27100, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59   e-mail: [email protected]
Про адміністраціюПро район Економіка Сільське господарство Соціальна сфера Контакти

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Звернення громадян

ЦНАП

Регуляторна політика

Державні закупівлі

Фінанси

Консультації з громадськістю

Доступ до публічної інформації

Запобігання проявам корупції

Громадська рада

Реагування на критику

Архітектура та ЖКГ

Інформація для виборців

Архів

Відкриті дані

Територіальні органи

Органи місцевого самоврядування

Європейський вибір

Запрошуємо до обговорення

 

 

 
Головна

Обережно-ботулізм!

 

Влітку завжди зростає кількість випадків харчових токсикоінфекцій. Спека, а також порушення умов приготування та зберігання їжі сприяє їх виникненню. Але в більшості випадків ці хвороби проходять як легкі або помірні. У випадку ботулізму ситуація зовсім інша. Ботулізм не відносять до числа інфекційних хвороб.

У Міжнародній класифікації хвороб ботулізм позначений як класичне харчове отруєння, викликане Clostridium botulinum, проте є важкий перебіг ботулізму, труднощі діагностики в перші дні захворювання та висока смертність не дозволяють ставитися до цієї проблеми як другорядної.

Згідно інформації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) спалах ботулізму вважають надзвичайною ситуацією. Успіх лікування в значній мірі залежить від ранньої діагностики та швидкого введення ботуліністичного антитоксину.

Хвороба характеризується ураженням нервової системи, при тяжкому перебігу - порушенням функції ковтання та гострою дихальною недостатністю.

Збудники ботулізму широко поширені в природі. Спори, що мають здатність протягом тривалого часу зберігатися, за певних умов можуть перетворюватись у вегетативні форми і накопичуватись у ґрунті, мулі, а особливо, в трупах тварин.

Джерелами інфекції є мертві тварини, птахи, риби. Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, де накопичений токсин внаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника. Найчастіше це в’ялена або слабо посолена не патрана риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Інкубаційний період при харчовому ботулізмі - від 8 годин до 10 діб, при рановому - 5-14 діб. Підтвердженням діагнозу є виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі - кров, блювотні маси.

Усі хворі на ботулізм, незалежно від тяжкості підлягають обов’язковій госпіталізації, оскільки перебіг захворювання, ймовірність ускладнень непередбачувані. Безпосередньої небезпеки для оточення хворі не являють.

Головний принцип профілактики – ретельне дотримання технологій приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування.

Ботулізм віднесений МОЗ до особливо небезпечних інфекцій, які відносяться до групи бактеріологічної зброї.

За результатами аналізу оперативних повідомлень територіальних органів Держпродспоживслужби з початку 2024 року взято участь у розслідуванні 24 випадків ботулізму з 27 постраждалими, серед яких один летальний. За аналогічний період 2023 року територіальними органами Держпродспоживслужби було взято участь у розслідуванні 24 випадків ботулізму з 29 постраждалими, серед яких летальних випадків не було.

Всього за оперативними результатами розслідування випадків ботулізму з початку 2024 року встановлено, що 3 випадки з 4 постраждалими пов’язані із вживанням м’ясної консервації домашнього виготовлення, 2 випадки з 2 постраждалими – із вживанням овочевої консервації домашнього виготовлення, 1 випадок з 1 постраждалим – пов’язаний із вживанням ковбаси домашнього виготовлення, 9 випадків з 10 постраждалими, пов’язані із вживанням риби домашнього виготовлення, 2 випадки – рибна продукція невідомого походження, 1 – в’ялена риба, придбана у місці стихійної торгівлі, 5 випадків з 6 постраждалими – рибна продукція, придбана в магазині (із них триває розслідування ще трьох випадків), у 1 випадку з 1 постраждалим – фактор інфікування не встановлений.

Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості захворювань, які пов’язані із вживанням рибної продукції ймовірно промислового виробництва, серед яких один випадок летальний, що може бути пов’язаний із вживанням страви «суші» (Запорізька область).

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль у животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

Із метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

- не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;

- такі продукти слід зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх вживання;

- ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

- сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки);

- захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб.

Звертаємо вашу увагу: хворобу легше попередити, ніж лікувати! Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо - дітей!

 

Обережно сказ!

Сказ – це особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання людей і тварин, яке неминуче закінчується смертю.

Причини сказу і шляхи передавання інфекції:

Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через:

- укус;

- подряпину та мікроушкодження шкіри;

- потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки.

У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісники, збудження і параліч. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, на місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Показним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння: хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязні) - дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням та навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, глотки). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів):

- наявні сліди від укусів;

- гризуть місце укусу;

- ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;

- слабкий апетит;

- їдять неїстівне;

- слинотеча;

- блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

- агресивні;

- збуджені;

- нападають;

- намагаються утекти;

- гризуть землю;

- їдять неїстівне;

- конвульсії;

- блювота;

- параліч;

- косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

- виснаження;

- повний параліч;

- смерть.

Що робити, якщо покусала тварина?

- рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;

- негайно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень(щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту потенційного зараження);

- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб.

Для профілактики сказу необхідно:

- регулярно вакцинувати свійських тварин (вакцина є безкоштовною в державних лікарнях ветеринарної медицини Держпродспоживслужби) та диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з вакцинами);

- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;

- не торкатися диких чи безпритульних тварин;

- при зміні поведінки домашніх тварин зверніться до ветеринарного лікаря;

- при укусах чи ослиненні шкірних покривів та слизових оболонок відомою та невідомою твариною негайно зверніться за медичною допомогою, не займайтеся самолікуванням.

Пам’ятайте, сказ вилікувати неможливо, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

 

В другій половині травня цього року на Кіровоградщині розпочнеться осіння кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Приманки з вакциною розкладатимуть вручну на узліссях, узбіччях сільськогосподарських угідь та обабіч доріг.

Весняна кампанія з імунізації диких тварин проти сказу буде проведена створеними бригадами за участю ветеринарних спеціалістів Держпродспоживслужби, представників органів місцевого самоврядування, мисливських і лісових господарств на територіях громад Новоукраїнського району. Під час кампанії заплановано обробити площу 4167,85 км² та розповсюдити близько 105 000 приманок із антирабічною вакциною, які є безпечними для людей та тварин.

Приманка має вигляд невеликого брикета розміром із сірникову коробку із запахом м’ясокісткового борошна, всередині якого знаходиться блістер із діючою речовиною. Достатньо, щоб декілька краплин діючої речовини потрапили на слизову оболонку ротової порожнини для того, щоб у тварини з’явився імунітет проти захворювання на сказ. Такий спосіб боротьби з хворобою є дуже ефективним, оскільки в дикій природі парентерально ін’єкційно вакцинувати тварин неможливо.

Така вакцина:

- створює специфічний імунітет при пероральному застосуванні;

- не виділяє вакцинний вірус зі слиною;

- безпечна для інших тварин;

- безпечна для людини і природного середовища;

- стабільна в польових умовах.

Звертаємось до мешканців області з проханням із порозумінням поставитись до заходів з імунізації диких м’ясоїдних тварин: при виявленні принад не переміщуйте їх та не беріть в руки, аби приманки залишались привабливими для тварин. Наголошуємо, що брикети з вакциною не несуть небезпеки для людей та тварин.

Зазначимо, що протягом 2018-2021 років на території Кіровоградської області розповсюдження приманок з вакциною здійснювали з використанням літаків, обладнаних GPS-навігатором. Завдяки таким заходам кількість випадків сказу серед тварин вдалося зменшити майже вдвічі. Однак з початку введення в Україні воєнного стану польоти під забороною.

Довідково. Сказ – одна з найнебезпечніших вірусних хвороб, спільних для тварин та людей, яка уражає центральну нервову систему, супроводжується паралічами і без лікування завжди закінчується смертю.

Поширюють сказ у природі лисиці, вовки, єнотовидні собаки та безпритульні тварини, однак основним носієм вірусу сказу є червона лисиця.

Що потрібно знати про губчасту енцефалопатію великої рогатої худоби

 

Наприкінці минулого століття постала проблема пріонних інфекцій. Трансмісивні спонгіформні енцефалопатії, або пріонні інфекції – це група нейродегенеративних захворювань, які трапляються в жуйних, норок, оленів, котячих та людей.

Енцефалопатія губкоподібна великої рогатої худоби (ЕГВРХ) - синонімічні назви: спонгіформна енцефалопатія, трансмісивна губчастоподібна енцефалопатія, Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (англ. Bovine spongiform encephalopathy (BSE) - це смертельна хвороба великої рогатої худоби, з нервовими розладами що прогресують, спричинена накопиченням аномального білка у нервовій тканині під назвою «пріон». Характеризується тривалим інкубаційним періодом, повільним перебігом, ознаками ураження центральної нервової системи, дифузною дистрофічною енцефалопатією. Клінічні ознаки хвороби реєструють здебільшого у тварин у віці 4-5 років і дуже рідко у молодих тварин (старше 20-місячного віку). Частіше хвороба трапляється у корів молочного напряму продуктивності й рідше – у м’ясних порід. Хвороба завжди закінчується летально.

Виділяють дві форми ЕГВРХ: класичну, що виникає у великої рогатої худоби після поїдання забруднених пріонами кормів, та атипову, що виникає спонтанно у всіх популяціях великої рогатої худоби. Класичну форму виявлено вперше у 1986 році, і запровадження відповідних заходів контролю призвело до її занепаду у світі.

На сьогодні захворюваність обома формами є незначною і, за оцінками, наближається до нуля випадків на мільйон великої рогатої худоби.

Перші випадки губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби було встановлено у Великій Британії в 1985 році, а потім і в країнах Європи, завдала значних економічних збитків і соціальних потрясінь.

У 1996 році було встановлено, що збудник ГЕ ВРХ може вражати людей, викликаючи у них новий варіант хвороби Крейтцфельдта-Якоба. Люди були інфіковані при споживанні м’ясних продуктів від субклінічно хворих тварин.

Найбільше зростання губчастоподібної енцефалопатії в корів у 1999 році проявилося у трьох країнах: Франції, Португалії та Польщі

В Україні губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби не реєструється. З 2017 року в Україні зареєстрована та виконується Програма визначення статусу України, як країни з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Крім того, відповідно до Плану протиепізоотичних заходів по профілактиці основних заразних хвороб тварин, в Україні щорічно проводяться моніторингові дослідження на ЕГВРХ.

Оскільки Україна благополучна щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець, усі заходи мають бути спрямовані на запобігання занесенню збудника з-за кордону з імпортованими племінними тваринами, спермою, ембріонами, а також м’ясо-кістковим борошном та іншими кормами тваринного походження. У зв’язку з цим забороняється завезення в Україну тварин, сировини та продуктів тваринницького походження з держав, неблагополучних щодо губчастоподібної енцефалопатії худоби та скрепі овець, а також реекспорт з інших регіонів світу, якщо ця продукція вироблена в зазначених неблагополучних державах.

Заходи щодо профілактики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби проводяться з урахуванням вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ та Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2024  № 699, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 березня 2024 року за № 450/41795 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями».

 

ПІДГОТОВКА СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА 

Не так багато часу залишилось до жнив. Отже актуальним стає питання зберігання збіжжя, адже посіяти, доглянути і зібрати урожай - це тільки половина справи. При неправильному зберіганні врожаю втрати якості зерна можуть сягати 100% і зерно може стати взагалі не придатним для переробки.

Найголовніше, що необхідно пам’ятати: зерно - це живий організм. Воно має свою мікрофлору, дозріває та дихає. Мікроорганізми (кліщі, комахи) в зерні створюють умови для його проростання, появи плісняви, забруднення і пошкодження, так як наслідком їх життєдіяльності є зігрівання зернової маси. Цьому сприяє також зерно бур’янів, рештки основної культури й інших рослин. Часто зернова маса містить інші домішки - камінці, землю, пісок, що також негативно впливає на стан і якість зерна. Тому дуже важливо враховувати структура зернової маси для оптимального збереження врожаю.

Не менш важливим фактором для успішного зберігання зерна є стан приміщень для його зберігання. Приміщення мають бути сухі, ретельно зачищенні та знезараженні. В Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів - 34%, комах - 34 %, мишоподібних - 6%. За даними ФАО, втрати зерна і зернопродуктів при зберіганні щороку становлять 10-15%. Цією кількістю можна було б прокормити 135 млн осіб.

З метою знезараження місць зберігання зерна проводять дезінсекцію - обробку порожніх зерносховищ за допомогою хімічних препаратів. Вибір способу обробки залежить від видового складу шкідників. Якщо приміщення заселені комахами, нестійкими до дії інсектоакарицидів (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки), рекомендується обробити приміщення вологим способом. Якщо ж у приміщенні виявлено довгоносиків чи інших небезпечних шкідників, доречні аерозольна обробка чи фумігація, які виконуються спеціалізованими сертифікованими організаціями з дотриманням правил безпеки. Знезараження рекомендується провести за 2-3 тижні до завантаження зерна. Обробляють приміщення при температурі не нижче 12оС, коли шкідники знаходяться в активному стані.

Своєчасна та якісна підготовка зерносховищ дасть змогу зберегти зібраний врожай та не допустити втрати якості зерна!

 

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ – ВЧАСНЕ ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ПОЛЬОВОГО ОЦІНЮВАННЯ

Настав час визначення сортових якостей насіння, а саме проведення попереднього польового оцінювання (обстеження) зернових культур.

У ході попереднього польового оцінювання кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) – цвітіння, а також перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння(попередники, межі посіву, просторова ізоляція) та ступінь засміченості посіву бур’янами(карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними культурами, ураженості хворобами і пошкодження шкідниками. При проведенні попереднього польового оцінювання до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.

Відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», ця процедура здійснюється аудиторами із сертифікації, які зареєстровані у Державному реєстрі аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів). Послугою аудиторів можуть скористатися як суб’єкти насінництва (виробництво насіння з правом реалізації), так і господарства-виробники товарної продукції (виробництво насіння для власних потреб).

Позитивний результат проведеного попереднього польового оцінювання є підставою для здійснення остаточного польового оцінювання (обстеження) посіву, кінцева мета якого визнання посіву сортовим, а урожай придатним на насіннєві цілі. Остаточне обстеження проводиться у фазі розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак. Для пшениці, жита тритикале, ячменю, вівса – це кінець воскової-початок повної стиглості зерна.

За результатами остаточного польового оцінювання (обстеження) посіву складається «Акт польового оцінювання (обстеження)», який є підставою для отримання сортового сертифікату при виробництві насіння для реалізації та сортовим, супровідним документом до відібраних проб насіння, призначеного для внутрішньогосподарського використання. Такі проби направляються до лабораторій для визначення посівних якостей насіння. З переліком акредитованих лабораторій можна ознайомитись за цим посиланням.

