України, відсутність дискримінації, дотримання стандартів гідної праці, прозорість процедур, а також баланс між економічними потребами, безпековими вимогами та соціальною інтеграцією. Політика передбачатиме залучення іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів і поєднання промоції, регуляторних і цифрових інструментів.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р у вільному доступі на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/zmznmr .
Яким чином передбачається покращувати ситуацію на ринку праці в складних умовах сьогодення?
Нагадаємо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року.
Зазначимо, що реалізація вказаної Стратегії передбачається шляхом виконання заходів до 6 стратегічних цілей. Такими цілями є:
1) забезпечення своєчасного задоволення попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці;
2) узгодження результатів системи освіти і професійного навчання з актуальним та прогнозованим попитом роботодавців;
3) забезпечення соціально-економічної інклюзії та усунення бар’єрів зайнятості населення;
4) стимулювання формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці;
5) зміцнення інституційної спроможності ринку праці;
6) гармонізація системи зайнятості та охорони праці з acquis ЄС з метою інтеграції України до ринку праці Європейського Союзу.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р доступне на урядовому вебпорталі: https://surl.li/ybwojk .
Чи плануються урядові заходи з покращення ситуації на ринку праці під час дії воєнного стану?
Так, плануються.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р схвалено Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року (далі – Стратегія). Також затверджено операційний план заходів з реалізації у 2026-2028 роках Стратегії зайнятості населення України на період до 2030 року.
Метою Стратегії є створення умов для збалансованого розвитку ринку праці, в якому кожна людина, що бажає працювати, може реалізувати право на працю, яка відповідає її навичкам, знанням та компетенціям, та отримувати гідну винагороду за це, а кожен роботодавець має можливість швидко закривати свої кадрові потреби фахівцями необхідної кваліфікації, які здатні забезпечувати високу продуктивність праці за умови створення належних умов праці. Загальним результатом реалізації Стратегії повинне стати підвищення якості, інклюзивності і легалізації ринку праці, подолання дефіциту кадрів, ефективне використання людського ресурсу та розширення можливостей для зайнятості населення.
У Стратегії:
визначені проблеми, на розв’язання яких спрямована її реалізація, і нормативно-правові акти, що діють у сфері зайнятості населення;
здійснено аналіз поточного стану у сфері зайнятості населення, тенденцій та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем;
визначені пріоритетні категорії громадян для залучення до активної формальної зайнятості;
виписані стратегічні цілі та завдання, спрямовані на досягнення сценаріїв макроекономічного прогнозу Ukraine Facility;
визначено порядок проведення моніторингу, оцінка результатів її реалізації та звітування;
визначені фінансова, матеріальна та організаційна підтримка її реалізації.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р доступне на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/wmfbvo .
Крім того, зазначене розпорядження опубліковано в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України – газеті «Урядовий кур’єр» від 18 лютого 2026 року.
Як формується заява про виплату грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності?
Насамперед нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 (набрала чинності 02 лютого 2026 року) внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Заява на отримання грошової допомоги формується отримувачем особисто засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, після проходження ним ідентифікації та автентифікації. Формування заяви закінчується накладенням кваліфікованого електронного підпису або електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Перелік відомостей, що мають бути зазначені в заяві, виписано у пункті 11 вказаного Порядку.
Детально з інформацією щодо подання заяви можна ознайомитися на вебпорталі “Дія”, посилання тут: https://surl.li/hzdewg .
Як може бути витрачена грошова допомога, яка надана підприємцям для забезпечення енергонезалежності?
Насамперед зазначимо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 (набрала чинності 02 лютого 2026 року) внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Нагадаємо, що допомога надається в грошовому вигляді (сума коливається від 7,5 до 15 тис. грн – в залежності від кількості найманих працівників).
Допомога надається отримувачам одноразово на придбання/оренду/ лізинг обладнання, матеріалів та супутніх послуг, а саме:
генераторних установок та їх складових;
акумуляторних батарей та систем накопичення енергії;
інверторів, зарядних пристроїв, зарядних станцій;
сонячних панелей (фотоелектричних модулів) та супутніх елементів;
стабілізаторів напруги, пристроїв захисту та комутації;
кабельно-провідникової продукції, елементів підключення, комплекту монтажу та підключення (за потреби для введення обладнання в експлуатацію);
палива для роботи генераторів та/або іншого енергообладнання;
послуг з електропостачання (комунальні послуги);
послуг з встановлення енергообладнання;
послуг з ремонту енергообладнання.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/wmscfv .
Щодо провадження яких видів діяльності може надаватися грошова допомога для забезпечення енергонезалежності?
Насамперед зазначимо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 (набрала чинності 02 лютого 2026 року) внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу (далі – Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено, що однією з вимог, за умови дотримання якої надається грошова допомога, є провадження станом на 26 січня 2026 року діяльності, основний вид якої відповідає одному з видів економічної діяльності, перелік яких зазначено у додатку до Порядку. До таких видів діяльності належать:
харчове виробництво та пекарні (КВЕД 10.71–10.73, 10.89);
текстильне виробництво, пошиття одягу та взуття (КВЕД 13–15);
друкування іншої продукції (КВЕД 18.12);
будівельно-монтажні, електромонтажні та ремонтно-відновлювальні роботи (КВЕД 43.21–43.99);
технічне обслуговування та ремонт автотранспорту (КВЕД 45.20);
роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспорту (КВЕД 45.32);
роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями (КВЕД 47.11, 47.19, 47.21–47.29);
аптеки та медична практика (КВЕД 47.73, 86.10 – 86.90);
вантажні перевезення, логістика, склади та кур’єрські послуги (КВЕД 49.41, 49.42, 52.10, 52.29, 53.20);
заклади харчування та кейтеринг (КВЕД 56.10, 56.21, 56.29, 56.30);
ветеринарна діяльність (КВЕД 75.00);
дошкільна освіта та денний догляд за дітьми (КВЕД 85.10, 88.91);
позашкільна освіта, гуртки та курси для дітей (КВЕД 85.51, 85.52, 85.59);
надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання (зокрема послуги підтримки сімей з дітьми) (КВЕД 88.99);
організування дитячого дозвілля та розважальні послуги (дитячі клуби/простори) (КВЕД 93.29);
ремонт комп’ютерів, зв’язку, побутової техніки та обладнання (КВЕД 95.11–95.22);
прання та хімічне чищення (КВЕД 96.01);
надання послуг перукарнями та салонами краси (КВЕД 96.02).
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://surl.li/ocvlvl .
Чи потрібно оформлювати посвідку на тимчасове проживання іноземцю, щодо якого видано дозвіл на застосування його праці?
Так, потрібно.
Насамперед нагадаємо, що відповідно до загальної норми статті 42 Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволу, що видається регіональним центром зайнятості.
Приписами Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” передбачено, що іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.
Таким чином, оформлення посвідки на тимчасове проживання є обов’язковим для іноземця, щодо якого видано дозвіл на застосування його праці. У разі закінчення строку дії вказаної посвідки слід вживати заходи щодо її обміну.
З цього питання слід також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1202 було визначено, що посвідки на тимчасове проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування.
Урядовою постановою від 05 лютого 2026 року № 141 внесено зміни до вказаної постанови № 1202. Установлено, що іноземці, крім громадян Російської Федерації, які мають посвідку на тимчасове проживання, строк звернення за обміном якої настав після 24 лютого 2022 року, повинні протягом 90 днів з дня набрання чинності постановою № 141 звернутися за обміном такої посвідки на тимчасове проживання.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2026 року № 141 опублікована 07 лютого 2026 року і набере чинності через 3 місяці із вказаної дати на вебсторінці Кабінету Міністрів України, посилання: https://surl.lt/bpwrdl.
В якому розмірі надається роботодавцям компенсація при працевлаштуванні ветеранів у період воєнного стану?
У разі якщо роботодавці працевлаштовують ветеранів (на строк не менше одного року) з числа зареєстрованих безробітних (які перебувають в такому статусі понад 1 місяць), то таким роботодавцям центром зайнятості компенсується 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.
На період воєнного стану розмір компенсації збільшено і він становить 100 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше ніж півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виплати.
Таким чином на поточний момент максимальний розмір компенсації може складати 12970,5 грн.
Правове обґрунтування.
Питання надання роботодавцям вищевказаного виду компенсації регулюється нормами статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” та Порядком надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124.