Процедуру проведення польового оцінювання регламентує Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затверджений постановою КМУ від 21.02.2017 № 97.

У підсумку аграрій, який використовує на посів не тільки придбане сортове насіння, а й власного виробництва, працює у правовому полі.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки за телефоном +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

 

Порядок включення суб’єктів насінництва та розсадництва до державного реєстру.

 

Мінагрополітики України розпочало прийом заяв для включення до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва на 2023 рік.

Включення до Реєстру здійснюється відповідно до статті 12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та «Порядку ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 882.

Для включення до Реєстру юридичної або фізичної особи-підприємця, який планує виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал, необхідно подати до Мінагрополітики заяву.

Прийом заяв про включення юридичної або фізичної особи-підприємця до Реєстру здійснюється за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України. В електронній формі заява подається на адресу: [email protected]. У разі виникнення питань, звертайтесь за телефоном (044) 363-08-45.

При відправці Заяви, для оперативного вирішення питань, обов’язково необхідно вказати своє прізвище, ім’я та по-батькові, зворотну адресу і контактний номер телефону.

Мінагрополітики безоплатно перевіряє правильність і достовірність поданих заявником відомостей протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви та приймає рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру.

Звертаємо увагу, що заяву необхідно подати до початку проведення польового оцінювання посівів (насаджень), оскільки проведення польового оцінювання насінницьких посівів та насаджень з подальшою видачею сертифікатів, що дають право на реалізацію насіння, передбачено лише у суб’єктів, занесених до Реєстру.

Зазначимо, що відповідно до Закону України від 16.11.2022 № 2763-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу» набрання чинності, якого відбудеться 10.06.2023, статтю 28 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» доповнено частиною п’ятою такого змісту: «Умисне виробництво та/або заготівля, та/або пакування, та/або маркування, та/або затарювання, та/або пропонування до продажу, та/або зберігання фальсифікованого насіння та/або садивного матеріалу з метою продажу - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією фальсифікованої продукції, обладнання для вироблення фальсифікованого насіння та/або садивного матеріалу».

 

Сказ тварин: стан захворюваності в Новоукраїнському районі

 

Епідемічна та епізоотична ситуація щодо захворювання на сказ в Новоукраїнському районі залишається складною. Природні вогнища сказу існують практично на всій території району. Кожного року реєструються випадки захворювань тварин та покусів людей хворими на сказ тваринами.

Так з початку поточного року 7 населених пунктів Новоукраїнського району вже було оздоровлено від сказу: м. Новомиргород (лисиця), с. Петроострів (лисиця), с. Федорівка (велика рогата худоба), с. Любомирка (собака), м. Новоукраїнка (собака), с. Тишківка (кіт), с. Глодоси (собака). Було оголошено неблагополучними щодо сказу 5 населених пунктів району: с. Глодоси (собака), с. Тишківка (кіт), с. Кропивницьке (лисиця), с. Злинка (собака) та с. Вільні луки (собака).

В 4 з 5 випадків на сказ захворіли домашні тварини. Попередити виникнення хвороби та загибель тварин можна було завдяки дотриманню їх власниками правил утримання тварин, зокрема стосовно щорічної профілактичної вакцинації проти сказу.

Нагадаємо, що сказ – це особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання людей і тварин, яке неминуче закінчується смертю. Джерелом збудника сказу є хворі тварини (зокрема червоні лисиці), які виділяють вірус зі слиною. Зараження сказом відбувається в основному через покуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.

У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісники, збудження і параліч. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, на місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Показним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння: хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязні) - дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням та навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, глотки). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.

Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:

- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;

- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;

- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;

- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;

Що робити, якщо покусала тварина?

- рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;

- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень(щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту потенційного зараження);

- перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому випадку - викликати швидку допомогу за номером 103;

- під час курсу антирабічних щеплень - не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;

- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб.

Зазначимо, що щорічно працівниками Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини здійснюються профілактичні подвірні щеплення собак та котів проти сказу.

Водночас деякі власники тварин відмовляються від надання тварин собак та котів для профілактичних щеплень, за що несуть адміністративну відповідальність. Адже за порушення вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», ст.107 КупАП щодо порушення правил карантину тварин та ненадання тварини для проведення щеплення антирабічною вакциною, ст.107-2 КупАП щодо порушення вимог ідентифікації та реєстрації тварин власників тварин притягають до відповідальності.

Тож нагадуємо, що власники тварин зобов’язані щорічно надавати їх для проведення щеплення проти сказу. Вакцина є безкоштовною в державних лікарнях ветеринарної медицини Держпродспоживслужби області.

Закликаємо громадян до усвідомлення наслідків відмови від регулярного щеплення домашніх улюбленців проти сказу. Хвороба невиліковна і в випадку пізнього звернення до лікувального закладу на людину чекає неминуча смерть.

Якщо ви вирішили завести домашнього улюбленця чи надали прихисток безпритульній тварині, обов’язково зверніться у ветеринарну установу для проведення клінічного огляду тварини та профілактичної вакцинації проти сказу.

Пам’ятайте, сказ вилікувати неможливо, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО БРУЦЕЛЬОЗ?

Бруцельоз- це зооантропонозне захворювання (спільне для людини та тварин), що характеризується ураженням опорно-рухового апарату, нервової, статевої та інших системи. Бруцели стійкі у зовнішньому середовищі. У воді вони зберігаються понад 2 місяці, в молоці – 40 днів, у бринзі – 2 місяці, в сирому м’ясі – 3 місяці, в засоленому – до 30 днів, у вовні – до 4 місяців. Бруцели гинуть при нагріванні і під впливом багатьох дезінфікуючих речовин. Від хворої людини до здорової бруцели не передаються. Резервуаром і джерелом інфекції є домашні тварини (вівці, кози, корови, свині, рідше собаки).

Зараження людини від хворих тварин відбувається контактним, харчовим і повітряним шляхами. Особливо часто – при попаданні на шкіру навколоплідної рідини (допомога при отеленнях, при догляді за новонародженими телятами, ягнятами). Зараження може наступити і при контакті з м’ясом інфікованих тварин, з гноєм. Бруцели проникають через найменші пошкодження шкіри. Харчове зараження часто відбувається через сире молоко, а також при вживанні молочних продуктів (бринза, сир, масло). Зараження повітряним шляхом може настати при попаданні в дихальні шляхи пилу, що містить бруцели (у місцях випасу і в загонах для утримання овець), а також в лабораторіях при порушенні техніки безпеки. Частіше хворіють особи працездатного віку (18 ~ 50 років). У більшості випадків це професійні захворювання.

Гострий бруцельоз. Хвороба може починатися ознобом з гострого або поступового підвищення температури, є невелика слабкість, розбитість, зниження працездатності, біль у великих суглобах, в різних м’язах і попереку. Хронічні форми характеризуються синдромом загальної інтоксикації (слабкість, головний біль, тривала невисока температура, підвищена дратівливість, поганий сон, порушення апетиту, зниження працездатності). На цьому тлі виявляються ураження суглобів, нервової і статевої систем. Можуть бути й інші недуги (пневмонії, міокардити, ураження очей тощо), але вони спостерігаються рідше.

Профілактика полягає перш, за все, у ліквідації інфекції серед сільськогосподарських тварин і знезараженні навколишнього середовища. У місцевості, де серед худоби зустрічається захворювання на бруцельоз, великого значення набуває знезараження продуктів та сировини тваринного походження. Молоко корів і кіз можна споживати тільки після кип’ятіння. Основою профілактики повинен бути комплекс санітарно-ветеринарних заходів. При роботі із хворими тваринами потрібно використовувати захисний одяг і дезінфікуючі препарати. Значну роль у профілактиці поширення бруцельозу серед тварин має вакцинація спеціальними вакцинами.

Будьте обачними!

З повагою Новоукраїнський відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області!

ПТАШИНИЙ ГРИП! ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, І ЧОМУ?

ЩО ТАКЕ ПТАШИНИЙ ГРИП?

Пташиний грип – це інфекційне захворювання птиці, яке викликане вірусами грипу А. Вірус H5N1 – це підтип вірусу грипу A, який буває в основному у птахів, дуже заразний і може бути причиною їхньої смерті. Відомо, що дикі мігруючі птахи є природним резервуаром для високопатогенних вірусів і можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт. Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії. Свійські птахи (качки менш чутливі) можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні контакти з інфікованими водоплавними птахами чи іншими інфікованими птахами, або через контакт із поверхнею (земля, глина чи клітки), або з матеріалами (вода або корм), що були заражені вірусом. Вірус пташиного грипу, як правило, не вражає інші види тварин, окрім птахів та свиней.

ЧИ ХВОРІЮТЬ ЛЮДИ НА ПТАШИНИЙ ГРИП?

Люди на пташиний грип як правило не хворіють. Виключенням є пташиний грип спричинений штамом H5N1 випадки захворювання на який серед людей реєструються з 1997 року. Як правило це спорадичні, поодинокі випадки захворювання, оскільки сприйнятливість людей до цього штаму вірусу грипу також є не високою. Зараження, здебільшого, відбувається за прямого контакту з інфікованими птахами під час догляду за ними, розробці їх тушок, збиранні та упаковуванні яєць. Значно рідше інфікування відбувається аліментарним шляхом при вживанні сирих чи недостатньо просмажених яєць. Останнім часом з’явилися повідомлення про можливість передачі вірусу грипу H5N1 від птахів до людини повітряно-крапельним шляхом. Наразі немає доведених фактів передачі пташиного грипу від людини до людини. Однак занепокоєння викликає те, що внаслідок мутацій та обміну генетичним матеріалом з вірусами грипу людини, віруси пташиного грипу можуть набути нових властивостей і передаватися від людини до людини, зокрема і повітряно-краплинним шляхом.

СИМПТОМИ ПТАШИНОГО ГРИПУ У СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

Клінічні ознаки грипу птиці є мінливими і залежать від вірулентності вірусу, виду, віку, статі птиці, супутніх хвороб, навколишнього середовища тощо. Інфекція серед свійській птиці може бути неочевидною (безсимптомною) або викликати зменшення яйценесення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів (високопатогенний пташиний грип).

СИМПТОМИ ПТАШИНОГО ГРИПУ У ЛЮДИНИ

Однозначних ознак захворювання людини саме на пташиний грип немає. Це може спершу виглядати як звичайний грип; іноді починається з кашлю, потім людина починає задихатися, відмічається біль у м’язах, починається гарячка. Приблизно в половині випадків пташиний грип у людини стається в формі шлункового грипу, з болем у животі, блювотою й розладом шлунку. У разі смерті вона настає здебільшого внаслідок відмови легенів; у приблизно 20 відсотків хворих – від відмови нирок; крім того, в приблизно половини хворих також настає ураження кісткового мозку. Найважливіше пригадати, чи мала хвора людина контакт із потенційно хворими птахами напередодні. Ознаки хвороби виникають через 3 – 7 днів після зараження.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ ГРОМАДЯНАМ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ!!

Щоб вберегти птицю, на час міграції диких птахів домашню птицю слід тримати ізольовано, у закритих приміщеннях або вольєрах, не допускати її вигул на гуртових пасовищах, ставках, річках та інших водоймищах, що унеможливить контакт з дикою перелітною та синантропною птицею (горобці, ворони, голуби тощо). При виявленні трупів загиблої птиці негайно повідомляти державні установи ветеринарної медицини.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ ВЛАСНИКАМ ПТАХІВНИЧИХ ГОСПОДАРСТВ!!

Щоб не допустити занесення захворювання на територію господарства, необхідно в період міграції дикої перелітної птиці посилити ветеринарно-санітарні заходи відповідно до “Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування”. Корми зберігати у закритих приміщення (бункерах), щоб уникнути контакту його з іншою птицею.

ЩОБ ЗАПОБІГТИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА ПТАШИНИЙ ГРИП НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЯ НАСТУПНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ:

1.      Уникайте контактів з домашньою водоплавною птицею.

2.      Не слід без потреби доторкатися до птиці – не тільки мертвої та хворої, але й тої, яка здається здоровою.

3.      Уникайте контакту з поверхнями, на які могли потрапити послід та інші виділення птахів.

4.      Як і у випадку з іншими інфекційними захворюваннями, що передаються повітряно-крапельно, один з найбільш ефективних засобів захисту – використання захисних масок.

5.      Вірус пташиного грипу легко знищується за допомогою теплової обробки. В м’ясі вірус гине: при температурі 85˚С – за 10 секунд. Тобто, вживаючи добре проварене м’ясо, заразитися неможливо.

6.      Яйця не слід вживати в сирому вигляді – їх необхідно варити 10 хв. Або обсмажувати з двох боків. Перед приготуванням сирі яйця необхідно вимити з милом.

7.      Зробіть щеплення від звичайного грипу.

ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ! За появи симптоматики гострого респіраторного захворювання впродовж 5 днів з моменту перебування у місці загибелі птахів негайно зверніться до лікаря. Противірусна терапія розпочата у перші дні захворювання на пташиний грип суттєво збільшує шанси на одужання.

Якщо у Вас захворіла чи загинула птиця або Ви виявили загибель дикої перелітної птиці на водоймах – НЕГАЙНО повідомляйте спеціалістів ветеринарної медицини, які обслуговують дану територію (+38068-995-58-76 – начальник Новоукраїнської РДЛВМ) та Новоукраїнський відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за телефоном +380(66)- 380-72-95

 

 

 

 Стережись! А Ч С!

 

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) — контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення хвороби, та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Вже на 29 липня 2021 року виявлено 7 випадки АЧС (4-домашні, 2-дикі, 1-інфіковані об’єкти).

У зв’язку з загостренням ситуації в Україні, та з метою недопущення занесення збудника хвороби на територію Новоукраїнського району нагадуємо про обов’язкове виконання вимог «Іструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» усіх господарств незалежно від форми власності і підпорядкування.

Згідно «Іструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» затвердженої Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 березня 2017 року № 111(далі «Інструкція») лікування заборонено.

Характерними для хвороби є наступні ознаки:

раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;

зниження апетиту, в’ялість, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;

ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок,

синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями на тілі.

Якщо Ви помітили схожі ознаки негайно сповістіть ветеринарного лікаря Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини!

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство необхідно обов’язково дотримуватись вимог «Інструкції», а також:

- утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами,

- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар,

- не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам,

- не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів,

- не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин,

- не утримувати в приватному господарстві свиней, якщо Ви мисливець,

- не згодовувати свиням харчові відходи без проварювання.

Якщо не повідомити про підозру на АЧС, хвороба може швидко поширитись на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я в регіоні.

 

Африканська чума свиней! Стоп АЧС!