Слід зазначити, що під час воєнного стану Кабінет Міністрів України має право визначати особливості надання компенсацій. Враховуючи вказане, постановою Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 40 (набрала чинності 24 січня 2026 року) внесено зміни до вищевказаного Порядку щодо збільшення розміру компенсації на період воєнного стану (без внесення відповідних змін до статті 26 зазначеного Закону).
Під терміном “ветерани” маються на увазі учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 40 доступна на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-2026-%D0%BF#n93
Які зміни відбулись у законодавстві щодо порядку функціонування системи “Обрій”?
Нагадаємо, що під системою “Обрій” мається на увазі Єдина інформаційно-аналітична система “Обрій”. Запровадження такої системи здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1403.
Урядовою постановою від 07 січня 2026 року № 41 (набрала чинності 21 січня 2026 року) внесено зміни до вищевказаної постанови № 1403. Відтепер експериментальний проект щодо запровадження системи “Обрій” має назву експериментальний проект щодо оптимізації та цифровізації процесів та послуг у сфері праці та зайнятості населення. Змінилась і назва порядку, що його регламентує, – Порядок реалізації експериментального проекту щодо оптимізації та цифровізації процесів та послуг у сфері праці та зайнятості населення. Внесені суттєві зміни до цього Порядку. Внесено зміни також до порядку надання грантів на професійний розвиток та затверджено Порядок ведення реєстрів у сфері праці та зайнятості населення.
Змінами, внесеними урядовою постановою № 41, доручено Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України за участю Державного центру зайнятості та Міністерства цифрової трансформації України забезпечити протягом 10 місяців розроблення та впровадження технічних рішень, необхідних для реалізації експериментального проекту. Реалізація проекту через ЦНАПи здійснюватиметься після забезпечення технічної можливості надання відповідних послуг засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Зазначені державні органи мають поінформувати про факт забезпечення такої технічної можливості протягом трьох робочих днів з дня такого факту шляхом опублікування відповідної інформації на своїх офіційних вебсайтах та Єдиному державному вебпорталі електронних послуг.
Інша корисна інформація щодо нового експериментального проекту доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://dcz.gov.ua/news/singlenews/1364
Чи можуть працівники центрів зайнятості бути залучені до надання соціальних послуг особам, які постраждали від насильства за ознаками статі?
Так, можуть.
Насамперед зазначимо, що в даному випадку мова йде про соціальні послуги, якими є дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Надання таких послуг регламентовано Законом України “Про соціальні послуги”.
Відповідно до вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 (набрала чинності 26 січня 2026 р.) затверджено Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку.
Передбачено, що організація надання соціальних послуг на території територіальних громад забезпечується виконавчими органами таких громад. Безпосередню роботу здійснюють соціальні менеджери та/або інші посадові особи уповноваженого органу громади, на яких покладено обов’язки соціального менеджера. Соціальний менеджер громади проводить первинне оцінювання потреб отримувача. Таке оцінювання передбачає, зокрема, визначення потреб у соціальних та інших публічних послугах. У разі виявлення складного випадку та для забезпечення комплексного підходу до оцінювання потреб отримувача можуть бути залучені фахівці, що надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги. Про потребу в залученні відповідних спеціалістів соціальний менеджер громади повідомляє суб’єктам, що надають такі послуги. Залучені фахівці можуть бути включені до складу мультидисциплінарної команди (за потреби), про що надавач, який утворює таку команду, повідомляє суб’єктам, що надають послуги, зокрема, у сфері зайнятості.
Тож працівники центру зайнятості можуть бути залучені до надання соціальних послуг особам, які постраждали від насильства за ознаками статі.
Ознайомитися з текстом постанови № 64 можна на урядовому вебпорталі.
https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-orhanizatsii-nadannia-sotsialnykh-s64140126
Яким категоріям підприємців надається грошова допомога для забезпечення енергонезалежності?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 (набрала чинності 02 лютого 2026 року) внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що отримувачами грошової допомоги є фізичні особи – громадяни України, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи-підприємці. Ці підприємці мають належати до суб’єктів мікропідприємництва або малого підприємництва у значенні, наведеному в Законі України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”.