В підсобному господарстві Веселокутського ПНІ 29.11.2021р. виявлено епізоотичне вогнище АЧС. Рішенням Державної протиепізоотичної комісії Новоукраїнської РДА №3 від 30.11.2021р. затверджено «План заходів щодо локалізації та ліквідації АЧС», визначено карантинні обмеження в зонах захисту та спостереження.

З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Новоукраїнському районі та недопущення занесення африканської чуми свиней на територію області Новоукраїнський відділ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області рекомендує субʼєктам господарювання та власникам, які утримують поголів’я свиней посилити заходи профілактики та недопущення АЧС.

АЧС - небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю.

Вірус дуже стійкий і довго зберігається в навколишньому середовищі, швидко розповсюджується серед свинопоголів’я.

Наразі безпека щодо АЧС кожного господарства, в якому утримуються свині, залежить не тільки від фахівців ветеринарної медицини, а й від самих власників свиней.

Що необхідно знати про африканську чуму свиней:

- АЧС не становить небезпеки для людей;

- на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині;

- основний шлях передачі збудника – безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилася виділеннями хворої тварини і мала контакт зі здоровою, а також предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби і корми, в тому числі й харчові відходи.

Щоб запобігти занесенню збудника АЧС в господарство нагадуємо про необхідність безумовного дотримання наступних правил утримання свиней:

- Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускати їх вигул та контакти з іншими тваринами;

- Регулярно здійснювати обробку тварин проти комах і кліщів;

- Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;

- При вході в приміщення, де утримуються свині обладнати дезкилимки , які підтримуються в робочому стані ( «Білизна», розчин хлорного вапна та інше);

- Не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам;

- Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів;

- Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;

- Утриматися від утримання свиней в приватному господарстві, якщо господар мисливець, або з якихось причин має постійний контакт з дикою фауною;

- Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без термічної обробки;

- Ретельно і комплексно боротися з гризунами;

- Проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини;

- Надавати свиней для щеплення ветеринарною службою проти класичної чуми свиней (проводиться безкоштовно).

При будь-яких ознак захворювання чи загибелі свиней терміново повідомте ветеринарного спеціаліста (за місцем проживання). Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Зразки біологічного матеріалу має відбирати лише кваліфікований фахівець. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації сприятимуть лише поширенню інфекції.

 

Західний кукурудзяний жук

(Diabrotica virgifera virgifera Le Conte)

 

 

Західний кукурудзяний жук - надзвичайно небезпечний карантинний шкідник кукурудзи, обмежено поширений в Україні. На території Кіровоградської області вперше виявлений в 2018 році.

Шкодять личинки та жуки.

 

     

 

Личинки живляться корінням. Жуки живляться листками, пилком, пасмами та вершками качанів.

Ознаки пошкодження.

При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, в результаті чого падає врожайність.

Личинки в молодому віці їдять кореневі волоски, потім тонке коріння, а потім великі та стрижневі корені. В результаті рослини жовтіють, відстають в рості, в’януть, а нерідко молоді рослини гинуть.

Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї».

Способи розповсюдження та перенесення.

Жуки добрі літуни. В пошуках корму вони перелітають на відстань до 20 км. Може бути занесений в сусідні регіони з вантажами, сільськогосподарською технікою тощо.

Основні фітосанітарні заходи.

Необхідно проводити постійний контроль полів кукурудзи шляхом огляду кореневої системи на виявлення личинок, а також листової поверхні волоті, ослаблених пожовклих і падаючих рослин з метою можливого виявлення жуків.

Найефективнішим способом вилову жуків є феромонні пастки.

У разі виявлення західного кукурудзяного жука запроваджується карантинний режим та застосовуються відповідні заходи.

Ефективним агротехнічним заходом проти західного кукурудзяного жука є сівозміна. Хімічні обробки проводять препаратами згідно з «Переліком пестицидів та агрохі мі катів, дозволених до використання в Україні».

 

Заходи з локалізації та ліквідації карантинного організму – західного кукурудзяного жука

 

1. Створення технологічних карт вирощування кукурудзи з урахуванням площ зараження кукурудзяним жуком.

2. Дотримання у виявлених вогнищах агротехніки вирощування (з використанням глибокої оранки), застосування сівозмін, висівання сортів та гібридів, стійких до пошкодження західним кукурудзяним жуком, обробка посівів інсектицидами.

Заборона сівби кукурудзи на полях, де виявлено західного кукурудзяного жука, протягом наступних 3 років.

Заборона вивезення з карантинної зони заражених карантинними організмами об’єктів регулювання. Переміщення зерна із карантинної зони проводити при наявності карантинного сертифіката.

3. Обстеження 100% посівів кукурудзи в період розвитку західного кукурудзяного жука із застосуванням феромонних пасток.

 

УВАГА! ВИПАДОК СИБІРКИ!

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів підтвердила, що причиною загибелі поні вночі з 27 на 28 вересня в зоокутку парку "Топільче" (Тернопіль) стала сибірка, на місці події впроваджено карантин. Під час дослідження патологічного матеріалу в Тернопільській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби було встановлено захворювання на сибірку, і 2 жовтня на території зоокуточка в парку було впроваджено карантин. 4 жовтня діагноз підтвердила відповідна київська установа.

Сибірка (Anthrax, сибірська виразка, телій) - це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що має переважно шкірну форму, значно рідше — легеневу і кишкову форми з явищами сепсису.

Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.

Сибірка не передається від людини до людини.

Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість.

Ознаки сибірки:

- сильний головний біль;

- висока температура;

- загальне нездужання;

- карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);

- сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);

- задуха (у разі легеневої форми);

- діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);

- ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);

- блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

За найменшої підозри на сибірку — негайно звертайтеся до лікаря!

 

Профілактика інфікування:

- купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють;

- люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших;

- виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами;

- забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників;

- упорядковане захоронення трупів тварин;

- ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини;

- контроль захворюваності тварин;

- знищення заражених трупів тварин;

- щеплення тварин проти сибірки;

- отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

 

 

ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ

Незабаром розпочнеться посів озимих сільськогосподарських культур, тож до початку посівної саме час дізнатися, наскільки якісне насіння буде висіяне під урожай наступного року.

Одним із основних факторів одержання високих врожаїв є використання на посів якісного насіння з високими сортовими та посівними якостями. Визначення сортових якостей насіння здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового (грунтового) сортового контролю та лабораторного сортового контролю.

Посівні якості насіння – це сукупність показників якості насіння, що характеризують придатність його до посіву (схожість, енергія проростання, чистота, маса 1000 шт., життєздатність, вологість, зараженість хворобами, заселеність шкідниками). Схожість, без сумніву, є найбільш важливим показником. Рівень схожості, встановлений стандартом, забезпечує нормальне проростання насіння в польових умовах і формування необхідної густоти рослин.

Існують поняття лабораторної та польової схожості насіння. Лабораторна схожість насіння визначається шляхом його пророщування за оптимальних умов протягом конкретного для кожної культури терміну (для більшості культур – 7-8 діб). Польова схожість насіння, як правило, відрізняється від лабораторної, її показники можуть бути дещо нижчими, адже в лабораторіях створюються ідеальні умови для проростання насіння, що не завжди можливо в польових умовах. Це пов’язано з впливом низки чинників, таких як температура й вологість ґрунту, строки і глибина посіву, рівень агротехніки тощо.

Не менш важливим показником є енергія проростання насіння, що характеризує його здатність швидко і дружно проростати. Цю властивість має здорове насіння. Масу насіння основної культури, виражену у відсотках до загальної маси насіння, називають чистотою насіння. Якщо відсоток чистоти нижче, ніж встановлено стандартом, таке насіння не допускається до посіву, а піддається вторинній очистці. Знаючи чистоту і схожість та визначивши масу 1000 насінин можна з високою точністю розрахувати норму висіву на гектар і не витратити зайвий посівний матеріал.

Має значення й перевірка на заселеність насіння шкідниками, які пошкоджують насіння, а продукти їх життєдіяльності спричиняють розвиток грибкових хвороб і пліснявіння. Попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, адже результати таких досліджень будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії. Володіючи повною інформацією про якість насіння, аграрій розуміє, який протруйник треба придбати, чи потрібна передпосівна обробка стартовими мікродобривами та чи варто сіяти це насіння взагалі.

Вартість повного дослідження проби насіння на посівні якості є помірною, а отримані результати дозволяють заощадити десятки тисяч гривень у подальшому. Послуги з визначення посівних якостей насіння в області надають чотири державних лабораторії Держпродспоживслужби. З переліком цих лабораторій, а також інформацією про вартість таких лабораторних досліджень можна ознайомитися за цим посиланням.

За роз’ясненнями та консультаціями звертайтеся до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за тел.: +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

 

УВАГА! Африканська чума свиней!

 

Що за хвороба - африканська чума свиней ?

Африканська чума свиней (АЧС) – небезпечне вірусне захворювання, яке вражає свиней. Вперше виявлено в 1903 р. в Африці.

Скільки часу проходить з моменту зараження тварини до прояву клінічних ознак хвороби?

Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.

Чи хворіють люди на АЧС ?

Ні! Люди не хворіють на АЧС.

Які тварини хворіють на АЧС ?

Лише домашні та дикі свині, незалежно від породи, віку та статі.

Чи існує вакцина від АЧС ?

Ні! На даний час ефективної вакцини не існує

Чи лікують свиней при захворюванні на АЧС ?

Ні! Методів успішного лікування АЧС не існує. Лікування заборонено законодавством України.

Що станеться, якщо не повідомити про підозру на АЧС ?

Хвороба може швидко поширитись на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я в регіоні.

Заходи ветеринарної служби з контролю АЧС

У разі підтвердження спалаху захворювання, служба ветеринарної медицини проводить карантинні заходи із запобігання розповсюдженню хвороби шляхом швидкого гуманного безкровного забою усіх свиней на території, де спалахнула хвороба, з наступним спаленням трупів тварин, механічною чисткою та дезінфекцією приміщень та території утримання свиней.

Які клінічні ознаки є характерними для хворих на АЧС свиней ?

Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, ураженнями внутрішніх органів та високою смертністю, що призводить до значних економічних збитків.

Характерними для хвороби є наступні ознаки:

• раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;

• підвищення температури тіла до40.5-42°C;

• зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;

• ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;

• червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках (необхідно відрізняти від бешихи та класичної чуми свиней;

Хвороба охоплює 40-65 % поголів’я тварин, 85-100 % з яких гине впродовж 6-13 діб.

Якщо Ви помітили схожі ознаки негайно сповістіть ветеринарного лікаря ! Не займайтесь самолікуванням !

Як відбувається зараження свиней ?

- Шляхом безпосереднього контакту (від свині – до свині).

- Опосередковано:

• через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мухта обслуговуючий персонал.

• при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Стійкість збудника:

Вірус АЧС залишається життєздатним:

• в м'ясі від хворих тварин – до 155 днів;

• у гною та ґрунті – до 3 місяців;

• у трупах свиней – до 2,5 місяців;

• у копчених м’ясопродуктах – до 6 місяців;

• в солонині – до 1 року;

• в замороженому м’ясі – до 3 років.

Матеріальне відшкодування збитків внаслідок вилучення тварин компенсується власникам за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Як запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство ?

 Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами.

 Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар.

 Не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам.

 Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів.

 Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин.

 Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання.

 При виявленні трупу дикого кабана або свійської свині негайно сповістити ветеринарну службу

 

Пам’ятайте!

При підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветеринарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів !

ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Тел. 044-279-48-15

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

Тел. 044-377-53-85

Увага! Пташиний грип

 

Що таке пташиний грип і чи небезпечний він для людей?

Пташиний або курячий грип – це вірус, який часто призводить до смерті заражених птахів. Його збудник переносять дикі перелітні птахи. Деякі зі штамів пташиного грипу можуть вражати не лише птахів, але й свиней чи людей. Свійські птахи можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні контакти з інфікованими водоплавними чи іншими птахами, або через контакт із поверхнею (земля, глина чи клітки), або з матеріалами (вода або корм), що були заражені вірусом.

Які симптоми пташиного грипу у свійської птиці?

Інфекція серед свійської птиці може бути безсимптомною або викликати зменшення яйценесення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів.

Як поширюється пташиний грип серед птахів?
Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії. Чутливі до інфекції птахи можуть бути інфіковані, коли вони контактують із зараженими виділеннями чи секреціями. Свійські птахи можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні контакти з інфікованими водоплавними птахами чи іншими інфікованими птахами, або через контакт із поверхнею (земля, глина чи клітки), або з матеріалами (вода або корм), що були заражені вірусом.

Чи може людина бути інфікована вірусом пташиного грипу?
Віруси пташиного грипу не завжди заражають людей, але, починаючи з 1997 року, було зареєстровано більше як 100 підтверджених випадків зараження людей вірусами пташиного грипу. Світова організація охорони здоров'я (
WHO) зберігає оновлені дані і об'єднані звіти про випадки захворювання людей пташиним грипом A (H5N1).

Як люди заражуються вірусами пташиного грипу?
У більшості випадків люди заражувалися пташиним грипом внаслідок безпосередніх чи близьких контактів з інфікованими птахами (свійськими курми, качками й індиками) або з поверхнею, зараженою секрецією чи виділеннями інфікованих птахів. Поширення вірусів пташиного грипу від однієї хворої людини до іншої буває дуже рідко; подальше поширення інфекції від хворого не спостерігається. Під час спалаху пташиного грипу серед птахів існує можливий ризик і для людей, які мають безпосередні чи близькі контакти з інфікованими птахами або з поверхнями, зараженими секреціями чи іншими виділеннями інфікованих птахів.

Чи є ризик заразитися пташиним грипом при вживанні в їжу пташиного м'яса?
Не має зареєстрованих випадків, коли правильно приготоване пташине м'ясо чи яйця могли бути джерелом захворювання на пташиний грип.

Навички, які допоможуть зберегти здоров'я і уникнути грипу.
Остерігайтеся близького контакту з хворими людьми. Якщо ви хворі, уникайте контакту з іншими людьми, щоб захистити і їх від захворювання. Коли ви хворі, по змозі залишайтесь удома, не йдіть на роботу, до школи і не плануйте в цей час відрядження. Ви допоможете вберегти інших людей від зараження вашою хворобою. Закривайте свій рот і ніс тканиною, коли кашляєте або чхаєте. Ви допоможете іншим людям, що оточують вас, уникнути зараження. Миття рук захистить вас від мікробів. Намагайтеся не торкатись очей, носа або рота. Мікроби часто поширюються тоді, коли особа доторкається до чого-небудь, забрудненого мікробами, а потім торкається своїх очей, носа або рота.

 

 

При будь-яких випадках загибелі домашньої птиці відразу звертайтеся до Новоукраїнського районного відділу ГУ ДПСС В Кіровоградській області або до Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини!

тел. 0983926630 Головний спеціаліст Новоукраїнського районного відділу ГУ ДПСС Коваленко Євген Валерійович

тел.0951911058; (05251) 21173 Начальник Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини Калич Андрій Миколайович.

ТРИХОГРАМА – ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН

 

З огляду на тісний зв’язок між здоров’ям рослин і охороною навколишнього природного середовища актуальним і перспективним стає використання екологічно безпечних методів боротьби з шкідниками та хворобами. Біологічний метод захисту рослин ґрунтується на використанні живих організмів проти шкідників, збудників хвороб і бур'янів.

Саме біологічний метод, зокрема застосування трихограми, відіграє важливу роль у боротьбі з лускокрилими шкідниками. Трихограма - дрібні комахи розміром 4-9 мм. Самки трихограми знаходять яйця господаря-шкідника, проколюють їх і відкладають туди свої яйця.

Потрібно зазначити, що трихограма знищує шкідників у недосяжних для хімічних засобів місцях. Пошкоджені яйця стають на другий день чорного кольору і їх можна легко відрізнити від непаразитованих. На третій день в паразитованих яйцях можна розгледіти личинку трихограми. Однак паразитичний спосіб життя ведуть тільки личинки трихограми, харчуючись вмістом яйця лускокрилих комах, дорослі ж особини трихограми в природі харчуються нектаром квітів і росою.

Незважаючи на малі розміри, трихограма – це ефективний, екологічно чистий, безпечний для людини та навколишнього середовища засіб захисту рослин від шкідників. Трихограма впливає на 80 видів шкідників із ефективністю знищення близько 70%.

Трихограму в Україні застосовують на овочевих, технічних, зернових, зернобобових культурах та плодових насадженнях проти комплексу совок, біланів, вогнівок, листовійок, мінуючих мух та інших шкідників.

Для отримання консультацій щодо використання трихограми звертайтесь до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кабінети 303–304, тел.: (0522) 32 12 21.

Щодо придбання трихограми звертайтеся до Державної установи «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» за адресою: м. Кропивницький, вул. Художника Ярошенка, 1; адреса виробництва: м. Кропивницький, вул. Курганна, 62; тел.:  (0522) 27 07 25, 066 73 48 682, 067 52 03 706.

ОБЕРЕЖНО-БОТУЛІЗМ!

Влітку завжди зростає кількість випадків харчових токсико інфекцій. Спека, а також порушення умов приготування та зберігання їжі сприяє їх виникненню. Але в більшості випадків ці хвороби проходять як легкі або помірні. У випадку ботулізму ситуація зовсім інша. Ботулізм не відноcять до числа інфекційних хвороб.

У Міжнародній класифікації хвороб ботулізм позначений як класичне харчове отруєння, викликане Clostridium botulinum, протее е важкий перебіг ботулізму, труднощі діагностики в перші дні захворювання та висока смертність не дозволяють ставитися до цієї проблеми як другорядної.

Згідно інформації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) спалах ботулізму вважають надзвичайною ситуацією. Успіх лікування в значній мірі залежить від ранньої діагностики та швидкого введення ботуліністичного антитоксину.

Хвороба характеризується ураженням нервової системи, при тяжкому перебігу-порушенням функції ковтання та гострою дихальною недостатністю.

Збудники ботулізму широко поширені в природі. Спори, що мають здатність протягом тривалого часу зберігатися, за певних умов можуть перетворюватись у вегетативні форми і накопичуватись у ґрунті, мулі, а особливо, в трупах тварин.

Джерелами інфекції є мертві тварини, птахи, риби. Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, де накопичений токсин внаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника. Найчастіше це в’ялена або слабо посолена не патрана риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Інкубаційний період при харчовому ботулізмі - від 8 годин до 10 діб, при рановому– 5-14 діб. Підтвердженням діагнозу є виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі - кров, блювотнімаси.

Усі хворі на ботулізм, незалежно від тяжкості підлягають обов’язковій госпіталізації, оскільки перебіг захворювання, ймовірність ускладнень непередбачувані. Безпосередньої небезпеки для оточення хворі не являють.

Головний прицип профілактики – ретельне дотримання технологій приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування.

Ботулізм віднесений МОЗ до особливо небезпечних інфекцій, які відносяться до групи бактеорологічної зброї.

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль у животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

Із метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

- не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;

- такі продукти слід зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх вживання;

- ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

- сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки);

- захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб.  

«АМЕРИКАНСЬКИЙ БІЛИЙ МЕТЕЛИК – НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДНИК»

Одна з най небезпечніших для ведення сільського господарства комах – американський білий метелик (Hyphantriacunea Drury) належить до обмежено поширених карантинних організмів  на території України та входить до переліку шкідливих організмів ЄОКЗР A2.

Американський білий метелик належить до родини Ведмедиків, який  шкодить квітам, листям та плодам близько 300 видів плодових, декоративних, лісових та інших культур. Найбільш пошкоджує фруктові культури: яблуню, шовковицю, черешню, сливу, вишню, виноград, грушу, горіхволоський.  Це є причиною великого негативного впливу "американця" на сільське господарство.

 Судячи з назви, неважко здогадатися, що історичною батьківщиною американського метелика є Північна Америка, де він поширений на землях Канади до Мексики. На сусідньому південному континенті комаха обрала Колумбію. У 1952 році шкідник був виявлений на території України на Закарпатті, а незабаром з’явився у південних регіонах Росії та республіках Центральної Азії.

 Метелик поширюється по всьомусвіту, в основному, під час перевезення вантажів, в першу чергу, при збиранні ягід та фруктів. Також шкідник пересувається в транспортних засобах, з контейнерами та пакувальним матеріалом.

 Американський метелик переживає зиму у вигляді лялечки. Він забирається у щілини будинків, у щілини кори дерев, у розломи гілок та інші куточки. Комаха виходить зі свого сховища лише навесні, коли починається цвітіння яблуні. Молод ігусениці їдять м’ясисту частину листя, багату соком, залишаючи своєрідний скелет. Дорослі особини здатні впоратися з цим, не залишаючи навіть сліду листя. Цей процесс триває до осені. Рослина не може нормально розвиватися. Цевпливає на її зовнішній вигляд, врожайність значно знижується. Якщо не вжити заходів, щодо боротьби з американським білим метеликом, то рослина може навіть загинути. Гусениці, як правило, живуть в колоніях. Збираючись у купи, вони заплітають гілки дерев та кущів павутинням.

Для попередження занесення та розповсюдження американського білого метелика слід проводити детальний огляд імпортних та вітчизняних вантажів, пакувального матеріалу, транспортних засобів, які надходять з карантинних зон, регулярно обстежувати багаторічні насадження. Вивіз плодів і садивного матеріалу із заражених господарств, населених пунктів проводити під контролем державних інспекторів управління фітосанітарної безпеки.

Для боротьби у виявлених вогнищах шкідника застосовують агротехнічні та хімічні методи.  На невеликих присадибних ділянках надійним є механічний метод знищення шкідника, що грунтується на систематичному зрізуванні кубел і їх знищенні. А сааме гусениці третього-четвертого віків ведуть стадний спосіб життя і зосереджуються в кублах. За появи таких кубел їх зрізують секатором і скидають у відро з водою, зверху заливають гасом, машинною оливою чи просто олією, що прискорює загибель гусениць. Таку операцію повторюють через кожні 5 діб упродовж 15–20 діб як протии першого, так і другого поколінь.

Після зрізування кубел на стовбури дерев накладають ловильні пояси з гофрованого картону заввишки 30 см. чи соломи, обгорнутої папером, або поліетиленової плівки. Через 10–15 діб пояси знімають, відловлених лялечок згодовують домашній птиці чи знищують або закладають у щільні ящики, закриті зверху сіткою з діаметром отворів   3 мм. для вильоту ентомофагів. Виплоджених метеликів знищують.

Для вдалого знищення цього небезпечного шкідника пересічні громадяни не повинні стояти осторонь, проявляючи байдужість до стану навколишніх насаджень, а бути свідомими щодо важливості проведення захисних заходів і намагатись самостійно боротись із його розповсюдженням. Так, слід регулярно обстежувати дерева у присадибному саду, ретельно оглядаючи крону дерева, особливо в 1-й декаді червня та в 2-й декаді серпня, коли з’являються перші павутинні гнізда гусениць I і II поколінь. Особливо ретельно оглядають шовковицю і клен ясенолистий, що ростуть на території або по межах саду, де зазвичай оселяється цей шкідник. Не менш важливим є своєчасне інформування державних фітосанітарних інспекцій про виявлені гнізда шкідника.

У разі виявлення гнізд, а іноді і яйцекладок їх слід обов’язково зрізувати і спалювати разом із гусеницями, а ушкоджені й прилеглі здорові дерева та чагарники в радіусі до 50 м — обприскувати пестицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

 

Амброзія полинолиста повитиця польова – небезпечні карантинні бур’яни!

  

Літо в розпалі, а отже час згадати і про амброзію — рослину, про яку багато говорять, але далеко не всі знають, як вона виглядає. Це один з найбільш непримітних і витривалих бур’янів у рослинному світі, який, проте, є одним із найбільш небезпечних алергенів

В Україні поширенішою з цього сімейства є амброзія полинолиста. Сезон її цвітіння триває шість-десять тижнів – від кінця липня і до перших приморозків. Попри те, що кожна рослина живее лише один сезон, вона може виробити до одного мільярда пилкових зерен. І "подорожувати" вони можуть на досить великі відстані. Для прикладу, їх було виявлено над морем на відстані 640 кілометрів від берега, а також в атмосфері за три кілометри від земної поверхні. 

Амброзія политнолиста - яра рослина, яка викидає до 100 тис. насінин, тому боротися з нею потрібно до початку цвітіння та утворення насіння. Коріння амброзії политнолистої в глибину можуть сягати до 4 метрів, всисна сила поживних речовин та води з грунту в три рази вища, ніж у кукурудзи та в два рази вища, ніж у пшениці та ячменю.

Амброзію найчастіше можна зустріти уздовж доріг, біля берегів річок, на порожніх ділянках та польових угіддях. Також сприятливими для неї є дернина, місцевості поруч зі стоками води, а також засолені через хімічні речовини ґрунти. Не рідко амброзію можна побачити й в містах.

Теплі літні дні з низькою вологістю ідеально підходять для поширення пилку амброзії. І це додає серйозного дискомфорту в життя людей, які схильні до алергії та/або мають астму. 

В місцях широкого розповсюдження амброзії в період її цвітіння спостерігаються епідемічні захворювання населення на полліноз. Захворювання проходить у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон’юнктивіту, важкої бронхіальної астми, мігрені , кропивниці, хвороба також супроводжується різким знесиленням. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії , тривале й важке.

Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення фітосанітарних заходів: контроль підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження карантинного режиму, застосування агротехнічних (ліквідаційних) заходів (внесення гербіцидів, створення агрофітоценозів, механічне скошування тощо).

Механічне скошування рослин амброзії полинолистої до її цвітіння задля знищення не ефективне. До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює декілька продуктивних стебел. Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку ії цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів,дозволених до використання в Україні.

На території з карантинним режимом здійснюється комплекс спеціальних карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ карантинного бур’яну та запобіганню його подальшого розповсюдження (відповідно до ст.10 Закону “Про карантин рослин”). Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх землекористувачів. Порушення вимог виконання фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої несе за собою накладення штрафів як на посадових осіб, так і на громадян згідно ст. 105 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”. Невиконання вимог фітосанітарного законодавства щодо знищення амброзії полинолистої тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на громадян – від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно ст.105 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення “.

Повитиця польова  (CuscutacampestrisJunk.)  переважно однорічна типова рос­лина - паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте, витке стебло. Без коренів та листків, та й фотосинтез їй ні до чого, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Знайшовши живителя, вона двома-трьома обертами обвиває її та у місцях дотику з ураженою росли­ною утворює особливі органи — гаусторії (або присоски). З їх утворенням  про­росток втрачає зв’язок із ґрунтом і повністю переходить на паразитичний спосіб життя. Глибоко проникаючи у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок. На багаторічних рослинах, навіть після всихання чи замерзання над земних органів, її розвиток відбувається за допомогою гаусторій, які залишаються в середині стебла.

Повитиця польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає у травні-червні за температури ґрунту +17-24°C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих погодних умов.

Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує врожайність, але й погіршує якість продукції. Разом із амб­розією полинолистою та гірчаком рожевим входить до чільної трійки найзлісніших карантинних бур’янів України — як за територією поширення, так і за рівнем шкодочинності.

Гаусторії повитиці, проникаючи у паренхіму волокнистих рослин, погіршують якість волокна. У цукрового буряка, ураженого повитицею, вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухиайстр, бронзовостітоматів тощо).

Способи поширення повитиці польової – насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту, а також його важко відокремити від насіння багаторічних трав та овочевих культур.

Що треба знати, щоб ефективно боротися з цим бур’яном.

Сходи повитиці польової мають рудиментарний корінь, який лише на     1-2 см проникає в ґрунт, тому будь-який механічний обробіток під час появи сходів цієї рослини призводить до повного її знищення.

Ділянки багаторічних трав, які уражені повитицями, і в радіусі до метра навколо них, рекомендовано скошу­вати до цвітіння повитиці, а скоше­ну вегетативну масу, залити пальним і спа­лити, переклавши її попередньо пошарово соломою для ефективності заходу.

У разі, якщо повитиця польова уражує великі площі посівів, рекомендовано застосовувати вогневий спосіб. Проте даний метод є вбивчим не тільки для повитиці, а й для усієї екосистеми.

Для зменшення кількості насіння в ґрунті застосовують глибоку оранку або стимулювання проростання насіння повитиці за рахунок провокаційних поливів, з подальшим знищенням сходів.

Проте ефективним заходом була і залишається сівозміна з включенням у неїстійких до ураження культур. За даними наукових досліджень, до таких культур належать зернові колосові, квасоля, соя, огірки, гарбузи і бавовник. Одним з важливих елементів сівозміни є створення густого стеблостою, завдяки чому процеси закручування і прикріплення повитиці польової до рослини-господаря сповільнюватимуться і пригнічуватимуться.

 В закритому ґрунті для контролю появи сходів повитиці, за даними дослідників, ефективним є покриття поверхні ґрунту піском, шаром у 2,5 см.

Оскільки додатковим джерелом поширення насіння повитиці  є гній, то під час складанняйого в штабелі, де він протягом 4-5 місяців буде розкладатись за температури 50-60 град., насіння бур’яну повністю втрачатиме схожість.