Також слід зазначити, що отримувачі станом на 01 грудня 2025 року мають бути зареєстровані як платники єдиного податку другої або третьої групи відповідно до вимог Податкового кодексу України та одночасно відповідати таким вимогам:
мають найманих працівників;
відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників станом на 26 січня 2026 року;
подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за грудень 2025 року;
провадження станом на 26 січня 2026 року діяльності, основний вид якої відповідає одному з видів економічної діяльності, перелік яких зазначено у додатку до вказаного Порядку.
Корисна інформація щодо грошової допомоги доступна на вебпорталі Мінекономіки, посилання тут: https://surl.li/dumgao
В якому розмірі призначається допомога по безробіттю внутрішньо переміщеній особі за відсутності належної інформації про страховий стаж?
Особливості призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам врегульовані статтею 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Визначено, що взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
Постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 26 грудня 2025 року № 97 (набрала чинності 17 січня 2026 року), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2025 року за № 1980/45386, визначено, що з 01 січня 2026 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю для вказаної категорії безробітних становить 3900 грн.
Звертаємо увагу, що після надходження необхідних даних розмір допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеній особі перераховується до визначеного законодавством.
Постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 26 грудня 2025 року № 97 доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://lnk.ua/9eolowwVp
В якому розмірі надається грошова допомога для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2026 року № 111 (набрала чинності 02 лютого 2026 року) внесено зміни до урядової постанови від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” та затверджено Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу.
Розмір вказаного виду допомоги, яка надається одному отримувачу, визначається залежно від кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах і за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такий розмір становить:
при одному найманому працівнику – 7 500 грн;
при двох працівниках – 9 000 грн;
три працівники – 10 500 грн;
чотири працівники – 12 000 грн;
п’ять працівників – 13 500 грн;
шість та більше працівників – 15 000 грн.
Порядок надання одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу та інша корисна інформація доступні на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://h7.cl/1johi
Який розмір допомоги по безробіттю діє для застрахованих осіб, які мають незначний страховий стаж?
На початку нагадаємо, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі (стаття 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
Такий мінімальний розмір встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд). Його величина раніше складала 3600 грн (постанова правління Фонду від 19 вересня 2024 року № 74).
Постановою правління Фонду від 26 грудня 2025 року № 97, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2025 року за № 1980/45386, вищевказана постанова № 74 визнано такою, що втратила чинність. Встановлено, що мінімальний розмір допомоги по безробіттю для вказаної категорії безробітних складає 3900 грн.
Постанова правління Фонду № 97 набрала чинності 17 січня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року.
Постанова правління Фонду № 97 доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут:
Яку допомогу можуть надати у центрі зайнятості суб’єктам господарювання, які будують овочесховища?
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” запроваджено декілька програм підтримки підприємництва. Урядом і далі приймаються рішення на підтримку бізнесу. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року № 62 (набрала чинності 29 січня 2026 року) затверджено Порядок надання грантів для будівництва овочесховищ/фруктосховищ.
Вказаний Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету, для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для будівництва овочесховищ/фруктосховищ. Визначено, що гранти надаються на нове будівництво овочесховищ/фруктосховищ потужністю/місткістю від 3000 тонн для одночасного зберігання овочів/фруктів відповідно до проектної документації проекту будівництва овочесховища/фруктосховища з кількістю створених нових робочих місць не менше 12 постійно працюючих працівників для овочесховищ/фруктосховищ потужністю/місткістю від 3000 до 6000 тонн та не менше 16 постійно працюючих працівників для овочесховищ/ фруктосховищ потужністю/місткістю понад 6000 тонн для одночасного зберігання овочів/фруктів, придбання засобів виробництва (технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку, будівельні роботи та прийняття в експлуатацію овочесховища/фруктосховища.
Передбачено, що отримувач гранту зобов’язується створити робочі місця та працевлаштувати на них осіб на повну тривалість робочого дня із встановленням заробітної плати таким особам у розмірі не менше, ніж встановлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати, що підтверджується сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за заробітною платою, нарахованою особам, з якими трудові договори укладено протягом відповідного строку, у розмірі не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розрахований з мінімальної заробітної плати.
У центрах зайнятості грантери можуть отримати послуги з добору працівників для укомплектування робочих місць. Інформацію щодо такого добору можна отримати на вебсторінці Державного центру зайнятості за посиланням: https://dcz.gov.ua/employer
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року № 62 доступна на урядовому вебпорталі, посилання тут: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-21-chervnia-s62210126
Реалізацію якого нового експериментального проекту розпочато завдяки системі “Обрій”?