Актуальним є вивчення біологічних об’єктів  для знищення повитиць у посівах сільськогосподарських культур. Відомо, що для біологічного контролю рослин роду Cuscuta ефективними були муха Melanagromyza cuscutae і довгоносики роду Smicronyx.

 Оскільки  основний спосіб поширення повитиці польової це   насіння, то і одним з ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності  в насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур І найкраще в цьому допоможе профілактика, зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження; обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні вогнища — запровадження карантинного режиму.

Слід пам’ятати – вантаж, у якому виявляють насіння повитиці польової, підлягає поверненню від правникові або очищенню підконтролем фітосанітарного інспектора. При неможливості очистки насіннєвий матеріал переводиться в категорію зернопродуктів з подальшою переробкою, а відходи спалюються.

 

 Шановні мешканці м. Новоукраїнка та Новоукраїнського району не будьте байдужими, та не стійте осторонь. Давайте разом боротися з шкідливими бур’янами !

 

ЗБИРАННЯ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ РАННІХ ЗЕРНОВИХ: ЯК МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ

Збирання врожаю, а особливо з насінницьких посівів – найбільш відповідальний період у технології вирощування зернових культур. Головна вимога при проведенні даного заходу полягає в тому, щоб зібрати біологічний урожай при мінімальних втратах, зберігши високі посівні якості.

Успішне проведення жнив у непростих погодних умовах поточного року залежить від чіткої організації праці, правильного визначення технології, строків і способів збирання з урахуванням біологічних особливостей сортів. Важливим фактором є оцінка стану достиглих полів, визначення очікуваної врожайності, врахування соломистості, забур’яненості та полеглості хлібостою, наявність збиральної техніки.

Насінницькі посіви ранніх зернових культур збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Перший використовується при рівномірному дозріванні насіння на низькорослих та відносно чистих посівах, а також за нестабільних погодних умов. Пряме комбайнування зернових культур проводять при повній стиглості насіння. В інших випадках збирання проводиться роздільним способом. При роздільному збиранні насіння, як правило, травмується менше, ніж при прямому, проте у дощові роки більш високоякісне насіння одержують при прямому комбайнуванні. Передчасне скошування у валки призводить до одержання щуплого насіння, а запізніле супроводжується великими втратами і погіршенням якості насіння.

З метою запобігання видового і сортового засмічення та збереження високих посівних якостей насіння під час його збирання необхідно вживати наступних заходів:

- насамперед скласти план проведення збиральних робіт, аби виключити можливість послідовного збирання одним комбайном двох і більше сортів однієї культури або важковідокремлюваних культур;

- починати збирання з обкосів на ширину захвату комбайну, а намолочене при цьому збіжжя використати на товарні цілі;

 

Увага! Сезон – «Тихого полювання»

 

З початку 2021 року в Україн і зафіксували 12 випадків отруєння дикорослими  грибами. Постраждало 19 людей, з них 4 дітей, один дорослий помер. В Кіровоградській області випадків отруєнь грибами з початку року не зареєстровано. Однак у 2020 році на Кіровоградщині зафіксували 3 випадки отруєнь дикорослими грибами з 6 потерпілими.

Більшість випадків отруєнь зумовлені вживанням грибів, які помилково сприймаються за їстівні. Зокрема, в Україні зустрічається близько 80 видів неїстівних шапинкових грибів. Приблизно 20 із них особливо небезпечні для життя людини. Крім того, порушення правил термічної обробки грибів або збір їх поблизу трас також призводить до прояву клінічних симптомів отруєння. Домашні консервовані гриби, що реалізують «з рук» на стихійних ринках, також доповнюють сумну статистику захворюваності.

Гриби поділяються на їстівні, умовно-їстівні та отруйні. Про те, що не можна їсти отруйні гриби і умовно-їстівні без спеціальної обробки знають всі. При всьому цьому не кожен людський організм може прийняти і їстівні гриби. Разом з тим до збору грибів, їх заготівлі, приготування і прийому в їжу необхідно ставитись відповідально.   

Щоб уникнути неприємних наслідків  Держпродспоживслужба Новоукраїнського району радить дотримуватися таких Правил збирання грибів:

1. Ні в якому разі не слід братии невідомі гриби. Імовірність отримати отруєння в цьому випадку дуже висока.

2. Вирушати по гриби рекомендують рано вранці. Оптимальний час для збирання грибів – 6-7 година ранку.

3. Збирати гриби краще в кошик з берести або вербових прутів. У них гриби краще зберігаються. Поліетиленові та паперові пакети для цього непридатні: оскільки зібраний “урожай” швидко зіпріє через погану циркуляцію повітря, а також втратить товарний вигляд внаслідок зминання.

4. Сирі гриби пробувати на смак суворо заборонено.

5. Не можна збирати старі, перезрілі гриби. Вони дуже часто є отруйними.

6. Якщо напередодні пройшов легкий теплий дощ, і водночас світило сонце, то це вірна ознака того, що в лісі зараз багато грибів.

7. Ні в якому разі не збирайте гриби вздовж трас. Найкраще відправитися на грибнее полювання подалі в ліс. Гриби, які виросли в безпосередній близькості від мегаполісу, можуть містити солі важких металів та інші небезпечні для здоров’я речовини.

8. Відправляйтеся на пошуки грибів тільки, якщо ви дійсно добре знайомі з видами грибів і здатні з легкістю відрізнити печериці від дощовиків, а поганку від сироїжки.

9. Під час грибного полювання не залишайте дітей без нагляду і ні в якому разі не дозволяйте їм пробувати на смак сирі гриби і ягоди.

10. Якщо ви сумніваєтеся в тому, що це за гриб, краще його не брати.

11. Прийшовши додому, переберіть гриби, ще раз уважно перегляньте кожен з них, почистіть і відваріть. Ні в якому разі не пийте грибний відвар, воду необхідно злити, а гриби законсервувати або піддати подальшій термічній обробці.

12. Не пригощайте грибами дітей, людей похилого віку і вагітних жінок.

13. Не слід вживати гриби кілька днів підряд.

14. За перших же симптомів отруєння (нудота, діарея, біль в животі, запаморочення, головний біль, спрага, слабкість, можливі галюцинації, збудження або навпаки загальмованість, втрата свідомості, падіння артеріального тиску, ускладнення дихання) слід негайно звернутися до лікаря. Грибне отруєння небезпечне тим, що досить часто закінчується летальним результатом – саме через те, що люди нехтують правилами безпеки.

 

Отруєння грибами можна розділити на кілька типів:

 

1. Отруєння найбільш небезпечними грибами, що містять отруйні речовини (бліда поганка, мухомори). Перші ознаки отруєння проявляються через 6-24 години, рідше через 48 годин. Приблизно через 3 дня настає здається полегшення. Однак незабаром виявляється жовтяниця, і хворий вмирає від порушення функції печінки.

2. Отруєння грибами-двійниками (отруйні гриби дуже схожі на їстівні – несправжні опеньки, жовчний гриб). Несправжні опеньки відрізняються від їстівних за кольором пластинок. Так, у помилкового сіро-жовтого опенка пластинки сіро-жовті, у цегляно-червоного - білувато-кремові пластинки, які швидко темніють і стають ліловими, чорними. Жовчний гриб – двійник білого гриба, відрізняється тим, що при розрізі м'якоть рожевіє, гриб дуже гіркий на смак.

3. Отруєння грибами, що викликають шлункові і кишкові розлади (печериці, сирі вовнянки, молочні судини). Перші ознаки отруєння настають через 30 хвилин, при цьому відчувається нудота, головний біль, шлункові кольки, блювота, пронос.

4. Отруєння умовно-їстівними грибами (дощовики, сморчки, строчки і т.д.), які вимагають додаткової спеціальної обробки перед вживанням в їжу. Такі гриби слід нарізати, промити, кип'ятити протягом 10-15 хвилин, після чого відвар зливається, гриби повторно промиваються, віджимаються і тільки після цього готуються.

5. Отруєння перезрілими і підсохлими грибами. Збирати такі гриби не рекомендується, так як вони можуть містити шкідливі речовини. При зборі та купівлі грибів обов'язково звертайте увагу на їх зовнішній вигляд, при цьому якщо є хоч найменші сумніви в їстівності грибів – відмовтися від вживання їх в їжу. 

І нарешті, остання порада - не зловживайте їжею з грибів. Не забувайте, що гриби - білковий продукт з великим вмістом клітковини, важко перетравлюються. Не їжте багато грибів на ніч, при обробці сирих грибів намагайтеся їх подрібніше нарізати, подрібнити. Не рекомендується їсти гриби вагітним і годуючим жінкам, також вони протипоказані дітям до 8 років.

 

У разі отруєння необхідно якомога швидше звернутися за допомогою до лікувальної установи і не займатися самолікуванням.

Шановні жителі району!

Вкотре  наголошуємо - Не вживайте дикорослі гриби! Адже Ваше життя та життя Ваших дітей значно цінніше, ніж тимчасове смакове уподобання!

 

 

ПОПЕРЕДНЄ ПОЛЬОВЕ ОЦІНЮВАННЯ – НЕВІД’ЄМНИЙ ЗАХІД СОРТОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Звертаємо увагу виробників насіння на необхідність своєчасного проведення попереднього польового оцінювання насінницьких посівів, який є невід’ємним заходом сортового контролю у насінництві.

Процедура проведення сертифікації, в тому числі сортової, визначається «Порядком проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 97 (зі змінами). Відповідно до Порядку суб’єкт насінництва та розсадництва подає до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву заявку на визначення сортових якостей насіння.

У ході попереднього польового оцінювання кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) – цвітіння, а також перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція) та ступінь засміченості посіву бур’янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками. При цьому до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.

Оскільки період колосіння (викидання волоті) – цвітіння по часу досить обмежений, зволікання з проведенням цього заходу може привести до фальсифікації з визначення сортової чистоти посіву.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за телефоном +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

 

 

ЛЕПТОСПІРОЗ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН!

Лептоспіроз – це небезпечна гостра інфекційна хвороба, спільна для людей і тварин збудником якої є бактерії роду лептоспіра (Leptospira).

Джерела та переносники інфекції – щури, миші, бабаки, хутрові звірі, велика рогата худоба, собаки, свині, коні.

Лептоспіроз передається шляхом зараження через пошкоджені слизові оболонки і шкіру, при купанні у водоймах зі стоячою водою, вживанні сирої води з природних джерел, молока, м'яса, при контакті з вологим ґрунтом, а також при забої заражених тварин, обробленні м'яса. У той же час, людина від людини заразитися лептоспірозом не може.

На місці проникнення інфекції ніякого запалення не виникає, тому зараження проходить непоміченим. Інкубаційний період триває від 4 до 14 днів (частіше 7 - 9 днів).

Початок хвороби зазвичай гострий. З'являється озноб, нерідко сильний, температура тіла швидко досягає високих цифр (39-40 ° С), червоніють очі, але без симптомів кон'юнктивіту (відчуття стороннього тіла в оці тощо).

Характерною ознакою є сильні болі в м'язах, особливо в литкових, а також м'язах стегон і поперекової області. Біль у м'язах може супроводжуватися сильним болем в шкірі. При важких формах захворювання м'язові болі настільки сильні, що хворі ледь можуть пересуватися.

Висока температура зазвичай тримається протягом 5-10 днів, після чого знижується.

При лептоспірозі також страждають нирки, аж до розвитку гострої ниркової недостатності, яка може стати причиною летального результату.

У разі підозри, що ви захворіли на лептоспіроз слід негайно звернутися до лікаря.

Найбільш ефективне лікування на початковому етапі хвороби (до 4 дня).

Для профілактики лептоспірозу необхідно вакцинувати сільськогосподарських і домашніх тварин, існує також вакцинація для людей.

Варто уникати купання в стоячих водоймах, особливо якщо там можуть водитися пацюки, надягати гумові чоботи і рукавички при роботі з землею, не пити воду з відкритих водойм і захищати продукти від гризунів.

Величезне значення в профілактиці лептоспірозу має захист водойм від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин та гризунів. Перебуваючи на риболовлі, доглядаючи за хворою худобою, слід ретельно дотримуватися правил особистої гігієни, взувати гумові чоботи, надягати рукавиці. Необхідно знищувати пацюків та мишей, захищати продуктові склади, житло від проникнення в них гризунів. Воду і харчові продукти з осередку можна вживати тільки після термічної обробки. Купатися необхідно тільки в спеціально відведених місцях.

Якщо запобігти зараженню не вдалося, треба своєчасно звернутися за медичною допомогою.

 

Важливе про ідентифікацію тварин!

 

Реєстрація тварин є частиною державної політики України та впроваджується на державному рівні в галузі тваринництва і є обов’язковою для господарств всіх форм власності.

Це закріплено на законодавчому рівні, а саме - статтею 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин" від 14 серпня 2014 року №1648-VII, згідно якої в країні запроваджується обов’язкова ідентифікація і реєстрація всіх сільськогосподарських тварин.

Ідентифікація тварин сприяє контролю за обліком та переміщенням худоби, що дає можливість контролювати епізоотичний стан в тваринництві, забезпечити належну охорону і профілактику здоров’я худоби і як наслідок - здоров’я людей.

Власники ідентифікації тварин мають право реалізовувати молоко та м’ясо тварини, отримати дозвіл на її переміщення та забій, продаж, участь у виставці тощо.

Обов’язковій ідентифікації підлягають:

• велика рогата худоба, ягнята, козенята — протягом 7 днів з моменту народження;

• товарні свині — за добу до переміщення (продажу, забою);

• лошата — не пізніше 1 року після народження.

 При цьому нагадуємо, що всі юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов’язані:

1. подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж на протязі 5 робочих днів з дати таких дій або подій;

2. ідентифікувати усіх тварин у господарстві;

3. вести облік усіх тварин у господарстві, в тому числі щодо їх народження, ідентифікаційних номерів, переміщень між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж;

4. зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення з господарства.

 Що порібно для ідентифікації тварин

Для того щоб проідентифікувати та зареєструвати тварину, необхідно звернутися до Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини, або до вашої територіальної дільничної лікарні ветеринарної медицини з паспортом громадянина України та ідентифікаційним кодом.

Послуга ідентифікації платна — розмір плати залежить від виду тварини, що ідентифікується.

Постановою Кабінету Міністрів України N506 від 8 серпня 2016 року затверджено відшкодування витрат на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації тварин фізичним особам–власникам тварин.