Нагадаємо, що під системою “Обрій” мається на увазі Єдина інформаційно-аналітична система “Обрій”. Запровадження такої системи передбачено експериментальним проектом, що реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1403.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 41 (набрала чинності 21 січня 2026 року) запроваджено реалізацію протягом двох років експериментального проекту щодо працевлаштування та оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій”. Затверджено також Порядок реалізації експериментального проекту щодо працевлаштування та оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Обрій”.
Визначено, що вказаний Порядок поширюється на діяльність фізичних та юридичних осіб, які засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або його мобільного додатка (у разі наявності технічної можливості) розпочали використання функціоналу системи “Обрій” в межах наданих їм прав доступу.
Метою експериментального проекту є цифровізація процесів та процедур, пов’язаних з працевлаштуванням та оформленням трудових відносин, з використанням системи “Обрій”. Координаторами експериментального проекту є Мінекономіки та Мінцифри, а відповідальним за організацію та забезпечення його реалізації – Державний центр зайнятості. Учасниками експериментального проекту є роботодавці та працездатні особи. Участь в експериментальному проекті є добровільною.
З іншою інформацією щодо нового експериментального проекту можна ознайомитися на урядовому вебпорталі: https://shorturl.at/2XlPu .
Чи змінився розмір допомоги по безробіттю для молодих осіб, які вперше шукають роботу?
Так, змінився.
На початку нагадаємо, що право на допомогу по безробіттю має молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних (стаття 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
Для цієї категорії осіб встановлюється мінімальний розмір допомоги по безробіттю, який визначається правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд).
Такий мінімальний розмір раніше складав 1500 грн (постанова правління Фонду від 19 вересня 2024 року № 74).
Постановою правління Фонду від 26 грудня 2025 року № 97, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2025 року за № 1980/45386, вищевказану постанову № 74 визнано такою, що втратила чинність. Встановлено, що мінімальний розмір допомоги по безробіттю для вказаної категорії безробітних складає 1650 грн.
Постанова правління Фонду № 97 набрала чинності 17 січня 2026 року і застосовується з 01 січня 2026 року. Безробітним, яким вже нарахована допомога в попередньому розмірі, буде зроблено перерахунок допомоги по безробіттю.
Постанова правління Фонду № 97 доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут:
Які зміни відбулись у законодавстві про зайнятість населення щодо надання послуг через ЦНАП?
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 40 “Деякі питання надання послуг у сфері зайнятості населення через центри надання адміністративних послуг” внесено зміни до 10 урядових постанов, які регулюють, зокрема, питання реєстрації безробітних, надання допомоги по безробіттю та виплати окремих видів компенсацій роботодавцям. Передбачається, що за сприянням центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) можна буде реалізовувати низку заходів у сфері зайнятості населення.
Вказана постанова набрала чинності 24 січня 2026 року.
Слід зазначити, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України за участю Державного центру зайнятості та Міністерства цифрової трансформації України мають протягом 10 місяців з дня набрання чинності вказаною постановою забезпечити розроблення та впровадження технічних рішень, необхідних для її виконання. Інформація про факт впровадження таких технічних рішень протягом трьох робочих днів з дня настання такого факту має бути опублікована на офіційних веб-сайтах цих державних органів та Єдиному державному вебпорталі електронних послуг. Надання послуг у сфері зайнятості населення через ЦНАП буде здійснюватися після забезпечення технічної можливості надання відповідних послуг засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 40 доступна ознайомитися на урядовій вебсторінці: https://shorturl.at/DSub2 .
Чи змінився мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб?
Так, змінився.
Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Розмір цієї допомоги встановлюється в залежності від тривалості страхового стажу і не може бути менше ніж мінімальний розмір, встановлений правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд).
Для цієї категорії безробітних такий мінімальний розмір складав 3600 грн (постанова правління Фонду від 19 вересня 2024 року № 74).
Постановою правління Фонду від 26 грудня 2025 року № 97, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2025 року за № 1980/45386, вищевказана постанова № 74 визнано такою, що втратила чинність. Встановлено, що мінімальний розмір допомоги по безробіттю для вказаної категорії безробітних складає 3900 грн.
Постанова правління Фонду № 97 набрала чинності 17 січня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року. Безробітним, яким вже нарахована допомога в старому розмірі, буде зроблено перерахунок допомоги по безробіттю.
Постанова правління Фонду № 97 доступна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут: https://shorturl.at/Mzeq2
На який максимальний розмір ваучера можуть розраховувати особи, які бажають його отримати у 2026 році?
Статтею 30 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається в державному бюджеті. Такий розмір станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн (стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”). Зазначаємо, що наразі цей розмір визначений до кінця 2026 року.
Отже вартість ваучера не може перевищувати в 2026 році 33280 грн.
Все про ваучер на навчання читайте на вебсторінці Державного центру зайнятості: https://surl.li/etshtt .
Державний бюджет України на 2026 рік: що зміниться у сфері зайнятості ?
З 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік”.
Вказаним Законом визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у 2026 році складає 8647 грн. Цей розмір, зокрема, використовується для визначення розміру компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (зі змінами).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складає 3328 грн. Цей розмір, у свою чергу, використовується, наприклад, для визначення максимального розміру оплати навчання за сертифікатом відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 264. Розмір оплати не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня поточного року. Тож у 2026 році вартість навчання за сертифікатом не може перевищувати 33280 грн.
Також слід зазначити, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує до спеціального фонду державного бюджету залишок коштів, що утворився в нього на 01 січня 2026 року за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Ці надходження розподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України і спрямовуються на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, державне стимулювання створення індустріальних парків, забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, гуманітарне розмінування, підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” Доступний на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://surli.cc/mhgyjw
Які зміни у законодавстві про зайнятість населення діють з 01 січня 2026 року?
Насамперед нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1401 внесено зміни, серед іншого, до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі – Порядок). Переважна більшість змін набула чинності з моменту оприлюднення постанови № 1401 – з 04 листопада 2025 року.
У той же час окремі зміни набули чинності 01 січня 2026 року. Це, зокрема, стосується нових розмірів мікрогрантів.
Так, раніше було визначено, що розмір мікрогранту не може перевищувати:
75 тисяч гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;
150 тисяч гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених Порядком;
250 тисяч гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених Порядком.
Відтепер діють нові максимальні розміри мікрогрантів. Розмір мікрогранту, що був обмежений 75 тисячами грн збільшено до 100 тисяч грн, 150 тисяч грн – до 200 тисяч грн, 250 тисяч грн – до 350 тисяч грн.
Також слід зазначити, що з 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю” (набрав чинності 01 березня 2025 року). Цим Законом, зокрема, внесено зміни до статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Визначено, що для осіб, зазначених у частині першій статті 30 Закону України “Про зайнятість населення”, виплата допомоги по безробіттю здійснюється протягом строку, визначеного для проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX доступний на парламентській вебсторінці, посилання тут: https://surl.li/tvczdg
Ментальне здоров’я: 20 відповідей на важливі для кожного питання
Ментальне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Це внутрішні ресурси для того, аби активно жити. Реалізувати свої здібності. Працювати. Піклуватися про інших, пам’ятаючи й про себе.
Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні аспекти. Щоб покращити свій емоційний стан можна звернутися до професійних психологів, практикувати медитацію, займатися спортом.
Як зрозуміти, як підтримати власне ментальне здоров’я, що необхідно робити для його підтримки та рівноваги, як фахівці служби можуть допомогти – відповіді на ці та інші питання читайте нижче:
1. Від чого залежить стан ментального здоров’я?
Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. Сьогодні ми розуміємо, що на стан ментального здоров’я кожного українця впливає ситуація в країні.
2. Як зрозуміти, що людина ментально здорова?
Здатність отримувати задоволення від життя — основна риса ментально здорової людини.
3. Чи можна самостійно підтримувати власне ментальне здоров’я?
Так, звичайно. Для цього необхідно:
- дбати про режим сну;
- уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати;
- збалансувати харчування і додати фізичної активності — іноді достатньо активізувати організм та налагодити гормональний фон, щоб виправити ситуацію.
4. Якщо я шукаю роботу, але відчуваю тривогу, погано сплю, чи можна отримати поради як покращити своє самопочуття?
У рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка здійснюється за ініціативи першої леді Олени Зеленської, у квітні-травні 2023 року міжнародними експертами ITC – Israel Trauma Coalition та Громадською організацією «Безбар’єрність» було проведено навчання з основ психологічної підтримки для психологів та фахівців з профорієнтації Державної служби зайнятості. За результатами навчання сертифіковано 48 фахівців. Шляхом каскадного навчання знання будуть передані 5 тис. фахівців служби, які безпосередньо працюють з клієнтами.
Тому кожен фахівець служби має необхідні знання та може надати вам поради.
5. Чи є якісь практичні заняття для безробітних по ментальному здоров’ю?
Так, з вересня цього року ми запровадили в центрах зайнятості проведення заходів для населення, зокрема – тренінг «Базовий курс самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях».
У заходах можуть взяти участь безробітні/шукачі роботи/студентська молодь.
6. Що це за проєкт – Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована першою леді Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили.
«На тлі щоденних тривожних новин, ракетних атак, людського горя й біди питати в себе «Ти як?» наче не на часі. Але насправді психологічний добробут та розуміння того, що відбувається в нашому внутрішньому світі, на часі як ніколи», – зазначила дружина Президента.
За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу.
У рамках кампанії створено спеціальну вебсторінку: http://howareu.com (howareu_program), де викладені контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров’я – своє та людей поруч.
7. Чому служба зайнятості долучилася до цієї програми?
Працездатність однією з перших страждає від порушень ментального здоров’я. У той же час сприятлива та комфортна атмосфера на робочому місці зміцнює колектив та є профілактикою порушень ментального здоров’я.
8. Що ви порадите тим, хто відчуває погіршення свого стану?
Існують маркери, за якими людина вважається соціально здоровою. Ось вони:
- людина легко адаптується до соціального середовища та його змін;
- зберігає почуття гідності, може приймати рішення без зайвого тиску;
- прагне вирішувати проблеми соціального значення, може привертати до них увагу інших;
- проявляє креативність під час розв’язання соціальних проблем;
- прагне до саморозвитку в соціальному та економічному напрямках;
- готова себе змінювати і вдосконалювати, дисциплінувати і навчатися.
Звичайно, соціальне здоров’я людини значною мірою залежить від стану суспільства загалом та економічно-політичної ситуації в країні. Проте починати варто завжди з себе.
9. Що можна зробити задля підтримки власного ментального здоров’я?
Для відповіді на це питання необхідно спочатку отримати відповідь на інше: чи можуть тривалі стрес і втома можуть затьмарювати нашу свідомість? Так. Коли емоції переповнюють, ми ніби втрачаємо зв’язок із реальністю, і з повноцінного життя переходимо на режим «існування».
Усвідомленість – вміння вирватися з лап стресу та зосередити увагу на моменті тут-і-зараз – можна тренувати. І що дуже тішить – для цього не треба дертися в гори чи пізнавати вчення буддистів. Допоможуть прості техніки, які можна повторювати будь-де: вдома, в офісі чи навіть на станції метро.
Коли помічаєте, що увімкнувся режим «на автоматі» (бо тривога не лишила в голові місця для інших думок), згадайте, що у вас є ще одна дієва техніка. Пошукаймо кольори довкола?
10. Чи фізична праця допомагає покращити ментальне здоров’я?
Щоб бути в нормі, ми маємо відпочивати – так влаштований наш організм. Але й відпочивати можна по-різному, а саме поєднувати приємне з корисним:
- наведіть лад у шафі, робочому столі чи на кухні, позбудьтеся мотлоху. А речі, які вже не носитимете, передайте волонтерам;
- послухайте подкаст чи новий альбом в улюбленому жанрі, не відволікайтеся на чати і новини;
- вийдіть на прогулянку, покатайтеся на велосипеді, погодуйте птахів у парку;
- навідайтеся до найближчого притулку, проведіть час із тваринами, запитайте волонтерів, чим можете допомогти;
- сходіть на манікюр, педикюр, зробіть нову зачіску;
- запросіть друзів у кіно;
- складіть чіткий план на день і спробуйте закрити усі його пункти – якщо вдасться, нагородіть себе чимось приємним.