Відповідальність за невиконання вимог Закону “Про ідентифікацію та реєстрацію тварин"

Власники тварин, які НЕ ЗВЕРТАЮТЬСЯ до відповідних установ ветеринарної медицини з метою ідентифікації і реєстрації тварин або ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ проводити реєстрацію тварин підпадають під дію статті 107.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин". Дана стаття тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб - підприємців, уповноважених осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тарифи з ідентифікації і реєстрації тварин для фізичних осіб (угода за співпрацю, без урахування банківських послуг):

Велика рогата худоба (корова, бички, телята) – 47,50 грн.;

Дрібна рогата худоба (вівці, кози) – 31,00 грн.;

Свині – 37,50 грн.;

Коні – 67,50 грн.

Тарифи за кріплення бирки, без урахування банківських послуг:

Велика рогата худоба (корови, бички, телята) – 16,32 грн.;

Дрібна рогата худоба (вівці, кози) – 13,73 грн.;

Свині – 8,17 грн.

Тож будьте пильними та відповідальними по відношенню до своїх тварин — проведіть повний клінічний огляд та ідентифікацію. Не створюйте загрозу для себе та інших!

 

Рекомендації, як запобігти отруєнню бджіл пестицидами

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації та і інший спосіб попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

При цьому необхідно вказати:

- точну дату обробки;

- територію і культури;

- назву препарату;

- ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл.

Крім того, для оповіщення пасічників доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Не менш важливим є вибір препарату – для хімічного захисту рослин повинні застосовуватися тільки ті пестициди, які зареєстровані та дозволені ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Ні в якому разі не можна застосовувати сумнівні препарати – лише тільки засоби захисту рослин від виробника. Норма витрат препарату також має відповідати рекомендованій.

На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл (небезпечний для бджіл або безпечний для бджіл).

Серед дозволених ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, до використання в Україні” безпечним для бджіл є інсектициди: ”Біскайя”, ”Каліпсо” та ”Моспілан”.

Ключовим аспектом захисту рослин є обґрунтованість хімічного захисту. Обробка посівів та інших об’єктів повинна проводитися тільки після попереднього обстеження посівів сільськогосподарських культур агрономом із захисту рослин та встановлення доцільності проведення хімічного обробітку, тобто коли чисельність шкідливих організмів перевищує економічний поріг шкодочинності.

Розміщення й облаштування пасік визначено ”Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл”, яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 року № 9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.01.2001 року за № 131/5322, Законами України ”Про бджільництво” та  ”Про оренду землі”. Згідно додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 року № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об’єктів становлять 300 м., при авіаційній обробці до 1000 м.

Обробки нектароносів, пилконосів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10 години) та вечірні (18-22 години). Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:

- оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;

- знесення пестицидів з обробленої площі  на сусідні медоносні угіддя;

- нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси із листя або міжвузлів.

Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл. Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях, якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння і бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.

Зокрема відповідно до статті 38 Закону України ”Про бджільництво” відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

- неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

- порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 ”Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України” забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Ще одне важливе правило для сільськогосподарських виробників:

- повідомлення населення про обробку з метою запобігання отруєння людей пестицидами згідно з розділом 6. п. 6.1., пп 6.1.7., СанПін 8.8.1.2.001-98 попередньо, але не менше ніж за дві доби перед початком проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, а також бджолярів про місця та строки і методи застосування пестицидів.

Хто має контролювати виконання цих норм? По – перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. Про це неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних служб, сільгоспвиробників та бджолярів. По друге, керівники головних управлінь агропромислового розвитку областей мають узгодити з сільгоспвиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.

Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації та іншими можливими шляхами щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району. Тому рекомендується ще раз уважно перечитати вищезазначені норми та інструкції. Бо співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та екологічного потенціалу галузі в цілому.

Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.

Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити лікар ветеринарної медицини, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці:

- відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км. від місця знаходження пасіки;

- хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ;

- характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння);

- сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.

Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами до уповноваженої лабораторії направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження. При відборі біоматеріалу складається акт відбору.

Для хімічного дослідження у лабораторію надсилають загиблих бджіл у кількості 400-500 трупів, 200 г. відкачаного не запечатаного меду та 50 г перги в стільнику від 10 % бджолосімей з характерними ознаками захворювання а також 500-1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідують бджоли.

Зразки поміщують в скляні банки, запечатують кожен окремо і в день відбору надсилають із супровідним листом та пакетом документів на лабораторні дослідження. При цьому потрібно вказати діючу речовину пестициду.

Наголошується, що біоматеріал потрібно доставляти до лабораторії якомога в найкоротший термін. При цьому біоматеріал має зберігатися та транспортуватися в термосі з льодом.

Обов’язковою умовою є відбір аналогічних контрольних зразків.

Окрім цього, згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:

- отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку в установі ветеринарної медицини;

- поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 року) № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 737/4958;

- зареєструвати пасіку у державному реєстрі потужностей відповідно до наказу Мінагрополітики від 10 лютого 2016 року № 39 "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам", зареєстрованого в Мін'юсті 12 березня 2016 року за № 382/28512 – у районному відділі (управлінні) Держпродспоживслужби;

- отримати ветеринарне свідоцтво за формую № 1-Вет на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;

- при отримані повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України ”Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Порушення вимог ст. 21 Закону України ”Про захист рослин” та

ст. 38 Закону України ”Про бджільництво” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

 

Як діяти пасічнику, (алгоритм дій), якщо сталося отруєння бджіл.

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново звернутись до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.

До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників служби захисту рослин, Держпродспоживслужби, спеціалістів фіто-санітарного напрямку та ветеринарної медицини, екологічної інспекції, товариства бджолярів. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків в суді.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.

Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати у місцевій сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).

Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.

Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, зареєструвати пасіку у державному реєстрі потужностей відповідно до наказу Мінагрополітики від 10 лютого 2016 року № 39 "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам", зареєстрованого в Мін'юсті 12 березня 2016 року за № 382/28512 – у районному відділі (управлінні) Держпродспоживслужби.

Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби.

Комісійно відбирати проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави.

Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100-200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі.

Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарним спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки, кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження). При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал. У супровідному листі бажано зазначити на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною та актом відбору до:

Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи(м. Київ, вул. Донецька, 30,
тел.: 044-243-37-54 та 044-243-37-55);

Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України(Київська область, Києво-Святошинський р-н, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 7 тел.: 044-526-45-02 та 044-527-89-43);

Інституту токсикології ім. Ведмідя, (м. Київ, вул. Герої оборони, 6, тел.: 044-526-97-00 та 044-526-96-45).

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.

Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді.

Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату слід робити наступні дії:

1. маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків;

2. якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків передати справу до суду.

Для цього необхідно:

1.  Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:

- розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;

- акти комісії;

- результати лабораторного дослідження;

- довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те скільки бджолиних сімей пасічник має на своїй пасіці;

- довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);

- список свідків та експертів.

Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.

Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого фермера до відповідальності та відшкодувати збитки.

Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між фермерами та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.

 

ЯКІСНЕ НАСІННЯ – ПЕРШИЙ КРОК ДО ГАРНОГО ВРОЖАю

Кожен аграрій повинен бути впевненим, що насіння яке він купує, є оригінальним та відповідає стандартам якості, тому при виборі посівного матеріалу варто бути обізнаним.

На жаль, на ринку насіння має місце недобросовісна конкуренція, яка породжує таке ганебне явище, як підробка (контрафакт/фальсифікат). Слід відмітити, що контрафактне/фальсифіковане насіння – це «насіння», яке виготовляється та реалізується з порушенням майнових прав інтелектуальної власності (неправомірне використання найменування сортів), виготовляється з порушенням технології зі спотвореним вмістом та з копіюванням зовнішнього оформлення оригінальної тари та елементів маркування.

Існує багато способів появи на ринку підробленого, низької якості насіння. Так звані комерсанти використовують назви відомих «торгових компаній» або суб’єктів насінництва та розсадництва, під виглядом яких на ринку реалізується «насіння», яке має зовсім не оригінального походження. Зазвичай для такого роду підробок використовують товарне зерно або некондиційне насіння, фарбу, «правильні» мішки та етикетки, зовні схожі на оригінальні.

Як правило, підроблене насіння пропонують фірми-одноденки, у яких завжди повний асортимент насіння різних культур, сортів та гібридів та які надають «гарний» сервіс – доставку насіння до воріт покупців, а не зі складу, щоб не дізналися, де роблять фальсифікат. Дуже часто привозять 1-2 мішки для зразка, іноді такі перші мішки є оригінальними, проте потім, після оплати, яка в більшості здійснюється за готівку, доставляють решту – підроблене насіння.

Тож при купівлі насіння дотримуйтесь наступних порад:

1. Купуйте насіння у офіційних дистриб’юторів або безпосередньо у виробника. Виробник насіння має бути занесеним до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, що знаходиться у відкритому доступі.

2. Перевіряйте всі мішки та насіння в них. Як правило, підроблене насіння фарбується неякісною фарбою, яка осипається. Подвійне зшивання мішків має насторожити.

3. Перевіряйте захисні елементи пакування виробника – голограми, QR-коди, етикетки. Залежно від категорії (генерації) насіння та його призначення упаковку з насінням маркують етикетками відповідної форми, кольору та змісту.

4. Завжди вимагайте у продавця супровідний документ, який містить інформацію про два сертифікати, що видані на партію насіння (Сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння та Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння). Інформацію про сертифікати можна перевірити в «Реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».

5. Обов’язково перевіряйте відповідність інформації у сертифікатах та на етикетці. Номер партії та країна походження насіння повинні збігатися.

6. Купуйте насіння за безготівковий розрахунок, а якщо за готівку – зберігайте всі чеки та квитанції.

7. Не спокушайтеся дешевим насінням! Ціна має бути важливим, але не визначальним чинником. Не варто шукати найдешевше з дешевого. Якщо постачальник досить легко і невимушено знижує й так невисокі ціни і його пропозиція виглядає найпривабливішою на тлі конкурентів – це серйозний привід насторожитися.

Щоб бути впевненим у придбаному насінні або у разі сумнівів щодо його якості рекомендуємо перевіряти насіння після покупки. Тут краще дослухатись до народної мудрості: сім разів відміряй, один раз відріж.

У разі виникнення запитань щодо порушеної теми звертайтеся за консультацією до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за телефоном (0522) 32-26-38. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 113.

 

 

ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО ПРИ РОЗТАШУВАННІ НАСІННЄВИХ ПОСІВІВ ПЕРЕХРЕСНОЗАПИЛЬНИХ КУЛЬТУР 

 

З метою отримання насіння з високими сортовими якостями при вирощуванні перехреснозапильних культур (тритикале, жита, гречки, кукурудзи, сорго зернового, цукрового та вінечного, соняшнику, ріпаку, гірчиці, редьки олійної, суріпиці, рицини, рижію, маку олійного, бобів, вики озимої, люпину, багаторічних бобових та злакових трав, буркуну, серадели, суданської трави, могару та інших) необхідно дотримуватися норм просторової ізоляції, щоб захистити посіви від запилення іншими видами, сортами та гібридами цих сільськогосподарських культур.

Законом України «Про насіння і садивний матеріал» (стаття 13) суб’єктам насінництва та розсадництва надано переважне право при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками, вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншими сортами внаслідок порушення їх прав на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів, звертатися до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав.

Процедуру узгодження розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур суб’єктами насінництва та розсадництва встановлює Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 жовтня 2016 року №365.

Під правом на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів розуміють, що в разі подання суб’єктом насінництва та розсадництва плану-схеми розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби, інші суб’єкти господарювання не мають право розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на відстані, меншій від допустимих норм просторової ізоляції. З інформацією про норми просторової ізоляції насінницьких посівів перехреснозапильних культур можна ознайомитися за посиланням. Подання планів-схем розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур проводиться до 1 березня року, в якому здійснюватиметься посів.

У свою чергу суб’єкт насінництва та розсадництва відповідно до запланованого обсягу виробництва насіння узгоджує питання невисівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані, меншій ніж передбачено нормами просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про невисівання споріднених перехреснозапильних рослин та/або про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення.

Звертаємо увагу, що прийом планів-схем розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур від суб’єктів насінництва та розсадництва в Кіровоградській області проводить Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за адресою : 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84 або на електронну адресу: [email protected] . Термін подання – до 1березня 2021 року.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за телефонами: (0522) 32 26 38, +380501717369.

 

Увага - колодязна вода не завжди безпечна!

Найбезпечнішою для здоров’я людини за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками є артезіанська вода, яка подається населенню із глибин водоносного горизонту. Тим часом майже у всіх населених пунктах району є криниці громадського користування, приватні криниці де якість води у багатьох випадках не відповідає вимогам чинного санітарного законодавства – вміст нітратів перевищує гранично-допустимі концентрації у декілька разів.

Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли  суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадках закінчується смертю.

Основною причиною забруднення питної води з таких джерел водопостачання є те, що такі криниці експлуатуються будучи в занедбаному стані, розміщені поблизу гноївок, вбиралень, вигрібних і стічних ям. Через відсутність глиняного замка навколо криниці та верхнього бетонованого покриття  з ухилом від криниці радіусом 2 метри,  ливневі і талі води без перешкод проникають у криницю, забруднюючи питну воду органічними та іншими сполуками, роблять її непридатною для споживання.

Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води) – зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево.  Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр. Дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною    20-30 см. Наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі. Для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують відром загального користування. Навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини глибиною 2 м і шириною 1 м з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м). Колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер. Не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому. Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію. Лабораторний контроль води питної за мікробіологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками проводиться з періодичністю, визначеною ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (водогони, громадські та відомчі криниці).

Власникам шахтних колодязів потрібно постійно інформувати споживачів про якість питної води.

 

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ПІДРОБОК, КУПУЮЧИ НАСІННЯ 

 

Кожен аграрій повинен бути впевненим, що насіння, яке він купує, є оригінальним та відповідає стандартам якості, тому при виборі посівного матеріалу варто бути обізнаним.

На жаль, на ринку насіння має місце недобросовісна конкуренція, яка породжує таке ганебне явище, як підробка (контрафакт/фальсифікат). Слід відмітити, що контрафактом вважається ввезення продукції особами, що не уповноважені виробником або власником торгової марки та сорту, як об’єкта інтелектуальної власності, на який отримано супровідні документи для здійснення імпорту товару на певну територію або регіон. В свою чергу фальсифіковане насіння – продукція, виготовлена на території України з порушенням технології, неправомірним використанням найменувань сортів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні зі спотвореним вмістом та з копіюванням зовнішнього оформлення оригінальної тари.

Існує багато способів появи на ринку підробленого, низької якості насіння. Так звані «комерсанти» використовують назви відомих торгових компаній або суб’єктів насінництва та розсадництва, під видом яких на ринку реалізується насіння, яке має походження відмінне від оригінального. Зазвичай для такого роду підробок використовується товарне зерно, або некондиційне насіння, фарба, «правильні» мішки та папірці, зовні схожі на сертифікати, що засвідчують сортові і посівні якості насіння.