Пам’ятайте: ваше ментальне здоров’я важливе 24 години на добу і 365 днів на рік.
11. Розкажіть детальніше про тренінги по ментальному здоров’ю для безробітних.
Служба зайнятості на періодичній основі проводить тренінг «Базовий курс самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях». Тривалість – 1 година.
У ході тренінгу учасники:
- ознайомлюються з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?»;
- отримують базовий протокол саморегуляції «Заземлення та фокус»;
- знайомляться з принципом «Заряджання акумулятора». Індивідуальний код адаптації, використання моделі BASIC PH;
- дізнаються що таке протокол «VIVO» (первинна підтримка у кризових ситуаціях).
12. Чи можна позбутися агресії вправами? Буває буквально відчуваєш бажання трощити меблі, жбурляти речі, навіть робити комусь боляче.
У такі миті людина часто засуджує себе, адже звикли вважати такі емоції негативними. Насправді ж бажання копнути стільця свідчить про тривалий стрес і втому людини.
Проста вправа «Сокира» допоможе взяти під контроль раптову хвилю деструктивної агресії та вивільнити емоції без наслідків для себе чи оточення.
Зробимо її разом:
- станьте та складіть перед собою руки долоня до долоні – тепер це наша «сокира»;
- замахніться нею аж з-за голови, глибоко вдихніть;
- на видиху різко «рубайте» повітря, водночас можна голосно видихати ротом: «Ф-ф-фу!»
Повторюйте цю вправу, доки не відчуєте, що напруга зникла.
13. Як дізнатися про тренінги, які проводять по ментальному здоров’ю?
Цю інформацію можна отримати в центрі зайнятості у кар’єрного радника або консультанта роботодавця.
На замовлення роботодавця наші фахівці можуть провести тренінг для колективу.
14. Як ментальне здоров’я пов’язане з пошуком роботи?
Пошук роботи ефективний тоді, коли немає тривоги, відчуття невпевненості в собі та своїх можливостях тощо.
15. Кожен має дбати про своє ментальне здоров’я?
Саме так, піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного.
16. Що таке техніки самодопомоги?
Техніки самодопомоги – це техніки, які допоможуть повернути себе в норму. Це прості вправи, які можна зробити будь-де і будь-коли.
17. Якщо ззовні ми спокійні або навіть усміхнені, а всередині щось бентежить, чи означає це, що все добре?
Не завжди. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле. Це означає, що ми тримаємося, але потребуємо підтримки. Часто – фахової. І головний пріоритет для держави – таку підтримку забезпечити.
18. Читала про вправу «метелик», спробувала, але полегшення не відчула.
Для кожного є своя вправа та свій навик. Ви маєте знайти своє – те, що вас заспокоює. І хоча антистресові вправи не завжди даються з першого разу – не здавайтеся!
19. Як швидко подолати тривогу?
Щоб вхопити тривогу за хвоста, варто подумки відділити ті речі, які підвладні вам, від тих, які ні.
Що ви дійсно можете проконтролювати? А на що ніяк не вплинете? Намалюйте «кола контролю» та запишіть в них свої варіанти. Спробуйте збагнути та відпустити те, що лежить поза вашим контролем. І дійте впевнено щодо того, що підвладне вам.
20. Чи в кожному центрі є психологи, які допоможуть з практиками по ментальному здоров’ю?
У кожному центрі зайнятості є фахівці, які пройшли навчання з базового курсу самодопомоги.
І наостанок – підсумок. Ментальне здоров’я — це здоровий дух та психіка людини, це стан щастя та добробуту, в якому ми можемо реалізувати свої творчі здібності, протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у життя країни. А психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.
Державна служба зайнятості бере активну участь у реалізації програми ментального здоров’я «Ти як?». Тож, фахівці філій обласного центру зайнятості та їхніх структурних підрозділах проводять тренінги «Базовий курс самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях», де їх учасникам пропонують дієві механізми та техніки, які сприятимуть психологічній стійкості у часи повномасштабної війни.
Такі заходи проводяться й для працівників роботодавців. Навички, які вони опанують, – нові техніки рефреймінгу, вміння створювати належний мікроклімат у колективі задля упередження конфліктів та стресових ситуацій, а також налагодження комунікації з працівниками.
Маєте проблеми зору?Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"