Добросовісні виробники при обробці насіння засобами захисту рослин використовують для фарбування якісні барвники. Підроблене ж насіння обробляється нестійким барвником, який при транспортуванні насіння відпадає. Отже, якщо у мішку виявлено пил від фарби – це може свідчити про підробку. На фірмових мішках проставляються голографічні знаки, спеціальні етикетки з QR-кодом тощо. Підроблені мішки можуть бути подібними з оригінальними компаній-виробників, проте можна помітити допущені помилки у логотипі чи назві сорту/гібриду насіння, або ж кольорова гама пакування розмита. Варто з підозрою відноситися до «суперзахищених» мішків, прошитих декілька разів, оскільки це може свідчити про те, що мішок заповнений чим прийдеться.

Як правило, підроблене насіння пропонують фірми-одноденки, у яких завжди повний асортимент насіння різних культур, сортів та гібридів, та які надають «гарний» сервіс – доставку насіння до воріт покупця, а не зі складу, щоб не дізналися, де роблять фальсифікат. Дуже часто привозять 1-2 мішки для зразка, іноді такі перші мішки є оригінальними, проте потім, після оплати, яка в більшості здійснюється за готівку, доставляють решту – підроблене насіння.

Щоб не придбати підроблене насіння, дотримуйтесь наступних порад:

1. Як правило, насіння реалізують самі виробники та/або компанії з іноземними інвестиціями через мережу офіційних дистриб’юторів. Виробник насіння має бути занесеним до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, що знаходиться у відкритому доступі.

2. Кожну партію насіння супроводжують два сертифікати (Сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння, та Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння), які можна перевірити через електронний доступ до «Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».

3. Обов’язково перевіряйте відповідність інформації у сертифікатах та на етикетках, що мають бути на кожному мішку. Номер партії та країна походження насіння повинні співпадати. Залежно від категорії (генерації) насіння та його призначення упаковку з насінням маркують етикетками відповідної форми, кольору та змісту.

4. Купуйте насіння тільки за безготівковий розрахунок, зберігаючи всі чеки та квитанції.

5. Ціна має бути важливим, але не визначальним фактором. Не варто шукати найдешевше з дешевого. Якщо постачальник досить легко і невимушено знижує й так невисокі ціни і його пропозиція виглядає найпривабливішою на тлі конкурентів, це серйозний привід насторожитись.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за телефонами: (0522) 32 26 38; +380501717369.

Питний режим під час спеки: як втамувати спрагу

 

Літо вносить корективи в наш питний режим. Саме в спеку потреба в рідині зростає. Влітку для нормалізації температури тіла наш організм починає виділяти додаткову рідину (піт), за допомогою якої він здатен остудити сам себе, тому так необхідно вчасно поповнювати водний запас. Тож пляшка з водою повинна стати головним аксесуаром, який стане в нагоді у спекотну погоду.

Який напій обрати, щоб втамувати спрагу - радять фахівці Держпродспоживслужби області.

Найкращим напоєм для поповнення запасів рідини є чиста вода. Вона повинна бути кімнатної температури, можна додати часточку лимона і листочок м'яти для свіжості. Такий напій відновлює електролітний баланс організму й уповільнює потовиділення. Добре втамовує спрагу мінеральна вода, що містить солі й мінерали, які ми втрачаємо разом з потом.

Можна вживати охолоджений зелений чай без цукру. Він зміцнює судини, нормалізує кровообіг і зменшує рівень холестерину в крові. Однак напій варто споживати в помірних дозах (3-4 чашки)адже його надлишок негативно діє на роботу печінки і нирок. Гіпертонікам пити чай не радять, оскільки він сприяє підвищенню тиску.

Натуральні несолодкі соки (яблучний, апельсиновий, грейпфрутовий) відмінно втамовують спрагу, зменшують відчуття голоду, підвищують вміст вітамінів і мінералів в організмі. Найкраще віддати перевагу фрешам, адже в пакетованих соках міститься велика кількість цукру. І, нарешті, чудовим засобом від спеки вважаються ягідні морси, наприклад, смородиновий, який містить багато вітамінів та антиоксидантів.

Рекомендується у літній період звести до мінімуму споживання кави та інших кофеїновмісних напоїв: кофеїн підвищує тиск, а також є сечогінним засобом, внаслідок чого організм інтенсивніше зневоднюється.

Бажано уникати споживання солодких газованих напоїв, оскільки через високий вміст цукру вони провокують спрагу. Від алкогольних напоїв краще відмовитися - вони створюють додаткове навантаження на серце.

Найточнішим інформатором про те, скільки води слід випивати в день, є наш організм, тож орієнтуйтеся на його потреби та вживайте рідину кожного разу, як відчуєте спрагу. Однак варто збільшити кількість рідини, яку споживаєте, якщо входите в одну з наступних груп ризику:

1) ви займаєтеся фізичною працею або спортом;

2) ви знаходитесь на високогір’ї чи в жаркому і сухому кліматі;

3) у вас підвищена температура, спостерігається блювота або діарея;

4) ви вагітні або годуєте грудьми.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області  рекомендує скористатися порадами для підтримання нормального функціонування організму, особливо дитячого, в спеку.

Нітрати в питній воді смертельно небезпечні!

 

 Вода є фактором передачі багатьох інфекцій бактеріального та вірусного походження. Однак, небезпеку для здоров’я становлять ще й різноманітні хімічні сполуки, що можуть бути у питній воді, якщо їх вміст перевищує гранично допустимі норми.

        Впродовж останніх років зростає нітратне забруднення ґрунтових вод, які широко використовуються у сільській місцевості для децентралізованого водопостачання, внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральних і особливо органічних добрив, недотримання власниками санітарних вимог при облаштуванні та утриманні колодязів, вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби тощо.

Вода, забруднена нітратами, надзвичайно небезпечна для дитячого організму, а особливо для дітей у перші місяці життя. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний насамперед із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. При тривалому вживанні забрудненої нітратами води і овочів розвивається хронічна нітратна інтоксикація.

Чутливими до нітратів є також особи похилого віку, хворі на анемію, дихальну та серцево-судинну системи. Трапляються випадки захворювання й у дітей старшого віку (після споживання води з високим вмістом нітратів).

Категорично заборонено використовувати воду з криниць і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники.

Відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання""Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя" відповідальність за якість води та стан джерел централізованого та децентралізованого водопостачання в населених пунктах покладено на органи місцевого самоврядування та на власників колодязів.

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

- не вживати питну воду із колодязів і каптажів, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50 мг/л). Особливо це стосується дітей та вагітних жінок! Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води;

- територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

         - з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

          - за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;

-  вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм.

      Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах — чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Хай це не вводить Вас в оману! 

      Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність!

Забруднену нітратами воду можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях, тощо. 

        При перших ознаках отруєння негайно звертайтеся за медичною допомогою.

Проблема санітарного стану територій залишається.

 

На сьогоднішній день стихійні сміттєзвалища є великою проблемою та кількість їх щороку зростає. Саме стихійні сміттєзвалища є одними із основних джерел забруднення навколишнього середовища. Навколишні посадки, балки і ліси обросли несанкціонованими звалищами. Тонни сміття викидаються на узбіччя доріг та лісів. Найбільше лихо для природи — залишені після пікніків пляшки, пакети, одноразовий посуд, які самі по собі можуть розкладатися сторіччями.

Прикро, що територія вздовж дороги стала місцем, куди зручно й, головне, безкарно, можна викидати різний непотріб. Слід відмітити, що за впорядкування лісопосадок відповідають не лише служба автодоріг, а й власники (орендарі) полів, до яких прилягають лісосмуги та узбіччя.        

На території Новоукраїнського району  функціонує 24 організованих місць видалення  твердих побутових відходів.  Незадовільний стан діючих сміттєзвалищ зумовлений неналежною їх експлуатацією. Нерідко сміття розлітається вусібіч через відсутність обвалування периметру місць складування і взагалі будь-якого впорядкування. Іноді через це засмічуються дуже гарні за своєю природною красою території. Тільки 21%  під’їздних шляхів до сміттєзвалищ облаштовані твердим покриттям, 79%  такі шляхи відсутні, то про яку очистку   населених пунктів  може йти питання. Та й не у всіх територіальних  громадах запроваджений централізований вивіз сміття.

Крім цього слід відмітити те, що  на існуючих сміттєзвалищах не проводяться роботи  з трамбування та пошарової ізоляції твердих побутових відходів. Таке поводження з відходами негативно позначається на здоров'ї населення. Тому що фільтрація забруднюючих речовин із цих сміттєзвалищ іде в підземний водоносний горизонт і потрапляє в колодязі та свердловини, з яких люди п'ють воду.

Протягом останніх  років   в Новоукраїнському районі неодноразово  заслуховувалося питання розробки  схем санітарної очистки  населених пунктів району.  На сьогодні через їх відсутність   неможливо ефективно  та раціонально впровадити   на території району  розподільний збір та сортування сміття.    Раніше, при функціонуванні районної санепідстанції постійно здійснювався  контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного стану територій, проте на даний час із проведенням неодноразових реорганізацій та впровадження мораторію на проведення перевірок контроль за належним станом територій населених пунктів належить органам місцевого самоврядування. 

Тому, закликаємо населення району не бути байдужими, не смітити, не шкодити природі, берегти красу і природне різноманіття краю. Адже чисто там, де не смітять, а там, де прибирають – ще чистіше.

 

Що таке холера?

 

Літо – період відпусток та масового відпочинку, період набуття нових вражень та приємних спогадів. Але разом з тим на літо припадає пік розвитку кишкових інфекцій. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на особливо небезпечні кишкові інфекції, одним із яких є холера. Холера - діарейне захворювання, що розвивається в результаті інфікування збудником Vibrio cholerae. На холеру можуть хворіти дорослі і діти. У більшості випадків інфекція або тільки викликає легку діарею або взагалі не має будь-яких симптомів прояву. Однак у 5-10% випадків через 6 годин – 5 днів після потрапляння в організм збудника у пацієнтів розвивається важка водяниста діарея і блювота. У цих випадках втрата великої кількості рідини може швидко привести до важкого обезводнення організму. При відсутності належного лікування через кілька годин може настати смерть.

Відрізнити холеру від інших типів шлунково-кишкових захворювань за симптомами часто є можливим без проведення бактеріологічних досліджень (виділення холерного вібріона). При появі симптомів, які можуть свідчити про захворювання холерою (нудота, блювота, рідкі випорожнення, головний біль, запаморочення)  необхідно негайно звернутися за допомогою до лікаря.       Як передається холера? Людина може заразитися холерою під час пиття води або вживання в їжу продуктів, заражених збудником. Найчастіше джерелами інфекцій харчового походження є сирі продукти або ті, що не пройшли достатню теплову обробку: морепродукти, свіжі фрукти і овочі, а також інші продукти, заражені під час їх приготування або зберігання. Основним джерелом зараження є вібріони, присутні в фекаліях інфікованої людини. Збудник може тривалий час жити в навколишньому середовищі, зокрема в річних водах, прибережних морських. При незадовільному санітарно-технічному стані водопровідних мереж та споруд, громадських колодязів збудник разом зі стічними водами може потрапляти також і у водопровідну та колодязну питну воду. Тому в  місцях, де не проводиться належна обробка стічних вод і запасів питної води, хвороба може швидко поширюватися.

 Для того, щоб запобігти захворюванню на холеру люди повинні дотримуватись кількох простих правил належної гігієни та безпечного приготування їжі:

 - ретельно мити руки з милом, особливо перед приготуванням їжі та безпосередньо перед їжею, після відвідування туалету;

- проводити належну теплову обробку продуктів і вживання їх в їжу в гарячому вигляді;

 - для пиття та приготування їжі використовувати воду тільки із централізованих джерел водопостачання, переварену або бутильовану;

 - не вживати в їжу сирі морепродукти;

 - уникати харчування з лотків та не купувати продукти в місцях стихійної торгівлі;

 - при купанні у відкритих водоймах та басейнах не допускати потрапляння води в рот;

 - вести боротьбу з мухами.

         Якщо у вас діарея, особливо важка, негайно зверніться за медичною допомогою до лікаря або іншого медичного фахівця. В очікуванні медичної допомоги пийте воду і інші несолодкі рідини.

 

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ НАССР В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

 

  НАССР в навчальних закладах - це не просто необхідність та підстава для проведення перевірок контролюючих органів, а важливий інструмент для контролю безпеки харчування дітей поза домом. На відміну від дорослих, діти не мають вибору, де харчуватися і як харчуватися, тож адміністрація закладів зобов'язана впровадити і постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках».

 Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю над усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.

 Програми-передумови системи НАССР охоплюють такі процеси:

1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.

2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.

3. Вимоги до планування та стану комунікацій - вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо.

4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.

5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).

6. Здоров’я та гігієна персоналу.

7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності.

8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби.

9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.

10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.

11. Зберігання та транспортування.

12. Контроль за технологічними процесами.

13. Маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звертає увагу: з 20 вересня 2019 року функціонування системи НАССР є обов’язковим для всіх потужностей, в тому числі постачальників та перевізників харчових продуктів, для закладів громадського харчування, харчоблоків дошкільних та освітніх закладів.

В рамках проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» на платформі «Prometheus» Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів підготовлено онлайн-курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач» (далі – онлайн-курс).

Цей курс присвячений розробці, запровадженню та забезпеченню функціонування процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Онлайн-курс стартує 1 червня 2019 року та проводиться на безкоштовній основі. Реєстрація учасників відбувається відповідно  до форми за посиланням https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:MinAgro+HACCP101+2019_T2/about.

По закінченню навчального процесу учасники отримають відповідні сертифікати.          

Додаткову інформацію можна отримати на офіційному сайті Мінагрополітики або за телефоном 363-08-28.

  

Як уберегтися від харчових отруєнь і кишкових інфекцій

З настанням літнього сезону більшість громадян мріє про відпочинок, відпустки, пов’язані з ними розмаїття вражень і приємних спогадів. Літо – це можливість розширити раціон вживанням різноманітних фруктів і овочів, наситити організм вітамінами. Разом з тим, влітку збільшується ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних хвороб. 

До групи гострих кишкових інфекцій відносяться: сальмонельози, шигельози (дизентерія), черевний тиф, паратифи, холера, вірусний гепатит А, протозойні кишкові хвороби (лямбліоз). Всі ці хвороби викликаються певними видами вірусів, бактерій, найпростіших мікроорганізмів, а також гельмінтами (глистами).

Джерелами збудників кишкових інфекцій можуть бути хворі люди та (або) так звані бактеріоносії – особи, у яких немає явних ознак та проявів хвороби. Збудники хвороб виділяються у навколишнє середовище з випорожненнями та через забруднені руки, при недотриманні хворими (бактеріоносіями) правил особистої гігієни.

В організм здорової людини збудники гострих кишкових інфекцій потрапляють із забрудненими харчовими продуктами та питною водою, а також через брудні руки при недотриманні правил особистої гігієни. Саме тому кишкові інфекції часто називають «хворобами брудних рук». 

З метою профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій необхідно виконувати наступні заходи профілактики:

• не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;

• не брати в дорогу, при здійсненні подорожі та на відпочинок продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні); 

• продукти, що швидко псуються, зберігати лише в холодильнику, обов’язково дотримуватись термінів їх зберігання;

• при купівлі харчових продуктів обов’язково звертати увагу на терміни та умови їх зберігання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб та при дотриманні температурних режимів, зазначених на упаковці та у встановлений виробником термін;

• не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

• розливне молоко, куплене на базарі перед вживанням обов’язково кип’ятити, не вживати молоко-самоквас і сир з нього без попередньої термічної обробки;

• не вживати невідомі гриби, дикорослі ягоди, трави та інші рослини;

• на відпочинку виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо); 

• не готувати страви із запасом, приготовлені страви бажано вживати відразу (зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати двох годин);

при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною проточною водою, а для споживання дітям – додатково обдати окропом;

• не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, ставків, невідомих підземних джерел водопостачання, поверхневих вод тощо;

• для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;

• перед приготуванням їжі та перед її вживанням слід завжди мити руки з милом; необхідно обов’язково мити руки після відвідування туалету;

• ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

• сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремо, стіл, розділювальні дошки, ножі, м’ясорубку (блендер, кухонний комбайн тощо) після роботи з сирими продуктами потрібно ретельно вимити і ошпарити окропом;

• під час відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі дикорослі ягоди, гриби та інші продукти невідомого походження;

• для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно визначеними місцями відпочинку та відповідно облаштованими пляжами;

• вести боротьбу з мухами;

• захищати харчові продукти від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді.

У разі виявлення перших ознак кишкової інфекції (болі в животі, нудота, блювання, пронос, підвищена температура тіла) необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров’я!

До прикладу, якщо у дитини погіршилося самопочуття, навіть незначно порушився характер випорожнень, не шукайте причин, не посилайтеся на прорізування зубів, зміну харчування – негайно звертайтеся до лікаря. Справа спеціаліста визначити причину.

Про профілактику водно-нітратної метгемоглобінемії

 

За даними ВООЗ, 25% населення планети постійно перебуває під загрозою хвороб, пов’язаних зі споживанням недоброякісної питної води. Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи. Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання. І якщо в Європі вже давно відмовилися від вживання води з колодязів, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо).

На жаль, заходи з покращення якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень. Перш за все, це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак, лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний вміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема, це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки. Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах та приватному секторі, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять немовлята, віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

З метою запобігання негативного впливу нітратів на здоров’я населення та виникнення отруєнь і захворювань, необхідно:

- за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук;

- не використовувати воду з колодязів та каптажів джерел для приготування сумішей для дитячого харчування;

- територію поблизу колодязя, каптажу утримувати в чистоті, організовувати відведення поверхневого стоку;

- в радіусі 50 м від колодязя, каптажу не здійснювати миття транспорту, водопій тварин, не влаштовувати водоймища для водоплавної птиці;

- помірковано застосовувати органічні добрива, агрохімікати та інші хімічні препарати;

- дотримуватись гігієнічних вимог облаштування та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо них глиняного замка, облаштування колодязя навісом, кришкою, загальним відром тощо);

- своєчасно чистити і дезінфікувати колодязі. Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою слід проводити навесні та восени.

 

Яку воду ми п’ємо, а яку – варто пити?

Вода є одним з основних продуктів, необхідних людині для повноцінного життя. Саме з води ми отримуємо найбільшу кількість мікроелементів. І якщо без їжі людина може прожити декілька тижнів, то без води – лише декілька днів. Отже, її важливість, а відповідно якість і безпечність – беззаперечні.

 

Мінімум раз на рік необхідно проводити лабораторний контроль якості води

 Більшість мешканців нашого району  користуються індивідуальними, власними або децентралізованими джерелами водопостачання, привозною водою.

Законодавчо не визначено здійснення систематичного державного нагляду за такими джерелами водопостачання. Відповідальність за них, як і за використання води з них, несе власник, який і повинен бути зацікавлений у відповідній якості води, яку вживає він чи його сім’я. Проте власники здебільшого нехтують елементарними правилами експлуатації, не здійснюють хоча б один раз на рік лабораторного контролю якості води з джерела постачання. В основному аргументують це тим, що вода є доброю за органолептичними властивостями (колір, запах, смак, прозорість) і вони протягом довгого часу, а інколи і декількох поколінь вживають її. Однак це аж ніяк не є гарантією її якості, адже частина хімічних речовин навіть при високих концентраціях не змінюють смаку, кольору води. Наприклад нітрати, які є особливо небезпечними для дітей раннього віку. Окрім того, гострі отруєння, пов’язані з використанням недоброякісної води, трапляються відносно рідко, тоді як надлишок чи нестача у воді певних мікроелементів, хімічних речовин при тривалому її використанні можуть призвести до значних порушень стану здоров’я, які навіть доволі важко прив’язати до води. Наприклад, захворювання серцево-судинної системи, в етіології яких якісна вода – не останній фактор.

 Основні вимоги при експлуатації індивідуальних джерел водопостачання згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10:

1. Не допускати наявності джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, мінеральні добрива, надвірні туалети тощо) на відстані менше 20 м від криниці.

2. Навколо криниці поновити «глиняний замок», а при його відсутності встановити глибиною 2 м та шириною 1м із добре змішаної і пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку.

3. Поновити відмостки, а при їх відсутності встановити, зокрема, кам’яним або цегляним мощенням, забетонувати або заасфальтувати в радіусі 2 м з нахилом у 0,1 м.

4. Встановити огорожу (у разі її відсутності) в радіусі 2 м для обмеження доступу до криниці тварин, птахів, гризунів тощо.

5. Обережно застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива.

6. З метою захисту колодязів від поверхневих стоків встановити перехоплюючі канали з відводом стоків убік.

7. За необхідності при довготривалому невикористанні чи невідповідності води певним показникам провести відкачку води з криниці, очистку та дезінфекцію.

8. Систематично проводити на базі акредитованої лабораторії дослідження зразків питної води хоча б за показниками безпеки.

Бутильована вода – сподівання на чесність виробників. Що стосується бутильованих питних та мінеральних вод, то  необхідно не соромитись і вимагати у її продавців відповідну товаросупровідну документацію та протоколи лабораторно-інструментальних досліджень води. А також сподіватися на чесність та добросовісність її виробників, на яких законодавчо першочергово покладено контроль за якістю та безпекою їхньої продукції, в тому числі й лабораторно-інструментальний.

Отож, яку воду все-таки краще вживати? Основне, щоб вода була з контрольованих джерел водопостачання і періодично проходила лабораторний контроль. Хоча умови її транспортування та зберігання теж мають чимале значення, зокрема, не слід зберігати воду у непридатних для цього ємкостях (повторно використані ПЕТ-пляшки або технічні ємкості, каністри тощо). А також не слід довго зберігати воду, навіть набрану у відповідні ємкості, що закриваються, – не більше 72 годин, після чого її використання в харчових цілях рекомендовано лише після кип’ятіння.

Стосовно побутових фільтрів та систем із доочистки води, то якщо вода якісна та безпечна, то не слід її доочищати, адже навіть найпростіші фільтри забирають з неї не лише погані речовини, а й корисні і такі необхідні мікроелементи. Тобто до встановлення систем доочистки води слід підходити дуже обережно та обізнано, з обов’язковим попереднім лабораторним контролем води, адже інколи можна зробити гірше, бажаючи добра.

 

ПОТРІБНО ЗНАТИ КОЖНОМУ!

Для профілактики розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань тварин на території Новоукраїнського району захоронення трупів тварин необхідно проводити згідно ПРАВИЛ облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 27.10.2008 № 232.

Ці Правила поширюються на місцеві органи виконавчої влади, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що займаються утриманням, розведенням, обігом тварин та переробкою сировини тваринного походження.

Улаштування нових худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України забороняється з часу набуття чинності цих Правил, 29 січня 2009 р.

Кожен господар повинен знати та розуміти що про загибель тварини необхідно повідомити лікаря ветеринарної медицини. Лише спеціаліст зможе встановити від чого загинула тварина, і чи не знадобляться особливі заходи при захороненні, які використовуються при небезпечних інфекційних та інвазійних хворобах.

Трупи тварин на худобомогильниках закопують на глибину не менше ніж 2 м, з насипом землі 0,5 м, при цьому шар землі біля ями, на якій лежав труп, скидають у яму разом з трупом. Дно ями перед цим засипають сухим гашеним вапном або іншими дезінфікуючими засобами, що містять хлор, з вмістом активного хлору не менше 25 процентів, з розрахунку 2 кг на 1 кв.м площі. При небезпечних хворобах трупи спочатку спалюють, а рештки закопують так як описано вище. Відстань між захороненнями повинна бути не менше 1 метра.

 

Пам´ятайте, від кожного окремо та в цілому залежить епізоотичне благополуччя нашого району.

ЩО ТАКЕ ТУБЕРКУЛЬОЗ І ШЛЯХИ ЙОГО ПЕРЕДАЧІ

 

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, котре передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.

Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, в якому є мікобактерія туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха, на честь науковця, що відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає у тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища

ОЗНАКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в легені, починає розмножуватись в легенях або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:

■кашель, що триває понад 2-3 тижні;

■рясне потовиділення вночі;

■слабкість;

■безпричинна втрата ваги;

■підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.

В деяких випадках може бути кровохаркання, біль у грудній клітці, задишка.

За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів ви маєте звернутися до дільничого лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.

Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному рентгенологічному обстеженні і ви не маєте ознак захворювання, це не означає, що ви здорові. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень ще є незначним і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії, захворювання продовжувало б розвиватися, уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилося би кашлем та іншими легеневими симптомами.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Для діагностування туберкульозу проводять органів грудної клітки та аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Цей аналіз складається з двох частин — визначення збудника захворювання за допомогою прямої мікроскопії мазка харкотиння і посіву на спеціальні живильні середовища. Аналіз харкотиння за допомогою мікроскопії дозволяє отримати результат за декілька годин. Посів харкотиння — це більш тривале дослідження. За допомогою сучасних прискорених методів результат доступний вже через 2-3 години, а при звичайних методиках, які поки що в більшості випадків застосовуються в Україні, результат можна отримати за 4-10 тижнів.

Аналіз харкотиння — це надзвичайно важливе дослідження, оскільки дозволяє не тільки підтвердити діагноз «туберкульоз», а й визначити чутливість мікобактерії туберкульозу до ліків. На сьогодні ця проблема є дуже актуальною в Україні, оскільки зустрічаються випадки первинного захворювання на туберкульоз, при якому збудник захворювання стійкий (резистентний) до препаратів першого ряду, які застосовують для лікування звичайного туберкульозу. Це означає що такі ліки на нього не діють. Без індивідуального тесту чутливості мікобактерії туберкульозу до ліків не можна бути впевненим у правильності та ефективності призначеного лікування. Якщо ви не виділяєте харкотиння, вам слід погодитись з пропозицією лікаря пройти додаткове обстеження та здати для проведення аналізу змив з бронхів під час процедури бронхоскопії для отримання матеріалу для дослідження на мікобактерії туберкульозу.

У тих випадках, коли туберкульоз уражає інші органи, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в деяких випадках, біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу (забір з метою дослідження мікроскопічної частинки органу за допомогою тонкої голки).

Правильно поставлений діагноз – це запорука успішного одужання і попередження помилок в лікуванні. Допоможіть лікарю в короткі терміни провести потрібні дослідження для того, щоб бути впевненим у діагнозі. Туберкульоз – виліковний!

ФОРМИ І СТАДІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

У 90 % людей туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень — «відкриту» і незаразну форму — «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі пацієнти взагалі не кашляють.

«Закрита» форма туберкульозу – це, як правило, рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см). «Відкрита» форма — це пізніша стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з харкотинням. В легенях утворюються порожнини розпаду, які називають «кавернами». Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадій, то таких каверн в легенях є багато. Це кавернозна складна форма захворювання, яка потребує тривалішого лікування, а іноді застосування допоміжних хірургічних втручань. При кавернозних формах туберкульозу у людини завжди є кашель із виділенням харкотиння. Однак, навіть при виявлені туберкульозу у запущеній стадії з наявністю каверн в легенях, захворювання повністю виліковується, а каверни загоюються. При цьому, зазвичай, функція легень не втрачається.

Позалегеневий туберкульоз — це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм туберкульозу також характерні загальні ознаки інфекційного захворювання — нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, пітливість вночі, ознаки ураження конкретного органу — збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри тощо.

ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Оскільки туберкульоз — інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів.

Інших методів лікування не існує.

Уявіть собі, менш ніж 100 років тому, туберкульоз був невиліковним. До відкриття американським дослідником українського походження Зельманом Вайсманом першого антибіотика для лікування туберкульозу стрептоміцину в 1942 році застосовувалися методи, які дозволяли лише продовжити та полегшити життя хворих, але не вилікувати остаточно.

Сотні відомих людей померли від туберкульозу в доантибактеріальну еру: Фредерік Шопен, Леся Українка, Антон Чехов, Шолом Алейхем, Фрідріх Шиллер, Ромен Роллан, Елеонора Рузвельт та багато інших.

Сьогодні розроблено ефективні схеми протитуберкульозного лікування, які дозволяють вилікувати 100% хворих з новими випадками захворювання.

Ці препарати називають протитуберкульозними препаратами І ряду.

Лікування туберкульозу однакове у всьому світі. Якщо у вас встановлено цей діагноз, вам призначають стандартну схему лікування, яка передбачає щоденний прийом 4-х або 5-ти протитуберкульозних препаратів. Відповідно до статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про лікувальні заходи, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.

Тривалість лікування становить, як мінімум, 6 місяців

Вчасне обстеження та вчасно розпочате лікування може врятувати життя, адже туберкульоз виліковний!

Не займайтеся самолікування та лікуванням нетрадиційними методами медицини, оскільки це тільки затягує час та погіршує прогнози розвитку захворювання. Лікування туберкульозу ефективне тільки за допомогою антибактеріальних препаратів.

Інших методів лікування не існує.

 

Заходи профілактики гострих кишкових інфекцій

 

Маєте проблеми зору? Для збільшення розміру шрифта натисніть на клавіатурі одночасно 
"Ctrl" і "+"